Document No. 114296333

Cправа №991/10594/20

Провадження №11-кп/991/123/23

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

19 жовтня 2023 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 квітня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 квітня 2021 року відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 30 грудня 2020 року між старшим прокурором групи прокурорів - першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000521 від 13 серпня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.3 ст.209, ч.1 ст.369 КК України, та повернуто це кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 квітня 2021 року.

Вважаю, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.

Згідно із ч.1, 2 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до положень Глави 35 КПК України, яка регламентує кримінальне провадження на підставі угод, за результатами судового провадження на підставі угоди, суд першої інстанції може ухвалити вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання, або відмовити в затвердженні угоди. В останньому випадку досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку, а повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Частиною 4 ст.475 КПК України закріплено можливість оскарження вироку на підставі угоди. Натомість оскарження відмови в затвердженні угоди не передбачено.

Як вбачається з матеріалів провадження, суд відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5, і повернув це кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, тобто постановив ухвалу, оскарження якої не передбачено нормами КПК України.

Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, адвокат ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі посилається на ч.1 ст.55, п.8 ч.2 ст.129 Конституції України, офіційне тлумачення цих правових норм у рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, а також ч.2 ст.24 КПК України.

Згідно із ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У той же час право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства»).

Також, враховуючи зміст ч.1 ст.55, п.8 ч.2 ст.129 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, ч.2 ст.24 КПК України, прихожу до переконання, що в апеляційній скарзі не вказано на те, що рішенням щодо ОСОБА_5 порушені або порушуються права і свободи ОСОБА_3, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення його прав та свобод.

Із ч.4 ст.399 КПК України вбачається, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що положення КПК України не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, відповідно до ч.4 ст.399 КПК України вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 квітня 2021 року (ухвали Касаційного кримінального суду від 21 лютого 2022 року у справі №465/7139/21, провадження №51737ск22, 24 вересня 2020 року у справі №639/5718/19, провадження №51-4575ск20, 12 березня 2018 року у справі №576/1012/17, провадження №51-4569ск18).

Керуючись ст.24, 392, 399 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 квітня 2021 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом із апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя ОСОБА_1