Document No. 114196244

Справа № 991/2030/22

Провадження № 1-кп/991/31/22

УХВАЛА

про відмову у поверненні обвинувального акта

11 жовтня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

захисників ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,

представників потерпілих ОСОБА_30, ОСОБА_31,

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 52019000000000522 за обвинуваченням:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України;

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109 КК України;

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ст. 351-2 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 КК України.

(1)Зміст заявлених клопотань

У своєму клопотанні захисник ОСОБА_18 та обвинувачені ОСОБА_11 і ОСОБА_9 наголошували на тому, що обвинувальний акт складено та затверджено неуповноваженою на те особою.

До того ж кримінальне провадження не підслідне Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ), оскільки ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зобов`язано Генерального прокурора вирішити спір про підслідність та доручити здійснення досудового розслідування іншому органу (ухвала оскарженню не підлягала).

Захисники ОСОБА_22, ОСОБА_28 та обвинувачений ОСОБА_12 вказали про некоректність зазначення анкетних відомостей обвинувачених в обвинувальному акті.

Зі свого боку захисник ОСОБА_22 зазначив, що дата народження його підзахисного - ІНФОРМАЦІЯ_6, проте в обвинувальному акті вказано іншу дату - 30.03.1984.

Також адреса проживання ОСОБА_12 : АДРЕСА_1, проте в обвинувальному акті зазначено інший район проживання - Васильківський район.

В обґрунтування свого клопотання захисник ОСОБА_28 вказав, що обвинувальний акт містить адреси, за якими його підзахисний ОСОБА_16 ніколи не проживав, а деякі із зазначених адрес хибні.

Зі змісту клопотань захисника ОСОБА_19 та обвинуваченого ОСОБА_16 вбачається, що вимоги щодо наведення анкетних відомостей про потерпілих також не було дотримано.

Захисник ОСОБА_19 вказав, що відповідно до обвинувального акта, до інкримінованого ОСОБА_13 кримінального правопорушення мають відношення лише потерпілі ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .

Проте з огляду на фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, ОСОБА_13 діяв не тільки по відношенню до зазначених вище осіб, але й проти інших членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), а саме ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . Однак відомостей про них в обвинувальному акті як про потерпілих не наведено.

Водночас необхідність зазначення усіх даних цих осіб як потерпілих, випливає також із висунутого обвинувачення, в якому йдеться про те, що ОСОБА_13 створив штучні перешкоди у роботі ВККС та її членів, без конкретизації при цьому кола членів, яким було створено перешкоди.

Зі свого боку обвинувачений ОСОБА_16 зазначив, що у тексті обвинувального акта анкетні відомості потерпілого ОСОБА_42 (місяць народження) вказані некоректно.

У своїх клопотаннях захисник ОСОБА_18 та обвинувачений ОСОБА_16 посилалися на порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), та стверджували, що відомості щодо прокурорів і слідчих у кримінальному провадженні вказані недостовірно.

З огляду на клопотання захисників ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_28 та обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обвинувальний акт підлягає поверненню, серед іншого, у зв`язку з порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК.

Зокрема, обґрунтовуючи своє клопотання у цій частині, захисник ОСОБА_19 зазначив, що однією з підстав повернення є неузгодженість кваліфікації діяння з формулюванням юридичного обвинувачення ОСОБА_13 .

Останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 351-2 Кримінального кодексу України (далі - КК). Тобто злочин кваліфікований виключно за цією статтею, як для безпосереднього виконавця кримінального правопорушення.

В обвинувальному акті зазначено, що «… ОСОБА_13 погодився виконати роль пособника…», а також, що «… ОСОБА_13, ОСОБА_16, діючи як співучасники, згідно з відведеними їм ролями пособників…».

Отож, захисник наголосив, що не зрозуміло, у якому саме кримінальному правопорушенні ОСОБА_13 є пособником, а також хто є виконавцем цього злочину. Не розкрито інкриміновані ознаки кримінального посягання, а саме не вказано, чи були дії обвинуваченого ОСОБА_13 спрямовані проти ВККС як такої, або проти її членів.

Сторона обвинувачення не вказала, чи призвели інкриміновані дії до конкретних наслідків, тобто з формулювання обвинувачення не можливо встановити, який саме момент часу і яку дію слід вважати такими, що утворюють склад закінченого кримінального правопорушення.

Захисники ОСОБА_23 та ОСОБА_25 зазначили про відсутність фактичних обставин, таких як час, місце та спосіб вчинюваного обвинуваченим злочину, що позбавляє можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Зі змісту клопотання ОСОБА_28 вбачається, що у тексті обвинувального акта також відсутні фактичні обставини кримінального правопорушення, зокрема місце, час, спосіб вчинення, наслідки, форма вини та мотиви.

У тексті також відсутні будь-які фактичні обставини щодо одного з потерпілих - ОСОБА_43 .

До того ж, жодній особі не було пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК, проте сторона обвинувачення звернулася з обвинувальним актом, надаючи докази, які свідчать про вчинення вказаного правопорушення, що унеможливлює розуміння змісту обвинувачення.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_16 вказав, що викладені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення є суперечливими між собою і не відповідають визначеній кваліфікації.

Зі свого боку захисники ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та обвинувачений ОСОБА_11 зазначили про неконкретність висунутого обвинувачення, що не дозволяє належним чином побудувати захист.

У своєму клопотанні захисник ОСОБА_18 наголосив, що стороною обвинувачення не конкретизовано, яким чином дії ОСОБА_11 по постановленню ухвали про забезпечення позову та про відмову у забезпеченні позову могли досягти мети по захопленню державної влади.

Захисник також зазначив, що обвинувальний акт не містить жодних обставин на підтвердження пособництва, яке інкримінується ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 27 ст. 351-2 КК, а саме факту усвідомлення сприяння вчиненню злочину.

За твердженнями захисника ОСОБА_20, обвинувальний акт не містить обставин того, що ОСОБА_15 усвідомлював факт існування злочинної організації, реальність наміру брати участь у ній, а також наявності дій, спрямованих на захоплення державної влади, або про незаконне входження до ВККС, використання в подальшому повноважень члена ВККС, обставин створення штучних перешкод у роботі ВККС та її членів.

Зі змісту клопотання захисника ОСОБА_21 вбачається, що у частині інкримінованого ОСОБА_9 обвинувачення за ч. 1 ст. 109 КК, стороною обвинувачення не зазначено, які конкретні дії обвинуваченого, чи у сукупності з діями інших осіб могли б призвести до захоплення державної влади.

Зміст обвинувачення, висунутого ОСОБА_9, не відповідає диспозиції кримінального закону та не розкриває суть обвинувачення.

До того ж, сторона захисту посилалася на некоректність застосування норми ст. 255 КК.

Зі свого боку захисник ОСОБА_18 зазначив, що описані в обвинувальному акті дії обвинуваченого ОСОБА_11 не стосуються створення чи керівництва злочинної організації.

Захисник ОСОБА_19 у своєму клопотанні вказав на відсутність посилання на статтю 255 КК (у будь-яких редакціях), що не дає можливість встановити дійсний обсяг кримінального обвинувачення, пред`явленого особі, зокрема, чи ставиться в обвинувачення ОСОБА_13 участь «у вчиненні злочину злочинною організацією», або ж таке формулювання вжито стороною обвинувачення в іншому значенні.

У своїх клопотаннях захисники ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 наголошували на застосуванні норми закону, яка втратила чинність, тобто діяння було декриміналізовано, та відповідно до ч. 1 ст. 5 КК мала місце зворотна дія закону у часі, що скасовує кримінальну протиправність діяння (ч. 1 ст. 255 КК у редакції Закону України (далі - ЗУ) від 05.04.2001 № 2341- III).

Диспозиція частини першої ст. 255 КК у попередній редакції передбачала, зокрема, створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.

Проте у зв`язку із набранням чинності 27.06.2020 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою» від 04.06.2020 № 671-IX, статтю 255 викладено у новій редакції, відповідно до якої диспозиція частини першої не передбачає кримінальної відповідальності за участь у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також за участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.

До того ж обвинувачений ОСОБА_44 зазначив, що ст. 255 КК було декриміналізовано не у частині диспозиції ч. 1, а повністю.

Ще однією підставою для повернення обвинувального акта, на яку сторона захисту посилалася у своїх клопотаннях, є згадка у його змісті «ОСОБИ_1».

Захисник ОСОБА_19 наголосив, що стороною обвинувачення не були дотримані вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК також щодо викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Зокрема в обвинувальному акті згадується певна ОСОБА_1, «…відповідно до спільного злочинного плану ОСОБА_1 мав виконати роль пособника у вчинюваному злочинною організацією злочині...».

Жодних відомостей щодо зазначеної особи обвинувальний акт не містить, що позбавляє сторону захисту можливості перевірити твердження обвинувачення.

Зважаючи на наведене, прокурор не може вважати ці обставини встановленими і посилатися на них в обвинувальному акті, якщо вони не викладені конкретно.

Зі свого боку обвинувачений ОСОБА_10 вказав, що в обвинувальному акті описуються дії ОСОБИ_1 та надається юридична оцінка діям ОСОБА_10 як пособництво у вчиненні злочину. Ухвалою слідчого судді було скасовано підозру щодо зазначеної особи.

Отже, з огляду на те, що будь-яких протиправних дій ОСОБА_1 не вчиняла, то згадка цієї особи в обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення ОСОБА_10 і в контексті інкримінованого йому кримінального правопорушення є незаконною.

Також захисник ОСОБА_28 зазначив, що у тексті обвинувального акта міститься посилання на особу, яка спільно з іншими вчинила протиправні дії, проте її статус та анкетні відомості не вказані.

Додатковою підставою для повернення обвинувального акта, на яку сторона захисту звертала увагу у свої клопотаннях, є недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування.

Зокрема захисник ОСОБА_19 вказав, що відповідно до витягу щодо руху кримінального провадження, прокурором було об`єднано два кримінальних провадження, проте ці відомості не зазначено у реєстрі.

Окрім цього, пізніше стороною обвинувачення було ухвалено два рішення про виділення нових проваджень, однак в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначається лише про одну постанову.

Реєстр також не містить номерів процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, що суперечить вимогам ст. 109 КПК.

Зі змісту клопотання захисника ОСОБА_28 вбачається, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування не зафіксовані реквізити процесуальних рішень, зафіксовані документи, які відсутні у матеріалах, вказана інша кількість аркушів, наявна неузгодженість посилань на томи та аркуші матеріалів.

Іншою підставою для повернення обвинувального акта захисники ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_27, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_14 і ОСОБА_9 зазначили ненадання прокурором копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування та відсутність розписок підозрюваних про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування у матеріалах провадження.

Крім того, наголосили, що положеннями ст. 291, ст. 293 КПК не передбачено іншого способу надання та підтвердження отримання особою копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, ніж розписка.

Стороною обвинувачення направлено до суду обвинувальний акт, у додатках до якого відсутні розписки про його отримання обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.

Натомість у матеріалах справи містяться розписки про отримання обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, складені і підписані прокурором ОСОБА_5 . Вони не містять дати і місця їх складання та відомостей про те, що їх складено обвинуваченими, чи в будь-який спосіб доведено їх зміст останнім.

Зі змісту розписок вбачається, що копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування направлялися поштою за адресами місця реєстрації, проживання і місця роботи, на електронні адреси, у застосунки, вручалися житлово-експлуатаційній організації для передачі та адміністрації за місцем роботи.

Проте такі способи не відповідають вимогам процесуального кодексу і не доводять факту отримання особами відповідних копій.

Сторона захисту зауважила, що вони не отримували копії документів у будь-який з наведених вище способів.

Направлення і вручення копій за місцем роботи обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 і ОСОБА_16 в Окружному адміністративному суді м. Києва (далі - ОАСК) не ґрунтується на вимогах закону, оскільки суд не є стороною кримінального провадження, а відповідно до вимог ст. 293 КПК обов`язок надання підозрюваному копії обвинувального акта покладено виключно на прокурора. До того ж керівництво суду не наділено повноваженнями по врученню процесуальних документів, а апарат суду не є адміністрацією за місцем роботи, визначеною законом.

Зі свого боку обвинувачений ОСОБА_16 та захисник ОСОБА_29 наголошували на відсутності будь-яких доказів щодо належного виклику до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) для надання копій обвинувального акта, а також доказів ігнорування таких викликів.

Також зазначили, що сторона обвинувачення направляла повістки про виклик та обвинувальний акт з електронної пошти, яка не є офіційним поштовим сервісом САП.

Додатковою підставою для повернення обвинувального акта захисники ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_27 та обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_14 і ОСОБА_9 вказали той факт, що обвинувачені у цьому кримінальному провадженні не набули статусу підозрюваних.

В обґрунтування цього твердження захисники ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_27 та обвинувачені ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_16 і ОСОБА_9 зазначили, що повідомлення про підозру не вручалися, інші способи, які було вжито стороною обвинувачення з метою такого вручення не відповідають вимогам процесуального законодавства.

Захисники ОСОБА_19, ОСОБА_22 та обвинувачений ОСОБА_10 вказали, що повідомлення про підозру було здійснено у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 року, проте на розгляді суду наразі перебуває інше кримінальне провадження з обвинуваченням, що не співпадає із повідомленою свого часу підозрою.

Зі змісту клопотань захисників ОСОБА_18, ОСОБА_27 та обвинуваченого ОСОБА_9 вбачається що заступник Генерального прокурора ОСОБА_45 не мав права давати вказівки і будь-які доручення на здійснення процесуальних дій прокурорам САП, зокрема доручень про здійснення письмового повідомлення про підозру.

Отож, вручення підозри, у спосіб не передбачений законом, тягне за собою відсутність відповідного процесуального статусу особи.

Захисник ОСОБА_27 у своєму клопотанні зазначив, що стороною обвинувачення було порушено строк досудового розслідування, а обвинувальний акт направлений до суду поза межами цього строку, обґрунтовуючи це наступним.

17.03.2021 сплив строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, про що ні ОСОБА_14, ні захисник ОСОБА_27 у передбаченому процесуальним законодавством порядку повідомлені не були.

У зв`язку з наведеним, усі подальші процесуальні дії, які вчинялися після зазначеної дати, вчинені поза межами строку досудового розслідування.

Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 15.06.2021.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що його складено і затверджено 16.06.2022, а надійшов він до суду 20.06.2022.

Тож, навіть припускаючи, що стороною обвинувачення було б здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування, обвинувальний акт складено і затверджено наступного дня після закінчення встановленого строку для ознайомлення.

Таким чином, сторона обвинувачення здійснювала процесуальні дії після закінчення строку досудового розслідування.

(2) Позиції учасників провадження

Обвинувачені ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15 та захисник ОСОБА_26 підтримали заявлені клопотання, просили їх задовольнити і повернути обвинувальний акт прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам закону.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заявлених клопотань, вказав, що доводи сторони захисту необґрунтовані.

На стадії підготовчого провадження суд має перевірити лише відповідність обвинувального акта вимогам, чітко визначеним КПК. Формулювання обвинувачення, його кваліфікація, виклад фактичних обставини належить виключно до дискреції прокурора.

Згадка ОСОБИ_1 у змісті обвинувального акта, без розкриття інформації щодо неї, зроблено з метою недопущення порушення презумпції невинуватості. Викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення без зазначення у них ролі цієї особи, не розкрило б у повному обсязі ознаки складу інкримінованих обвинуваченими злочинів, та ролі кожного з них.

Зазначив, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам процесуального закону, оскільки у достатній мірі інформує обвинувачених про обставини і характер інкримінованого їм кримінального правопорушення та забезпечує можливість реалізації права на захист.

Водночас прокурор наділений повноваженнями змінювати обвинувачення в суді, висувати додаткове обвинувачення, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення.

Твердження захисту про те, що обвинувачені у цьому кримінальному провадженні не набули статусу підозрюваних також не є підставою для повернення обвинувального акта, оскільки такі обставини з`ясовуються не на стадії підготовчого судового засідання.

Доводи щодо неотримання копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування не відповідають дійсності. Сторона обвинувачення вжила усіх можливих заходів для їх вручення.

Недоліки, які може містити реєстр матеріалів досудового розслідування, також не є підставою для повернення обвинувального акта.

Прокурор вказав, що строки досудового розслідування порушено не було, обвинувальний акт складено і скеровано до суду у межах строку.

В анкетних відомостях обвинуваченого ОСОБА_12 було допущено помилку у році народження, проте це не є підставою для повернення обвинувального акта, оскільки такі відомості можуть бути з`ясовані безпосередньо у судовому засіданні, при встановленні особи обвинуваченого.

(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотань

Дослідивши обвинувальний акт та заслухавши думку учасників провадження, колегія суддів доходить висновку, що клопотання сторони захисту про його повернення прокурору не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Керуючись положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК суд має право у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплений статтею 291 КПК.

Доводи сторони захисту щодо складання та затвердження обвинувального акта неуповноваженою на те особою є необґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 291 КПК обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_46 та затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

Суд констатує, що перевірка здійснення досудового розслідування належним органом та відповідно складання і затвердження обвинувального акта уповноваженими особами здійснюється за результатами судового розгляду, оцінка чому надається у вироку.

Твердження захисту про невідповідність змісту обвинувального акта вимогам процесуального закону у частині зазначення анкетних відомостей обвинувачених і потерпілих є хибними.

Відповідно до п. 2,3 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого і потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

З огляду на зміст обвинувального акта, він містить повні анкетні відомості обвинувачених і потерпілих.

Можливі описки та неточності анкетних відомостей не є підставою для повернення обвинувального акта.

Частиною першою статті 348 КПК передбачено, що після оголошення обвинувачення головуючий, зокрема, встановлює особу обвинуваченого, з`ясовуючи його прізвище, ім`я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан.

У зв`язку з цим, описки та неточності анкетних відомостей можуть бути виправлені в ході судового розгляду.

Сторона захисту також вказувала на зазначення недостовірних відомостей щодо прокурорів і слідчих у кримінальному провадженні.

Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК передбачено, що обвинувальний акт має містити прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора.

Тож викладені у клопотанні доводи захисту не ґрунтуються на нормах процесуального закону, оскільки обвинувальний акт містить чіткий перелік слідчих і прокурорів із зазначенням їх прізвища, ім`я, по батькові та займаної посади.

Твердження сторони захисту про те, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з підстав неузгодженості кваліфікації діяння з формулюванням юридичного обвинувачення, відсутності фактичних обставин кримінального правопорушення, неконкретності висунутого обвинувачення, згадки «ОСОБА_1» у тексті обвинувального акта є також необґрунтованими з огляду на наступне.

Керуючись положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення по кожному з обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

Також наявний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Однак, відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки захисту.

Суд уважає встановлені прокурором і викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень достатніми для повного розуміння обвинуваченими суті висунутого проти них обвинувачень.

До того ж на етапі підготовчого провадження питання узгодженості викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, доводи викладені у клопотаннях можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду.

Ще однією підставою для повернення обвинувального акта, на яку сторона захисту посилалася в обґрунтування своїх клопотань, є застосування норми закону у редакції, яка втратила чинність, а діяння, згідно з їх правовою позицією, було декриміналізовано (ч. 1 ст. 255 КК у редакції ЗУ від 05.04.2001 № 2341- III).

Згідно з обвинувальним актом дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковані зокрема за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), як створення злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів, керівництво такою організацією та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.

Дії обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 також кваліфіковано за ч. 1 ст. 255 КК України (у тій же редакції), проте як участь у злочинній організації, участь у злочинах, вчинюваних такою організацією.

Дійсно, діюча редакція (від 04.06.2020) на відміну від попередньої, яка складалася з двох частин, вже містить шість частин. Безпосередньо у тій складовій норми, що стосується формулювання обвинувачення у цій справі, різниця полягає у тому, що у новій редакції норми відсутні такі її складові:

-створення злочинної організації саме «з метою вчинення тяжких злочинів» (щодо ОСОБА_8 );

-участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією (щодо ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 ).

На переконання колегії, нова редакція ст. 255 КК України, яка передбачає відповідальність лише за створення, керівництво та участь у злочинній організації без зазначення щодо її створення, керівництва та участі у ній мети у виді вчинення тяжких злочинів, є більш широкою за своїм змістом, ніж стара редакція.

Крім того, положення Загальної частини КК України (до та після викладення ст. 255 КК України в новій редакції), а саме ч. 4 ст. 28 цього Кодексу, у якому міститься визначення поняття «злочинної організації», залишилось без змін та дотепер передбачає обов`язковою метою злочинної організації вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації.

До того ж, у ході підготовчого судового засідання суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, яка передбачає формальне з`ясування наявності в такому рішенні прокурора обов`язкових реквізитів, зокрема, наведення правової кваліфікації відносно вказаних обставин (зазначення частини і статті КК, якою передбачено відповідальність за дії/бездіяльність обвинуваченої особи).

Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора, адже в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор (а не суд) вважає встановленими (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 273/1053/17).

До того ж КПК містить положення про зміну обвинувачення у суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення у частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК).

Отож, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Сторона захисту також наголошувала на недоліках, що містить реєстр матеріалів досудового розслідування.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Тож, посилання на ці, на думку захисників, недоліки не ґрунтуються на нормах закону, оскільки кримінальним процесуальним законодавством передбачено повернення обвинувального акта прокурору у разі саме його невідповідності статті 291 КПК, а не реєстру.

Зазначені твердження не є підставою для такого повернення, оскільки реєстр матеріалів досудового розслідування додавався стороною обвинувачення до обвинувального акта і наявний у матеріалах провадження.

Крім того, сторона захисту також посилалася на невручення підозрюваним копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, та відсутність розписок про їх отримання.

Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування (ч. 4 ст. 110 КПК).

Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 291 КПК до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Частиною першою ст. 293 КПК встановлено, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати його копію і копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.

Виконання прокурором такого обов`язку надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року) зазначено, зокрема, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів.

Водночас обов`язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, зробивши інформацію доступною, але не довівши її до відома захисту.

У випадку якщо недотримання цього обов`язку трапилось з вини обвинуваченого, він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту (рішення ЄСПЛ у справі Кемпбел та Фелл проти Сполученого Королівства від 28 червня 1984 року).

Тож, судом має бути встановлено, чи вжито стороною обвинувачення розумних та достатніх заходів для надання обвинуваченим копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, чи мали вони можливість внаслідок дій сторони обвинувачення, пов`язаних з наданням копій обвинувального акта, дізнатися про факт наявності щодо них такого обвинувачення та чи викликана відсутність розписки саме їх діями.

На цій стадії кримінального процесу в органу досудового розслідування та прокурора не було інших способів вручення обвинувального акта внаслідок особистої неявки підозрюваного, окрім як його вручення у спосіб, передбачений для виклику особи.

Особа викликається, зокрема, до прокурора шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).

Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Зі змісту матеріалів, наданих прокурором у додаток до своїх заперечень на клопотання про повернення обвинувального акта, вбачається, що 01.06.2022 та 02.06.2022 прокурором ОСОБА_5 направлялися у місця, детальніше описані нижче, підозрюваним у цьому провадженні та їх захисникам повідомлення та повістки про виклик до САП на 16.06.2022 о 08:30 год. для вручення копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Проте зазначені особи (окрім захисника обвинуваченого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_25 ) за викликом прокурора для отримання відповідних копій не прибули.

У зв`язку з їх неявкою, прокурором ОСОБА_5 було складено розписки, які додано до обвинувального акта, де йдеться про те, що для вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування було вжито наступних заходів.

Обвинуваченому ОСОБА_8 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання, за адресою місця роботи до ОАСК (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32525вих-22) та на електронну адресу. Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_8 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було вручено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - житлово-експлуатаційній дільниці «Печерськжитло» за місцем проживання останнього (супровідний лист зі штампом ЖЕО від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

До того ж зазначені копії було залишено у поштовій скриньці за місцем проживанням останнього, що зафіксовано на відеозаписі.

Обвинуваченому ОСОБА_9 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання, за адресою місця роботи до ОАСК (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32524вих-22), на електронну адресу та у застосунку «Viber». Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_9 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було вручено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - КП «Житло-сервіс» відділення № 1 за місцем проживання останнього (супровідний лист з підписом діловода від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Обвинуваченому ОСОБА_10 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання, за адресою місця роботи до ОАСК (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32523вих-22) та на електронні адреси. Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_10 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було вручено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - ОСББ «КАРКАШАДЗЕ 9» за місцем реєстрації останнього (супровідний лист з підписом інженера ОСББ від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Обвинуваченому ОСОБА_11 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання, за адресою місця роботи до ОАСК (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32523вих-22), на електронну адресу та у застосунку «Viber». Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_11 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було вручено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - ТОВ «УК «Затишна оселя», та старості Літківського старостинського округу за місцем проживання останнього (супровідні листи з підписами директора ТОВ та старости СО від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Обвинуваченому ОСОБА_12 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання, за адресою місця роботи до ОАСК (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32517вих-22) та на електронну адресу. Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_12 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було вручено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - ОСББ «Лобановського 6-В» за місцем проживання останнього (супровідний лист з підписом майстра будинку від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Обвинуваченому ОСОБА_13 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32526вих-22), на електронну адресу та у застосунках «Viber» і «WhatsApp». Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_13 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було залишено для передачі йому у приміщенні житлово-експлуатаційній організації - ОСББ «Салютна 1-Б» за місцем проживання останнього (відеозапис та супровідний лист, в якому детективами НАБУ зафіксовано відмову представників ОСББ від отримання зазначених документів від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Обвинуваченому ОСОБА_14 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання, за адресою місця роботи до ОАСК (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32518вих-22) та на електронну адресу. Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_14 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було залишено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - ЖЕД № 3 КП УМГ за місцем проживання останнього (супровідний лист з підписом начальника ЖЕД від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Обвинуваченому ОСОБА_15 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32512вих-22), на електронну адресу та у застосунках «Viber і «WhatsApp». Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_15 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було залишено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - ОСББ «ШУМСЬКОГО 5», виконавчому комітету Калитянської селищної ради та житлово-експлуатаційній організації - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» за місцем проживання останнього (супровідні листи з підписами голови правління ОСББ, заступника начальника відділу організації діловодства та звернення громадян КП, штампом виконавчого комітету від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Обвинуваченому ОСОБА_16 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання, за адресою місця роботи до ОАСК (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32519вих-22), на електронну адресу та у застосунках «Viber» і «WhatsApp». Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_16 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було залишено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - Будинок відпочинку «Конча-заспа» Державного управління справами за місцем проживання останнього, Білоцерківській міський раді за місцем його реєстрації (супровідні листи з підписом начальника планово-економічної служби Будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_11 » та головного спеціаліста загального відділу міської ради від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

До того ж зазначені копії було залишено у поштовій скриньці за місцем реєстрації останнього, що зафіксовано на відеозаписі.

Обвинуваченому ОСОБА_17 прокурором ОСОБА_5 направлялися копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування за адресами місця його реєстрації та проживання (супровідний лист від 16.06.2022 № 16/1/6-32520вих-22), на електронну адресу та у застосунках «Viber і «WhatsApp». Копії списків згрупованих рекомендованих відправлень, описи вкладень і роздруківки про направлення копій додаються на підтвердження вжиття відповідних заходів.

Оскільки ОСОБА_17 був відсутній за місцем проживання (підтверджено відеозаписом), копії було залишено для передачі йому житлово-експлуатаційній організації - ОСББ «САЛЮТ 2016» та ПП «ЖКГ «Романово» за місцем проживання останнього (супровідні листи з підписами голови ОСББ та представника ЖКГ від 16.06.2022 № 16/1/6-18974-19).

Крім того, за викликом до приміщення САП прибув захисник обвинуваченого ОСОБА_17 - ОСОБА_25, якому під розписку надано копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (підтверджено відеозаписом).

Також копії цих документів було вручено за місцем роботи обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 і ОСОБА_16 працівнику канцелярії ОАСК ОСОБА_47 для їх реєстрації в канцелярії суду (підтверджено відеозаписом) та один примірник залишено біля дверей робочого кабінету виконуючого обов`язки голови ОАСК ОСОБА_48, оскільки останній відмовився від отримання та передачі зазначених копій, що також зафіксовано на відеозаписі.

Тож, суд констатує, що у зв`язку з неявкою за викликом усіх підозрюваних 16.06.2022 для отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування особисто, їх відсутністю за адресами місця проживання та реєстрації, стороною обвинувачення вручено ці документи житлово-експлуатаційнім організаціям за місцем проживання всіх обвинувачених у цьому провадженні.

До того ж ще одні копії обвинувального акта було вручено за місцем роботи обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 і ОСОБА_16 .

Водночас суд вважає необґрунтованими доводи частини сторони захисту щодо того, що ні в.о. голови суду, ні канцелярія суду не є адміністрацією за місцем роботи, що визначена у ч. 2 ст. 135 КПК.

Так, цією нормою регламентовано, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Безумовно у процесуальному кодексі законодавець не став окремо розписувати всі можливі назви адміністративних органів підприємств, установ та організацій всіх можливих форм власності, а використав узагальнену назву - адміністрація. Зроблено це з тією метою, щоб повідомлення, до прикладу, не передавалося у виробничий цех заводу, де працює особа, а в управляючий чи обслуговуючий орган, який матиме дані, чи є такий працівник взагалі, де він працює чи перебуває тощо.

Якщо буквально слідувати логіці правової позиції захисту у цій частині, то враховуючи незалежність суддів, взагалі не існує такого органу, який би здійснював стосовно них будь-які адміністративні та організаційні функції, зокрема, щодо вручення судді кореспонденції, яка надходить на його ім`я.

Натомість, у пункті 4 Розділу ІІ «Приймання та реєстрація документів» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах прямо зазначено, що відповідальний працівник суду у день надходження кореспонденції перевіряє цілісність конверта (пакета), відповідність адресування, після чого розкриває всі конверти (пакети). За винятком тих, що мають напис «Особисто» або гриф секретності, тоді як конверти (пакети) з відміткою «Особисто» передаються адресатам без відкривання. При цьому відповідно до пункту 1 Розділу І «Загальні положення» цієї ж Інструкції керівництвом суду є голова суду, заступники голови суду згідно з розподілом адміністративних повноважень, керівник апарату суду, його заступники, а також особи, які виконують їх обов`язки.

З урахуванням викладеного, на переконання колегії суддів, передача обвинувального акта через канцелярію, апарат та виконуючого обов`язки голови суду є належним способом, оскільки усі вони підпадають під тотожні за своїм змістом поняття керівництво/адміністрація за місцем роботи.

Таким чином, суд доходить висновку, що з врахуванням поведінки обвинувачених та їх захисників, що виражалася у навмисному вчиненні дій щодо неотримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, стороною обвинувачення було вжито всіх розумних та достатніх заходів для їх надання підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутність розписки про безпосереднє отримання копій вищезазначених документів не може бути підставою для повернення обвинувального акта.

Твердження захисту про те, що обвинувачені у цьому кримінальному провадженні не набули процесуального статусу підозрюваних не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 та п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК і не є підставою для його повернення прокурору.

Доводи про відсутність статусу підозрюваного не можуть бути перевірені на стадії підготовчого судового засідання, оскільки це не передбачено процесуальним законом. До того ж суд не має матеріалів кримінального провадження.

Натомість вони мають бути перевірені у ході дослідження доказів, на стадії судового розгляду.

Водночас, суд зауважує, що зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що всіх обвинувачених було повідомлено про підозру.

Захисник ОСОБА_27 у своєму клопотанні вказав, що обвинувальний акт складено поза межами строку досудового розслідування.

Варто зазначити, що такі доводи захисника, у разі їх підтвердження, не є підставою для прийняття рішення про повернення обвинувального акта, оскільки також не вказують на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК.

До того ж стаття 314 КПК розділяє розгляд питань щодо закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акта прокурору. Питання закінчення строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру віднесено законодавцем до підстав закриття кримінального провадження і має розглядатися саме в цьому контексті.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Підстави для його повернення прокурору відсутні.

На підставі викладеного, суд постановив:

-у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_19, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 52019000000000522 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_49