- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
Справа № 991/5370/21
Провадження № 1-р/991/49/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
24 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014000000000496 від 05.11.2014,
В С Т А Н О В И Л А :
18.10.2023 до Вищого антикорупційного суду з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на новий судовий розгляд надійшла заява захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3, в якій останній просить роз`яснити ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5370/21 (провадження № 1-кс/991/5452/21) про арешт майна.
Заявник зазначив, що зазначеною ухвалою накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_4, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Зміст ухвали є незрозумілим для осіб, які її виконують, з огляду на що існують підстави для роз`яснення її змісту.
Так, 17.08.2023 ОСОБА_4 звернулась до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністраціїз заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Засобами телекомунікаційного зв`язку ОСОБА_4 повідомлено, що «по справі 68088-007766383-787-03 відмовлено в реєстрації місця проживання. Причина - ч. 1 п. 87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. 265 (надалі - «Порядок»), а саме наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі».
Захисник вважає, що вказане суперечить положенням ухвали, згідно з резолютивною частиною якої арешт на нерухоме майно накладено із забороною відчуження та розпорядження, в той же час не заборонено декларування/реєстрація місця проживання (перебування) у квартирі АДРЕСА_1, як елемент права користування майном, відповідно до положень ч. 1 ст. 317 ЦК України.
Просить роз`яснити зазначену ухвалу таким чином, що встановлена нею заборона відчуження та розпорядження нерухомим майном, зареєстрованим за ОСОБА_4, не включає в себе заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) в ній.
Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 11.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05.11.2014, так як захисник намагається отримати тлумачення норм ЦК України з метою реалізації права підзахисної на користування належним їй майном.
Захисник ОСОБА_3 в апеляційному порядку оскаржив рішення суду, зазначив, що резолютивна частина ухвали слідчого судді від 10.08.2021 передбачає різні варіанти її тлумачення. Так, відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації вважає, що вказана в ухвалі слідчого судді заборона відчуження та розпорядження квартирою АДРЕСА_1, включає заборону декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі. На думку ОСОБА_4, зазначена в ухвалі заборона відчуження та розпорядження квартирою не містить заборони декларування/реєстрації місця проживання, оскільки є складовою частиною права користування. Вказані розбіжності у тлумаченні ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 впливають на реалізацію судового рішення.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 11.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнила, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 скасувала, а матеріали справи направила на новий судовий розгляд до Вищого антикорупційного суду. Зазначила, що формально вказані захисником обставини містять ознаки виникнення адміністративно-правового спору, який вирішується в порядку адміністративного судочинства. Однак, колегія суддів дійшла висновку, що такий засіб правового захисту для підозрюваної ОСОБА_5 є неефективним внаслідок тривалості вирішення адміністративного спору та надмірності її зусиль, необхідних для його реалізації. Оскільки проблема виникла у рамках кримінального провадження і пов`язана із законним втручанням держави у право власності підозрюваної, при цьому, вона може бути вирішена шляхом роз`яснення судового рішення стосовно того, може чи ні підозрювана користуватися арештованою квартирою для власного проживання, то такий спосіб правового захисту колегія суддів вважає ефективним, позбавленим надмірного формалізму.
24.10.2023 прокурор ОСОБА_6 направив заперечення на заяву захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 про арешт майна. Просив відмовити в задоволенні заяви та проводити судове засідання у його відсутність.
Власник майна ОСОБА_4 та детектив не з`явилися у судове засідання, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили (т. 2 а.с. 141).
Неприбуття зазначених осіб не перешкоджає розгляду заяви, відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 просив задовольнити заяву про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 про арешт майна. Вказав, що на даний час ним доповнено матеріали заяви письмовими документами, які підтверджують факт відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_4 . Наполягає, що роз`яснення ухвали дасть можливість останній зареєструвати свої місце проживання у квартирі АДРЕСА_1 .
Вивчивши зміст заяви про роз`яснення рішення, документи, додані такої заяви, матеріали справи № 991/5370/21, запереченя прокурора, заслухавши думку захисника, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду суддя дійшла таких висновків.
Частиною 1 ст. 380 КПК України передбачено, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Виходячи зі змісту вказаної норми, роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати. При роз`ясненні судового рішення, більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду.
Суддя звертає увагу на те, що за заявою про роз`яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, лише повинен пояснити його положення, нечітко ним сформульовані, або які є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації.
Отже, роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Таким чином, роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання. Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 03.10.2019 у справі № 369/3820/17.
Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 задоволено клопотання детектива ОСОБА_7 та накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження, з метою відшкодування шкоди, на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_4, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 . Зазначено порядок вручення копії ухвали, порядок та строки оскарження, порядок набрання ухвалою законної сили, що відповідає вимогам ст. 372 КПК України.
Ухвала суду набула законної сили та виконана відповідними органами у 2021 році.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_3, його суть зводиться до роз`яснення Вищим антикорупційним судом цивільно-правових норм Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації, які містить зазначена ухвала.
Відомостей про оскарження до адміністративного суду відмови у наданні ОСОБА_4 послуги з реєстрації місця проживання за вказаною адресою адвокат ОСОБА_3 не надав.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалою від 11.10.2023 скасувала ухвалу, якою відмовлено у роз`ясненні судового рішення - ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021, з мотивів можливого тривалого розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 до органу реєстрації, направив матеріали справи на новий розгляд задля вирішення проблеми можливого неправильного розуміння Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією змісту однієї із правомочностей права власності - права користування.
Суддя вважає, що ухвала слідчого судді від 10.08.2021 є зрозумілою та будь-яких подвійних тлумачень не допускає. Текст ухвали було складено відповідно до вимог статті 372 КПК України з посиланням на норми кримінального процесуального закону та викладено чіткими, зрозумілими реченнями, а тому можливе однозначне розуміння його точного змісту. В ухвалі чітко зазначено обґрунтування та мотивування суду з посиланням на норми, що стосуються розгляду клопотання про арешт майна.
Норми ст. 380 КПК України не передбачають механізму звернення до суду з метою з`ясування правових питань, тлумачення норм ЦК України.
Відсутні підстави вважати, що учасники судового провадження чи інші особи позбавлені чи були позбавлені можливості реалізації своїх прав в адміністративно-правових відносинах.
При повторному вирішенні заяви суд керується вказівками суду апеляційної інстанції у вигляді висновків і мотивів, з яких скасоване судове рішення та які є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, відповідно до норм ч. 3 ст. 415 КПК України.
Разом з тим, обов`язковість вказівок апеляційного суду не означає, що вони можуть обмежувати права суду при новому судовому розгляді оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що базується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в сукупності, керуючись законом (ст. 94 КПК України).
За таких умов, суддя з мотивів, викладених в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11.10.2023, вважає за необхідне частково задовольнити заяву захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 26, 372, 380, 395 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014000000000496 від 05.11.2014, задовольнити частково.
Роз`яснити, що ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2021 у справі № 991/5370/21 (провадження № 1-кс/991/5452/21) на майно ОСОБА_4, в тому числі на квартиру АДРЕСА_1, накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження без будь-яких заборон користування майном, в тому числі тих, які стосуються декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1