- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
Справа № 991/2338/23
Провадження № 1-кп/991/39/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
23 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000396 від 02.12.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Етулія Вулканештського району Республіки Молдова, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії судового розгляду перебуває зазначене кримінальне провадження.
16.10.2023 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання від 13.10.2023 прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що Вищий антикорупційний суд здійснює судовий розгляд у справі за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_6 та ОСОБА_9 обвинувачення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які прокурор представив суду на стадії судового розгляду - протоколами огляду, протоколами за результатами проведення НСРД, протоколом обшуку автомобіля та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/691/23 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000,00 грн, та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалами суду від 17.03.2023 та від 17.05.2023 продовжено строк дії (останньою ухвалою до 17.07.2023) таких покладених на ОСОБА_6 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. У подальшому питання про продовження строку дії обов`язків не вирішувалося. Після закінчення строку, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, згідно з приписом ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов`язки скасувалися.
Прокурор, посилаючись на ч 1 ст. 200 КПК України як правову підставу свого клопотання, зазначає, що під час судового розгляду виникла необхідність у покладенні на обвинуваченого ОСОБА_6 у рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави на строк два місяці таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з метою запобігання його спробам переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; 2) не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; 3) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.
Необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 перелічених обов`язків прокурор обумовлюєпосиланням на такі обставини. ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у випадку визнання винуватим і засудження за його вчинення ОСОБА_6 може бути призначене лише реальне покарання у виді позбавлення волі на певний строк. З кінця 2020 року по теперішній час ОСОБА_6 обіймає посаду Ренійського міського голови, за рахунок чого набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України. Також ОСОБА_6 має два діючих паспорта громадянина України для виїзду за кордон та групу інвалідності, яка розширює його можливості залишити територію України в умовах воєнного стану з метою ухилення від кримінальної відповідальності. ОСОБА_6 за останні 5 років більше 60 разів перетинав державний кордон України, в тому числі в 2023 році останнім здійснено 4 виїзди на територію Республіки Молдова, що може свідчити про наявність соціальних зв`язків та інших інтересів обвинуваченого на території Республіки Молдова. Місто Рені Одеської області розташовано безпосередньо на кордоні України з Румунією через річку Дунай, у місті розташований пункт контролю через державний кордон Україна-Республіка Молдова «Рені-Джурджулешти», що посилює ризик переховування від суду та унеможливлює здійснення ефективного і своєчасного контролю за його місцем перебування шляхом застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, а також без покладення всіх зазначених у клопотанні процесуальних обов`язків.
Зазначає, що другий обвинувачений у кримінальному провадженні ОСОБА_9, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави, не з`явився за викликом до суду в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки, на телефонні дзвінки не відповідає. За результатами вжиття НАБУ заходів з метою виконання ухвали ВАКС від 29.09.2023 про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_9 у судове засідання, що призначене на 16.10.2023, його місцезнаходження не встановлено. Згідно з отриманою оперативною інформацією, ОСОБА_12 поза пунктом пропуску незаконно перетнув державний кордон України з Республікою Молдова та знаходиться в с. Етулія Вулканештського району Республіки Молдова.
На переконання прокурора такі обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Забезпечити досягнення цілей кримінального провадження і достатньою мірою гарантувати недопущення настання ризику можна шляхом застосування застави в комплексі із покладенням на обвинуваченого зазначених у клопотанні процесуальних обов`язків.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав, просив задовольнити. На покладенні на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку носити електронний засіб контролю не наполягав, якщо суд вважатиме наданий стороною захисту медичний висновок достатнім підтвердженням того, що застосування до обвинуваченого електронного засобу контролю є неможливим. Зауважив, що дотепер ризик переховування від суду продовжує існувати, що пов`язано із характером, тяжкістю інкримінованого злочину, загрозою судового покарання, відомостями про зв`язки обвинуваченого, наявністю можливостей залишити територію України, фактом ухилення іншим обвинуваченим від явки в судові засідання. Покладення на ОСОБА_6 додаткових обов`язків убезпечить від справдження наявного ризику і забезпечить його належну процесуальну поведінку.
З приводу значення неналежної процесуальної поведінки другого обвинуваченого ОСОБА_9 для вирішення клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_13 прокурор пояснив, що обоє обвинувачений діяли взаємоузгоджено під час вчинення кримінального правопорушення, вживали заходів конспірації, упродовж багатьох років спілкувались, кілька разів разом виїжджали на територію Республіки Молдови, та ОСОБА_9 виїжджав під час війни завдяки статусу ОСОБА_6 . Ситуація із ОСОБА_9 демонструє, що самого запобіжного заходу без покладення додаткових обов`язків може бути недостатньо, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Обов`язки є тими мінімальними процесуальними засобами, які разом із запобіжним заходом дозволяють убезпечитись від справдження ризику переховування. Обидва обвинувачених запевняли про свою належну процесуальну поведінку навіть без покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Проте щодо ОСОБА_9 зазначений ризик справдився.
Захисник ОСОБА_8 подав суду письмові заперечення від 23.10.2023 проти клопотання про покладення додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, на його підзахисного ОСОБА_6 . Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, яке вважає таким, подання якого не ґрунтується на нормах КПК України, та є необґрунтованим. Зазначив, що ризик переховування від суду його підзахисного відсутній та немає підстав і необхідності для покладення на ОСОБА_6 будь-яких додаткових обов`язків, зважаючи на обставини кримінального провадження, належну процесуальну поведінку обвинуваченого, його міцні соціальні зв`язки за місцем проживання та з Україною. Окремо послався на те, що обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованим. На підтвердження того, що застосування до ОСОБА_6 електронного засобу контролю (браслету) не відповідає рекомендаціям лікарів, надав суду копію висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП «Центральна міська лікарня Ренійської міської ради» (протокол ЛКК № 1/1048 від 20.10.2023), в якому вказано діагноз ОСОБА_6 та зазначено, що протипоказана травматизація шкірних покровів, слід виключити локальну механічну компресію в ділянці обох нижніх кінцівок, яка унеможливлює носіння компресійного одягу.
Захисник ОСОБА_7 підтримала заперечення захисника ОСОБА_8 і просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначила, що клопотання прокурора є необґрунтованим і неправильно покладати на її підзахисного ОСОБА_6 певні обмеження через неналежну поведінку іншого обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_6 заявив, що завжди з`являється на виклики до суду, виконує процесуальні обов`язки, і має намір продовжувати брати участь у судових засіданнях, щоб відстоювати свою невинуватість у висунутому обвинуваченні.
Мотиви та висновки суду
Під час судового розгляду, згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого, і вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Норма ч. 1 ст. 200 КПК України визначає, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Наведена норма означає, що прокурор наділений повноваженням подати суду клопотання, яке може містити таку вимогу:
- змінити раніше застосований щодо особи вид запобіжного заходу на інший запобіжний захід (більш м`який або більш суворий);
- скасувати додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився;
- змінити додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився, шляхом заміни одних обов`язків на інші;
- покласти додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язок виконання яких обвинуваченим на час звернення прокурора до суду із клопотанням відсутній;
- змінити спосіб виконання додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які раніше були покладені на особу судовим рішенням і строк дії яких не закінчився.
Подання суду клопотання, яке містить вимогу про покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків із передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, є окремим, самостійним правом прокурора. Стаття 200 КПК України не ставить можливість реалізації такого права в залежність від наявності у клопотанні вимоги про заміну виду застосованого запобіжного заходу іншим або від продовження (закінчення) строку дії інших обов`язків, які були покладені на обвинуваченого раніше. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.02.2023 у справі № 947/5562/21, в якій у порядку ст. 200 КПК України було вирішене питання про покладення на підозрюваного в рамках обраного запобіжного заходу у вигляді застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, за тих обставин, що строк дії раніше покладених обов`язків вже закінчився.
У зв`язку із наведеним, суд відхиляє аргументи захисника ОСОБА_8 про те, що норми КПК України, зокрема ст. 200, не передбачають процедури і права прокурора звернутись до суду із окремим клопотанням про покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/691/23 до ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52022000000000396 від 02.12.2022 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000,00 грн, та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Застава, відповідно до положень КПК України, є безстроковим запобіжним заходом.
Ухвалами суду від 17.03.2023 та від 17.05.2023 у цьому провадженні за клопотаннями прокурора було продовжено на два місяці строк дії таких обов`язків, покладених на ОСОБА_6 : прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_9 та свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Продовжений строк дії перелічених обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, закінчився 17.07.2023. Відповідно, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладених обов`язків на ОСОБА_6 припинила свою дію.
Підставами для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, а в подальшому для продовження строку дії покладених на нього обов`язків стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.
У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, кількох обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на два місяці.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Ураховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199, ч. 2 ст. 200 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000396 від 02.12.2022, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.01.2023 у справі № 991/691/23 про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, зважаючи на оголошені прокурором у попередніх судових засіданнях в якості доказів сторони обвинувачення матеріали кримінального провадження, надані ним суду на підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин (протоколи обшуків, протоколи огляду речей і документів, вилучені під час обшуку та отримані на запит документи, копії документів, протоколи за результатами проведення НСРД із доданими до них носіями інформації), з урахуванням наданих стороною захисту доказів, відсутністю на даний час висловлених зі сторони захисту доводів, які б очевидно спростовували чи виключали допустимість доказів сторони обвинувачення на підтвердження існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, але є достатнім для вирішення питання щодо покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У клопотанні прокурор стверджує, що встановлений під час досудового розслідування і судового провадження ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування ОСОБА_6 від суду), продовжує існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_6 ряду обов`язків.
Доводи прокурора про те, що ризик переховування ОСОБА_6 від суду продовжує існувати суд вважаєпереконливими.
Так, ОСОБА_6 інкриміновано вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна, яке в разі винесення обвинувального вироку повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що саме по собі може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
У контексті наявності зазначеного ризику суд враховує: наявність у ОСОБА_6 дійсного до 10.07.2027 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 10.07.2017; що ОСОБА_6 як особа з інвалідністю І групи не позбавлений можливості залишити територію України під час дії воєнного стану; багаторазові перетиниобвинуваченим державного кордону України за період з 08.05.2022 до 21.01.2023, у тому числі 4 виїзди до Республіки Молдова в 2023 році; розташування міста Рені Одеської області в безпосередній близькості із кордоном України із Республікою Молдова (у місті наявний пункт контролю через державний кордон «Рені-Джурджулешти»), із Румунією.
Суд також зважає на те, що відповідно до ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах, від 11.03.1997 (набрала чинності 12.08.1997) громадяни України, які постійно проживають в адміністративних прикордонних районах, перетинають державний кордон у спрощеному порядку пішки, на велосипедах, на особистому транспорті за внутрішніми паспортами з відміткою органів внутрішніх справ про постійне проживання в населених пунктах цих районів. Перетинання державного кордону в спрощеному порядку здійснюється через пункти пропуску в межах адміністративного району проживання.
Обвинувачений зареєстрований і проживає в адміністративному прикордонному районі, а тому не позбавлений можливості перетнути державний кордон України у спрощеному порядку за внутрішнім паспортом.
ОСОБА_6 двічі обирався на посаду Ренійського міського голови, вдруге обіймає цю посаду із 08.12.2020, у зв`язку із чим має значне коло зв`язків зі службовими особами органів місцевого самоврядування, органів державної влади, правоохоронних органів, керівників розташованих на території громади підприємств, установ, організацій.
Вказані обставини свідчать про існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
Щодо існування зазначеного ризику і його актуалізації на даному етапі провадження, суд враховує також те, що під час судового розгляду сторона обвинувачення вже подала суду наявні в неї докази на підтвердження висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, та частково досліджені докази, заявлені стороною захисту. Тобто строки завершення судового розгляду в значній мірі залежать від сторони захисту - належної явки в судові засідання обвинувачених і захисників, подання ними заявлених доказів, явки свідків захисту.
Другий обвинувачений ОСОБА_9 (за версією обвинувачення - співвиконавець), до якого застосована застава і строк дії додаткових обов`язків, покладених на нього, закінчився, починаючи із судового засідання, призначеного на 25.09.2023, не з`являється до суду, його місце перебування під час виконання ухвали суду від 29.09.2023 про привід не встановлене та повідомлено суду про отримання працівниками поліції інформації, що ОСОБА_9 поза пунктом пропуску перетнув державний кордон України з Республікою Молдова та знаходиться на території останньої. У матеріалах судового провадження наявні відомості, на які посилався прокурор, про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 знайомі тривалий час, кілька разів спільно виїжджали на територію Республіки Молдова під час дії воєнного стану.
Той факт, що обвинувачений ОСОБА_9 вчиняє дії задля ухилення від суду, не означає, що обвинувачений ОСОБА_6 безперечно вчинить так само, проте суд не виключає такої вірогідності.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризик переховування ОСОБА_6 від суду в цьому кримінальному провадженні залишається достатньо суттєвим, враховуючи зазначені вище обставини судового провадження, що є умовою покладення обов`язків, пов`язаних із його існуванням.
Твердження сторони захисту про відсутність заявленого прокурором ризику з огляду на: належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження, у тому числі під час судового розгляду в період після закінчення строку дії ухвали, якою продовжувались покладені на ОСОБА_6 обов`язки; на відсутність клопотань прокурора про продовження строку дії раніше покладених обов`язків та на наявність міцних соціальних зв`язків як стримуючого фактору - суд вважає непереконливим.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування до ОСОБА_6 застави є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки, проте, на переконання суду, застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявному ризику.
Оцінюючи необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків у взаємозв`язку із встановленим ризиком, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд не погоджується із доводами сторони захисту про недоцільності покладення на ОСОБА_6 обов`язків прибувати до прокурора, суду за першою вимогою, не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду та повідомляти їх про зміну місця свого проживання та місця роботи. Покладення на особу в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України певних додаткових процесуальних обов`язків пов`язане не тільки задля запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, але і з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Так, наведені обов`язки пов`язані також із забезпеченням ефективності судового провадження (організація судового процесу, здійснення викликів, вручення процесуальних документів у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тощо) та спрямовані на сприяння розгляду справи в розумний строк.
Щодо покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку носити електронний засіб контролю суд зазначає таке.
Аргументи прокурора про те, що застосування електронного засобу контролю дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та гарантувати дотримання установлених судом обмежень (не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду, прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду), а також є дієвим засобом недопущення справдження ризика переховування від суду, в тому числі шляхом залишення території України, є слушними. Проте відповідно до наданої стороною захисту копії висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП «Центральна міська лікарня Ренійської міської ради» (протокол ЛКК № 1/1048 від 20.10.2023) за наведеного у висновку діагнозу ОСОБА_6 протипоказана травматизація шкірних покровів, рекомендовано виключити локальну механічну компресію в ділянці обох нижніх кінцівок, яка унеможливлює носіння компресійного одягу. У судовому засіданні прокурор не надав суду відомостей про характеристики електронного засобу, який може бути використаний для здійснення контролю за ОСОБА_6, та спосіб, місце його кріплення на тілі особи, не обґрунтував можливість застосування такого засобу без шкоди для здоров`я ОСОБА_6, зважаючи на вказаний висновок ЛКК, та не наполягав на задоволенні клопотання в частині покладення на обвинуваченого обов`язку носити електронний засіб контролю. У зв`язку із наведеним суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора в частині покладення на ОСОБА_6 вказаного обов`язку необхідно відмовити.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 зазначених вище обов`язків. Такі обов`язки є необхідними та достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження та запобігання встановленому ризику.
З огляду на те, що під час судового розгляду розглянуті не всі клопотання прокурора, подані щодо обвинуваченого ОСОБА_9, не допитано п`ятьох заявлених стороною захисту свідків, не допитані обвинувачені, суд вважає доцільним визначити строк дії обов`язків, що покладаються на ОСОБА_6, тривалістю два місяці.
На підставі наведеного вище, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про покладення додаткових обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 194, 195, 196, 200, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Покласти на строк два місяці на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:
- прибувати за кожною вимогоюдо прокурора, суду;
- не відлучатися з Ізмаїльського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У іншій частині клопотання прокурора відмовити.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, визначити до 23.12.2023.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3