- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/9182/23
Провадження 1-кс/991/9264/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черемушки, Можгінського району, Удмуртської республіки РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
у кримінальному провадженні № 42018000000001896 від 03.08.2018,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 805 200 гривень та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001896 від 03.08.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 368-3 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що КП «Вінницяоблводоканал» у 2017 році ініційовано розробку проєктно-кошторисної документації з реконструкції об`єктів механічного очищення очисних споруд каналізації (далі - ОСК) м. Вінниця, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 4.
Відповідно до розробленої ТОВ «Еко-Консултинг» та затвердженої проєктно-кошторисної документації, кошторисна вартість реконструкції складала 24988450 грн. Проєктом передбачено встановлення на очисних спорудах каналізації дороговартісного обладнання, зокрема, станції прийому стічних вод, балки підкранової (кран-балки), решіток грабельних, насосу сирого осаду, насосів спорожнення, насосу дренажного, закритого розпридільчого пристрою, шаф місцевого керування насосом сирого осаду, насосом спорожнення.
21.12.2017 КП «Вінницяоблводоканал» укладено договір підряду із ТОВ «ІСБК», яке розпочало виконання вказаних робіт.
Слідством встановлено, що начальником КП «Вінницяоблводоканал» ОСОБА_8 розроблено план, про спільну реалізацію якого він домовився з в.о. начальника (начальником) відділу капітального будівництва ОСОБА_4 . План полягав у лобіюванні певними службовими особами органів державної влади питання про виділення бюджетних коштів в сумі більшій, ніж необхідна для завершення робіт та яка не підтверджувалась проєктно-кошторисною документацією і експертизою проєкту будівництва; нездійсненні претензійно-позовної роботи щодо спонукання ТОВ «ІСБК» до виконання договірних зобов`язань; розірванні договору підряду з ним; коригуванні проєктно-кошторисної документації, висновку експертизи проєкту будівництва під виділені суми; укладенні з ТОВ «ІСБК» чи іншою юридичною особою, відібраною за результатами тендерних процедур, договору підряду на виконання робіт із завищеною сумою; штучному документальному завищенні вартості реконструкції; досягненні з представниками переможця закупівлі домовленостей про суму коштів, яку в якості подяки за одержання даного замовлення, підрядник мав повернути ОСОБА_8 ; подальшому перерахуванню виконавцю робіт завищеної суми і поверненні її частини в розмірі узгодженої подяки ОСОБА_8 .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 423-р на реконструкцію даного об`єкту виділено субвенцію у розмірі 30 млн грн.
Того ж дня, за участю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 КП «Вінницяоблводоканал» ініційовано перед ТОВ «Еко-Консултинг» коригування кошторисної частини проєкту, внаслідок чого до проєкту внесено штучно завищену вартість обладнання, без змін його типу та обсягу. Внаслідок корегування кошторисна вартість проєкту склала 51677779 грн.
Також ОСОБА_8 та ОСОБА_4 забезпечено проходження експертизи вказаної кошторисної документації у Вінницькій обласній комунальній установі «Служба технічного нагляду за об`єктами житлово-комунального господарства».
17.07.2018 КП «Вінницяоблводоканал» розірвано договір підряду із ТОВ «ІСБК» та в подальшому оголошено конкурсні торги щодо обрання нового підрядника.
За результатами торгів, 17.09.2018 КП «Вінницяоблводоканал» укладено договір підряду з ТОВ «Подільські будови», яке протягом листопада-грудня 2018 року поставило йому дороговартісне обладнання на загальну суму 17916996,75 грн з ПДВ. При цьому обладнання придбано ТОВ «Подільські будови» у постачальників через підконтрольне ТОВ «Еліос-Форм».
Детектив зазначає, що вартість обладнання умисно прийнята з порушенням Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 № 293, без обґрунтування цін на відповідні ресурси.
Внаслідок зазначених дій на адресу КП «Вінницяоблводоканал» поставлено обладнання на 10305902,24 грн дорожче від ринкових цін, чим спричинено збитки на вказану суму.
Таким чином, бюджетні кошти у вказаній сумі розтрачені на користь ТОВ «Подільські будови» начальником КП «Вінницяоблводоканал» ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб із виконувачем обов`язків начальника (начальником) відділу капітального будівництва КП «Вінницяоблводоканал» ОСОБА_4, шляхом зловживання ними як службовими особами своїм службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_8 і ТОВ «Подільські будови», використання службового становища всупереч інтересам служби.
Детективами Національного бюро 16.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, розмір заподіяних збитків, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн. Для забезпечення виконання завдань кримінального провадження детектив просить покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що підозра ОСОБА_4 необґрунтована. Доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 здійснив кримінальне правопорушення задля підвищення на роботі, не відповідають дійсності, оскільки останній працює на підприємстві з 2008 року і за цей час пройшов всі етапи по кар`єрній драбині для того щоб бути на тій посаді, яку обіймає на даний час. Дії ОСОБА_4, які були вчинені ним, здійснені в межах посадових обов`язків, жодних дій спрямованих на розтрату коштів вчинено не було. ОСОБА_4 не міг володіти даними про вартість обладнання, оскільки воно є специфічним. ОСОБА_4 не приймалось управлінських рішень, він здійснював технічну роботу по підготовці проєкту наказу про затвердження документів, який був погоджений та підписаний іншими особами. Також захисник стверджував про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 не має діючого закордонного паспорта. За час досудового розслідування ОСОБА_4 неодноразово був допитаний як свідок, тому був усвідомлений про те, що фактично розглядається органом досудового розслідування як підозрюваний, однак не вчиняв і не має наміру вчиняти жодних дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду. На утриманні ОСОБА_4 перебувають його батьки - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яким він допомагає фінансово та здійснює догляд за ними. Батько ОСОБА_4 є інвалідом І групи, потребує постійного стороннього нагляду, мати ОСОБА_4 наразі безробітня. Крім того, ОСОБА_4 має на утриманні неповнолітню дитину. Зазначене свідчить про його міцні соціальні зв`язки та повністю нівелює доводи сторони обвинувачення про можливість переховування. Також прокурором не доведено ризик впливу на свідків, оскільки не надано будь-яких доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_4 дій, спрямованих на вплив на будь-яких осіб у кримінальному провадженні. Ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є надуманим. За час здійснення досудового розслідування слідством проведено ряд слідчих, процесуальних дій, зокрема тимчасові доступи, обшуки, за результатами проведення яких слідчими вилучено всі документи, які на їх думку мають доказове значення для досудового розслідування. Також захисник зазначив, що прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Крім того, послався на непомірність визначеної стороною обвинувачення застави, оскільки єдиним стабільним джерелом доходу підозрюваного є заробітна плата в сумі 20 000 грн в місяць. Письмові заперечення захисника долучено до матеріалів справи.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання. Зазначив про необґрунтованість підозри. Твердження сторони обвинувачення про обізнаність ОСОБА_4 із злочинним планом керівника КП «Вінницяоблводоканал» щодо розтрати майна державного підприємства, а також про доведення цього плану до відома ОСОБА_4, не підтверджені жодними доказами, факт зловживання ним службовим становищем недоведений. Також захисник зазначив про непомірність визначеної стороною обвинувачення суми застави, оскільки ОСОБА_4 не володіє такими коштами.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що вчиняв дії в межах посадових обов`язків.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001896 від 03.08.2018 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 368-3 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 16.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна, вчиненій в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що підтверджується повідомленням про підозру з підписом ОСОБА_4 .
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; протоколів огляду від 05.07.2019, 05.11.2020, 11.01.2023, 24.09.2020, 26.07.2023, 13.09.2022, 03.11.2022; договору №04-2017/В на виконання проєктних робіт від 26.04.2017, актів здачі-приймання проєктно-кошторисної документації, листів КП «Вінницяоблводоканал», завдання на проєктування; договору на виконання експертизи проєктно-кошторисної документації проєкту будівництва №04/03/1186 від 01.08.2017; експертного звіту щодо розгляду проєктної документації по проєкту №04-07-0948 від 03.08.2017; наказу КП «Вінницяоблводоканал» №450 від 04.08.2017 про затвердження проєктно-кошторисної документації; витягів з електронної системи «Prozorro» щодо реконструкції об`єктів очищення ОСК м. Вінниця, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 4; договору підряду №1035 від 21.12.2017 на роботи з реконструкції об`єктів механічного очищення ОСК м. Вінниця, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 4, разом із додатковими угодами до договору від 28.12.2017, 17.07.2018; розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 №423-р про деякі питання розподілу у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, з додатком; відповіді Міністерства фінансів України від 28.12.2022 на запит Національного бюро від 15.12.2022; відповіді Вінницької обласної військової адміністрації від 18.01.2023 на запит Національного бюро від 10.01.2023; протоколів допиту свідків; договору на коригування кошторисної документації №544 від 26.09.2018 разом із додатками до договору; договору про надання послуг на виконання експертизи проєктно-кошторисної документації проєкту будівництва № 04/03/0942/401 від 09.07.2018; завдання на виконання експертизи по розподілу від 06.07.2018 разом із кошторисною частиною; експертного звіту № 04-07-0747 від 12.07.2018 щодо розгляду кошторисної частини проєктної документації по робочому проєкту «Реконструкція об`єктів механічного очищення ОСК м. Вінниця, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 4 (коригування)»; наказу КП «Вінницяоблводоканал» №374 від 17.08.2018 про затвердження проєктно-кошторисної документації; витягів з електронної системи «Prozorro» щодо реконструкції об`єктів очищення ОСК м. Вінниця, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 4 (корегування); кошторисної документації; договору підряду №520 від 17.09.2018 на роботи з реконструкції об`єктів механічного очищення ОСК м. Вінниця, розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Сабарівське шосе, 4 (коригування) разом із додатковими угодами до договору від 21.09.2018, 24.10.2018, 27.12.2018, 23.12.2019, 30.12.2020 та платіжними дорученнями; висновку експерта №858 від 23.12.2020 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; висновку експерта №8/7 від 03.03.2021 за результатами проведення судово-економічної експертизи; витягу з висновку експертів №1522/1523/1524/21-21 від 15.03.2021 за результатами проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи; висновку аналітичного дослідження №26/02-32-08-00-13/40953172 від 07.06.2023 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Подільські будови» щодо наявності ознак правопорушень, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом та/або інших правопорушень при взаємовідносинах із КП «Вінницяоблводоканал» за період з 11.01.2018 по 31.12.2019; податкових накладних; протоколів негласних слідчих (розшукових) дій від 08.11.2018, 09.11.2018; наказів КП «Вінницяоблводоканал» про призначення на посаду ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; статуту КП «Вінницяоблводоканал» від 29.07.2009; інших долучених до клопотання матеріалів.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_4 міг здійснити розтрату чужого майна в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Посилання сторони захисту на те, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки такі дії є наслідком виконання ним посадових обов`язків та здійснені у встановленому порядку, слідчим суддею відхиляються. Так, специфіка та характер корупційного злочину, передбаченого ст. 191 КК України, передбачає привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Однак, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні дій, які можна кваліфікувати за зазначеною статтею Кримінального кодексу України. При цьому, способи вчинення дій можуть бути різними, у тому числі у завуальованій формі, коли факт діяльності здійснюється, зокрема, шляхом укладання та/чи виконання відповідного договору з підприємством, яке контролює пов`язана із підозрюваним особа, що виглядає як цілком законна дія. Такі обставини перевіряються саме під час досудового розслідування і наразі є достатні підстави дійти висновку про можливість вчинення злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин.
Водночас, слідчий суддя враховує, що за результатом проведення судової технічної та почеркознавчої експертизи №1522/1523/1524/21-21 від 15.03.2021 експертами встановлено дійсність підписів ОСОБА_4 на таких документах: договірна ціна станом на 25.08.2018; договір підряду № 520 від 17.09.2018; акти приймання-виконання будівельних робіт №11 від 14.12.2018, №12 від 19.12.2018, №14 від 19.12.2018. (т.2 а.с. 157-163)
Інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри зводяться до оцінки, наданих до клопотання доказів щодо їх належності та достатності. Жодного доказу, які б спростовували доводи прокурора, стороною захисту не надано. Тоді як, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Щодо існування ризиків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних.
Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_4, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного та його родини.
Слідчим суддею враховані доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_4 щодо соціальних зв`язків, а саме: наявність на утриманні неповнолітньої доньки, двох непрацездатних батьків, один з яких є інвалідом І групи.
Не залишається поза увагою слідчого судді надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» роз`яснення, де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Проте, співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
На спростування наявності існування цього ризику захисники посилались на те, що ОСОБА_4 тривалий час був обізнаний про наявність кримінального провадження та не вчиняв дій з метою переховування від органу досудового розслідування, прибував на виклики слідчого органу. Проте належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 до моменту пред`явлення йому підозри не може свідчити про його таку ж саму процесуальну поведінку у цьому кримінальному провадженні після того як він набув статус підозрюваного у кримінальному провадженні.
Доводи захисників про відсутність у ОСОБА_4 паспорту для виїзду за кордон, не свідчать про відсутність ризику переховування, оскільки такі дії підозрюваний може вчинити і на території України.
Слідчий суддя вважає, що кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_4, однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження, дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Щодо ризику знищення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, на обґрунтованість вказаного ризику свідчать відомості про те, що після оголошення директору ТОВ «Еко-консултинг» ОСОБА_11 ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, нею 17.11.2020 до Оболонського УП ГУНП в місті Києві було подано заяву про кримінальне правопорушення щодо викрадення належних ТОВ «Еко-Консултинг» документів, у тому числі договорів, документації щодо розробки проєктно-кошторисної документації. (т.3 а.с. 166).
Також не залишаються поза увагою слідчого судді відомості про те, що на неодноразові запити щодо надання копій документів щодо реконструкції об`єктів механічного очищення ОСК м. Вінниця, у тому числі тих які мають перебувати у розпорядженні відділу капітального будівництва, КП «Вінницяоблводоканал» відповідали відмовами, що свідчить про небажання сприяти органу досудового розслідування та існування ризику знищення чи спотворення окремих документів, які ще не вилучені детективами Національного бюро, і які можуть бути доказами у кримінальному провадженні. (т.3 а.с. 156-158).
ОСОБА_4, в силу займаної посади начальника відділу підприємства критичної інфраструктури КП «Вінницяоблводоканал», має широке коло знайомих на підприємстві, може здійснити спроби впливу на підлеглих та інших працівників з метою спонукання їх до знищення чи спотворення документів, які становлять інтерес для слідства, для уникнення відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
З огляду на те, що досудове розслідування не завершене, вищенаведені обставини вказують на існування ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Також, слідчий суддя враховує тривалий період роботи ОСОБА_4 в КП «Вінницяоблводоканал» (з 2008 року по даний час), протягом якого він здобув широке коло зв`язків з працівниками цього підприємства.
У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, існує ймовірність, що він може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві показання.
Окрім того, слідчий суддя також враховує, що злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, яким також повідомлено про підозру, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Разом з цим, з урахуванням періоду вчинення кримінального правопорушення, а саме 2017-2018 роки, обсягу отриманих доказів, критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які сторона обвинувачення посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при ухваленні рішення.
Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука. ( ст. 176 КПК України)
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Враховуючи висновки, до яких дійшов слідчий суддя, не підлягає задоволенню заява ОСОБА_12, яка обіймає посаду головного юрисконсульта КП «Вінницяоблводоканал», про взяття підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку в порядку ст. 180 КПК України.
Щодо розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.
Встановлено, що ОСОБА_4 за період з 2017 року по 2023 рік отримано дохід на загальну суму 1382128 грн. (т. 3 а.с. 237).
Також у власності ОСОБА_4 перебуває автомобіль Renault Megane, 2007 р.в., задекларованою вартістю 45000 грн, що підтверджується реєстраційною карткою транспортного засобу та декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік (т.4 а.с. 19, 53).
ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що в 2023 році він відчужив зазначений автомобіль, проте будь-яких доказів на підтвердження цього до матеріалів справи не надав, а тому слідчий суддя критично ставиться до таких доводів.
У судовому засіданні встановлено, що з 01.06.2014 ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_13 (т.4 а.с. 38-40).
Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ОСОБА_13 перебуває:
- 1/4 частки будинку площею 68,7 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (т.4 а.с. 24);
- 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (т.4 а.с. 28-29).
Дохід ОСОБА_13 за період з 2017 по 2023 рік склав 358 600 грн, дохід від підприємницької діяльності за період з 2021 по 2023 рік становить 255 650 грн.
Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_4 внести заставу у розмірі 805 200 грн, не знайшли підтвердження у судовому засіданні.
Також, слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
З урахуванням документально підтвердженого майнового стану підозрюваного та його родини, обставин вчинення кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, застава у розмірі 214 720 грн, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Окрім цього, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на обвинуваченого, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Вінниця Вінницької області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, зі свідками ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу належить задовольнити частково.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею до 16.12.2023.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із міста Вінниця Вінницької області без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, зі свідками ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 16 грудня 2023 року.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42018000000001896 від 03.08.2018.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1