- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/5148/20
Провадження № 1-кп/991/90/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000077 від 27.01.2020, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
22.06.2020 до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000077 від 27.01.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Вироком Вищого антикорупційного суду від 20.09.2022 ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та виправдано у зв`язку із недоведеністю наявності в його діях складу цього кримінального правопорушення.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.08.2023 скасовано вирок від 20.09.2022 та призначено новий розгляд кримінального провадження № 52020000000000077 від 27.01.2020 у Вищому антикорупційному суді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою від 15.08.2023 призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України. Також вказав на необхідність здійснення судового розгляду у відкритому судовому засіданні з участю прокурора, обвинуваченого, його захисників, потерпілого. Зазначив, що заявлятиме клопотання про виклик свідків. Вважає за недоцільне повторно доручати представнику органу пробації складати досудову доповідь щодо обвинуваченого, оскільки така доповідь вже складалась під час попереднього судового розгляду та наявна в матеріалах справи.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. Повідомили, що також мають намір на відповідній стадії процесу клопотати перед судом про виклик свідків. Не вбачають необхідності у складанні досудової доповіді.
Представник потерпілого (цивільного позивача) Управління справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності.
Суд у даному конкретному випадку дійшов висновку про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_9, що узгоджується із положеннями ст. 314, 325, 326 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд зазначає таке.
Щодо питань, передбачених ст. 314 КПК України
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження повідомили, що угода між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні не укладалась.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 5-8 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, суд не встановив.
Ухвалою від 27.09.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000077 від 27.01.2020, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обвинувальний акт містить всі структурні елементи, передбачені ст. 291 КПК України, складений, підписаний детективом та затверджений прокурором. До нього долучені передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України додатки, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, розписка про отримання копій обвинувального акта, цивільного позову та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Примітка ст. 45 КК України містить перелік корупційних кримінальних правопорушень, серед яких наявна ст. 364 КК України.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_6, будучи народним депутатом України VIII скликання, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи владою всупереч інтересам служби, у період з 02.12.2014 до 30.11.2018 отримав неправомірну вигоду для себе, а саме право користування готельним номером у ДП «Готельний комплекс «Київ» за рахунок бюджетних коштів, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам в особі юридичної особи публічного права - Управління справами Апарату Верховної Ради України.
Тобто ОСОБА_6 інкриміновано вчинення корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та наявна умова, зазначена у абз. 1 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України (кримінальне правопорушення вчинено народним депутатом України). Тому кримінальне провадження № 52020000000000077 від 27.01.2020підсудне Вищому антикорупційному суду.
З огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до такого розгляду.
Зважаючи на положення п. 6. ч. 3, ч. 5 ст. 314, ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України, беручи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким та за яке передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а обставини, передбачені ч. 4 ст. 314-1 КПК України, відсутні, суд зазначає, що у цьому кримінальному проваджені наявні підстави для складання досудової доповіді щодо обвинуваченого. Разом з тим у матеріалах справи вже наявна така доповідь, складена на виконання ухвали суду, постановленої під час попереднього судового провадження. Тому суд, з урахування думки учасників кримінального провадження, вважає за недоцільне повторне складання досудової доповіді щодо ОСОБА_6 .
Щодо питань, передбачених ст. 315 КПК України
За змістом ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Судом не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для ухвалення рішення про здійснення судового провадження в закритому судовому засіданні. Клопотань, передбачених абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, учасники судового провадження не заявили.
За таких обставин, з метою забезпечення гласності та відкритості судового провадження, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження. Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення є прокурор, а з боку захисту - обвинувачений та його захисники (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Отже, судовий розгляд слід проводити з участю прокурора, обвинуваченого, його захисників та потерпілого. Водночас як сторона обвинувачення, так і сторона захисту повідомили суду, що клопотання про виклик свідків буде подано в ході судового розгляду.
Щодо поданих скарг та заперечень
Під час підготовчого судового засідання захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8 в порядку ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 309 КПК України подали до суду скарги на: постанову від 21.03.2019 про визначення підслідності кримінального провадження; постанови від 06.09.2019 та від 11.12.2019 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань; постанову від 27.01.2020 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні; постанову від 27.01.2020 про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, а також заперечення на ухвали слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва від 05.08.2019 у справі № 760/11566/19, від 27.08.2019 у справі № 760/24021/19 та від 13.08.2019 у справі № 760/11693/19. Просили надати оцінку наведеним у них доводам в нарадчій кімнаті після закінчення судового розгляду.
З огляду на положення ч. 2 ст. 303, ч. 3 ст. 309, ст. 314 КПК України, мету підготовчого провадження та позицію захисників, враховуючи, що подані скарги та заперечення не стосуються вирішення питання можливості призначення судового розгляду, а доводи, які в них викладені, за умов, передбачених ст. 87 КПК України, можуть впливати на допустимість отриманих доказів, суд надасть оцінку вказаним доводам на відповідній стадії судового розгляду.
Щодо цивільного позову
У матеріалах справи наявна заява першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України - керуючого справами ОСОБА_10 про відмову від цивільного позову. Заява мотивована тим, що в межах кримінального провадження № 52020000000000077 від 27.01.2020 Управлінням справами Апарату Верховної Ради України пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 758 240,00 грн.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 у повному обсязі відшкодував майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, представник цивільного позивача відмовляється від позову та йому відомі наслідки такої відмови.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники не заперечували щодо вирішення заявленого клопотання у підготовчому судовому засіданні в порядку п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України.
На переконання прокурора суд уповноважений вирішити питання цивільного позову лише за результатами судового розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Так, ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Разом з тим п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України унормовано, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України наслідком закриття провадження у справі є недопущення повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав.
Вказані положення Цивільного процесуального кодексу України не суперечать засадам кримінального судочинства.
Водночас п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України передбачено, що з метою підготовки до судового розгляду суд вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до такого розгляду.
Суд вважає, що з метою підготовки до судового розгляду наявні підстави для вирішення заяви цивільного позивача про відмову від позову на стадії підготовчого судового засідання. Такий висновок суду узгоджується із положеннями Кримінального процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України, які застосовуються у цьому випадку.
Враховуючи викладене вище, з огляду на позицію представника цивільного позивача, висловлену в окремій письмовій заяві, беручи до уваги обставини, які слугували підставою для відмови від позову (добровільне повернення ОСОБА_6 компенсації за винайм готельного номеру за період з 02.12.2024 до 30.11.2018 у розмірі 758 240,00 грн, що підтверджено копією платіжного доручення від 05.07.2021 № B881082316, долученою до заяви), суд приймає відмову від цивільного позову та вважає, що провадження щодо його розгляду слід закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Інших клопотань, передбачених п. 4, 5 ч. 2, ч. 3 ст. 315 КПК України, від учасників судового провадження не надійшло.
Керуючись статтями 27, 314-316, 372, 376, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000077 від 27.01.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 16 год 30 хв 19.10.2023 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 42-А.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, - з участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, обвинуваченого, його захисників, потерпілого, з викликом свідків сторони обвинувачення та сторони захисту.
Провадження щодо розгляду цивільного позову Управління справами Апарату Верховної Ради України до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в частині закриття провадження щодо розгляду цивільного позову шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення. У цій частині ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3