- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/9189/23
Провадження 1-кс/991/9271/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, старшого детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить:
- скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4 від 12.10.2023 про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 ;
- зобов`язати старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4 прийняти рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування та допитати ОСОБА_5 у режимі відеоконференції.
Скарга обґрунтована тим, що 10.10.2023 в засобах масової інформації з`явилась інформація щодо повідомлення Національним антикорупційним бюро України про підозру ОСОБА_5 в організації та вчиненні зловживання службовим становищем в кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016.
З урахуванням положень ст. 48, 50 КПК України, адвокатом ОСОБА_3 10.10.2023 на адресу НАБУ направлено повідомлення про те, що ним здійснюється захист ОСОБА_5, надано відповідні документи. У цьому ж повідомленні зазначено інформацію щодо місця перебування та проживання ОСОБА_5 в Республіці Австрія за адресою: АДРЕСА_1 .
11.10.2023 на сайті Національного антикорупційного бюро України опубліковані повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 на 16, 18 та 20 жовтня 2023 року. В цей же день захисником подано клопотання про прийняття рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування в порядку ст. 232 КПК України та допиту ОСОБА_5 у режимі відеоконференції.
16.10.2023 захисником отримано постанову старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4 від 12.10.2023 про відмову в задоволенні клопотання. Детектив мотивує прийняте рішення відсутністю аргументів та доказів, що свідчили б про необхідність проведення слідчих розшукових дій у режимі відеоконференції, окрім суб`єктивного побажання підозрюваного.
Захисник вважає, таку позицію детектива необґрунтованою та такою, що протирічить завданням кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України. Також, детективом належним чином не обґрунтована відсутність необхідності допиту підозрюваного з огляду на необхідність отримання доказів в кримінальному провадженні, зокрема, але не виключно, невинуватості ОСОБА_5 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у скарзі, підтримав, просив скаргу задовольнити.
Старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає її необґрунтованою та немотивованою. Пояснив, що наразі стороною обвинувачення не встановлено підстав для проведення допиту підозрюваного ОСОБА_5 в режимі відеоконференції, оскільки згідно відомостей з Державної міграційної служби ОСОБА_5 є громадянином України, має зареєстроване місце проживання в Україні, відомості щодо його виїзду на постійне проживання за кордон у органу досудового розслідування відсутні. Крім цього, у 2023 році ОСОБА_5 отримує дохід від ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка зареєстрована в Україні у місті Києві. Посилання на те, що ОСОБА_5 проживає за кордоном, та, що в країні оголошено військовий стан, не є достатнім задля його допиту в режимі відеоконференції. Також, додатково зазначив, що захисник звертаючись з клопотанням про дистанційне досудове розслідування не долучив жодного доказу на його обґрунтування.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно поданого клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Встановлено, що 11.10.2023 захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із клопотанням, в якому просив прийняти рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування та допитати ОСОБА_5 у режимі відеоконференції. В обґрунтування зазначив, що оскільки на території України тривають активні бойові дії та відбуваються регулярні ракетні обстріли у ОСОБА_5 не має змоги прибути на територію України, але при цьому останній не заперечує щодо здійснення дистанційного досудового розслідування, а саме його допиту в режимі відеоконференції відповідно до вимог ст. 232 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку ст. 220 КК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені ч. 5 ст. 110 КПК України.
Встановлено, що за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 виніс постанову від 12.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання. В обґрунтування прийнятого рішення детектив, посилаючись на ст. 220, 232 КПК України зазначив, що у клопотанні захисника відсутні будь-які аргументи, документи або інші докази, що свідчили б про необхідність проведення слідчих або процесуальних дій у режимі відеоконференції, окрім суб`єктивного побажання підозрюваного. Слідством також не встановлено жодної обставини, які об`єктивно були б достатніми, у розумінні ст. 232 КПК України, для прийняття відповідного рішення.
Дослідивши у судовому засіданні постанову детективавід 12.10.2023, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив хоч і не викликав обставини, які зазначає захисник у клопотанні, однак навів мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова вцілому відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України. Разом з тим, не зазначення детективом доводів захисника, не вплинуло на прийняття рішення по суті розгляду самого клопотання.
Досліджуючи клопотання сторони захисту щодо проведення слідчої (розшукової) дії, яка ініціюється перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Також, згідно із ч. 1 ст. 232 КПК України допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках: 1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування; 5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
Звертаючись із клопотанням про дистанційне досудове розслідування захисник посилався на активні бойові дії на території України та регулярні ракетні обстріли, що перешкоджає прибуттю ОСОБА_5 на допит.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
У той же час, перебування особи за межами України та воєнні дії на території держави, не є обставинами, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, у розумінні ст. 138 КПК України.
Водночас, довідка щодо даних про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 у м. Відень, Республіка Австрія, видана станом на 28.06.2022, а з наявних у Державній міграційній службі України відомостей, встановлено, що ОСОБА_5 має місце проживання в Україні, за адресою АДРЕСА_2 . Відомостей про фактичне місце проживання підозрюваного на даний час матеріали справи не містять.
Посилання захисника на наявність інших підстав, а саме: побоювання ОСОБА_5 за життя та здоров`я, слідчий суддя також не бере до уваги, оскільки оголошення в Україні воєнного стану не є беззаперечною підставою для невиконання підозрюваним своїх обов`язків.
Звертаю увагу, що відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), місто Київ та Київська область не відноситься до районів проведення (бойових) дій. В разі виникнення загрози ракетних чи інших обстрілів в місцевості оголошується повітряна тривога, система сповіщень в країні працює, наявні рекомендації щодо дій, які має вчинити особа у разі оголошення повітряної тривоги, також в усіх населених пунктах України облаштовані відповідні укриття.
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Здійснюючи свої повноваження детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Процесуальна самостійність детектива, серед іншого, обумовлюється необхідністю проведення ефективного досудового розслідування та наявністю повноважень на проведення слідчих (розшукових) дій у випадках встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки саме детектив, який здійснює слідство у кримінальному провадженні, визначає предмет та коло обставин, які підлягають доказуванню, та необхідністю вчинити окремі підготовчі дії, які забезпечать ефективність та результативність його проведення.
За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним у межах повноважень.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1