- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/9458/23
провадження №1-кс/991/9550/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«27» жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_4, детектива НАБУ ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52023000000000423 від 15 серпня 2022 року, накладеного ухвалою слідчого судді від 05 липня 2023 року у справі № 991/5745/23.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 липня 2023 року в межах кримінального провадження №52022000000000169, з якого були виділені матеріали кримінального провадження №52023000000000423, накладено арешт, зокрема на рахунки ОСОБА_3, відкриті у АТ «ПУМБ», а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 . В результаті виконання ухвали на його рахунках арештовано 9 118 675,85 грн. При цьому, розгляд клопотання про арешт був проведений у закритому судовому засіданні без виклику та повідомлення про його розгляд ОСОБА_3, а детектив не долучив до клопотання відомості щодо режиму рахунків, тоді як рахунок НОМЕР_6 використовується для зарахування заробітної плати ОСОБА_3, а НОМЕР_2 - відкритий ним як фізичною особою-підприємцем та використовується у господарській діяльності, у зв`язку з чим необхідно скасувати арешт з цього рахунку для сплати ЄСВ. Залишок коштів на цих рахунках на момент накладення арешту складає: НОМЕР_7 - 93 128,25 грн; НОМЕР_6 - 22 918,10 грн; НОМЕР_2 - 2 629,50 грн; НОМЕР_3 - 9 000 000 грн. Арешт на ці грошові кошти був накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Як зазначено у клопотанні, ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 грудня 2023 року із зменшенням визначеної йому застави до 6 500 000 грн. Отже, арешт на грошові кошти, розміщені на рахунку НОМЕР_3, унеможливлює внесення застави, визначеної як альтернативний запобіжний захід та фактично позбавляє ОСОБА_3 можливості вийти з-під застави. При цьому такі грошові кошти не є речовими доказами, оскільки не мають жодного відношення до кримінального провадження. За таких обставин, заявник спросить скасувати арешт з грошових коштів у сумі 6 500 000 грн, що розміщені на рахунку НОМЕР_3, та дозволити здійснити їх переказ в якості застави ОСОБА_3 на рахунок Вищого антикорупційного суду, а також скасувати арешт з рахунків НОМЕР_6 (для зарахування заробітної плати), НОМЕР_2 (для ведення господарської діяльності).
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання про часткове скасування арешту підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що інших грошових коштів для внести застави у ОСОБА_3 немає. Крім того, повідомив, що 16 серпня 2023 року стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування та розпочато процедуру ознайомлення з ними.
Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника та просив задовольнити клопотання.
Детектив НАБУ ОСОБА_6 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що арешт на майно ОСОБА_3 обґрунтовано накладений слідчим суддею з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та спеціальної конфіскації, у якому потреба наразі не відпала, а тому підстав для його скасування немає.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що в межах кримінального провадження №52022000000000169 від 07 липня 2022 року, з якого 15 серпня 2023 року в окреме провадження №52023000000000423 від 15 серпня 2022 року виділено матеріали за підозрою, зокрема ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1,2 ст. 209 КК України, ухвалою слідчого від 05 липня 2023 року накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_3, відкритих в АТ «Перший Український Міжнародний Банк»: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування цими грошовими коштами, а також здійснення будь-яких видаткових операцій по цим рахункам та надати відомості про залишок грошових коштів на вказаних рахунках на запит детектива та/або прокурора, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що розгляд відповідного клопотання відбувався без виклику власника майна та його представника.
Накладаючи арешт на майно ОСОБА_3, слідчий суддя врахував ту обставину, що ОСОБА_3 є підозрюваним у вчиненні ряду умисних тяжких злочинів (ч. 1, 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 369 КК України), за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також перевірив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні цих кримінальних правопорушень та дійшов висновку, що суд у даному випадку може призначити покарання у виді конфіскації майна та/або застосувати спеціальну конфіскацію, а тому вказане у клопотанні майно має значення для кримінального провадження та підлягає арешту.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких слідчий суддя може встановити названі підстави, однак, зі змісту наведеної норми стає зрозумілим, що, перевіряючи наявність першої підстави, слідчому судді слід виходити з обставин, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на обставини, що існують на час розгляду клопотання про його скасування.
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_4 ставить питання про скасування арешту з банківських рахунків, зокрема з банківського рахунку № НОМЕР_3, посилаючись на необхідність внесення застави за рахунок частини розміщених на ньому грошових коштів в сумі 6 500 000 грн. Як вбачається з копії довідки АТ «Пумб» від 10 липня 2023 року, станом на 05 липня 2023 року залишок коштів по вказаному рахунку складає 9 000 000 грн.
Втім, вказуючи на таку необхідність, адвокат не зазначає жодної із передбаченої КПК України обставини, яка може бути підставою для скасування арешту (арешт накладено необґрунтовано/в подальшому його застосуванні відпала потреба).
При цьому, в судовому засіданні адвокат навів доводи стосовно доцільності задоволення його клопотання саме в такому вигляді, у якому викладено його прохальну частину, оскільки, сплачуючи за себе заставу розміщеними на його рахунку коштами, ОСОБА_3 так само забезпечить можливість конфіскації цих грошових коштів у випадку ухвалення судом обвинувального вироку, тобто забезпечить їх збереження до вирішення справи по суті.
Слідчий суддя погоджується з такими твердженнями адвоката, оскільки очевидним є той факт, що, за умови внесення частини арештованих наразі грошових коштів у якості застави за самого себе, по закінченню розгляду кримінального провадження та у випадку ухвалення обвинувального вироку, такі кошти, з урахуванням санкції кримінальних правопорушень, що інкримінуютьсяОСОБА_3, не будуть повернуті йому, а в будь-якому випадку підлягатимуть конфіскації як виду покарання, як і у випадку продовження їх арешту аж до ухвалення такого вироку, а отже, запропонований підхід міг би сприяти дотриманню справедливості кримінального провадження в цілому (в тому числі стосовно тривалості перебування підозрюваного під вартою), враховуючи також той факт, що воно знаходиться на завершальній стадії, а саме: відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України та ознайомлення з ними сторони захисту.
Водночас, КПК України не визначає такої підстави для скасування арешту майна, як необхідність внесення застави, як і технічної можливості, скасовуючи арешт з частини коштів на рахунку дозволити здійснення їх переказу в якості застави на рахунок суду.
При цьому, слід зазначити, що слідчий суддя критично сприймає запропонований адвокатом механізм звернення розміщених на рахунку ОСОБА_3 коштів на рахунок суду. Так, в судовому засіданні адвокат повідомив, що доручення на розпорядження грошовими коштами на рахунках ОСОБА_3 будь-якою іншою особою немає. Разом з цим, він запропонував такий спосіб здійснення перерахунку, за якого керівник слідчого ізолятора засвідчить на відповідній квитанції намір підозрюваного сплатити грошові кошти через свого адвоката, чого, на його думку, буде достатньо для проведення відповідної операції від імені ОСОБА_3 у банку.
Однак, зваживши положення кримінального процесуального законодавства, що регулюють питання скасування арешту майна, та запропонований адвокатом спосіб перерахунку коштів з рахунку ОСОБА_3 на рахунок суду, що законодавчо не передбачений, слідчий суддя приходить до переконання, що ризики, пов`язані із здійсненням ОСОБА_3 такої банківської операції зі слідчого ізолятора, в даному випадку переважають над описаною вище доцільністю внесення таких коштів ним особисто, у зв`язку з чим слідчий суддя не вважає за можливе застосування запропонованого адвокатом механізму.
Стосовно двох інших рахунків № НОМЕР_6 та № НОМЕР_2, з яких адвокат просить скасувати арешт з огляду на режим цих рахунків (для зарахування заробітної плати та для ведення господарської діяльності відповідно), слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.10 Конвенції «Про захист заробітної плати», заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України).
В матеріалах провадження наявна копія довідки ТОВ «Ясунь Транс 27» від 08 серпня 2023 року, якою повідомлено реквізити для зарахування коштів у вигляді заробітної плати у національній валюті відповідно до договору зарплатного проекту №262418849 від 24 травня 2016 року на поточний рахунок № НОМЕР_6 (банк одержувача - АТ «Пумб», одержувач - ОСОБА_3 ), а також копія зазначеного договору про надання комплексу послуг з відкриття поточного рахунку на користь фізичних осіб, зарахування та виплати заробітної плати і інших платежів та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020-2023 роки від 31 травня 2023 року. Крім того, з копії довідки АТ «Пумб» від 10 липня 2023 року вбачається, що станом на 05 липня 2023 року залишок коштів по вказаному рахунку складає 22 918,10 грн.
Разом з тим, будь-яких відомостей щодо часових періодів, конкретних дат, розмірів та призначення зарахування грошових коштів на відкриті на ім`я підозрюваного банківські рахунки матеріали клопотання не містять та стороною захисту не надавались.
За таких обставин, враховуючи мету, з якою накладено арешт на належні підозрюваному грошові кошти, відсутність відомостей про виключне цільове призначення відкритого банківського рахунку, про який йшлося, саме в рамках зарплатного проекту, а також призначення здійснених транзакції по ньому, відомостей продовження зарахування заробітної плати підозрюваного саме на вказаний рахунок на час розгляду клопотання, слідчий суддя вважає застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження виправданим на даному етапі.
Так само слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту з рахунку № НОМЕР_2, який використовується ОСОБА_3, як фізичною особою-підприємцем в господарській діяльності, про що просить адвокат, посилаючись на його обов`язок сплачувати ЄСВ, оскільки будь-яких відомостей щодо як існування невиконаних зобов`язань ФОП, так і неможливості їх виконання саме через накладений арешт адвокат не надав.
За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 був накладений необґрунтовано чи у його необхідності відпала потреба, у зв`язку з чим підстави для скасування такого арешту відсутні, а тому клопотання адвоката задоволенню не підлягає.
Крім того, вважаю за можливе додатково зазначити, що, з урахуванням стадії розслідування, строку перебування підозрюваного під вартою, зазначену захисником мету доцільно, на мою думку, розглядати в межах клопотання про зміну/скасування запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотанняадвоката ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1