Document No. 114282472

Справа № 991/8939/23

Провадження 1-кс/991/9013/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 р.,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, зокрема, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому детектив просить:

1) Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю Російської Федерації, українцю, громадянину України, з вищою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та раніше не судимому, на 60 днів, тобто до 16.12.2023 включно.

2) При постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 25 000 000 (двадцять п`ять мільйонів) гривень.

3) У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52023000000000423, за кожним викликом;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора чи суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також з іншими підозрюваними ОСОБА_12, ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 52023000000000423;

- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;

- здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтовано тим, що: (1) ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, - у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, - у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, - у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинено повторно; (2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років; (3) Кримінальний кодекс України не передбачає можливості звільнення особи від відбування покарання з випробуванням у випадку засудження за корупційний злочин, яким у відповідності до примітки ст. 45 КК України є злочин, передбачений положеннями ст. 369 КК України; (4) встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 ризики того, що він може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжують існувати та не зменшились; (5) жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; (6) досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено однак не закінчено, виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, та скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування не є можливим до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_7 під вартою; (7) застава, визначена підозрюваному ОСОБА_7, у розмірі 25 000 000, 00 грн, з огляду на майновий стан підозрюваного, не є завідомо непомірною та, у випадку її внесення, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 заперечували проти задоволення Клопотання, посилаючись на наступне: (1) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_7, є необґрунтованою, оскільки відсутні будь-які докази передачі ОСОБА_7 коштів, придбаним ОСОБА_7 автомобілем не користувався ОСОБА_12, а вся підозра є припущенням сторони обвинувачення; кошти, за які були придбані автомобіль та квартира, належали матері дітей ОСОБА_7 та отримані від підприємницької діяльності ОСОБА_7 ; протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) - неналежні докази, оскільки складені через тривалий час після проведення таких НСРД; (2) враховуючи особу підозрюваного та його виключно належну процесуальну поведінку, відсутні ризики, заявлені стороною обвинувачення; (3) визначена ОСОБА_7 застава у розмірі 25 000 000 грн є непомірною для нього, оскільки майновий стан підозрюваного не дозволяє йому внести таку заставу, на все майно ОСОБА_7 накладено арешт; (4) ОСОБА_7 хворіє на цукровий діабет, перебування його під вартою призвело до погіршення стану здоров`я підозрюваного, а надання належного медичного обслуговування в умовах слідчого ізолятора є неможливим; (5) відкриття матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, на яке посилається сторона захисту як на підставу продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, могло б завершитись раніше, однак такі матеріали не оформлені належним чином, не надаються у повному обсязі.

Захисники просили відмовити у задоволенні Клопотання, зазначили про здатність забезпечити задання Кримінального провадження застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час або зменшення визначеного розміру застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію своїх захисників, зазначив, що жодних протиправних дій не вчиняв.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріалами, заслухавши доводи сторін, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 22.05.2023 у рамках кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_7 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

23.05.2023 у рамках кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 (справа № 991/4496/23) до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (22.05.2023), тобто, до 20.07.2023 включно, в межах строку досудового розслідування. Визначено заставу у розмірі 30 000 000 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного ОСОБА_7 покладаються наступні обов`язки: (1) не відлучатись із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; (2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000169; (3) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000169, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також з іншим підозрюваним ОСОБА_13 у вказаному кримінальному провадженні; (5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця; (6) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.06.2023 (справа № 991/4496/23) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_14 від 12.07.2023 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07 липня 2022 року продовжено до трьох місяців, до 23.08.2023.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2023 (справа № 991/6339/23) підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 36 днів, до 23.08.2023, з можливістю внесення застави у розмірі 30 000 000 гривень.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.08.2023 (справа № 991/6339/23) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Постановою прокурора САП ОСОБА_3 від 15.08.2023 з матеріалів кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою, зокрема, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК, та такі матеріали зареєстровано в ЄРДР за № 52023000000000423 від 15.08.2023.

16.08.2023 у рамках Кримінального провадження ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України.

16.08.2023 прокурором САП ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 290 КПК України повідомлено детектива НАБУ ОСОБА_15, що зібрані під час досудового розслідування у Кримінальному провадженні докази визнано достатніми для складання обвинувального акта та надано доручення повідомити сторону захисту, зокрема, підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників про завершення досудового розслідування і надати доступ до матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2023 (справа № 991/7280/23) підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів. Визначено заставу у розмірі 25 000 000 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладаються наступні обов`язки: (1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52023000000000423, за кожним викликом; (2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора чи суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, але не виключно, з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також з іншими підозрюваними ОСОБА_12, ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 52023000000000423; (5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця; (6) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Станом на день розгляду даного Клопотання, доказів внесення визначеного розміру застави за підозрюваного ОСОБА_7 слідчому судді не надано.

Як вбачається із відповідної розписки, долученої до матеріалів Клопотання прокурором, копію Клопотання з додатками підозрюваний ОСОБА_7 отримав 12.10.2023, тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Згідно з положеннями статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

В свою чергу, правила, передбачені для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, врегульовані параграфом 1 Глави 18 Розділу ІІ, зокрема, статтями 176-178, 184-198 КПК України.

Так, згідно ч. 1-2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на вищезазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення Клопотання про продовження строку тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість підозри у його вчиненні; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Досудовим розслідуванням встановлено, що орієнтовно у листопаді-грудні 2021 року, у невстановлений слідством день та час, ОСОБА_13 спільно із раніше знайомим йому ОСОБА_7, першим заступником виконавчого директора Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» - ОСОБА_12 та іншими невстановленими слідством особами з метою власного збагачення домовилися про вчинення ряду тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти АТ «Укрзалізниця», зокрема, одержання неправомірної вигоди службовою особою, надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею з використанням наданого їй службового становища в інтересах суб`єктів господарювання приватної форми права, а також легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Так, ОСОБА_12 у відповідності до наказу АТ «Укрзалізниця» від 13.12.2021 № 547/ос (у редакції) призначений на посаду першого заступника директора виконавчого філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (далі - Філія ЦЗВ, Філія).

Відповідно до трудового договору № 763-2021 від 13.12.2021, укладеного між АТ «Укрзалізниця» та ОСОБА_12 останній зобов`язаний: (1) діяти в інтересах Роботодавця (п.п. 2.1.2), (2) знати та дотримуватися положень, принципів та норм Кодексу етики АТ «Укрзалізниця», принципів і стандартів щодо запобігання та протидії корупції у діяльності Товариства, визначених Політикою запобігання та протидії корупції АТ «Укрзалізниця», правил і процедур Антикорупційної програми Товариства, вимог локальних актів, які регулюють діяльність Роботодавця та його структурних підрозділів (п.п. 2.1.7), (3) у межах наданих йому повноважень здійснювати управління (керівництво), контроль і координацію діяльності Товариства у Визначеному напрямі діяльності. Здійснювати розподіл обов`язків між підпорядкованими рацівниками розробляти та/або погоджувати/затверджувати в установленому порядку їхні посадові інструкції (п.п. 2.1.17), (4) забезпечувати ефективне управління процесами, системами у Визначеному напрямі діяльності з метою досягнення очікуваних результатів діяльності Товариства, у тому числі підпорядкованих структурних підрозділів (п.п. 2.1.18).

Згідно наказу Філії ЦЗВ від 14.12.2021 № 272 першого заступника директора виконавчого філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_12 покладено, зокрема: (1) контроль за здійсненням підпорядкованими структурними підрозділами філії вивчення ринку виробників продукції по закріпленій номенклатурі, їх можливостей та умов поставки, дослідження ринку пропозицій підприємств-виробників та їх офіційних представників, із урахуванням якості та технічних характеристик продукції; (2) організація роботи підпорядкованих структурних підрозділів щодо спрямування діяльності на поліпшення фінансово-економічних показників діяльності філії та зниження витрат; (3) контроль роботи щодо дотримання фінансово-розрахункової дисципліни за укладеними договорами (контрактами, угодами), внутрішніми зобов`язаннями, іншими правочинами, у тому числі зовнішньоекономічними, за станом дебіторської та кредиторської заборгованостей. Погоджує підготовлені підпорядкованими структурними підрозділами філії доповідні на оплату за поставлені МТР.

Таким чином, ОСОБА_12, обіймаючи посаду першого заступника директора виконавчого філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», є відповідальним за належне ведення господарської діяльності Філією, що має бути спрямована на економію витрат та максимізацію прибутку акціонерного товариства, дотримання виконавської дисципліни та належну організацію договірної роботи.

З урахуванням цього, ОСОБА_12 постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням адміністративно-господарських функцій, а тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 18 КК України є службовою особою.

Метою діяльності Філії ЦЗВ відповідно до п. 3.1 Положення про філію «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», затвердженого Правлінням АТ «Укрзалізниця» 11.04.2023 (протокол № Ц-58/219-2023) (далі - Положення) є забезпечення потреб Товариства матеріально-технічними ресурсами та послугами, надання послуг, що здійснюються (надаються) Філією, купівля електричної енергії (як товару) для потреб Товариства, забезпечення ефективного функціонування та розвитку матеріально-технологічного комплексу залізничного транспорту України, також виконання інших делегованих Товариством функцій.

Водночас предметом діяльності Філії відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 є забезпечення потреб Товариства паливно-мастильними матеріалами, матеріалами верхньої будови колій, обладнанням, запасними частинами, машинами, механізмами, автотранспортними засобами, природним газом та іншими матеріально-технічними ресурсами; організація, здійснення централізованої закупівлі МТР, укладання договорів, контрактів, угод на постачання МТР з юридичними та фізичними особами.

Отже, Філія є постійно діючим структурним підрозділом АТ «Укрзалізниця», що забезпечує стале, надійне та своєчасне постачання товарної продукції необхідної для забезпечення статутної діяльності акціонерного товариства, шляхом проведення публічних закупівель у підприємств державної та приватної форми права з неухильним дотриманням вимог Господарського кодексу України, Закону України «Про публічні торги» та іншого законодавства України, що унормовує господарські взаємовідносини, пов`язані із рухом товарів та грошей.

В свою чергу, ОСОБА_13 та ОСОБА_7, знаючи про організацію забезпечення товарами, роботами та послугами акціонерного товариства шляхом проведення закупівель Філією ЦЗВ та підтримуючи неформальні відносини із ОСОБА_12, не пізніше січня 2022 року, запропонували останньому використати його службове становище першого заступника директора Філії для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію.

Використання ОСОБА_12 свого службового становища у такий вищезазначений спосіб шляхом надання суб`єктам господарювання переваг, забезпечувало б отримання від них грошової винагороди (частину предмета заволодіння) ОСОБА_13 та ОСОБА_7 у розмірі від 5 до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію.

Частину зазначеної грошової винагороди ОСОБА_13 та ОСОБА_7 вирішили використати для надання неправомірної вигоди ОСОБА_12 й створення у нього бажання та систематичного умислу використання ним наданого йому службового становища першого заступника директора Філії в створенні переваг цим постачальникам.

ОСОБА_12, не пізніше січня 2022 року погодився на пропозицію ОСОБА_13 та ОСОБА_7 та завірив їх, що у разі одержання ним вказаної неправомірної вигоди, забезпечуватиме сприяння обраним ними суб`єктам господарювання в укладанні договорів поставки/купівлі-продажу товарної продукції із Філією ЦЗВ, видачі рознарядок на її поставку та здійснення оплати у відповідності до умов, укладених договорів.

Так, орієнтовно з грудня 2021 року і по теперішній час, ОСОБА_13 та ОСОБА_7 та, переслідуючи мету протиправного збагачення за рахунок майна АТ «Укрзалізниця» та виконуючи взяті на себе обов`язки як учасники групи відповідно до раніше відведеної ним ролі: (1) систематично проводили зустрічі із службовими особами/представниками юридичних осіб приватної форми права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ (робіт, послуг) в адресу АТ «Укрзалізниця» у ході яких висували вимогу про необхідність сплати ним грошових коштів у розмірі від 5% до 15% від суми договору та/або отриманих коштів за поставлену продукцію; (2) отримавши згоду службових осіб/представників постачальників продукції на АТ «Укрзалізниця» на вищевказані умови співпраці забезпечували через підконтрольних ним службових осіб акціонерного товариства, зокрема, ОСОБА_12, визнання їх переможцями публічних закупівель, у тому числі за цінами, що є значно вищими за ринкові та оплати коштів за поставлену продукцію, при цьому у разі не досягнення такої згоди останні створювали перешкоди, які унеможливлювали участь таких юридичних осіб у закупівля та не проведення оплат за поставлену продукцію; (3) отримували від службових осіб/представників юридичних осіб приватної форми права, які здійснюють та/або бажають здійснювати постачання ТМЦ (робіт, послуг) в адресу АТ «Укрзалізниця» неправомірну вигоду у розмірі від 5% до 15% від суми договору та/або отриманих коштів за поставлену продукцію; (4) систематично забезпечувала надання неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця» з метою вчинення останніми з використанням службових повноважень дій в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_13 та інших невстановлених слідством осіб та юридичних осіб приватної форми права.

Зокрема, ОСОБА_12 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії, сприяли: (1) у серпні 2022 року забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», (2) у червні 2022 року - укладанню договору із ТОВ «АДС Сервіс» та у листопаді 2022 року перемозі у публічних закупівлях батарей акумуляторних ТОВ «АДС Сервіс», з якими ОСОБА_13 та ОСОБА_7 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану.

Надалі, ОСОБА_12, діючи у власних та корисливих інтересах ОСОБА_7 і ОСОБА_13, від імені Філії ЦЗВ уклав: (1) 28.06.2022 договір поставки № ЦЗВ-07-01122-01 із ТОВ «АДС Сервіс» про поставку акумуляторних батарей на суму 72 566 817 грн з ПДВ в обсязі 123 комплектів та 1594 штук, (2) 20.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03122-01 із ТОВ «ВП Фарбпром» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 489 616 грн з ПДВ в обсязі 93 200 кг, (3) 20.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03022-01 із ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 558 742 грн з ПДВ в обсязі 93 300 кг, (4) 23.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03322-01 із ТОВ «8с Груп» про поставку емалі ПФ-115 на суму 11 682 156 грн з ПДВ в обсязі 94 500 кг, (5) 23.09.2022 договір поставки № ЦЗВ-02-03422-01 із ТОВ «Форум Трейд Логістік» про поставку емалі ПФ-115 на суму 10 849 999 грн з ПДВ в обсязі 90 025 кг, (6) 11.11.2022 договір поставки № ЦЗВ-07-03722-01 із ТОВ «АДС Сервіс» про поставку акумуляторних батарей на суму 27 696 000 грн з ПДВ в обсязі 50 комплектів.

Подальша організація ОСОБА_12 формування рознарядок на поставку фарби (емалі) ПФ-115 та акумуляторних батарей впродовж III, IV кварталу 2022 року, I кварталу 2023 року та їх поставка цими товариствами на користь філії ЦЗВ, забезпечувала у відповідності до умов укладених договорів оплату поставленої товарної продукції, зокрема, впродовж 4 кварталу 2022 року, січня та лютого 2023 року.

Досягнувши наперед визначеної мети та виконавши за рахунок використання ОСОБА_12 наданого йому службового становища першого заступника директора виконавчого Філії домовленості із невстановленими досудовим розслідуванням контролерами та представниками групи вказаних вище суб`єктів господарювання, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 отримали у них гроші у період з моменту укладання вказаних договорів до кінця лютого 2023 року, знаходячись у м. Києві у невстановленому місці, орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115 та акумуляторні батареї. Одержання ОСОБА_7 та ОСОБА_13 від контролерів та представників групи товариств цих грошей обумовлювалося необхідністю задоволення їх корисливих інтересів, а також наданням неправомірної вигоди ОСОБА_12 .

Загалом, вчинення ОСОБА_7, ОСОБА_13 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис доларів до 200 тис доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн.

У період з 01.03.2023 по 02.03.2023, ОСОБА_7 з відома та за згодою ОСОБА_13 запропонував ОСОБА_12 надати йому неправомірну вигоду передану контролерами та представниками ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес» та ТОВ «АДС Сервіс», у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі ОСОБА_12

ОСОБА_12 погодився на їх пропозицію та з цією метою вирішив, що в якості неправомірної вигоди бажає отримати новий транспортний засіб - легковий автомобіль Toyota Camry. При цьому, вони погодили між собою, що у разі браку розміру неправомірної вигоди призначеної ОСОБА_12 за результатами задоволення корисливих інтересів контролерів та представників суб`єктів господарювання, ОСОБА_7 забезпечить покриття недоїмки за рахунок його та ОСОБА_13 спільних грошей, компенсуючи витрати за рахунок грошей одержаних від інших суб`єктів господарювання, яким співучасники сприятимуть у подальшому.

02.03.2023, у період часу з 12 год 30 хв до 13 год 15 хв, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 для забезпечення надання ОСОБА_12 неправомірної вигоди, приїхали до автомобільного салону «Тойота Центр Київ «Автосаміт», що належить ТОВ «Автосаміт ЛТД» та розташований по Харківському шосе, 179 у м. Києві, для вибору ОСОБА_12 транспортного засобу.

Під час перебування у вказаному автомобільному салоні, ОСОБА_12 обрав наявний транспортний засіб Toyota Camry, 2022 року випуску, вартістю 1 550 089,00 грн та довів до відома ОСОБА_7 необхідність купівлі та передачі йому саме цього транспортного засобу.

Для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_12 погодив із ОСОБА_7, що його за договором купівлі-продажу придбає ОСОБА_7, зареєструвавши права власності за собою. Натомість, в подальшому фактично віддасть його у володіння та користування ОСОБА_12 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно.

Цього ж дня, тобто 02.03.2023, о 14 год 30 хв ОСОБА_7, з відома та за згодою ОСОБА_13, повторно прибув до вказаного вище автомобільного салону та уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу СГ № ДП-0000200, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн та сповістив про це ОСОБА_12

07.03.2023, ТОВ «Автосаміт ЛТД» здійснило державну реєстрацію автомобіля Toyota Camry, придбаного за договором купівлі-продажу СГ № ДП-0000200, з одержанням державного номерного знаку KA1591KO.

08.03.2023, у денний період доби, ОСОБА_7 прибув до автомобільного салону ТОВ «Автосаміт ЛТД», що по Харківському шосе, 179 у м. Києві та з відома та згоди ОСОБА_13, у відповідності до умов договору, оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн з ПДВ та 95 236,80 грн з ПДВ за послуги із встановлення додаткового обладнання, а всього у сумі 1 645 325,8 грн з ПДВ грн, залишивши на ньому приміщення автомобільного салону.

У період з 08.03.2023 по 25.04.2023 ОСОБА_7 за домовленістю із ОСОБА_12, здійснював періодичне користування цим транспортним засобом, створюючи видимість відсутності причетності останнього як реального власника цього активу.

В подальшому, а саме в період з 25.04.2023 по 01.05.2023, ОСОБА_7 на виконання їх спільного умислу із ОСОБА_13 та за домовленістю із ОСОБА_12, надав останньому у фактичне володіння та користування вищезазначений транспортний засіб.

Отже, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_13, безпосередньо надав ОСОБА_12 у період з 25.04.2023 по 01.05.2023 неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн, за вчинення ОСОБА_12 з використанням наданого йому службового становища першого заступника виконавчого директора Філії в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням контролерів та представників суб`єктів господарювання, зокрема, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес».

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім того, ОСОБА_7, накопичуючи свою частину грошової винагороди - грошей одержаних злочинним шляхом від представників та контролерів суб`єктів господарювання, вирішив їх легалізувати.

Зокрема, ОСОБА_7, достовірно усвідомлюючи те, що наявні у нього грошові кошти одержані з грудня 2021 по червень 2022 у злочинний спосіб, вирішив їх використати з метою придбання транспортного засобу, протиправно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом. Для прикриття своє протиправної діяльності та приховування джерел одержаних грошей, ОСОБА_7 вирішив використати свою дружину ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2 в якості номінального покупця та власника цього транспортного засобу.

З цією метою, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_16, 07 червня 2022 у денний час доби, перебуваючи в приміщенні офіційного дистриб`ютора автомобілів Hyundai в Україні - ТОВ «Автоберег», що розташований по вул. Оноре де Бальзака, 7 у місті Києві, підібрав для купівлі за кошти одержані злочинним шляхом автомобіль марки HYNDAI IONIQ 5, 2022 року випуску, після чого ОСОБА_16 з відома ОСОБА_7 підписала договір № 1153 на придбання вищевказаного транспортного засобу та здійснила попередню оплату, шляхом внесення через касу банку на розрахунковий рахунок ТОВ «Автоберег» грошових коштів у розмірі 100 000 грн.

18.07.2022, автомобіль марки HYNDAI IONIQ 5, VIN НОМЕР_1 згідно вантажно-митної декларації № UA100260/2022/770700 був доставлений на митну територію України, а ОСОБА_16 у відповідності до п. 3.1 договору купівлі-продажу № 1153, за гроші передані ОСОБА_7 сплатила залишкову вартість транспортного засобу, а саме: 07.07.2022 - у розмірі 705 700 грн та 21.07.2022 - у розмірі 926 900 грн, а всього 2 031 900 грн.

21.07.2022 вказаний транспортний засіб відповідно до акту приймання-передачі автотранспортного засобу був переданий ОСОБА_16, а 22.07.2022 зареєстрований на ОСОБА_16, із присвоєнням йому державного номерного знаку НОМЕР_2 .

Отже, ОСОБА_7, діючи умисно та чітко усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 2 031 900 грн використав їх для придбання транспортного засобу HYNDAI IONIQ 5, д.н.з. НОМЕР_2, VIN НОМЕР_1 шляхом укладення договору № 1153 від 07.06.2022 з ТОВ «Автоберег» із реєстрацією цього транспортного засобу на дружину ОСОБА_16 і вчинення фінансової операції - внесення коштів на розрахунковий рахунок підприємства у якості оплати за придбаний автомобіль, а таким чином легалізував майно (грошові кошти) одержане злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7, достовірно усвідомлюючи те, що наявні у нього грошові кошти одержані з грудня 2021 до кінця серпня 2022 у злочинний спосіб, вирішив їх використати з метою придбання об`єктів нерухомого майна у місті Києві, та у такий протиправний спосіб повторно легалізувати майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом.

ОСОБА_7, перебуваючи у серпні 2022 у місті Києві та використовуючи платформи онлайн-оголошень з продажу нерухомого майна, а також послуги агентств з продажу нерухомості, підібрав для купівлі за кошти одержані злочинним шляхом житлову квартиру АДРЕСА_2 .

29.08.2022, ОСОБА_7, перебуваючи по АДРЕСА_3 у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_17, забезпечив підписання своєю дружиною - ОСОБА_16 в інтересах своєї доньки - ОСОБА_18 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з гр. ОСОБА_19 та відповідно передачу останньому грошових коштів у сумі 3 879 928 грн.

Відтак, використавши грошові кошти одержані злочинним шляхом у розмірі 3 879 928 грн, ОСОБА_7, забезпечив набуття своєю донькою права власності на житлову квартиру АДРЕСА_2 та можливість володіння та розпорядження вищевказаним нерухомим майном на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_7, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошових коштів у розмірі 3 879 928 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_2, шляхом організації укладення ОСОБА_16 в інтересах доньки - ОСОБА_18 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 29.08.2022 з гр. ОСОБА_19, набувши таким чином можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном, а таким чином повторно легалізував майно (грошові кошти) одержане злочинним шляхом.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_7, достовірно усвідомлюючи те, що наявні у нього грошові кошти одержані з грудня 2021 року до лютого 2023 року у злочинний спосіб, вирішив їх використати з метою придбання об`єктів нерухомого майна у місті Ужгород, Закарпатської області, тобто протиправно повторно легалізувати майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом.

ОСОБА_7, перебуваючи у січні - лютому 2023 року у місті Києві та використовуючи платформи онлайн-оголошень з продажу нерухомого майна, а також послуги агентств з продажу нерухомості, підібрав для купівлі за гроші одержані злочинним шляхом житлову квартиру АДРЕСА_5 .

13.02.2023, ОСОБА_7, перебуваючи по АДРЕСА_6, у приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_20, підписав договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 з гр. ОСОБА_21 та здійснив передачу останньому грошових коштів у сумі 100 000 доларів США, що в перерахунку за курсом НБУ (36,5686) становить 3 656 860 грн.

Відтак, використавши грошові кошти одержані злочинним шляхом у розмірі 3 656 860 грн, ОСОБА_7, набув у власність житлову квартиру АДРЕСА_5 .

Отже, ОСОБА_7, діючи умисно та усвідомлюючи злочинність походження наявних у нього грошей у розмірі 3 656 860 грн використав їх для придбання житлової квартири АДРЕСА_5, шляхом укладення та підписання договору купівлі-продажу квартири реєстраційний № 154 від 13.02.2023 з гр. ОСОБА_21, набувши можливість володіння та розпорядження цим нерухомим майном та повторно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Отже ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209 та ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

23.05.2023 у рамках кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України.

16.08.2023 у рамках кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023, в яке виділено матеріали із кримінального провадження № 52022000000000169, ОСОБА_7 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України, тобто у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, - у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, - у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, - у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинено повторно.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для продовження строку дії застосованого відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, доданих до Клопотання, зокрема копіями: витягу із протоколу за результатами здійснення НСРД від 29.09.2022 (Том № 1 а. 43-46), витягу із протоколу за результатами здійснення НСРД від 21.02.2023 (Том № 1 а. 47-54), витягу із протоколу за результатами здійснення НСРД від 18.04.2023 (Том № 1 а. 55-59), витягу із протоколу за результатами здійснення НСРД від 08.05.2023 (Том № 1 а. 60-91), витягу із протоколу про результати оперативно-розшукового заходу (далі - ОРЗ) від 08.07.2022 (Том № 1 а. 92-121), витягу із протоколу за результатами здійснення НСРД від 08.07.2022 (Том № 1 а. 122-139), протоколу обшуку від 22.05.2023 (Том № 1 а. 140-150), протоколу обшуку від 23.05.2023 (Том № 1 а. 151-154), відомостей із бази даних ДФС України щодо отриманих доходів (Том № 1 а. 237-241), документів щодо придбання автомобіля (Том № 2 а. 21-30), протоколу огляду від 28.06.2023 (Том № 2 а. 33-39), витягу із протоколу за результатами здійснення НСРД від 21.02.2023 (Том № 2 а. 40-45), витягу із протоколу за результатами здійснення НСРД від 08.05.2023 (Том № 2 а. 46-50), висновком експерта (Том № 2 а. 51-62), попереднього договору (Том № 2 а. 63), Договорами поставки з інформацією по оплаті (Том № 2 а. 68-81).

Що стосується обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Згідно протоколу про результати ОРЗ - аудіо-, відеоконтролю особи від 08.07.2022, ОСОБА_7 йомовірно забезпечує систематичне передання неправомірної вигоди директору Філії: пряма мова - «те, що іде директору, ну, дивись, в нього ж зарплата у директора. Так? І крім зарплати те, що я даю» (Том № 1 а. 125). ОСОБА_7 у приватній розмові із ОСОБА_12 обговорював, що деяка « ОСОБА_22 » (співучасники вживали псевдоніми для запобігання викриття справжніх анкетних даних один одного та їх спільників), наполегливо просила віддати 1 (один) лот з закупівлі Філією фарб деякому « ОСОБА_23 », на що ОСОБА_7 та ОСОБА_12 погодилися з проханням « ОСОБА_22 », а ОСОБА_12 обіцяв надати вказівку деякій « ОСОБА_24 » щодо вирішення цього питання та надання сприяння « ОСОБА_23 » (Том № 1 а. 126). ОСОБА_7 підтверджував, що надав неправомірну вигоду директору Філії та питав в ОСОБА_12 чи не розподіляв він її між працівниками філії ЦЗВ, які надавали сприяння у закупівлях, на що ОСОБА_12 відповів, що директор неправомірною вигодою ні з ким не ділився, а отримавши її спеціально виїхав на власному автомобілі з робочого місця, щоб перерахувати та встановити точний розмір у безпечному місці (Том № 1 а. 127). ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_25 спілкувався із « ОСОБА_23 » та зауважував про необхідність зниження ціни фарб для створення механізму відхилення неконтрольованих співучасниками підприємців-конкурентів з м. Дніпро (Том № 1 а 128). ОСОБА_7 та ОСОБА_12 обговорювали низький рівень ефективності «Тьоті» та директора Філії у наданні їм сприянні в одержанні неправомірної вигоди від постачальників товарної продукції на користь Філії. Співрозмовники погоджувалися, що з урахуванням займаних ними керівних посад, вони отримують найбільший розмір неправомірної вигоди («зарплат»), який не відповідає їх фактичному внеску у доведенні їх злочинних діянь до кінця та максимізації їх збагачення. Співрозмовники погоджувалися з тим, що максимальну ефективність у вчиненні кримінальних правопорушень надають інші працівники АТ «Укрзалізниця», яких треба максимально «корумповать» (Том № 1 а. 131). Під час розмови ОСОБА_7 підтверджував, що «Тьотя» отримує щомісячно «зарплату» у розмірі 30 тис доларів США, а директор філії ЦЗВ - 20 тис доларів США (Том № 1 а. 139).

Згідно договору поставки № ЦЗВ-07-01122-01 від 28.06.2022 (Том № 2 а. 68-70), між Філією, що діє від імені та в інтересах АТ «Українська залізниця», в особі першого заступника директора виконавчого філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_12 та ТОВ «АДС Сервіс» укладено договір поставки акумуляторних батарей на суму 72 566 817 грн з ПДВ в обсязі 123 комплектів та 1594 штук.

Згідно договору поставки № ЦЗВ-07-03722-01 від 11.11.2022 (Том № 2 а. 71-75), між Філією, що діє від імені та в інтересах АТ «Українська залізниця», в особі першого заступника директора виконавчого філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_12 та ТОВ «АДС Сервіс» укладено договір поставки електронних акумуляторів (акумуляторів та акумуляторних батарей) на суму 27 696 000 грн з ПДВ в обсязі 50 комплектів.

Відповідно до протоколів про результати проведення НСРД - аудіоконтролю особи від 08.05.2023, ОСОБА_7, за згодою ОСОБА_13 пропонував ОСОБА_26 за отримувану ним від нього «зарплату» придбати транспортний засіб - легковий автомобіль, на що ОСОБА_26 погодився та обирав в якості предмета неправомірної вигоди легковий автомобіль Toyota Camry (Том № 1 а. 60-91, 92-121).

Так, зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_26 під час якої вони обговорюють купівлю ОСОБА_7 автомобіля червоного кольору з подальшим його переоформленням: « ОСОБА_12 : Да. Ні, мені краще знаєш що, щоб ти купив її, тіпа. - ОСОБА_7 : Угу. - ОСОБА_12 : А я потім в тебе її чи на ОСОБА_43 чи на себе відкуплю просто. … ОСОБА_7 : І шумка вже є, уже все, тільки пльонку … Віддав, там чи через день чи два забрав, та й все. … Їздиш на червоній, … уже сіра» (Том № 1 а. 61).

Згідно реєстраційної картки транспортного засобу (Том № 1 а. 207), ОСОБА_7 є власником легкового автомобіля TOYOTA CAMRY (державний номерний знак НОМЕР_3, VIN НОМЕР_4, колір червоний).

Як вбачається із протоколу огляду від 28.06.2023 (Том № 2 а. 33-39), оглядом файл-звіту мобільного телефона, виявленого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12, встановлено листування у мобільному застосунку Whats App, зокрема із абонентом « ОСОБА_27 » НОМЕР_5 . В ході листування ОСОБА_12 із абонентом « ОСОБА_27 » виявлено наступне: 16.03.2023 ОСОБА_12 : «Цьомчик, результати всі добрі». Надалі ОСОБА_12 направляє фотозображення транспортного засобу червоного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_3 візуально схожого на TOYOTA CAMRY, фотозображення із текстом: «Візьму покататись».

Договір купівлі-продажу № ДП-0000200 між ТОВ «Автосаміт ЛТД» та ОСОБА_7 щодо покупки легкового автомобіля TOYOTA CAMRY, VIN НОМЕР_4, колір червоний, укладений 02.03.2023 (Том № 2 а. 146-148). Дата реєстрації автомобіля 07.03.2023 (Том № 2 а. 207).

Згідно протоколу за результатами НСРД (Том № 1 а 57-58), ОСОБА_7 у розмові із чоловіком на ім`я ОСОБА_28 (із салону Тойоти) спілкується щодо умов покупки автомобіля. Із зазначеної розмови вбачається, що ОСОБА_7 говорить про покупку автомобіля для свого друга, при цьому оформлення автомобіля здійснюватиметься на ОСОБА_29 ( ОСОБА_7 : «Я буду на себе оформляти, так.» з можливим подальшим його переоформленням на іншу особу (друга) ( ОСОБА_7 : «А через місяць, два чи три я її просто продам своєму товаришу, тай все. Ну, оформлю на нього точніше.») або використання автомобіля такою особою без переоформлення ( ОСОБА_7 : «Не знаю, може він буде їздити на моїй, на моєму техпаспорті, яка різниця.»).

У розмові ОСОБА_7 з матір`ю (Том № 1 а. 58) ОСОБА_7 зазначає: «… з роботи вуйко взяв собі машину, але оформив на мене. … А вона червона. Він хоче її переклеїть в сірий колір.». На питання матері чому не оформив на себе, ОСОБА_7 відповів: «Бо він держслужбовець».

Відповідно до протоколу обшуку від 23.05.2023 (Том № 1 а. 151-154), під час проведення обшуку відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7, де знаходилась ОСОБА_30, відшукано та вилучено легковий автомобіль TOYOTA CAMRY державний номерний знак НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_4 .

Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_31 повідомила, що вказаний автомобіль фактично використовувався її колишнім чоловіком - ОСОБА_12, їй не відомо, хто є власником автомобіля. Також ОСОБА_32 повідомила, що розлучена з ОСОБА_33 та подружнім життям із ним не проживає, хоча останній інколи перебуває у домоволодінні.

Під час обшуку також встановлено, що автомобіль червоного кольору, хоча затягнутий у поліреутанову плівку сірого («мокрий асфальт») кольору.

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти висновку, що ОСОБА_7 могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України.

Що стосується обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до витягу із Державного реєстру речових прав (Том № 1 а. 193), ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_5 . Підставою для державної реєстрації 13.02.2023 права власності за ОСОБА_7 є договір купівлі-продажу (серія та номер 154, виданий 13.02.2022).

Згідно висновку експерта від 28.07.2023 № СЕ-19/111-23/34104-ОБ (Том № 2 а. 51-62), ринкова вартість квартири АДРЕСА_5, станом на 13.02.2023, з урахуванням обмежень та припущень, викладених у дослідницькій частині, складала - 3 667 563, 00 грн.

Згідно реєстраційної картки транспортного засобу (Том № 1 а. 206), ОСОБА_16, яка є матір`ю двох дітей ОСОБА_7 (Том № 1 а. 191-192), є власником автомобіля HYNDAI IONIQ 5, 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_1, право власності на такий транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_16 22.07.2022. Вартість вказаного автомобіля 2 031 900 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав (Том № 1 а. 192, 202), квартира АДРЕСА_2, належить на праві власності доньці підозрюваного ОСОБА_18 на підставі договору купівлі продажу від 29.08.2022. Вартість вказаної квартири за договором купівлі- продажу складає 3 879 928 гривень.

Інкримінуючи ОСОБА_7 легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, сторона обвинувачення зазначає, що підозрюваним вчинялися такі дії шляхом покупки зазначених вище квартир та автомобіля.

При цьому, згідно відомостей із бази даних ДФС України (Том № 1 а. 237-241), ОСОБА_16 у 2021 році податковими агентами нараховано дохід у розмірі 2 881 342 грн (2 705 475, 66 грн від продажу нерухомого майна), у 2022 році - 1 695 292 грн. Підозрюваному ОСОБА_7 у 2022 році податковими агентами нараховано дохід у розмірі 2 672 597 грн (дохід від здійснення підприємницької діяльності).

За такого, слідчий суддя погоджується, що офіційних доходів ОСОБА_7 та ОСОБА_16 не вистачає для купівлі вказаного вище майна, що вказує на обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України, однак, враховуючи нараховані ОСОБА_7 та ОСОБА_34 доходи у 2021-2022 роках, рівень обґрунтованості підозри є невеликим.

Враховуючи вищевикладене, зазначені обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_7 могли бути вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК України.

Показання свідка ОСОБА_35, викладені у протоколі допиту свідка від 11.08.2023, слідчим суддею при розгляді Клопотання до уваги не приймаються, оскільки показання - це інформація про факти, які свідок сприймав особисто, а із вказаного протоколу неможливо встановити джерела обізнаності такого свідка щодо обставин Кримінального провадження.

Доводи сторони захисту, щодо відсутності доказів передання ОСОБА_7 грошових коштів службовим особам філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» слідчим суддею відхиляється, оскільки такі обставини мають підтвердження у матеріалах НСРД. При цьому, згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 16.08.2023, ОСОБА_7 не інкримінується передача грошових коштів, у повідомленні зазначається про передачу неправомірної вигоди ОСОБА_36 у вигляді автомобіля TOYOTA CAMRY.

Доводи захисника щодо недопустимості як доказів протоколів за результатами здійснення НСРД, оскільки вони складені не в день проведення таких НСРД, а після спливу тривалого час (декілька місяців), слідчим суддею відхиляються, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1-2 ст. 266 КПК України (Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії), дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Носії інформації, на яких зафіксовані відомості, отримані в результаті проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, повинні зберігатися у стані, придатному для їх дослідження, до набрання законної сили вироком суду.

Таким чином, після вивчення змісту інформації, отриманої внаслідок проведення НСРД, складається протокол та при виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, у такому протоколі відтворюється відповідна частина інформації.

За такого, враховуючи доводи захисника та приписи ст. 266 КПК України, відсутні підстави вважати протоколи про результати здійснення НСРД недопустимими доказами.

Разом з тим, саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, його кваліфікації, за наявності підстав, встановити наявність/відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_7, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_7 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_37 .

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжують існувати та не зменшились.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього Кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_7 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (за злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, передбачено виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років).

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_7 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_7 покинути територію України свідчить також і наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон (Том № 1 а. 42) ER907764 (дійсний до 07.07.2024) та значні майнові активи підозрюваного (Том № 1 а. 193-241), які ОСОБА_7 може використати для тривалого або постійного проживання як на території України так і за кордоном.

Доводи сторони захисту щодо здачі ОСОБА_7 паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон на зберігання детективам НАБУ свідчим суддею відхиляються, оскільки не підтверджуються матеріалами Клопотання.

У протоколах за результатами проведення НСРД містяться розмови ОСОБА_7 із невстановленою особою, в якій ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_13 за кошти у розмірі 7 тис доларів США придбав підроблену медичну довідку про наявність у нього захворювання епілепсії, що надало йому право вільно залишати територію України у будь-який час у зв`язку із неможливістю призову його на військову службу за мобілізацією з таким медичним діагнозом. Водночас, ОСОБА_7 повідомив співрозмовнику, що буде придбавати собі аналогічну підроблену довідку, в якій буде відображено, що він начебто хворий на цукровий діабет та астму, що унеможливить його призов на військову службу у порядку мобілізації, на що співрозмовник радить також розглянути варіант зазначення у медичній довідці (висновку) наявності у нього начебто захворювання серця - гіпертонії (Том № 1 а. 53).

З 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

У розмові із службовою особою Філії ОСОБА_7 підтверджує факт виїзду за кордон для відпочинку та вказує підставу такого виїзду - довідку видану Міністерством оборони України, а саме: «Співрозмовник: У тебя ж трое детей, ты же так выезжаешь, да? ОСОБА_38 . Успел. - ОСОБА_7 - Ну, у меня в октябре заканчивается. Ну, я так выезжаю, да. Но в этот раз я не стал по трем детям. …. - ОСОБА_7 - Я на этот раз ездил от разведки. Мне ГУР МО(?), этот Буданов, я ж оттуда на самом деле, он мне давал письмо на выезд, что я выезжаю на задание. Я просто поехал в первый день, а жена поехала во второй. - Співрозмовник - А так можно, да? - ОСОБА_7 - … конечно. Я же езжу. И это, причем, мне реально ничего не стоит, потому что я же (н/д). Мне надо просто прийти, поднять свою историю» (Том № 1 а. 119-120).

Зазначені обставини підтверджуються листом Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 14.03.2023 №222/587.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 у період з 13 по 26 серпня 2022 року, з 12 по 28 грудня 2022 року та з 22 березня по 04 квітня 2023 року перебував за кордоном, у тому числі, в окремих випадках отримавши відповідний дозвіл на виїзд за межі території України через посадових осіб Міністерства оборони України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_7 має змогу безперешкодно в умовах воєнного стану виїжджати за кордон під приводом виконання службових обов`язків, а також має можливість за грошові кошти отримати медичну довідку із неправдивими відомостями про начебто наявність у нього захворювань, які б унеможливили його призов на військову службу за мобілізацією та дозволили б вільно залишити територію України у будь-який час.

Вказане свідчить про продовження існування заявленого ризику.

На думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, ОСОБА_7, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, може бути призначено виключно реальне покарання.

Як вбачається із протоколу про результати ОРЗ - аудіо-, відеоконтролю особи від 08.07.2022 (Том № 1 а. 122-124), ОСОБА_12 розповідав ОСОБА_7, що був викликаний та допитаний детективами НАБУ у так званій «газовій» справі. ОСОБА_12 доповідав, зокрема, про те, як приховав правдиву відповідь стосовно «наглядачів» за АТ «Укрзалізниця». З метою підтримання у таємниці їх зустрічей, під час яких вони домовлялися про вчинення інкримінованих ОСОБА_7 правопорушень, шляхів й напрямків легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_7 висував легендовану версію його постійної присутності біля адміністративної будівлі Філії з метою підтримання співбесіди зі своїм давнім знайомим ОСОБА_12 - ОСОБА_7 - «В мене навіть фірм своїх немає, щоб вже до мене не докапувалися. А приїжджаю до тебе, бо цигарки забув. - ОСОБА_12 - Та я, взагалі, можу сказати, що ти мій товариш, ти ж не постачальник. - ОСОБА_7 - Так, не постачальник, товариш. Куримо. - ОСОБА_12 - Мій товариш приїжджає, ми куримо». Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_7 сповістив ОСОБА_12, що на аналогічний випадок у разі виникнення питань у правоохоронців щодо його взаємовідносин із «Тьотею» у них є інша спільна легенда: ОСОБА_7 - З тьотею в мене легенда інша - я залицяльник. Я їй сказав, якщо будуть за мене питати, скажеш, отженіть його від мене, він хотів на мені женитись в 2007-му, чи 2008-му році. Це у нас така легенда. «І зараз ходить, - кажи, - знає, що я заміжня, залицяється. От це зустрічаюся з ним». А з директором чай пив, товариш. Які у нас справи? У нас справ немає ніяких».

Враховуючи, що ОСОБА_7 вчинялись дії щодо спонукання інших осіб до надання неправдивих показань органу досудового розслідування, беручи до уваги, що матеріалами НСРД підтверджується можливе надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця», у тому числі тим, які займають керівні посади, зважаючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення інкримінованих йому злочинів, слідчий суддя дійшов висновку, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може безпосередньо або опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показань/відмови від чачі показань на стадії судового розгляду та уникнення ОСОБА_7 можливої кримінальної відповідальності.

При цьому, досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів у порядку ст. 290 КПК України та підозрюваний ОСОБА_7 має можливість встановити перелік свідків сторони обвинувачення, їх анкетні дані, зміст їх показань, що також може спонукати підозрюваного, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань на стадії судового розгляду.

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконно впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Із протоколу про результати проведення НСРД - аудіоконтроль особи від 08.05.2023 вбачається, що ОСОБА_7 мав розмову із ОСОБА_13 стосовно постачальника, який створює «проблеми» для їх протиправної діяльності, зокрема, шляхом подання вкрай завищених цін на товарну продукцію. В свою чергу, ОСОБА_7 пропонує ОСОБА_13 застосувати стосовно цього постачальника їх неформальні зв`язку у органах безпеки України, для «вирішення» цього питання (Том № 1 а. 93-94). У іншій приватній розмові із ОСОБА_13 . ОСОБА_7 повідомляє йому, що по «Тайці» у органах поліції України заведено кримінальне провадження по «красці». Як вказує ОСОБА_7 цю інформацію він отримав від органів безпеки України (Том № 2 а. 113).

Зазначене дає підстави зробити висновок, що ОСОБА_7 має зв`язки у правоохоронних органах (СБУ), які може використати для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою унеможливлення його притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ризики, передбачені п. 1 та п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Разом з тим, можливі труднощі у ознайомленні сторони захисту ОСОБА_7 із матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, про які зазначали у судовому засіданні захисники, не зменшують встановлені слідчим суддею ризики.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, - у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, - у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом; кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, - у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчинено повторно.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким корупційним злочином, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 209 КК України, є тяжкими злочином.

Крім того, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею, серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (не одружений, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має проблеми зі здоров`ям, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей та матір похилого віку) проте, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, зважаючи на продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків та недотримання підозрюваним умов застосування запобіжного заходу у виді застави (не внесено визначену заставу), не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Разом з тим, жодних доказів, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_7 в слідчому ізоляторі у зв`язку із погіршенням стану його здоров`я стороною захисту суду не надано

За ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до пунктів 2.5-2.8 Розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за № 212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України № 239/5/104 від 10.02.2012, консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров`я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини. Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов`язковому порядку вносяться медичним персоналом СІЗО до відповідних форм первинної облікової документації. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. Усі висновки медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов`язковому порядку вносяться до відповідних форм первинної облікової документації. Відшкодування витрат, пов`язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_7, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та який знаходиться у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13), має можливість отримати належне медичне обслуговування та пройти всі необхідні обстеження, у тому числі використовуючи з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я.

Обґрунтування розміру застави.

За ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких родичів; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2023 (справа № 991/7280/23) підозрюваному ОСОБА_7 визначено заставу у розмірі 25 000 000 гривень.

Визначаючи заставу у такому розмірі, слідчий суддя взяв до уваги розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінальних правопорушень підозрюється особа, а саме, що ОСОБА_39, спільно із ОСОБА_13, отримали від постачальників товарної продукції на користь АТ «Укрзалізниця» орієнтовно 960 000 доларів США, відомості щодо сімейного, майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_40, тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється

Однак, стандарт доказування відповідного майнового стану підозрюваного та інших осіб з перебігом ефективного досудового розслідування має зростати, особливо у разі, якщо: (1) встановлення попереднього розміру застави базувалось на стандарті доказування "обгрунтованої ймовірності", відповідно до якого були обґрунтовані підстави вважати, що у підозрюваного та його близьких та родичив є достатньо грошових коштів та інших ліквідних активів, які можуть бути використані для внесення застави; (2) відбувається тривале невнесення застави у раніше визначеному розмірі, в тому числі близькими та родичами підозрюваного; (3) відсутні докази, що задекларовані доходи підозрюваного від підприємницької діяльності не є чистим його прибутком, який він отримав, накопичив та може сплатити в якості застави. Таку правову позицію використовує Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду при визначенні розміру застави, яка протягом тривалого часу не була сплачена (ухвала АП ВАКС від 15.05.2023 справа № 991/3711/23 провадження №11-сс/991/362/23).

Так, висновок про те, що застава у визначеному розмірі (25 000 000 грн) не є непомірною для ОСОБА_7, зроблено на основі припущень про наявність у його розпорядженні значних сум грошових коштів, які могли бути отримані ним внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, однак на протязі досудового розслідування Кримінального провадження, яке є завершеним, але не закінченим, у ОСОБА_7 не було знайдено таких коштів. Крім того, на все майно підозрюваного накладено арешт.

Крім того, протягом майже п`яти місяців ніхто із близьких та родичів ОСОБА_7 не сплатив заставу у визначеному розмірі. Невнесення близькими особами та родичами ОСОБА_7 визначеного розміру застави протягом тривалого часу свідчить про їх небажання або неможливість це зробити, але це істотним чином впливає на можливість внесення визначеної суми застави самим підозрюваним чи деякими близькими/родичами, які можуть це зробити в меншій сумі.

Із доданих до матеріалів Клопотання доказів вбачається, що ОСОБА_7 на праві власності належить квартира АДРЕСА_5, та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8 (Том № 1 а. 193), та автомобіль марки TOYOTA CAMRY державний номерний знак НОМЕР_3, VIN код НОМЕР_4 (Том № 1 а. 207).

При цьому, ОСОБА_16, яка є матір`ю двох дітей ОСОБА_7 (Том № 1 а. 191-192), на праві приватної власності належить ряд об`єктів нерухомості (Том № 1 а. 194-197) та два автомобілі (Том № 1 а. 206, 208).

Однак у матеріалах Клопотання відсутні докази реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_16 (13.04.2011 змінила прізвище з « ОСОБА_41 » на « ОСОБА_42 ») або проживання вказаних осіб однією сім`єю.

Внесення застави потребує наявності не будь-яких активів, а активів у виді грошових коштів або в інших високоліквідних формах, що впливає на розмір застави, який спроможний внести підозрюваний або інші зацікавлені особи.

Небажання або неможливість внесення застави іншими зацікавленими особами та відсутність у підозрюваного достатньої можливості внести визначену заставу в умовах арешту всіх його активів, можуть зробити безальтернативною заставу, яка визначена підозрюваному як альтернативний запобіжний захід.

Враховуючи зазначені факти та висновки, застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави в частині визначення її розміру має бути менш суворим.

Разом з тим, у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 зазначив, що в нього є бізнес - нафтобаза, вантажні автомобілі, на які не накладено арешт, оскільки вони оформлені не на підозрюваного. Захисник пояснив, що мається на увазі можливість участі ОСОБА_7 у вирішенні питань, пов`язаних із укладенням правочинів щодо зазначеного бізнесу, однак останній підозрюваному не належить.

Як вбачається із матеріалів НСРД (Том № 1 а. 54), розмовляючи із ОСОБА_12, ОСОБА_7 зазначив: «4 лями я вложив в цю нафту, нафтобазу».

Зазначене дає підстави зробити висновок, що підозрюваний ОСОБА_7 має бізнеси/доступ до них, які зареєстровані на інших осіб, тобто вживає заходів конспірації задля приховання існуючих джерел доходів які він може використати як засоби для існування в умовах переховування протягом тривалого часу.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі, передбаченому пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України, не здатна запобігти встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні.

При цьому, враховуючи наявність у ОСОБА_7 прихованих джерел доходів, запобігти таким ризикам та забезпечити виконання завдань Кримінального провадження здана застава у розмірі 8 000 000,00 грн, яка не є непомірною для підозрюваного.

Таким чином, зважаючи на обставини Кримінального провадження, зокрема, роль ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, тривалість досудового розслідування і час, який минув з моменту прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, особу підозрюваного, його майновий стан (з урахуванням наявності прихованих джерел доходів), слідчий суддя вважає, що на відповідній стадії кримінального провадження (виконання вимог ст. 290 КПК України) ОСОБА_7, як альтернативний запобіжний захід, слід встановити заставу у розмірі, 8 000 000, 00 грн, що не є завідомо непомірною для підозрюваного, здатна забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею.

Враховуючи вищевикладене, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_7 слід покласти наступні додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: (1) прибувати до детектива, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52023000000000423, за кожним викликом; (2) не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора чи суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52023000000000423 ОСОБА_12, ОСОБА_13 ; (5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця; (6) здати на зберігання прокурору, які здійснюють повноваження в кримінальному провадженні №52023000000000423, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

16.08.2023 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.

Судовим розглядом встановлено, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які складаються з письмових матеріалів (28 томів провадження, аудіо-, відео- записів, об`ємом 50 ГБ, електронних документів (дані з вилучених телефонів об`ємом 450 Гб) та матеріалів НСРД), повідомлення про підозру вручено трьом особам: ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Таким чином, з огляду на обсяг матеріалів Кримінального провадження та кількість підозрюваних, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_7, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у випадку внесення якої, на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, ще на 60 днів, оскільки, слідчий суддя вважає такий строк достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід встановити до 11.12.2023 включно, але в межах строку досудового розслідування, та в частині покладання на підозрюваного обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

За такого, Клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 177-178, 182-183, 194, 196-197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 60 днів, а саме до 11 грудня 2023 року включно, але у межах строку досудового розслідування.

Визначити підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 8 000 000,00 (вісім мільйонів) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_6

У разі внесення зазначеної застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52023000000000423, за кожним викликом;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора чи суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», зокрема, з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 52023000000000423 ОСОБА_12, ОСОБА_13 ;

- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця;

- здати на зберігання прокурору, які здійснюють повноваження в кримінальному провадженні №52023000000000423, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_7, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1