Document No. 114690322

справа № 991/8178/23

провадження № 11-сс/991/808/23

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

01 листопада 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5,

за участі прокурора ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2023 р., -

ВСТАНОВИЛА:

17.10.2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2023 р. (т. 2 а.с. 75).

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_6 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, зокрема на предмети, зовні схожі на українську гривню, у загальній сумі 1 095 300 грн., та на предмети, зовні схожі на американський долар США, у загальній сумі 17 175 доларів США, з відповідними серіями та номерами.

Також, в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали з огляду на те, що 05.10.2023 року у судовому засіданні було оголошено лише її вступну та резолютивну частини, а її повний текст ані власник майна, ані його представник на момент подання апеляційної скарги не отримали. При цьому, 20.09.2023 року адвокат ОСОБА_8 звертався до слідчого судді із клопотанням про ознайомлення з матеріалами судової справи за клопотанням про арешт майна, однак йому було відмовлено з підстав відсутності на це дозволу прокурора САП та детектива НАБУ. Таким чином, за відсутності у учасників судового провадження копії оскаржуваної ухвали та за відсутності її тексту в Єдиному державному реєстрі судових рішень, представник власника майна позбавлений можливості в повній мірі обґрунтувати доводи апеляційної скарги (т. 2 а.с. 68-69).

Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначене клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 17.10.2023 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 2 а.с. 75).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначив, що 05.10.2023 року під час судового засідання та проголошення резолютивної частини оскаржуваної ухвали адвокат ОСОБА_8 був присутнім, відтак, йому було відомо про прийняте рішення. Посилання адвоката на неотримання повного тексту оскаржуваного рішення є безпідставним, оскільки він не був позбавлений можливості подати короткий текст апеляційної скарги, а згодом її доповнити, як це передбачено нормами КПК України.

Інші учасники, належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не прибули.

Власник майна ОСОБА_7 про причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду не звертався.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 31.10.2023 року засобами електронного зв`язку направив заяву про розгляд клопотання за його відсутності та просив його задовольнити, оскільки був позбавлений права ознайомитись з матеріалами справи, тоді як копію оскаржуваної ухвали направлено йому лише 11.10.2023 року, що підтверджується реєстром поштових відправлень (т. 2 а.с. 96-99).

Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи, що правом на участь в апеляційному розгляді адвокат ОСОБА_8 та власник майна ОСОБА_7 не скористалися, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку за їх відсутності.

При вирішенні клопотання, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.

Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.

Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання сторони обвинувачення розглянуто слідчим суддею 05.10.2023 року у судовому засіданні за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 . При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, 05.10.2023 року було оголошено лише резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст проголошено 10.10.2023 року (т. 2 а.с. 57, 60-64).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Тобто, за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

За викладених обставин, у даному випадку 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 06.10.2023 року та сплинув 10.10.2023 року. Водночас, апеляційну скаргу подано адвокатом ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку 13.10.2023 року, що підтверджується відбитком штемпелю на поштовому конверті - тобто, поза межами встановленого строку (т. 2 а.с. 73).

Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.

Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).

При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії», з яких вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).

В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_8 зазначає, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали він був позбавлений можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційної скарги.

Згідно з ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Втім, вищенаведені адвокатом ОСОБА_8 доводи, з урахуванням матеріалів даної судової справи, на думку колегії суддів не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, з журналу судового засідання від 05.10.2023 р. вбачається, що адвокат ОСОБА_8 був присутнім під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, заперечував проти його задоволення, посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, а також на те, що кошти, вилучені за місцем проживання ОСОБА_7, набуті внаслідок здійснення законної господарської діяльності ТОВ «ТОП ТРЕЙДІНГ ЛАЙН» (т. 2 а.с. 55-56).

Відповідно до журналу судового засідання від 05.10.2023 р. та змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали від цієї ж дати, слідчий суддя у ході її проголошення роз`яснив зміст рішення, порядок і строк його оскарження та зазначив, що повний текст ухвали буде оголошено 10.10.2023 року (т. 2 а.с. 55-56, 57).

Відповідно до матеріалів справи, 10.10.2023 року слідчим суддею за відсутності учасників судового провадження проголошено повний текст ухвали від 05.10.2023 р. (т. 2 а.с. 59). На виконання вимог ч. 7 ст. 376 КПК України, копію оскаржуваної ухвали направлено учасникам судового провадження 11.10.2023 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується реєстром відправлень поштової кореспонденції (т. 2 а.с. 66).

Зазначені обставини не заперечуються і апелянтом, який у заяві про розгляд клопотання без його участі підтвердив, що оскаржувану ухвалу слідчого судді від 05.10.2023 р. направлено йому 11.10.2023 р. (т. 2 а.с. 97). Відтак, посилання у клопотанні на ненаправлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, як на підставу для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, є необґрунтованими.

Відхиляючи інші доводи клопотання, колегія суддів враховує наступне.

Дійсно, 20.09.2023 року, тобто до постановлення оскаржуваної ухвали, адвокат ОСОБА_8 звертався до слідчого судді із клопотанням про ознайомлення з матеріалами судової справи, однак 28.09.2023 року йому було відмовлено з підстав відсутності на це дозволу прокурора САП та детектива НАБУ (т. 2 .а.с 6, 9). Втім, ані після розгляду клопотання про арешт майна та проголошення резолютивної частини оскаржуваної ухвали, ані після проголошення її повного тексту він не звертався до слідчого судді з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, частиною яких є оскаржувана ухвала. На проголошення повного тексту судового рішення останній також не з`явився. Після подання апеляційної скарги, до суду апеляційної інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи він теж не звертався. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апелянт не був позбавлений можливості вчасно подати короткий текст апеляційної скарги, а до початку апеляційного розгляду змінити або доповнити її, як це передбачено нормами КПК України. У такому разі суд апеляційної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь в апеляційному розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої апеляційної скарги і подання заперечень на неї (ч. 3 ст. 403 КПК України).

З огляду на сталу практику ЄСПЛ, сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання («Чірікоста і Віола проти Італії»).

Враховуючи, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов`язок, він є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.

З урахуванням сукупності вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутість об`єктивних підстав вважати підтвердженими обставини, які б унеможливлювали чи суттєво ускладнювали можливість представнкиа власника майна вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, або що поновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя. Відтак, підстави для задоволення клопотання відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 на оскаржувану ухвалу слідчого судді підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України. При цьому, повернення апеляційної скарги представнику власника майна, згідно з положеннями ч. 7 ст. 399 КПК України, не перешкоджає повторному зверненню власником майна з апеляційною скаргою, з одночасним порушенням питання про поновлення пропущеного строку та наданням доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску. Крім того, власник майна або його володілець, згідно з положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України, має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2023 р. - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4