- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 991/8789/23
Провадження 1-кс/991/8865/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
09 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисниці - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження № 52022000000000301 від 12 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
05.10.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі раніше визначеному складу суду від 05.10.2023 було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У клопотанні детектив просить продовжити строк дії тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 190 КК України.
За версією слідства, ОСОБА_4, знаючи та розуміючи що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_8 здійснюється детективами НАБУ та в подальшому обвинувальний акт у якому, може бути спрямовано для розгляду до ВАКС, здійснив підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП за прийняття рішення на його користь, а саме укладення угоди з прокурором про визнання винуватості за умовами якої буде передбачено призначення йому покарання не пов`язаного з позбавленням волі, та затвердження вказаної угоди колегією суддів ВАКС. Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 вирішив повідомляти ОСОБА_8 неправдиві відомості, щодо своїх зв`язків у НАБУ, САП ОГП та ВАКС, для того, щоб схилити ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП, при цьому достовірно знаючи, що не зможе довести свої злочинні дії до кінця, з причин відсутності будь-якої можливості вчинити такі дії. Одночасно з цим, ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, вирішив заволодіти грошовими коштами отриманими від ОСОБА_8 для нібито передачі суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП.
Як вказує детектив, протягом грудня 2020 року ОСОБА_4 переконував ОСОБА_8 про наявність у нього зв`язків у ВАКС, завдяки яким, шляхом передачі суддям ВАКС неправомірної вигоди, можливо отримати для нього позитивне рішення у судовій справі.
Так, ОСОБА_4 вчиняв дії для створення уяви в ОСОБА_8 про можливість вирішення питання про отримання рішення на його користь, взамін на що останній мав передати неправомірну вигоду у розмірі 1 500 000 доларів США, а у випадку відмови надання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 може отримати покарання, у вигляді позбавлення волі на максимальний строк. При цьому, під час однієї із зустрічей ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про зменшення суми неправомірної вигоди, яку необхідно надати суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП, до 1 200 000 доларів США.
При цьому, ОСОБА_4 під час зустрічі вказав про можливість передачі неправомірної вигоди частинами та продовжив умовляння ОСОБА_8 щодо необхідності передачі ним вказаної суми грошових коштів як неправомірної вигоди.
За твердженнями детектива, на зазначені умови ОСОБА_8 погодився та у подальшому на початку березня 2021 року передав ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 150 000 доларів США для передачі прокурорам САП ОГП та суддям ВАКС для прийняття відповідного рішення.
В подальшому, ОСОБА_4 повідомив, що уже передана сума грошових коштів замала, і що його питання буде вирішуватись лише після передачі 900 000 доларів США. Та отримав надалі протягом березня-травня 2021 року ще частинами грошові кошти в загальній сумі 750 000 доларів США для передачі суддям ВАКС, тобто усього в загальній сумі 900 000 доларів США.
Надалі, за твердженнями детектива, ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_8 неодноразово про необхідність передачі частин неправомірної вигоди, та отримував грошові кошти частинами.
Також, детектив стверджує, що ОСОБА_4 залучив до вказаного злочину ОСОБА_9, повідомивши ОСОБА_8, що останній товаришує з одним зі службових осіб ВАКСу та може узгодити із суддями питання прийняття рішення до передачі залишку коштів.
Крім того, детектив зазначає, що при реалізації злочинного плану ОСОБА_4 також залучив особу, яка представлялася «помічником судді ВАКС» ОСОБА_10, який запевнив, що після отримання грошей, справу щодо ОСОБА_8 виділять в окреме провадження та звільнять його від відповідальності. При цьому надав продемонстрував документ, схожий за зовнішніми ознаками та реквізитами на ухвалу колегії суддів ВАКС, відповідно до резолютивної частини якої кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 виділено із кримінального провадження № 52020000000000362 від 03.06.2020 в окреме провадження.
Так, під час зустрічей ОСОБА_4 переконував ОСОБА_8, що після надання ОСОБА_8 частини неправомірної вигоди в розмірі 50 000 доларів США, буде вирішено питання щодо укладення угоди з ним про визнання винуватості та затвердження її ВАКС. При цьому, задля уникнення можливості викриття їх незаконної діяльності правоохоронними органами, передача грошових коштів мала відбуватися через знайомого ОСОБА_9, який після отримання передасть їх ОСОБА_4 для подальшої передачі ним як неправомірної вигоди відповідним службовим особам.
На виконання зазначеного, 11 листопада 2022 року відбулася зустріч, в ході якої ОСОБА_9, отримавши від ОСОБА_8 вказані грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_11 та повідомив останнього про те, що кошти отримав.
Після цього, 11.11.2022, детективами Національного антикорупційного бюро України злочинна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_9 припинена та їх затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Крім того, за версією слідства, протягом березня- квітня 2021 року ОСОБА_4 вчиняв дії, направлені на розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, зміну форми (перетворення) такого майна, та вчинення дій, спрямованих на приховування походження такого майна та володіння ним, тобто на легалізацію (відмивання) майна одержаного злочинним шляхом - грошових коштів отриманих внаслідок вчинення ним шахрайства щодо ОСОБА_8 .
На виконання зазначеного, детектив вказує, що ОСОБА_4, в період з 29.04.2021 по 12.10.2021, з метою приховування походження одержаних злочинним шляхом коштів та володіння ними придбав та оформив на ОСОБА_12, з якою має спільних дітей, та перебуває у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі), об`єкти нерухомого майна (житлові будинки, земельні ділянки) та транспортні засоби.
Детектив вказує, що 11.11.2022. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, а наступного дня - 12.11.2022 йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209КК України, а 03.07.2023 03.07.2023 о 10 год 35 хв ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України.
На переконання детектива, вручена ОСОБА_4 підозра є обгрунтованою, підтверджується зібраними доказами та відповідає вимогам ЄСПЛ щодо обгрунтованості.
Також детектив вказує, що 13.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.01.2023 та визначено заставу у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 400 000 грн.
Строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, водночас вказаними рішеннями зменшувався розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Востаннє 15.08.2023 слідчою суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.10.2023, включно.
Також ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зокрема востаннє ухвалою від 25.04.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000301 до десяти місяців, тобто до 11.09.2023 включно.
При цьому, 14.07.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та стороні захисту відкрито матеріли в порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи зазначене, детектив стверджує, що строк застосовного до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується 13.10.2023, однак закінчити досудове розслідування до завершення цього строку неможливо внаслідок виняткової складності провадження та необхідності проведення низки процесуальних дій, з метою повного, всебічного й неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення.
Зокрема, детектив вказує про необхідність необхідно вчинити процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування, а саме ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.
Детектив стверджує, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 .
Зокрема, детектив зазначає, що продовжує існувати ризик переховування підозрюваного, оскільки:
- він підозрюється у вчиненні особливо тяжких та тяжкого злочинів, що передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
- протягом вчинення злочинів, він заволодів коштами ОСОБА_8 в сумі 1 710 000 доларів США, які не були виявлені під час слідчих дій та можуть бути використані ОСОБА_4 для втечі та переховування від органу досудового розслідування та суду;
- підозрюваний проживає у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_12 і вони відповідно до даних реєстру актів цивільного стану, виховують чотирьох спільних малолітніх дітей, що уможливлює його виїзд закордон у період воєнного стану;
- наявність у його цивільної дружини значного переліку нерухомого та рухомого майна, придбаного у період вчинення злочинів, частиною з якого підозрюваний може розпоряджатися;
- підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 30.08.2019, що може сприяти його швидкому виїзду за межі України;
- підозрюваний обговорював свій виїзд закордон у телефонних розмовах;
- сім`я підозрюваного перебуває закордоном та в нього відсутні сталі соціальні зв`язки в Україні.
Також детектив зазначає про продовження існування ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний володіє навиками переконання, а також вплинути на свідків, які реалізовували нерухоме та рухоме майно ОСОБА_12 та на іншого підозрюваного ОСОБА_9 надати необхідні для ОСОБА_4 показання.
На переконання детектива, продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже при вчиненні злочину співучасниками демонструвалися проекти документів, які мали бути використані для злочину, зокрема лист ніби-то посольства США з клопотанням до Національного бюро та Вищого антикорупційного суду сприяти ОСОБА_8, проект ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду по справі № 991/2288/21. Документи ще не відшукані, а тому їх може бути знищено. Крім того, кошти яким заволодів ОСОБА_4, які є речовими доказами вчинення ним кримінальних правопорушень, та які не виявлені органом досудового розслідування, можуть бути ним також знищені.
Крім того, існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Детектив вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 заволодів 1 710 000 доларів США, однак вказані кошти органом досудового розслідування не виявлені, а тому, у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_4 він продовжить розпоряджатися майном, здобутим злочинним шляхом, тобто продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ст. 209КК України.
Детектив вказує, що вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
З урахуванням зазначеного, детектив наголошує на необхідності продовження строку тримання під вартою, оскільки застосування інших запобіжних заходів не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
Також детектив, враховуючи майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, тяжкість інкримінованих йому злочинів, просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 3 000 000,00 грн та покласти ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
2.Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, вважаючи, що наявні на даному етапі ризики обумовлюють необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, прокурор просив уточнити строк на який необхідно продовжити тримання під вартою, з урахуванням положень ст. 197 КПК України.
Захисниця ОСОБА_5 просила змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4, на більш м`який, а саме - домашній арешт. На переконання захисниці такий запобіжний захід уможливить створити умови, за яких зазначені прокурором ризики неможливо буде реалізувати. Крім того, захисниця наголосила на недопустимості наданих стороною обвинувачення, а також вважає, що оцінка прокурором зібраних відомостей є хибною. Вказала, що стан здоров`я підозрюваного за період тримання під вартою значно погіршився, а саме з`явилися проблеми із підвищеним артеріальним тиском.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своєї захисниці та просив змінити запобіжний захід на більш м`який, а також вказав, що його фінансове становище дає можливість внести заставу у розмірі 100 00 гривень. Зазначив, що перебуває під вартою дуже довгий період часу, що вважає несправедливим.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч.3 ст. 176 КПК України передбачено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою та виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Також слідчий суддя враховує, що згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, а сукупний строк тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.
З огляду на зміст зазначених вище норм законодавства, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи підлягає продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою?
5)чи виправдовують зазначені у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
3.1.Щодо можливості продовження дії запобіжного заходу
Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України.
11.11.2022 ОСОБА_4 затримано детективами НАБУ, а 12.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209КК України. У подальшому, 03.07.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України.
13.11.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 09.01.2023. Також визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 400 000 грн.
В подальшому, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду неодноразова строк тримання під вартою продовжувався, востаннє ухвалою слідчої судді від 15.08.2023 (справа №991/6830/23, провадження №1-кс/991/6852/23), якою також визначено альтернативний розмір застави у сумі 3 000 000 грн.
При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.04.2023 (справа № 991/3478/22, провадження №1-кс/991/3495/22) строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був продовжений до 11 вересня 2023 року включно.
14.07.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та стороні захисту відкрито матеріли в порядку ст. 290 КПК України
Тому, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, загалом перебуває під вартою майже 11 місяців, а наразі досудове розслідування завершено та триває процес ознайомленнями з матеріалами досудового розслідування, слідчий суддя, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 197 КПК України, приходить до висновку, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 може бути продовжений виключно у межах 12-місячного строку, тобто до 11.11.2023 з урахуванням моменту його затримання.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Як вказувалось вище, підставою застосування будь-якого запобіжного заходу і відповідно продовження його дії, є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, із вказаної практики вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, та ч. 3 ст. 209КК України, за фактом замаху на підбурення особи до надання неправомірної вигоди для прокурорів та суддів у межах кримінального провадження, в якому така особа є обвинуваченим, за фактом заволодіння грошима такої особи в особливо великому розмірі шляхом обману, замаху на таке заволодіння, а також за фактом легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом.
Так, з матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора відносно громадянина ОСОБА_8 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за його підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
За встановлених слідством обставин, ОСОБА_4, близький знайомий ОСОБА_8, будучи обізнаним про наявність відносно нього вказаного кримінального провадження вирішив підбурити останнього до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття на його користь рішень у зазначеному кримінальному провадженні, а саме - укладення угоди про визнання винуватості та подальшого її затвердження судом.
З цією метою, під час неодноразових зустрічей, ОСОБА_4 переконував ОСОБА_8 у наявності зв`язків у ВАКС і САП ОГП та можливості впливу на прийняття рішень та хід кримінального провадження відносно ОСОБА_8 за надання ряду службових осіб та працівників ВАКС і САП ОГП неправомірної вигоди. При цьому, у ході таких зустрічей та розмов ОСОБА_4 стверджував про існування реальної загрози призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, у випадку несплати визначеної суми неправомірної вигоди. На вказані пропозиції ОСОБА_8 погодився і в подальшому під час неодноразових зустрічей останній частинами надавав обумовлену неправомірну вигоду ОСОБА_4 для подальшої передачі її для службових осіб ВАКС та САП ОГП. При цьому, до вказаних подій, ОСОБА_4 залучив свого близького знайомого ОСОБА_9 і з метою підбурення ОСОБА_8 до подальшого надання неправомірної вигоди суддям ВАКС повідомив, що ОСОБА_9 перебуває в товариських відносинах із службовою особою ВАКСу і також зможе впливати на прийняття необхідних рішень у провадженні. Під час більш пізніших зустрічей, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 переконували ОСОБА_8 у необхідності надання відповідним службовим особам ВАКС ще декількох частин неправомірної вигоди для забезпечення прийняття рішень на користь останнього, а також обумовили, що грошові кошти тепер треба передавати через ОСОБА_9 для унеможливлення викриття їх діяльності.
За наявними даними, в період з грудня 2020 року по грудень 2021 року, ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 1 710 000 доларів США в якості неправомірної вигоди для їх подальшої передачі службовим особам ВАКС і САП для прийняття ними на користь ОСОБА_8 рішень у кримінальному провадженні відносно нього.
При цьому, як встановлено слідством, вказані кошти отримані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 від ОСОБА_8 внаслідок обману останнього. Зокрема, підозрювані лише створювали та підтримували уявлення в ОСОБА_8 про наявність в них тісних зв`язків та реальних можливостей для впливу на прийняття службовими особами ВАКС та САП ОГП необхідних рішень у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 з метою переконання останнього передати їм грошові кошти нібито в якості неправомірної вигоди для відповідних службових осіб.
Крім того, за версією слідства, ОСОБА_4, в період з 29.04.2021 по 12.10.2021, розпорядився грошовими коштами отриманими від ОСОБА_8 шляхом вчинення правочинів з ними, а саме укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна та транспортних засобів, змінивши тим самим їх форму з готівкових коштів, у загальній сумі еквівалентній майже 10 млн грн, на житлові будинки, земельні ділянки та легкові автомобілі. За встановлених слідством обставин, ОСОБА_14 вчинив дії спрямовані на приховання походження та володіння вказаними грошовими коштами, оформивши право власності на ОСОБА_12, з якою має спільних дітей, та перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
Викладені обставини у сукупності з наданими детективом поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, та ч. 3 ст. 209КК України, і щодо ОСОБА_4 існують обґрунтовані підстави вважати, що він був співучасником їх вчинення. Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину;
-протоколами допиту від 12.10.2022, від 26.10.2022, від 09.11.2022, від 12.11.2022, від 14.11.2022, 02.02.2023, від 09.02.2023, від 23.03.2023, від 22.05.2023;
-протоколами за результати проведення НСРД від 26.10.2022 та від 27.10.2022;
-протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023;
-протоколом огляду та вручення несправжніх (імітаційних засобів) від 11.11.2022;
-відомостями про дату засідання судової справи №991/2288/21;
-протоколом огляду від 12.10.2022 та від 11.11.2022, від 22.02.2023, від 10.03.2023;
-інших матеріалів досудового розслідування.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин, що обумовлює можливість подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
При цьому, для цілей вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено, що за час його дії не було встановлено будь-яких нових і невідомих раніше обставин, які б спростовували відповідні висновки суду про обґрунтованість раніше повідомленої підозри, або ж вказували на очевидну непричетність ОСОБА_4 до розслідуваних подій.
Позиція захисниці щодо недопустимості доказів слідчим суддею відхиляються, оскільки останньою не наведено конкретних відомостей, які би свідчили про очевидну недопустимість або ж посіяли сумнів у незаконності способу їх отримання або ж недостовірності.
3.3.Щодо існування ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.3.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи:
1)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон та відсутність для нього законодавчого обмеження для такого виїзду в умовах воєнного стану, оскільки він є батьком чотирьох дітей;
2)достатність майнового стану підозрюваного ОСОБА_4, оскільки за даними слідства він заволодів коштами потерпілого на суму 1 710 000 доларів США, а також наявність у приватній власності його близьких осіб знаної кількості нерухомого та рухомого майна, що на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;
3)існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України;
4)проживання закордоном близьких членів сім`ї (фактичної дружини та 4 спільних дітей) закордоном, що вказує про існування можливості проживання за межами території України, а також їх неповернення на території України протягом тривалого часу;
5)наявність відомостей про існування намірів підозрюваного щодо виїзду закордон, що підтверджується результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
6)тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, наведені вище обставини приводять до висновку, що вказаний ризик досі існує.
При цьому, слідчий суддя вважає необгрунтованими твердження захисниці щодо неправдивості відомостей про наявність відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 та неможливості їх врахування у контексті ризику втечі. Так, слідчий суддя зауважує, що з наданих матеріалів встановлено, що останні мають 4 спільних дітей, протягом імовірно злочинної діяльності придбавалося ряд майна, яке було оформлено на ОСОБА_12, а надані показання одного з підозрюваних свідчать, що придбання майна здійснювалося саме за кошти ОСОБА_4 . Будь-якого спростуванню вказаного від захисниці чи підозрюваного не надано та повідомлено, а тому слідчий суддя критично ставиться до доводів сторони захисту.
3.3.2.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що за даними слідства, інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, та ймовірно він здійснював дії, направлені на залучення до розслідуваних злочинів інших співучасників, координуючи їхні дії, у зв`язку з чим має безпосередній вплив на таких співучасників, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки. Крім того, характер зафіксованого спілкування та специфіка розслідуваних злочинів, зокрема шахрайства та підбурювання до надання неправомірної вигоди, свідчить про можливість застосування впливу на потерпілого для зміни останнім своїх показань.
Із матеріалів долучених до клопотання прослідковуються зафіксовані відомості про спроби впливу ОСОБА_4 на іншого підозрюваного ОСОБА_9, для відмови останнього від співпраці із слідством та надання ним показань.
Зазначені факти, на переконання слідчого судді, свідчать про існування такого ризику та цілком реального його реалізації.
3.3.3.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Оцінюючи доводи, якими детектив обгрунтовує вказаний ризик, а саме невідшуканням доказів (документів), які демонструвалися потерпілому, слідчий суддя вважає їх необгрунтованими. Так, слідчий суддя наголошує, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, тобто відповідно до ст. 290 КПК України прокурор визнав зібрані докази достатніми. Тобто, стороною обвинувачення фактично визнано, що ними зібрано докази, які вони вважають достатніми та необхідними для обгрунтування винуватості підозрюваного, перебувають у їхньому розпорядженні. Крім того, ані детективом у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні, не надано пояснень щодо дій, які вчиняються стороною обвинувачення на пошуки та віднайдення таких важливих речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
У зв`язку із вказаним, слідчий суддя приходить висновку, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження.
3.3.4.Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
На продовження існування зазначеного ризику сторона обвинувачення зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 заволодів 1 710 000 доларів США, однак вказані кошти органом досудового розслідування не виявлені, а тому, у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_4 він продовжить розпоряджатися майном, здобутим злочинним шляхом, тобто продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ст. 209КК України.
Слідчий суддя погоджується із зазначеним твердженням та бере до уваги, що на даному етапі досудового розслідування встановлено, що близькою особою підозрюваного - ОСОБА_12 протягом 2021 року було набуто у власність значну кількість об`єктів нерухомого та рухомого майна, яке на думку слідства, було придбане за грошові кошти, отримані від ОСОБА_8 .
Водночас, слідчий суддя відзначає, що стороною обвинувачення досліджено рух коштів по банківським рахункам ОСОБА_4 та його дружини, враховуючи розмір коштів, якими за версією органу досудового розслідування, заволодів ОСОБА_4, існує ризик розпоряджатися іншим залишком отриманих грошових коштів, тобто продовження вчинення злочину легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя вважає, що продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя виходить з того, що детективом заявлено необхідність закінчити процес ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування. У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що такий процес у більшій мірі залежить саме від представників сторони захисту, зокрема і підозрюваного. Водночас, із пояснень прокурора та захисниці у судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний не здійснює ознайомлення, хоча об`єктивних перешкод не існує.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи сторони обвинувачення про неможливість закінчення досудового розслідування та необхідності продовження застосування запобіжного заходу.
3.5.Щодо існування обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного та особливо тяжких злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-багатоетапність злочинної діяльності;
-відсутність відомостей щодо виявлення бажання співпраці із слідством;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 39 років;
-достатній майновий стан його родини;
-відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного на території України, неодружений, однак підозрюваний має фактичну дружину з якою має чотирьох спільних дітей, які проживають закордоном, відсутні відомості про постійне місця роботи;
-відсутність відомостей про такий стан здоров`я, який би свідчив про неможливість тримання під вартою;
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Водночас, слідчий суддя відзначає, що на даному етапі вказане кримінальне провадження перебуває на стадії завершення та ознайомлення із матеріалами. Протягом тривалого часу досудового розслідування (майже 11 місяців) підозрюваний перебував під вартою, а заявлені ризики під час проведення слідства реалізовувалися, зокрема зафіксовані відомості про вплив на іншого підозрюваного. У зв`язку з цим, при вирішенні питання щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4, а їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Застава як єдиний запобіжний захід також не спроможний забезпечити належну поведінку підозрюваного, враховуючи, що такий захід був застосований до підозрюваного як альтернативний, однак за тривалий період часу, підозрюваний не скористався таким правом. Вказане, на переконання слідчого судді, породжує сумніви, що у разі застосування такого запобіжного заходу, підозрюваним чи іншими особами буде виконано обов`язок щодо внесення коштів протягом встановленого законом строку.
Однак, слідчий суддя бере до уваги тривалий час перебування підозрюваного під вартою, втрату інтенсивності деяких зазначених детективом ризиків (ризику знищення та приховування доказів), а також стадію досудового розслідування, а тому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту із носінням електронного браслету зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливити реалізацію ризиків, які продовжують існувати. Слідчий суддя відзначає, що вказаний запобіжний захід є суворим та передбачає обмеження свободи пересування особи, що уможливить запобігти втечі чи переховування підозрюваного, а також перешкодить підозрюваному продовжити можливий злочин щодо легалізації майна.
Таким чином, зважаючи на продовження встановлених ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням свободи.
У зв`язку з цим, слідчий суддя приходить висновку, що більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, може належним чином забезпечити підозрюваним його належної процесуальної поведінки та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків.
З долучених до клопотання матеріалів встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, а тому підозрюваний має цілодобово перебувати за вказаною адресою та не може залишати житло без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду.
Крім того, слідчий суддя вважає про необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, зазначених детективом у клопотанні, які будуть додатковим стримуючим фактором для запобігання втілення дій, які можуть бути проявом встановлених ризиків. Зокрема, покладення на підозрюваного обов`язку щодо обмеження спілкуватися із особами з приводу обставин, викладених у підозрі, дозволить запобігти ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, обов`язок носіння електронного браслету забезпечить контроль за місцезнаходженням підозрюваного та уможливить вчасно запобігти спробам здійснити дії щодо ухилення чи порушення запобіжного заходу.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Враховуючи зазначене, а також продовження стадії ознайомлення із матеріалами, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк запобіжного заходу та дії покладених обов`язків у 2 місяці, тобто до 09 грудня 2023 року включно.
У зв`язку із застосуванням до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із врахуванням положень ч. 3 ст. 202 КПК України, підозрюваний має бути негайно звільнений з-під варти та доставлений до місця проживання.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що вказане клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 181, 193-197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження № 52022000000000301 від 12 жовтня 2022 року - задовольнити частково.
2.Змінити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці до 09 грудня 2023 року включно.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
1)прибувати за першим викликом до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;
2)не відлучатись за межі м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6)носити електронний засіб контролю.
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити на два місяці - до 09 грудня 2023 включно.
5.Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
6.Підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, негайно звільнити з-під варти і доставити до місця проживання.
7.Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
8.Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.
9.Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
10.Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
12.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1