Document No. 114690319

Справа № 991/6415/23

Провадження №11-сс/991/676/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, прокурор ОСОБА_9

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2023 про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52017000000000361, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2017.

Історія провадження

1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017.

2.22.01.2020 заступником Генерального прокурора ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_11 (далі - ОСОБА_11 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, яке 22.01.2020 вручено начальнику житлово-експлуатаційної організації за місцем реєстрації місця проживання ОСОБА_11 .

3.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 16.05.2022 у справі № 991/7486/21 надано дозвіл на здійснення щодо ОСОБА_11 спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

4.10.07.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 складено, підписано та за його дорученням прокурором САП ОСОБА_9 того ж дня здійснено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, у спосіб передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК).

5.17.07.2023 детектив звернулась до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про обрання до підозрюваної ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - клопотання детектива).

6.06.09.2023 слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання детектива (далі - ухвала слідчого судді).

7.11.09.2023 на зазначену ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу.

8.27.09.2023 ухвалою АП ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_14, суддів ОСОБА_15, ОСОБА_16 частково задоволено заяву адвоката ОСОБА_17 про відвід колегії суддів, відведено зазначену колегію суддів від розгляду кримінального провадження № 52017000000000361, в якому ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень.

9.03.10.2023 ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги прокурора у складі колегії суддів - головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_1, судді: ОСОБА_2, ОСОБА_3, визначеної за результатами повторного автоматизованого розподілу справи.

Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді

10.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання детектива відмовлено.

11.Ухвала мотивована таким: (1) ОСОБА_11 набула статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні; (2) наданими стороною обвинувачення доказами підтверджено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_18 використала завідомо підроблені документи, умисно перешкодила виконанню рішенню суду про стягнення коштів на користь ПАТ «Родовід Банк», яке набрало законної сили, тобто причетна до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382 та за частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, що свідчить про обґрунтованість підозри в цій частині; (3) ступінь обґрунтованості підозри для прийняття рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (враховуючи ступінь і характер обмежень прав і свобод підозрюваного) має досягати найвищого рівня, який встановлюється КПК на стадії досудового розслідування; (4) існування обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, не доведено стороною обвинувачення на такому рівні, який необхідний для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовує таке обмеження прав і свобод особи; водночас підозра в цій частині не є вочевидь необґрунтованою; (5) це унеможливлює вирішення слідчим суддею питання щодо наявності/відсутності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, наявності/відсутності підстав вважати, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук у відповідності до положень частини 6 статті 193 КПК.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги прокурора

12.Прокурор в апеляційній скарзі висловив прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання детектива і обрати стосовно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

13.Прокурор погоджується із висновками слідчого судді щодо: (1) набуття ОСОБА_11 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52017000000000361; (2) наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК.

14.Доводи апеляційної скарги стосуються: (1) істотних порушень вимог КПК, що полягають у: (а) передчасній оцінці доказів, доданих до клопотання, в контексті їх достатності для встановлення вини ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, та доведення її винуватості у вчиненні інкримінованого діяння; (б) безпідставному залишенні без розгляду питання наявності/відсутності ризиків кримінальному провадженню, передбачених частиною 1 статті 177 КПК; (2) невідповідності висновків слідчого судді встановленим під час розгляду клопотання фактичним обставинам.

15.Прокурор вважає, що слідчий суддя вийшов за межі встановлених частиною 3 статті 26 КПК повноважень в контексті встановлення та доведеності вини ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Крім того, зазначає, що слідчий суддя, в порушення вимог КПК, визнавши обґрунтованою підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, не надав оцінки наявності/відсутності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також факту оголошення підозрюваної у міжнародний розшук, [обґрунтувавши своє рішення недостатністю обґрунтованості підозри ОСОБА_11 лише у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою].

16.Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК зазначив про суть цієї підозри, яка полягає в такому: забезпечивши зняття арешту, накладеного на банківські рахунки ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» постановами державного виконавця, та пришвидшивши повернення грошових коштів, які надійшли на рахунок цього товариства у ПАТ «КБ «Преміум» після відкликання його банківської ліцензії, ОСОБА_11 усунула перешкоди в заволодінні співучасниками грошовими коштами, чим вчинила за попередньою змовою з ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 пособництво в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах. Досягти злочинного умислу ОСОБА_20 та ОСОБА_19 не вдалося б без вчинення ОСОБА_11 активних дій, спрямованих на усунення перешкод, які виникали в організаторів злочинної схеми в період грудня 2015 - лютого 2016 року.

17.Обізнаність ОСОБА_11 про злочинний план із заволодіння коштами Державного бюджету України на думку прокурора випливає з таких обставин та відповідних їм доказів:

(1) 10.11.2015 ОСОБА_11 особисто брала участь в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду у справі № 4/207 як представник ТОВ «І. С. Інвест» та була належним чином проінформованою, що за його результатами суд постановив рішення про скасування ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі № 41/207, та була достовірно обізнаною, що станом на момент звернення ОСОБА_18 до органів ДВС з заявою про виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 - воно не могло бути виконано, оскільки рішення національного суду у справі № 41/207 було скасовано;

(2) 18.02.2016 ОСОБА_11 підготувала, переслала на електронну поштову скриньку та доручила ОСОБА_24 підписати від свого імені (на підставі довіреності фіктивного директора ТОВ «Золотой Мандарин Ойл») документ, адресований, серед інших, Першому заступнику Міністра юстиції України ОСОБА_25, з назвою «Заява про забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини зі скаргою на нібито незаконні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_26, які полягали у направленні до Міністерства юстиції України вимоги про необхідність сплатити на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 44 996 789,76 грн на виконання рішення ЄСПЛ від 20.10.2015 № 63403/13, замість 54 179 613,40 грн, якими планували заволодіти співучасники. Зазначення у цьому документі одним з адресатів саме ОСОБА_21, яка відповідно до розподілу обов`язків не була відповідальною за організацію роботи Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції, а отже - і розгляд відповідних заяв не відносився до її компетенції, свідчить про обізнаність ОСОБА_11 щодо ролі ОСОБА_21 в реалізації злочинного плану із заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України;

(3) 23.02.2016 з мобільного телефону ОСОБА_20 на мобільний телефон ОСОБА_11 надіслано номер телефону Михайла Іоффе, який у квітні 2013 року разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_19 узгоджував план укладення та реалізації договору № 1004 від 10.04.2013, підписаний від імені ТОВ «ЗМО» ОСОБА_18 . Враховуючи, що супроводження уступки здійснювалось особами, які використовували електронні адреси з домену ІНФОРМАЦІЯ_5, вбачається, що Іоффе пов`язаний з цими особами;

(4) 28.04.2016 ОСОБА_11 на свою електронну поштову скриньку з поштової електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала повідомлення з текстом наступного змісту: «ОСОБА_39, добрый день! Во вложении отправляю ориентировочный порядок действий по реализации проекта. С уважением, ОСОБА_40» та вкладенням документом формату Word з назвою «Порядок действий», за змістом якого пропонується порядок зміни директорів К1, К2, внесення змін в статутний капітал ООО-1/ООО-2, відкриття поточних рахунків К1, К2, 000-1/000-2, погодження «входу ФЛ-1,ФЛ2» і порядок розрахунків з ними, перерозподіл долей в УК, 000-17000-2, призначення нового директора в ООО-1/ООО-2, прогонка на 58/60,5 ед.». Це підтверджує, що ОСОБА_11 була особисто знайома, особисто забезпечувала комунікаці та усвідомлювала мету взаємодії ОСОБА_20 та ОСОБА_19 з особами, які використовували для обміну інформацію з нею інтернет домен ІНФОРМАЦІЯ_5 та були залучені до розробки та реалізації плану заволодіння коштами Державного бюджету України та їх подальшої легалізації. |

Короткий зміст заперечень сторони захисту на апеляційну скаргу прокурора

18.Сторона захисту вважає, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, та не підлягає скасуванню.

19.Обґрунтовує свою позицію таким: (1) при розгляді клопотання слідчий суддя вирішив тільки питання обрання запобіжного заходу (винесене на його розгляд стороною обвинувачення) та не вирішував ніяких інших питань; (2) слідчий суддя оцінив вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК) та прийшов до висновку про недостатній рівень обґрунтованості підозри для виняткового втручання в право на особисту свободу - тримання під вартою; (3) висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК); (4) такий же підхід до вирішення питання обґрунтованості підозри в цій справі було застосовано в ухвалі колегії суддів АП ВАКС від 06.10.2022 у справі № 991/2461/20, якою скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 12.10.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 ; (5) за версією сторони обвинувачення дії, інкриміновані як вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 382, 358 та статтею 191 КК, були об`єднані єдиним умислом; оскільки ж сторона обвинувачення не змогла обґрунтовано підтвердити таку сукупність дій, об`єднаних єдиним умислом, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, це стало підставою для відмови в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу; (6) доводи прокурора щодо невідповідності висновків фактичним обставинам справи в частині обґрунтованості підозри є нічим іншим ніж незгодою із рішенням суду; (7) сторона обвинувачення не надала слідчому судді будь-яких інших нових вагомих доказів в частині статті 191 КК ніж ті, які попередньо досліджувалися апеляційним судом; (8) в ухвалі слідчого судді відсутній висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК; (9) вчинені у співучасті зазначені правопорушення не можуть одночасно виступати способом вчинення злочину за статтею 191 КК; (10) Суду необхідно враховувати висновки ухвали АП ВАКС від 06.10.2022 (№ 991/2461/20, провадження № 11-сс/991/248/22) під час розгляду цього клопотання з огляду на принцип res judicata як складову більш загального принципу правової визначеності як компоненти верховенства права; (11) обставини, які на думку прокурора в сукупності свідчать про ширшу обізнаність про злочинний план із заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, аніж безпосередньо інкриміновані ОСОБА_11 дії, вже були оцінені колегією суду АП ВАКС при розгляді попереднього клопотання про обрання тримання під вартою, та додатково спростовуються такими обставинами: (а) виконавче провадження з виконання рішення ЄСПЛ було відкрито на підставі службової записки Урядового уповноваженого від 03.12.2015, а не на підставі заяви ОСОБА_18 ; (б) ОСОБА_11 як представнику ТОВ «І.С. Інвест» було достеменно відомо, що 22.12.2015 Касаційний господарський суд скасував ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015, крім того наведені прокурором відомості є предметом адвокатської таємниці та не можуть бути розголошені; (12) інкриміновані діяння за частиною 4 статті 358 КК є кримінальним проступком, 10.07.2023 сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_27 про нову підозру, включаючи кримінальний проступок за частиною 4 статті 358 КК, за таких обставин, строки досудового розслідування в цій частині закінчилися 13.07.2023 і сторона обвинувачення їх не продовжувала; (13) ОСОБА_11 не повідомлена про підозру за статтями 358 та 382 КК, оскільки сторона обвинувачення неправомірно поширила на ці правопорушення процесуальний порядок повідомлення у режимі спеціального досудового розслідування, дозвіл на яке було надано ухвалою колегії суддів АП ВАКС від 16.05.2020 виключно щодо кримінального правопорушення за частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК; (14) сторона обвинувачення не оголошувала ОСОБА_11 в міжнародний розшук в порядку та спосіб, визначені законом та як того вимагає стала судова практика; (15) відсутні ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК.

20.Письмові заперечення сторони захисту також містять більш деталізовані доводи щодо: (1) відсутності обґрунтованої підозри (зокрема, в частині відсутності події злочину) за статтею 191 КК; (2) аналізу нових доказів, наданих стороною обвинувачення, які не були оцінені АП ВАКС при розгляді попереднього клопотання про обрання тримання під вартою, що не дає підстав для зміни висновків ухвали АП ВАКС від 06.10.2022 у справі № 991/2461/20; (3) необґрунтованості підозри за частиною 3 статті 382 КК; (4) нерозповсюдження правового режиму спеціального досудового розслідування на розслідування кримінальних правопорушень, які додались за новою підозрою; (5) ненабуття ОСОБА_11 статусу підозрюваної за цими кримінальними правопорушеннями.

Позиції учасників провадження

21.У судовому засіданні прокурор підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

22.Захисники заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення без змін.

23.Під час апеляційного розгляду від адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про долучення додаткового доказу - відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від на адвокатський запит щодо долі права вимоги АТ «РОДОВІД БАНК» до ТОВ «ЗМО» за кредитним договором від 08.07.2008.

24.Щодо письмового клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, висловленого в апеляційній скарзі, сторони висловились наступним чином. Прокурор зазначила, що слідчий суддя дослідив усі докази, але не надав багатьом з них (зокрема, щодо ризиків) оцінки в своїй ухвалі. Сторона захисту зазначила, що: (1) підстав для повторного дослідження доказів, встановлених КПК, прокурором не наведено; (2) ті докази, які просив в судовому засіданні повторно дослідити прокурор, не стосуються обґрунтування ризиків; (3) наведені сторонами в судовому засіданні обставини є достатніми для оцінки Судом наявності заявлених ризиків; (4) Суд може встановити наявність чи відсутність ризиків, дослідивши докази в нарадчій кімнаті. З урахуванням цієї позиції сторони захисту прокурор відмовилась від клопотання про дослідження доказів.

Оцінка та мотиви Суду

(1) Щодо меж апеляційного перегляду ухвали слідчого судді

25.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

26.В апеляційній скарзі зазначаються серед іншого вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (пункт 4 частини 2 статті 396 КПК).

27.Особи, зазначені у статті 393 КПК, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку (частина 1 статті 402 КПК). У запереченні на апеляційну скаргу зазначається обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги (пункт 5 частини 2 статті 402 КПК).

28.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення. (частини 2, 3 статті 404 КПК).

29.Апеляційні вимоги є частиною апеляційної скарги (пункт 4 частини 2 статті 396 КПК), які являють собою прохання особи, яка подає апеляційну скаргу, про перевірку судового рішення першої інстанції (слідчого судді) повністю чи у певній частині і про застосування судом апеляційної інстанції того чи іншого повноваження щодо оскарженого судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

30.Ухвали слідчого судді мають відповідати вимогам обґрунтованості та вмотивованості і підлягають скасуванню або зміні у разі виявлення такої необґрунтованості, яка вплинула чи могла вплинути на вирішення питань, щодо яких постановлено відповідну ухвалу (частина 2 статті 420, частини 2 статті 411 КПК).

31.З урахуванням наведеного Суд вважає, що: (1) сторони кримінального провадження (зокрема, підозрюваний та його захисник) мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді з мотивів незгоди з її мотивами навіть у разі згоди із результатом вирішення слідчим суддею питання, щодо якого постановлено відповідну ухвалу, з апеляційною вимогою змінити відповідну ухвалу в частині мотивів її прийняття з підстав, наведених у частині 1 статті 409 КПК; (2) заперечення на апеляційну скаргу (так само як і пояснення учасників судового провадження) мають виражати ставлення цих осіб саме до оскарженої частини судового рішення; якщо ж вони містять посилання на неоскаржену частину судового рішення суд апеляційної інстанції не має враховувати наведені у них доводи, керуючись правилом частини 1 статті 404 КПК; (3) суд апеляційної інстанції не може перевірити ухвалу слідчого судді в неоскарженій частині.

32.У цьому судовому провадженні ухвала слідчого судді оскаржена лише стороною обвинувачення. Вимогами апеляційної скарги є скасування ухвали слідчого судді та постановлення Судом нової ухвали, якою прокурор просить задовольнити клопотання детектива НАБУ про обрання відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (зазначена вимога стосується погіршення становища підозрюваної).

33.При цьому прокурор оскаржив ухвалу слідчого судді в частині, зазначеній в пункті 14 цієї ухвали, висновки ухвали слідчого судді, зазначені в пункті 13 цієї ухвали, становлять неоскаржену частину судового рішення.

34.Від сторони захисту надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу прокурора, які не є апеляційною скаргою. Водночас, вони містять ряд доводів, які стосуються неоскарженої частини ухвали слідчого судді, тому Суд не зобов`язаний їх розглядати як такі, що виходять за межі апеляційного перегляду. До них, зокрема, належать доводи сторони захисту щодо незгоди з висновками слідчого судді про: (1) набуття ОСОБА_11 статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні, у тому числі за новою (зміненою) підозрою від 10.07.2023; (2) наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК; (3) наявності достатніх доказів того, що подія злочину, кваліфікованого за частиною 5 статті 191 КК, взагалі мала місце; (4) деякі інші доводи.

35.З урахуванням мотивів оскаржуваної ухвали, доводів апеляційної скарги прокурора та заперечень захисту Суд має вирішити такі питання: (1) чи містить ухвала слідчого судді висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_11 в частині підозри про вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК? У разі позитивної відповіді на це питання Суд має встановити, (2) чи є рівень обґрунтованості підозри в цій частині достатнім для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а в разі підтвердження цього - (3) чи правильним є висновок слідчого судді про унеможливлення вирішення ним питання (ненадання ним оцінки) щодо наявності/відсутності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, наявності/відсутності підстав вважати, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук у відповідності до положень частини 6 статті 193 КПК для вирішення клопотання по суті у зв`язку з тим, що на його переконання підозра за частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК не є обґрунтованою в тій мірі, що дозволяє здійснити втручання в права і свободи особи такого ступеню, який обумовлений обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою? Лише у разі негативної відповіді на це питання Суд має вирішити чи є підстави для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали. Для цього слід перейти до перевірки невирішених слідчим суддею питань для вирішення клопотання по суті на підставі наданих доказів та доводів сторін.

(2) Чи містить ухвала слідчого судді висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК?

36.Сторони (прокурор та захисники) по-різному оцінюють зміст оскаржуваної ухвали в частині досліджуваного питання. Прокурор стверджує, що такий висновок слідчим суддею зроблено, а захист заперечує його наявність.

37.При вирішенні питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_11 слідчий суддя правильно виходив серед іншого з таких засад: (1) рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняттям відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення; (2) враховуючи ступінь і характер обмежень прав і свобод підозрюваного, стосовно якого обирається запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ступінь обґрунтованості підозри для прийняття такого рішення має досягати найвищого рівня, який встановлюється КПК на стадії досудового розслідування; (3) при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_11 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

38.У контексті перевірки обґрунтованості підозри ОСОБА_11 щодо кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, слідчий суддя зазначив таке: «Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_11 інкримінованого їй кримінального правопорушення за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, та за частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК підтверджується сукупністю зібраних доказів (далі наведений перелік доказів та встановлені на їх підставі фактичні обставин)… Вищенаведеними доказами підтверджено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_18 використала завідомо підроблені документи, умисно перешкодила виконанню рішенню суду, яке набрало законної сили, про стягнення коштів на користь ПАТ «Родовід Банк»… З огляду на вищевикладене, ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами справи факти, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави вважати про те, що ОСОБА_11 причетна до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, та за частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК. Встановлені в ході розгляду Клопотання обставини у сукупності з наявними у справі доказами свідчать про вірогідність причетності ОСОБА_11 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень».

39.Таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що підозра ОСОБА_11 в цій частині є обґрунтованою. Водночас ним не надано відповіді: чи є вона обґрунтованою в тій мірі, яка відповідає ступеню і характеру обмежень прав і свобод підозрюваного, стосовно якого обирається запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

(3) Чи є рівень обґрунтованості підозри в частині перешкоджання виконанню судового рішення та використання завідомо підробленого документу достатнім для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою?

40.Суд вважає, що додані стороною обвинувачення до клопотання докази підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у цій частині на рівні, достатньому для обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

41.Так, дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується увесь ланцюг дій імовірних співучасників, у тому числі ОСОБА_11, який міг призвести до перешкоджання виконання судового рішення, а саме рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 у справі № 2/84 про стягнення з ТОВ «ЗМО» на користь АТ «Родовід Банк» 77 352 288,24 грн, яке набрало законної сили (далі - рішення суду чи судове рішення), та на примусове виконання якого було видано наказ цього ж суду від 22.07.2011 № 2/84, відкрите виконавче провадження та накладено арешт на банківські рахунки ТОВ «ЗМО» в банках ПАТ «КБ «Преміум», ПАТ «Енергобанк», АТ «Родовід банк». При цьому способом вчинення зазначеного кримінального правопорушення стало використання завідомо підробленого документу. Більшість з наданих стороною обвинувачення доказів є прямими та вагомими, вони вказують на суттєву роль підозрюваної у вчиненні зазначених діянь.

42.Ними, зокрема, підтверджується: (1) обізнаність ОСОБА_11 із обставинами, які перешкоджали розпорядженню коштами (арешт рахунків), які мали надійти на виконання рішення ЄСПЛ на користь ТОВ «ЗМО» (ознайомлення нею 26.01.2016 з матеріалами виконавчого провадження № 28501095 про стягнення з ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів на користь ПАТ «Родовід Банк» - том 5 а. с. 137); (2) імовірну підготовку ОСОБА_11 проекту апеляційної скарги на судове рішення разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження (підозрювана надавала доручення ОСОБА_28 розрахувати суму судового збору, яку мало сплатити ТОВ «ЗМО» - том 2 а. с. 156 зворот), яка була подана іншим представником ТОВ «ЗМО» ОСОБА_18 до суду апеляційної інстанції; (3) участь у підготовці проекту штучного (завідомо недостовірного в частині дати та факту скасування довіреності представника ТОВ «ЗМО») доказу, який був врахований (став підставою) при поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення судом апеляційної інстанції через майже 5 років з моменту набуття ним законної сили [з електронної скриньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 08.02.2016 ОСОБА_20 (на електронну скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 ) був надісланий файл з проектом повідомлення про скасування довіреності, виданої ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на ім`я ОСОБА_29, в якому була зазначена запропонована дата повідомлення «06 червня 2011 року» - том 1 а. с. 160]; (4) використання такого недостовірного доказу [15.02.2016 ОСОБА_18 як представник ТОВ «ЗМО» підписала, а ОСОБА_11 подала до Київського апеляційного господарського суду заяву про долучення додаткових матеріалів, а саме копії зазначеного вище повідомлення про скасування виданих ТОВ «ЗМО» довіреностей на ім`я ОСОБА_29, при цьому ОСОБА_11 до цієї заяви додано також копію наказу № 03/02-16 ТОВ «ЗМО» від 03.02.2016 «Про затвердження результатів службового розслідування», підписаного та засвідченого директором цього товариства ОСОБА_30, який містив відомості щодо негайного вжиття заходів до апеляційного оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2011 та надавав поданим ОСОБА_11 та ОСОБА_18 документам додаткової ваги (офіційності) - том 2 а. с. 182-185]; (5) відновлення 15.02.2016 судом апеляційної інстанції ТОВ «ЗМО» пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення на підставі зазначених доказів (том 2 а. с. 180-181); (6) представництво ОСОБА_29 інтересів ТОВ «ЗМО», отримання ним і передання представникам компанії копії судового рішення в липні 2011 року, та заперечення ним отримання повідомлення про відкликання довіреності, виданої ТОВ «ЗМО» на його ім`я (свідок зазначив, що за відповідних обставин не отримував би такого рішення та з ним не розрахувались би за роботу - том 2 а. с. 197-199) (у судовому засіданні стороною захисту правдивість показів свідка ОСОБА_29 не ставилася під сумнів); (7) виконання ОСОБА_30 функцій фіктивного директора ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» за винагороду на замовлення ОСОБА_20 та виконання ним вказівок ОСОБА_18 щодо оформлення тих чи інших документів стосовно діяльності підприємства (том 2 а. с. 231-240); (8) досягнення запланованого співучасниками результату у вигляді усунення перешкод в розпорядженні коштами, які мали надійти на банківський рахунок ТОВ «ЗМО» на виконання рішення ЄСПЛ, шляхом перешкоджання виконанню судового рішення [19.02.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_31 у виконавчому провадженні № 28501095 винесено постанову про повернення виконавчого документа органу, що його видав, якою також знято арешт із коштів на рахунках боржника - ТОВ «ЗМО», накладений постановами державного виконавця від 17.12.2015 та 23.12.2015 - том 2 а. с. 196).

43.Таким чином, версія сторони обвинувачення про підозру ОСОБА_11, за якою вона за попередньою змовою групою осіб забезпечила зняття арешту, накладеного на банківські рахунки ТОВ «ЗМО» постановами державного виконавця, шляхом використання завідомо підробленого документа, чим перешкодила виконанню рішення суду, яке набрало законної сили, підтверджена не тільки на рівні стандарту «обґрунтована підозра», а з урахуванням сукупності та вагомості наданих доказів досягає такого рівня, який дозволяє втручання у права і свободи підозрюваної в тій мірі, яка пов`язана із обранням щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

44.Заперечуючи обґрунтованість підозри в цій частині (хоча як було зазначено вище апеляційну скаргу стороною захисту щодо незгоди з мотивами, якими керувався слідчий суддя, не було подано і ці заперечення виходять за межі апеляційного розгляду) захисники в судовому засіданні також стверджували, що ОСОБА_11 не може бути суб`єктом злочину за статтею 382 КК, оскільки вона не є стороною судового спору, з приводу якого було прийняте судове рішення, що є предметом такого злочину. Зазначені аргументи Суд відхиляє, оскільки такою стороною в досліджуваній ситуації виступала юридична особа (ТОВ «ЗМО»), в інтересах якої діяла підозрювана ОСОБА_11 .

45.Версія сторони захисту, за якою повідомлення про скасування довіреності дійсно було складено і підписано 06.06.2011, а в 2016 році ОСОБА_11 лише в порядку рекомендації на майбутнє направила ОСОБА_20 відкоригований проект цього документу з графою для підпису особи, довіреність якої скасовується, про ознайомлення з ним, відхиляється Судом як непереконлива. Так, (1) у цьому проекті документу зазначено ОСОБА_29, як одного з адресатів; (2) «залишилась» зазначеною «неактуальна» дата 06.06.2011 замість пустої графи «дата»; (3) зазначені реквізити конкретної довіреності на ім`я ОСОБА_29, про скасування дії якої повідомляється; (4) прізвище про ознайомлення конкретного представника ( ОСОБА_29 ) замість відповідної пустої графи та (5) зазначена дата такого ознайомлення «08.06.2011». Тобто зміст цього проекту однозначно свідчить про те, що це не був шаблон документу для можливого використання його у майбутньому, а був проект документу для конкретної ситуації. (6) Крім того, до Суду не надано доказів того, що ТОВ «ЗМО» виконало вимоги частини 2 статті 249 Цивільного кодексу України про негайне повідомлення про факт скасування довіреності не тільки самого представника, а також відомих йому третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (у цьому випадку - господарський суд першої інстанції).

46.Очевидна нелогічність версії про дійсний характер повідомлення про скасування довіреності та наказу про службове розслідування на переконання Суду полягає в аналізі наступних обставин за хронологією: (1) ТОВ «ЗМО» обізнано про розгляд Господарським судом м. Києва позову до нього з боку ПАТ «РОДОВІД БАНК» на суму більше ніж 77 млн грн; (2) 01.06.2011 своєю довіреністю ТОВ «ЗМО» уповноважує ОСОБА_29 представляти інтереси товариства у суді як відповідача; (3) 06.06.2011 (через 5 днів) ТОВ «ЗМО» нібито скасовує довіреність ОСОБА_29, при цьому ні суд, ні ОСОБА_29 про це не знають; (4) за період між 01.06.2011 (дата довіреності на ОСОБА_29 по 07.07.2011 (дата постановлення рішення) в матеріалах судової справи № 2/84 відсутні будь-які повідомлення від ТОВ «ЗМО» або інших осіб, з яких можна було б дізнатися про відкликання довіреності ОСОБА_29 (том 2 а. с. 172 зворот), тобто товариство, відізвавши свого представника, не уповноважує жодного іншого представника на участь у справі зі значною ціною позову та не цікавиться результатом розгляду справи; (5) ОСОБА_29 продовжує реалізовувати свої повноваження представника ТОВ «ЗМО», зокрема, 21.06.2011 знайомиться з матеріалами справ № 2/84, 07.07.2011 бере участь в судовому засіданні, а 14.07.2011 отримує копію судового рішення (том 2 а. с. 168 зворот, 169, 170 зворот, 178 зворот).

47.Суд відхиляє також доводи письмових заперечень сторони захисту стосовно неточності формулювання підозри в частині того, що перешкоджання виконанню рішення суду не могло завдати істотної шкоди інтересам юридичної особи, оскільки виявилось у невиконанні судового рішення (що є нематеріальним явищем, процесом), адже в повідомленні про підозру прямо зазначено, що судове рішення стосувалось стягнення на користь АТ «Родовід Банк» грошових коштів у сумі 77 352 288, 24 грн (том 1 а. с. 89 зворот).

48.Також несуттєвими є зауваження захисту стосовно того, що редакція проекту повідомлення про скасування довіреностей, надісланого з електронної поштової ОСОБА_11 . 08.02.2016 ОСОБА_20 відрізняється від фактично складеного та підписаного документу. Так, адресати документу, його назва, дата, підписант та зміст проекту є абсолютно ідентичними з відповідними частинами виготовленого та використаного документу. Єдине, що їх відрізняє між собою - це відсутність графи про ознайомлення ОСОБА_29 з цим повідомленням. Зазначене повністю узгоджується з наданими ним як свідком показами, що це повідомлення йому не вручалось та про скасування виданої йому від ТОВ «ЗМО» довіреності в період виконання ним доручення ніхто йому не повідомляв.

(4) Чи допустив слідчий суддя неповноту судового розгляду, не вирішивши питання щодо наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, та наявності підстав вважати, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук?

49.Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі дійшов таких висновків: (1) підозра ОСОБА_11 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, є обґрунтованою; (2) підозра ОСОБА_11 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, кваліфікованих частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, не є вочевидь необґрунтованою, проте, наявні у матеріалах клопотання та дослідженні у судовому засіданні докази не доводять, що вона досягає такого рівня, який є необхідним для обмеження прав і свобод особи шляхом обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (3) встановлення цього факту унеможливлює вирішення слідчим суддею питання щодо наявності/відсутності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, наявності/відсутності підстав вважати, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук у відповідності до положень частини 6 статті 193 КПК та свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.

50.Суд погоджується із доводами апеляційної скарги прокурора, що таке рішення слідчого судді є передчасним, недостатньо мотивованим, таким, що свідчить про неповноту судового розгляду, що перешкодила прийняттю ним законного та обґрунтованого судового рішення.

51.Так, КПК не містить жодних положень, за якими обґрунтованість підозри лише в частині (1) унеможливлює подальшу перевірку слідчим суддею наявності ризиків кримінальному провадженню та інших обставин, що мають враховуються при обранні запобіжного заходу та (2) сама по собі свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

52.На переконання Суду такий висновок був би виправданим лише за умови, коли обґрунтованість підозри була б визнана лише щодо тих кримінальних правопорушень, які за ступенем тяжкості з урахуванням інших обставин (передбачених частиною 2 статті 183 КПК) не дозволили би після доставки підозрюваного до місця кримінального провадження застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У той же час санкція частини 3 статті 382 КК передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК дозволяє застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи.

53.За таких обставин відмова слідчого судді від подальшого розгляду клопотання в частині перевірки заявлених детективом ризиків та інших питань є необґрунтованою, а висновок про відсутність підстав для його задоволення - передчасним.

54.Водночас Суд погоджується із запереченнями сторони захисту стосовно того, що: (1) при розгляді клопотання слідчий суддя вирішив тільки питання обрання запобіжного заходу (винесене на його розгляд стороною обвинувачення) та не вирішував ніяких інших питань; (2) слідчий суддя оцінив вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 177 КПК) та прийшов до висновку про недостатній рівень обґрунтованості підозри для виняткового втручання в право на особисту свободу - тримання під вартою (в частині підозри за статтею 191 КК); (3) висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК). Тому доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того, що слідчий суддя допустив вихід за межі встановлених частиною 3 статті 26 КПК повноважень та передчасну оцінку доказів, доданих до клопотання, в контексті їх достатності для доведення винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК (що фактично відповідає перевірці підозри на рівні стандарту доказування «поза розумним сумнівом») Суд відхиляє.

(5) Щодо рівня обґрунтованості підозри за статтею 191 КК

55.Наведені вище висновки дозволяють Суду перейти до розгляду клопотання по суті в частині тих питань, які слідчий суддя залишив без відповіді, не вдаючись до перевірки обґрунтованості підозри ОСОБА_11 за статтею 191 КК. Водночас Суд вважає за можливе надати відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора і в цій частині.

56.Як слушно зазначено стороною захисту, 06.10.2022 колегія суддів АП ВАКС постановила ухвалу у справі № 991/2461/20 (провадження № 11-сс/991/248/22) [далі - ухвала АП ВАКС від 06.10.2022], якою ухвалу слідчого судді ВАКС від 12.10.2020 скасувала та постановила нову ухвалу, якою клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 залишила без задоволення. Підставою для такого рішення стало те, що у результаті дослідження наданих доказів суд дійшов висновку, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів обґрунтованості підозри (на рівні стандарту доказування для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК.

57.КПК не забороняє повторне звернення з аналогічним клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо тієї самої особи за підозрою у вчиненні нею того ж самого кримінального правопорушення. Водночас, Суд погоджується із стороною захисту, що вимога поваги до принципу res judicata обумовлює необхідність виявлення стороною обвинувачення нових обставин (здобуття нових доказів) для можливості зміни слідчим суддею (судом) попередньо прийнятого рішення за результатами розгляду такого клопотання. Тому Суд має перевірити, чи надані стороною обвинувачення до клопотання нові докази, та чи підтверджуються ними такі обставини, які дозволяють змінити попередні висновки суду.

58.Основними мотивами ухвали АП ВАКС від 06.10.2022, що стали підставою для відмови у задоволенні клопотання, були такими: (1) на переконання Суду доведення факту усвідомлення ОСОБА_11 злочинного характеру планів ОСОБА_20 та іншої особи [відносно якої не надано дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності] щодо набуття ТОВ «ЗМО» 54 179 613,40 грн на виконання зазначених рішень господарських судів передбачає наявність доказів про її обізнаність із 1) фактом (обставинами) уступлення товариством права вимоги на всю суму боргу, який мав місце в 2013 році, та/чи із 2) фактами (обставинами) незаконного впливу з боку організаторів злочинної схеми чи інших співучасників на службових осіб Міністерства юстиції України з метою забезпечення виконання зазначених судових рішень за рахунок коштів державного бюджету (за відповідною бюджетною програмою) за відсутності для цього відповідних правових підстав (невичерпання національних засобів захисту, відсутності підстав для мирного врегулювання спору, неправильності аутентичного переводу тексту рішення ЄСПЛ тощо); (2) у результаті дослідження наданих доказів Суд дійшов висновку, що матеріали клопотання не містять достатніх доказів про це (на рівні стандарту доказування для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).

59.Заперечуючи зазначені висновки, прокурор в апеляційній скарзі навів доводи, зазначені у пункті 17 цієї ухвали та у судовому засіданні зазначив, що нових доказів у контексті підозри ОСОБА_11 за статтею 191 КК не надано. Сторона захисту зазначила, що аналогічні фактичні обставини та відповідні їм докази вже були оцінені АП ВАКС при постановленні ухвали від 06.10.2022.

60.З огляду відсутність нових доказів у матеріалах цієї справи щодо рівня обґрунтованості підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, Суд не вбачає підстав для відступу від висновків ухвали АП ВАКС від 06.10.2022 щодо цього питання та підтверджує їх.

61.Суд повторно наголошує, що: (1) підозра ОСОБА_11 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК визнана Судом обґрунтованою; (2) слідчий суддя дійшов правильного висновку, що наданих доказів обґрунтованості підозри в цій частині на рівні стандарту доказування саме для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недостатньо (з огляду на відсутність вагомих доказів про обізнаність підозрюваної як пособника із загальним злочинним планом заволодіння грошовими коштами держбюджету); (3) наведені висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень; (4) наведені висновки не виключають можливість задоволення клопотання (за умови встановлення інших необхідних підстав) в світлі висновків про доведеність підозри ОСОБА_11 в іншій частині на достатньому рівні.

62.Рам із тим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у порядку частини 6 статті 193 КПК Суд на підставі пункту 10 частини 1 статті 178 КПК враховує наявність повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні іншого (ніж частина 3 статті 382 КК) кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК.

(6) Щодо оголошення підозрюваної в міжнародний розшук

63.Враховуючи наведене вище, Суд має усунути неповноту судового розгляду, допущену слідчим суддею, та перевірити інші умови, та обставини, що мають враховуватися при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

64.Однією з таких умов за частиною 6 статті 193 КПК є перевірка факту оголошення підозрюваної у міжнародний розшук.

65.Цей факт перевірявся Судом при розгляді попереднього (аналогічного за вимогами) клопотання щодо підозрюваної. Так, ухвалою АП ВАКС від 06.10.2022 констатовано факт оголошення ОСОБА_11 в міжнародний розшук. Відповідна постанова від 26.02.2020 долучена до клопотання (том 7 а. с. 153-155). Нових відомостей чи доводів, які б спростовували цей факт, сторонами не надано. У зв`язку із цим, Суд підтверджує свої висновки щодо цього питання, викладені в ухвалі АП ВАКС від 06.10.2022.

66.Отже, у контексті частини 6 статті 193 КПК підозрювана ОСОБА_11 оголошена в міжнародний розшук.

(7) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

67.Метою застосування запобіжного заходу (а це є кінцевою метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).

68.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

69.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

70.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_11 .

71.Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

(7.1) Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

72.Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обґрунтований в клопотанні: (1) тяжкістю покарання за інкримінованими підозрюваній статтями (зокрема, за частиною 5 статті 191 КК може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, за частиною 3 статті 382 КК - до 8 років); (2) наявністю паспортів для виїзду за кордон; (3) тривалим перебуванням за кордоном (з 19.05.2019); (4) зміною ім`я та отриманням посвідчення особи в Державі Ізраїль, що може свідчити про можливість безперешкодного переміщення ОСОБА_11 країнами світу за різними документами та під різними іменами; (5) систематичною неявкою за викликом до органу досудового розслідування; (6) фактичною втратою соціальних зв`язків в Україні (син та батьки виїхали з України в 2020-2021 роках та не повертались).

73.Оцінюючи цей ризик, Суд зауважує, що сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із клопотанням про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умов, коли ухвалою АП ВАКС від 16.05.2022 у справі № 991/7486/21 (том 3 а. с. 136-141) надано дозвіл на здійснення щодо ОСОБА_11 спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, на переконання Суду, обумовлює певну специфіку при доведенні (обґрунтуванні) та перевірці наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

74.Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині 1 статті 7, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) (частина 2 статті 7 КПК).

75.Спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави 24-1 КПК (частина 1 статті 297-1 КПК). Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів (окрім тих, що зазначені в абзаці 1 частини 2 статті 297-1 КПК) не допускається, крім випадків, коли, зокрема, злочини вчинені особами, які оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (абзац 3 частини 2 статті 297-1 КПК).

76.Тобто, режим спеціального досудового розслідування (in absentia) дозволяє провести і завершити досудове розслідування без обов`язкової участі підозрюваного, забезпечивши його повідомлення (виклик) в спеціальному порядку, передбаченому статтею 297-5 КПК.

77.Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку частини 6 статті 193 КПК спрямоване на розшук підозрюваного, який переховується за кордоном з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і примусове залучення його до кримінального процесу з метою обрання (застосування) щодо нього запобіжного заходу для нівелювання ризиків.

78.Обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в частині доведення ризиків під час здійснення спеціального досудового розслідування має базуватися на доводах щодо можливості їх реалізації в умовах перебування підозрюваного за кордоном. У цьому світлі на переконання Суду ризик ухилення від органів слідства та суду може не братися до уваги (чи він a priori матиме вкрай незначну вагу) при вирішенні клопотання по суті, оскільки вже є фактично реалізованим і цей факт вже враховано при наданні дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, що дозволяє органу досудового розслідування провести і завершити досудове кримінальне провадження за відсутності підозрюваного.

79.Оскільки систематична неявка підозрюваної за викликом не перешкоджає подальшому руху кримінального провадження в режимі спеціального досудового розслідування, то її відсутність на цьому етапі не може перешкоджати слідству. Підтвердженням цього факту є й наведені детективом у клопотанні відомості щодо проведення обшуку за місцем проживання підозрюваної за її відсутності. Прокурор в судовому засіданні підтвердила, що переховування ОСОБА_11 наразі не перешкоджає проведенню досудового розслідування в режимі in absentia.

80.Крім того, Суд враховує такі обставини: ОСОБА_11 з лютого 2019 року (тобто майже за рік до первинного повідомлення про підозру, хоча вже під час активної фази досудового розслідування) виїхала в Ізраїль (том 4 а. с. 93), постійно там проживає, одружена з громадянином Ізраїлю та в подальшому (2020-2021 роки) її син та батьки виїхали з України і досі не повернулися. Відомостей про фіктивний характер шлюбу підозрюваної матеріали клопотання не містять.

81.Враховуючи викладені обставини, фактичну недосяжність підозрюваної для слідства та суду на момент розгляду клопотання та наявність в органу досудового розслідування дозволу на здійснення щодо підозрюваної спеціального досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні Суд оцінює цей ризик як вкрай незначний.

(7.2) Щодо інших ризиків

82.Ризик знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення в клопотанні обґрунтований наступними обставинами: (1) органами слідства встановлено надання підозрюваною разом з ОСОБА_18 на виконання розробленого ОСОБА_20 та ОСОБА_19 плану вказівок фіктивним директорам ТОВ «ЗМО» та ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» щодо підписання тих чи інших документів, підготовки (самостійно або делегуючи ОСОБА_28 ) документів, які мали на меті приховати сліди вчинення кримінального правопорушення або сформувати уявлення про правомірність вчинюваних дій; (2) одним з інкримінованих ОСОБА_11 злочинів є використання завідомо підробленого документа, копію якого використано шляхом подання до суду.

83.У контексті оцінки цього ризику Суд повторює свої висновки, що загалом аналіз наданих доказів свідчить про те, що комунікація ОСОБА_11 з іншими фігурантами справи мала місце з кінця 2015 року та стосувалась виконання нею доручень в інтересах ТОВ «ЗМО» щодо вчинення представницьких юридично значимих дій (надання правової допомоги) як адвокатом в судах господарської юрисдикції та органах ДВС з метою (1) прискорення виконання вже прийнятого до її залучення як адвоката рішення ЄСПЛ у вже відкритому виконавчому провадженні; (2) апеляційного оскарження рішення господарського суду, яким було вирішено стягнути заборгованість з товариства на користь ПАТ «Родовід Банк» та подальшого зняття арешту з банківських рахунків клієнта; (3) повернення коштів, зарахованих на банківський рахунок ТОВ «ЗМО» в КБ «Преміум» через відкликання в нього банківської ліцензії. З доданих до клопотання протоколів допиту осіб, які в той чи іншій період були керівниками (за версією слідства - фіктивними) ТОВ «ЗМО» (зокрема, свідки ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 ) не вбачається, що підозрювана надавала їм якісь вказівки (в період обіймання ними посади директора) та взагалі була з ними знайома. Залучення ОСОБА_11 імовірними організаторами відбулось саме на кінцевому етапі реалізації плану, що підтверджується серед іншого і допитом підозрюваної ОСОБА_18 (том 3 а. с. 100-103).

84.Водночас існування обґрунтованої на високому рівні підозри ОСОБА_11 у вчиненні нею використання за попередньою змовою групою осіб завідомо підроблених документів у сфері правосуддя (повідомлення про скасування довіреності, акт про службове розслідування) свідчить про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом створення штучних, завідомо неправдивих доказів, аніж про знищення (спотворення) вже існуючих доказів. Зазначені обставини свідчать про можливість використання підозрюваною своїх професійних знань та навичок, а також обізнаності в обставинах справи, що є предметом цього кримінального провадження, на шкоду досудовому розслідуванню навіть в умовах перебування на території іншої країни.

85.Крім того, наданими доказами підтверджується можливий факт підбурення ОСОБА_11 (разом з іншими співучасниками) свідка до дачі завідомо неправдивих показань органу досудового розслідування, яке проявлялося у формі підготовки документів з «легендою», яка мала бути повідомлена слідству (том 3 а. с. 43-52). Так, свідок ОСОБА_37 (фіктивний за версією слідства директор ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт») повідомив, що, зокрема, ОСОБА_38 в квітні 2018 року давала йому консультації (вказівки) щодо змісту та порядку надання ним показань під час допиту в НАБУ стосовно обставин цього кримінального провадження. При цьому, допитаний під час досудового розслідування в судовому засіданні (в порядку статті 225 КПК) цей же свідок показав, що відомості, які від його імені хотіли подавати в правоохоронні органи були неправдивими (том 1 а. с. 226-227). Ці обставини свідчать про існування та достатню вірогідність ризику впливу підозрюваної на свідків.

86.Твердження детектива про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується такими обставинами: (1) використання підозрюваною на виконання доручень ОСОБА_19 його зв`язків у професійному середовищі та серед представників різних об`єднань громадян (у тому числі правозахисних груп) з метою формування суспільної думки громадян щодо необхідності безумовного виконання рішень ЄСПЛ, висвітлення за їх допомогою викривленої інформації для здійснення тиску на інших учасників кримінального провадження з метою перешкодити реалізації співробітниками органу досудового розслідування, прокуратури та судом належній реалізації своїх повноважень; (2) введення в оману Національної асоціації адвокатів України щодо дійсних обставин справи, використовуючи недостовірні відомості для здійснення публічного тиску на сторону обвинувачення; (3) публікація в соціальній мережі Facebook інформації негативного характеру про нібито стеженння НАБУ за ЄСПЛ, синагогою та тиском на свідків з долученням фотокопії протоколу НСРД від 06.04.2018 особою, яка не є учасником кримінального провадження.

87.Зазначені обставини не беруться до уваги Судом на підтвердження досліджуваного ризику з огляду на те, що стороною обвинувачення не надано доказів негативного впливу цієї інформації на хід досудового розслідування.

88.З урахуванням наведеного Судом встановлено існування: (1) ризику переховування від органів досудового розслідування та суду (на невисокому рівні з огляду на проведення досудового розслідування щодо підозрюваної в режимі спеціального досудового розслідування); (2) ризику незаконного впливу на свідків та (3) ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

(8) Чи є підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

89.В результаті апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива.

90.Так, Судом встановлено: (1) обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, на такому рівні, який необхідний для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовує таке обмеження прав і свобод особи; (2) існування обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, яка (сама по собі) не досягає рівня, необхідного для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (3) тяжкість інкримінованого злочину, передбаченого частиною 3 статті 382 КК, дозволяє застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до особи, що не має судимості; (4) факт оголошення підозрюваної у міжнародний розшук; (5) наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, а саме тих, що зазначені у пункті 88 цієї ухвали.

91.Обставини інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, зокрема, їх тяжкість, ймовірний розмір істотної шкоди за частиною 3 статті 382 КК, разом із встановленими ризиками, на переконання Суду виправдовують втручання у права і свободи підозрюваної в тій значній мірі, яка обумовлена обранням їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, навіть з урахуванням обставин, на яких акцентує увагу сторона захисту, а саме можливого розриву її сімейних та соціальних зв`язків у зв`язку з примусовим доставленням підозрюваної на територію України для участі у кримінальному провадженні.

(9) Щодо інших доводів

92.Питання про застосування іншого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в порядку частини 6 статті 193 КПК не вирішується, оскільки ці питання мають вирішуватись слідчим суддею (судом) після затримання особи та її доставки до місця кримінального провадження при розгляді питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід (частина 6 статті 193 КПК).

93.В апеляційній скарзі та запереченнях проти неї сторони наводили також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін. Крім того, як зазначалось вище, більшість аргументів сторони захисту стосувались неоскарженої частини судового рішення, тобто виходили за межі апеляційного перегляду.

94.У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін. Крім того, як зазначалось вище, більшість аргументів сторони захисту стосувались неоскарженої частини судового рішення, тобто виходили за межі апеляційного перегляду. У цьому контексті Суд також підтверджує свої висновки щодо значення для допустимості доказів у цій справі: (1) імунітету ОСОБА_19, (2) рішення ЄСПЛ від 06.07.2020, (3) адвокатського імунітету тощо, які викладені в ухвалі АП ВАКС від 06.10.2022 у справі № 991/2461/20, якою скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 12.10.2020 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 . У цій справі відсутні матеріали, які б їх спростовували.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

95.Слідчий суддя дійшов правильних висновків щодо: (1) набуття ОСОБА_11 статусу підозрюваної; (2) обґрунтованості підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК; (3) недоведеності стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27 - частиною 5 статті 191 КК, на такому рівні, який необхідний для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

96.Водночас Судом встановлено неповноту судового розгляду клопотання, допущену слідчим суддею, що в результаті перешкодила ухваленню ним законного та обґрунтованого рішення. Зокрема, слідчий суддя: (1) встановивши обґрунтованість підозри ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 - частиною 3 статі 382, частиною 2 статті 28 - частиною 4 статті 358 КК, не перевірив чи доведено стороною обвинувачення існування її на такому рівні, який необхідний для обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовує таке обмеження прав і свобод особи; (2) не перевірив обґрунтованість ризиків, заявлених стороною обвинувачення; (3) не перевірив факт оголошення підозрюваної у міжнародний розшук; (4) не оцінив наявність в сукупності підстав для задоволення клопотання детектива.

97.Усунення зазначеної неповноти судового розгляду під час апеляційного перегляду дає підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали, якою клопотання детектива слід задовольнити.

98.Керуючись статтями 177, 193, 404, 405, 407, 409, 410, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2023 - скасувати.

3.Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива про обрання запобіжного заходу задовольнити.

4.Обрати стосовно підозрюваної ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

5.Після затримання підозрюваної ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, і не пізніше ніж через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3