- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
Справа № 991/7868/23
Провадження №11-п/991/23/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
17 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
представника потерпілого ОСОБА_15
прокурора ОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про направлення кримінального провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 з Вищого Антикорупційного суду до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (у порядку абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України),
УСТАНОВИЛА:
07 вересня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про направлення кримінального провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_18 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_19 за ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209КК України, ОСОБА_21 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_17 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_20 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
На обґрунтування своїх вимог захисник ОСОБА_13 зазначає, що:
1)кримінальне провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 надійшло до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил предметної підсудності, визначеними статтею 331 КПК України та критеріями, передбаченими ч. 5 ст. 216 КПК України, відповідно кримінальне провадження Вищому антикорупційному суду непідсудне, а тому підлягає направленню до іншого суду в порядку абзацу 2 ч. 3 ст. 34 КПК України;
2)жоден із обвинувачених не обіймав посад, вичерпний перелік яких міститься у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, натомість усі вони були працівниками юридичних осіб приватного права. Будь-яким іншим особам про підозру не повідомлялось та обвинувальний акт щодо інших осіб у вказаному кримінальному провадженні не складався;
3)за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, що підтверджується й інформацією, яка міститься у обвинувальному акті, на час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ПрАТ «СК «Інгосстрах» частки державної або комунальної власності були відсутні;
4)жодному із обвинувачених не інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 та ч. 1 ст. 3692 КК України;
5)з обвинувального акту вбачається, що місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України є фактичне місцезнаходження ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке здійснювало та здійснює свою діяльність за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, тобто на території Соборного (Жовтневого) району м. Дніпра, що відноситься до територіальної юрисдикції Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
08 вересня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_19 про направлення кримінального провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022 з Вищого антикорупційного суду до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
На обґрунтування своїх вимог захисник ОСОБА_14 зазначає, що:
1)у кримінальному провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022 відсутні умови, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що виключає віднесення провадження до предметної юрисдикції Вищого антикорупційного суду. А тому, кримінальне провадження підлягає передачі до іншого суду за місцем імовірного вчинення злочинів;
2)жоден з обвинувачених не займав посаду, передбачену п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, що виключає можливість віднесення провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду;
3)ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не відносився до вказаних в п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України категорій юридичних осіб станом на дати імовірно вчинених злочинів. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був юридичною особою приватного права - акціонерним товариством, частки у статутному капіталі якого були розподілені між приватними особами. Таким чином, критерій, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, відсутній, що виключає можливість віднесення провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду;
4)кримінальне провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_19 має бути передане для розгляду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
10 жовтня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли заперечення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_16 на клопотання адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у справі № 991/7868/23, в яких прокурор просить відмовити у задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо направлення кримінального провадження № 52022000000000228 для розгляду з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
На підтвердження своєї позиції прокурор САП ОСОБА_16 зазначає наступне:
1)органом досудового розслідування встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 частину можливих злочинних дій, а саме об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, вчиняла з використанням своїх повноважень як заступника керівника напрямку - керівника Департаменту кредитних, депозитних та заставних операцій юридичних осіб ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК» вже після втрати колишніми акціонерами банку та членами Правління контролю над банківською установою внаслідок виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 961 від 18.12.2016 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи». ОСОБА_7 чітко усвідомлювала вказані обставини, адже всі фінансові операції в системі здійснювала 19.12.2016, проте минулими датами, а саме проставляючи дату 16.12.2016;
2)Постановою Кабінету Міністрів України № 961 від 18.12.2016 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи», серед іншого, враховано зобов`язання власників істотної участі банку (лист ОСОБА_22 та ОСОБА_23 від 16.12.2016) про необхідність націоналізації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та установлено, що держава в особі Міністерства фінансів придбаває акції ПАТ КБ «Приватбанк» у повному обсязі;
3)18.12.2016 на сайті Урядового порталу Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України опублікував інформацію про початок націоналізації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з 19 грудня 2016 року;
4)Постановою Кабінету Міністрів України № 961 від 18.12.2016 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» констатовано виведення банку з ринку починаючи з 19.12.2016 на підставі ст. 411 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та входження держави в капітал банку;
5)сторона захисту посилається в обґрунтування своєї позиції щодо факту здійснення викупу акцій державою лише 21.12.2016, проте сам договір для дослідження суду не надає, а надає лише статут АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2018 рік, який не є первинним документом в розумінні законодавства для підтвердження фінансових операцій, початку або завершення процедури входження держави в капітал банку;
6)єдиним нормативно-правовим документом, який передбачив процедуру входження держави до капіталу банку шляхом його докапіталізації (процедура «націоналізації»), була саме Постанова Кабінету Міністрів України № 961, яка, на думку сторони обвинувачення, і повинна бути визначальною для встановлення факту націоналізації банку та з урахуванням фактичних обставин, які вказують на те, що держава саме з 19.12.2016 почала контролювати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
13 жовтня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від адвоката ОСОБА_13 надійшли доповнення до клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого (у порядку абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України), в яких адвокат аргументує наступне:
1)Постановою Кабінету Міністрів України № 961 від 18.12.2016 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» з посиланням на ст. 411 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено алгоритм дій спрямований на укладення договору купівлі-продажу акцій ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та дії після його реалізації, зокрема: «...після виконання абзацу другого цього пункту з метою відновлення та забезпечення стабільної роботи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» держава в особі Міністерства фінансів бере участь у його додатковій капіталізації...».
Частиною 4 статті 411 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що держава набуває право власності на акції перехідного/неплатоспроможного банку після укладення договору купівлі-продажу акцій з оплатою акцій на умовах відстрочення платежу в порядку, встановленому цією статтею.
Відповідно до умов договору № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 купівлі-продажу акцій банку: п. 2.3 «... Оплата акцій за цим договором здійснюється з відстрочкою платежу на наступний день після дати укладення цього Договору за реквізитами, що вказані в п. 6.2 Договору...
п. 4.1 ...Цей договір набуває чинності у дату його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов`язань за Договором...»
Таким, чином, на думку сторони захисту, у сторони обвинувачення відсутні жодні правові підстави стверджувати про те, що станом на 19.12.2016 володільцем ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» була держава;
2)інформація, на яку посилається прокурор, що була розміщена на сайті Урядового порталу Департаментом інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ про початок націоналізації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», по-перше, була розміщена о 23 год. 29 хв. у неділю 18.12.2016, по-друге, з вказаної інформації жодним чином не вбачається, що держава вже стала власником 100% акцій ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
3)твердження прокурора про те, що «держава саме з 19.12.2016 почала контролювати ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не є тотожним формулюванню, зазначеному у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України - «...якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу...» і яке є одним з критеріїв для віднесення чи невіднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду.
16 жовтня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від адвоката ОСОБА_14 надійшли додаткові пояснення до клопотання про направлення кримінального провадження до іншого суду, в яких адвокат аргументує наступне:
1)злочин за ч. 3 ст. 209КК України, який інкримінується ОСОБА_7, в будь-якому разі закінчений ще 18.12.2016, тобто до переходу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» під контроль держави;
2)ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» став юридичною особою, у статутному капіталі якої частка державної власності складає більше 50 відсотків лише 21.12.2016;
3)під час здійснення дій по перерахуванню грошових коштів, які сторона обвинувачення вважає діями з легалізації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, ОСОБА_7 не була службовою особою державного банку, що виключає ознаку за якою підсудність провадження має бути визначена за Вищим антикорупційним судом;
4)публікація від 18.16.2016 на сайті Урядового порталу, згідно якої розпочато процедуру націоналізації банку з 19.12.2016, не може сприйматися як правова підстава вважати, що станом на час можливого вчинення злочинів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був суб`єктом господарювання, в статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків;
5)станом на 19.12.2016 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ще не перейшов у власність держави, а відповідно службові особи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не відносились до суб`єктного кола осіб, зазначених в п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України;
6)не раніше як з 21.12.2016 єдиним акціонером ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», якому належить 100 відсотків акцій, стала держава в особі Міністерства фінансів України. Саме з цього моменту Банк став відноситися до суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
В судове засідання з`явились обвинувачена ОСОБА_7, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, представник потерпілого ОСОБА_15 та прокурор ОСОБА_16 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути клопотання про направлення кримінального провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 з Вищого антикорупційного суду до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, думки обвинуваченої, захисників, представника потерпілого та прокурора, перевіривши доводи клопотань та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про направлення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52022000000000228 від 19.08.2022 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду виходячи з наступного.
За положеннями ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Тобто, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом.
Статтею 34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень з одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок зміни визначеної законом підсудності.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Згідно положень ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (далі - КК України), статтями 2062, 209, 211, 3662, 3663 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 3641, 3652, 368-3692 цього Кодексу.
Пункт 2 ч. 5 ст. 216 КПК України встановлено таку умову: предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Згідно п. 202 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 р., який набрав чинності 22 вересня 2019 року), підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом, як суду першої інстанції поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, з дня набрання чинності вищевказаним Законом.
У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
З обвинувального акту вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), за процесуального керівництва прокурорів САП, завершено досудове розслідування кримінального провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно обвинувального акту, за версією сторони обвинувачення злочини:
-за епізодом протиправного нарахування і виплати необгрунтованої додаткової винагороди (індексованої комісії) на користь пов`язаної з банком юридичної особи ПрАТ «СК «Інгосстрах»» за депозитним договором № СЗ/198 від 29.12.2005 та депозитним договором № 238217 від 11.01.2014 є закінченим в момент перерахування коштів з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ПрАТ «СК «Інгосстрах» - 18.12.2016 (том 1, а.с. 43, 64-68);
-за епізодом протиправного нарахування і виплати необгрунтованої додаткової винагороди (індексованої комісії) на користь пов`язаної з банком юридичної особи ТОВ з Іноземними інвестиціями «Новофарм» є закінченим в момент перерахування коштів з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ТОВ з Іноземними інвестиціями «Новофарм» - 18.12.2016 (том 1, а.с. 68, 85-88);
-за іншими епізодами вважаються закінченими 19.12.2016 та пізніше.
Згідно пункту 2 Постанови КМУ від 18 грудня 2016 р. № 961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи» Кабінет Міністрів України установив, що:
-держава в особі Міністерства фінансів придбаває акції ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у повному обсязі за одну гривню;
-після виконання абзацу другого цього пункту з метою відновлення та забезпечення стабільної роботи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» держава в особі Міністерства фінансів України бере участь у його додатковій капіталізації шляхом придбання акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості на суму, що не перевищує розміру мінімальної потреби в капіталі, розрахованої Національним банком України.
В подальшому виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі:
- пункту 1 рішення № 2859 від 18.12.2016 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» розпочато процедуру виведення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 19 грудня 2016 року (том 4, а.с. 11-16);
- пункту 2 рішення № 2886 від 19.12.2016 «Про визнання нікчемними правочинів щодо обтяження грошових зобов`язань ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» перед пов`язаними особами», визначено правочини щодо обтяження грошових зобов`язань ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» перед пов`язаними особами, які були вчинені після прийняття рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, включаючи дату прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, такими, що мають ознаки нікчемних, у зв`язку із порушенням публічного порядку, встановленого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави та відсутністю спрямованості на реальне настання правових наслідків, що обумовлені такими правочинами (том 4, а.с. 18);
- пунктів 1-5 рішення № 2894 від 20.12.2016 «Про припинення повноважень та призначення членів правління та ради ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», припинено повноваження: Голови та членів Правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», голови та членів Наглядової ради ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»; призначено нових Голову та членів Правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (том 4, а.с. 16-17).
Колегія суддів враховує, що:
-Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 грудня 2016 року (затвердженим Указом Президента України № 560/2016 від 18 грудня 2016 року) запропоновано Кабінету Міністрів України розглянути на підставі пропозицій Національного банку України питання щодо капіталізації за участю держави в установленому законодавством порядку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (том 4, а.с. 22-23);
-18.12.2016 на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал з`явилося повідомлення про те, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» переходить у стовідсоткову власність держави (том 4, а.с. 22).
Відтак, на думку колегії суддів, держава в особі Міністерства фінансів розпочала участь у додатковій капіталізації (приватизації) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» шляхом придбання акцій додаткової емісії з дати прийняття Постанови Кабінету Мністрів України № 961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи», тобто з 18 грудня 2016 року. Саме ця Постанова є визначальною для встановлення факту націоналізації банку та переходу його у державну власність.
Згідно обвинувального акту:
ОСОБА_18 в період з 23.05.1997 по 23.12.2016 займав посаду Голови правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мав статус службової особи;
ОСОБА_19 в період з 25.10.2011 по 23.12.2016 перебував на посаді Першого заступника Голови Правління - керівника бізнесу крупних і VIP-клієнтів і об`єднаного кредитного центру ГО ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мав статус службової особи;
ОСОБА_17 в період з 01.02.2005 по 05.01.2017 перебувала на посаді заступника Голови правління банку - директора Казначейства ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», була наділена (в тому числі на підставі довіреностей від імені Голови Правління ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_18 ) організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи;
ОСОБА_20 в період з 05.03.2004 по 29.05.2017 перебувала на посаді начальника Департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», керувалась у своїй діяльності положенням про казначейство банку, та підпорядковувалася заступнику Голови Правління - директору казначейства ОСОБА_17 ;
ОСОБА_21 в період з 30.03.2004 по 16.01.2017 перебувала на посаді начальника Департаменту фінансового менеджменту ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та з 02.11.2004 - посаді Першого Заступника Голови Правління ПрАТ «СК «Інгосстрах», була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи;
ОСОБА_7 з 04.07.2007 перебувала на посаді заступника керівника напрямку - керівника Департаменту кредитів, депозитів і заставних операцій юридичних осіб ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи.
Згідно обвинувального акту, внаслідок вчинення ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень завдано майнову шкоду у вигляді матеріальних збитків ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в сумі 8 508 288 511,65 грн., що більше ніж в дві тисячі разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (том 1, а.с. 406).
Також згідно обвинувального акту ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_7 були наділені організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мали статус службової особи суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Колегія суддів також бере до уваги наявність в матеріалах судового провадження:
1)постанови Генерального прокурора від 25 вересня 2019 року про доручення здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження іншому органу досудового розслідування, якою Генеральний прокурор доручив здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 3641 КК України Національному антикорупційному бюро України;
2)постанови прокурора САП від 19.08.2022 про виділення матеріалів досудового розслідування, якою виділено з матеріалів кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 матеріали досудового розслідування № 52022000000000228 від 19.08.2022 за підозрою ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 5 ст. 191 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.
Інших обставин, які б вказували на порушення правил підсудності при надходженні даного кримінального провадження на розгляд Вищого антикорупційного суду, не наведено, а отже, розглядаючи клопотання в межах заявлених доводів, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення клопотань захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про направлення кримінального провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 з Вищого антикорупційного суду до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (у порядку абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України) без задоволення.
Керуючись статтями 331, 34, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про направлення кримінального провадження № 52022000000000228 від 19.08.2022 з Вищого Антикорупційного суду до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5