- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/9396/23
Провадження 1-кс/991/9489/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт земельної ділянки, яка розташована на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500, власником якої є ОСОБА_5, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18.
Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18 накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 100 земельних ділянок загальною площею 11,45 га, які розміщені на території Гарненької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, у тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500, власником якої є ОСОБА_5 .
Адвокат стверджує, що зважаючи на постанову президії Національної академії аграрних наук України від 21.10.2015 Протокол № 12 «Про вилучення із земельного користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.06.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, посвідчення серії СБ № 001415 Служби безпеки України від 05.02.2015, виданого ОСОБА_5, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.05.2016 р. та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 17.10.2023 № 350760272, набуття права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500 відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства України, що свідчить про добросовісність такого набуття.
Попри зазначене, слідчим суддею при накладенні арешту вказано, що земельні ділянки є речовими доказами у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017 та можуть бути використані як докази факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Адвокат вважає, що зазначені висновки слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва є формальними, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500 не є знаряддям вчинення злочину. Крім цього, вказана земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_5, не є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування не ставиться питання про позбавлення ОСОБА_5 права власності на майно, яке є об`єктом кримінально протиправних дій, жодних позовів в порядку цивільного провадження до ОСОБА_5 не заявлено, та останній не допитувався у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017.
Посилаючись на вимоги ст. 174 КПК України представник власника майна зазначає, що на даний час в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, адже накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500 не відповідає принципу пропорційності.
У судовому засіданні адвокат вимоги клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, та просила задовольнити. Додатково зазначила, що ОСОБА_5 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017. Так, ОСОБА_5 наразі володіє та користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500, однак позбавлений можливості її відчужити.
Старший детектив Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Повідомив, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Постановою детектива від 13.07.2017 земельну ділянку, зокрема, з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500, яку сформовано за рахунок земель ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН, визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. У подальшому, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18 накладено арешт на земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500. Наразі, з кримінального провадження № 52017000000000245 від 07.04.2017 виділено кримінальні провадженні № 52019000000000669 від 30.07.2019 та № 52020000000000721 від 12.11.2020, у яких обвинувальні акти направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду. Зазначив, що накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500, власником якої є ОСОБА_5, не позбавляє останнього права користування нею, а застосований захід забезпечення кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування виправдовує таке втручання у право володіння ОСОБА_5 . Потреба в арешті майна на земельну ділянку з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500 наразі не відпала. Детектив стверджує, що скасування арешту на вказану земельну ділянку, яка є речовим доказом у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017, та, в подальшому, відчуження цієї земельної ділянки призведе до втрати речового доказу. Письмові заперечення долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто, підставою для скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування, при цьому, з урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування здійснюється за фактом: cлужбові особи Національної академії аграрних наук України (Президії НААН, ННЦ ІЗ НААН, ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН), Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Києво-Святошинської районної державної адміністрації, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зловживаючи службовим становищем, перебуваючи у змові з працівниками Служби безпеки України та іншими невстановленими особами, діючи всупереч інтересам служби, без дотримання передбачених законодавством України процедур, прийняли рішення (постанови, накази, висновки, розпорядження, рішення відповідно до наданих повноважень), на підставі яких з державної власності упродовж 2008-2016 років незаконно передано у приватну власність частину особливо цінних земель площею близько 100 га, наданих у постійне користування ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН на підставі державного акту І-КВ № 001207 від 30.12.2003 р., розміщених на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а також інших підприємств, установ та організацій, що перебувають у віданні НААН, чим завдано державі шкоди на суму близько 1 млрд. грн. (ринкова вартість земельних ділянок), що у більш ніж 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян Встановлено, що частину вищевказаних земельних ділянок отримали родичі та близькі особи службових осіб НААН, а також члени ОК «СТ «Серпанок»; та за фактом незакінченого замаху на заволодіння землею державної власності, призначеною для забезпечення діяльності Національної академії аграрних наук України, вчиненому службовими особами Національної академії аграрних наук України, Держземагентства, Держгеокадастру шляхом зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки державі, а саме: земельних ділянок, які перебувають на праві постійного користування у ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН згідно державного акту I-КВ № 001207.
Постановою детектива від 13.07.2017 земельні ділянки сформовані за рахунок земель ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН, в тому числі, з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017, що підтверджується копією постанови.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18, накладено арешт на 100 земельних ділянок загальною площею 11,45 га, які розміщені на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а саме на земельні ділянки за кадастровими номерами, в тому числі з кадастровим номером 3222481600:02:010:5500, власником якої є ОСОБА_5, ІПН: НОМЕР_1 .
Зі змісту вказаного судового рішення встановлено, що постановляючи ухвалу слідчий суддя керувався вимогами статей 170-173 КПК України та врахував, що земельні ділянки є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Детективом доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, оскільки настання інших наслідків може перешкодити кримінальному провадженню.
Обґрунтованість накладення арешту на вищезазначене майно, а отже і відповідність такого майна ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, була предметом апеляційного перегляду, за результатами якого ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18 залишено без змін, що підтверджується копією ухвали Київського апеляційного суду від 08.10.2018.
Встановлено, що адвокатом подавалося клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18 з підстав, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем та відсутні докази, що земельна ділянка набута кримінально протиправним шляхом, за результатами розгляду якого у задоволенні клопотання відмовлено, що підтверджується копією ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 19.06.2018 у справі № 760/14023/18.
Звертаю увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.
Як встановлено з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.01.2018 у справі № 760/1627/18, під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею враховано постанову президії Національної академії аграрних наук України від 21.10.2015 Протокол № 12 «Про вилучення із земельного користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН», тобто цей документ був предметом оцінки слідчого судді.
Жодних нових доказів на доведення обставин необґрунтованості накладення арешту на майно до клопотання не надано.
Адвокат посилається на те, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем земельної ділянки, однак, не залишається поза увагою слідчого судді те, що у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017 перевіряється факт правомірності передачі у приватну власність частини особливо цінних земель, наданих у постійне користування ДП ДГ «Чабани» ННЦ ІЗ НААН.
Детективом до матеріалів справи надано копію висновку № 19/13/2-91/СЕ/19 від 27.09.2019, відповідно до якого документально підтверджено заподіяння збитків державі на суму 38 984 000 грн, внаслідок вилучення 11,45 га особливо цінних земель із землекористування ДП ДГ «Чабани», та завдання матеріальної шкоди (збитків) у виді втрачених нематеріальних активів вартістю 365 427 грн.
Доводи адвоката про те, що в застосуванні арешту відпала потреба, слідчий суддя оцінює критично з огляду на таке.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак, враховуючи положення Глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, якою врегульовано питання арешту майна, вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які накладено арешт.
Слідчий суддя звертає увагу, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, за якою кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу (п. 15 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні адвокатом доводів, що у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, до клопотання не надано, а із наданих до клопотання матеріалів неможливо це встановити.
Водночас, з матеріалів справи встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Ступінь втручання у право мирного володіння майном ОСОБА_5 слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості відчуження та розпорядження майном, тобто власник обмежується лише у правомочності визначати юридичну долю майна і жодним чином не обмежений у праві користуватися ним.
Посилання адвоката на відсутність у ОСОБА_5 певного процесуального статусу, який би виправдовував подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, є безпідставними, оскільки, арешт майна з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1