- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/9213/23
Провадження 1-кс/991/9293/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, в якому адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт на майнові права на частку в статутному капіталі AT «КВС», код ЄДРПОУ 44420987, на суму 4 100 000 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства.
Подане клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2023 у справі № 991/7306/23 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6, зокрема, на майнові права на частку в статутному капіталі AT «КВС», ЄДРПОУ 44420987, на суму 4 100 000 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства.
Адвокат зазначає, що з 21.08.2023 ОСОБА_5 є одноосібною власницею 100% акцій AT «КВС», а ОСОБА_6 не має жодних майнових прав у відповідному акціонерному товаристві.
Так, 21.08.2023 між ОСОБА_5 та ТОВ «Навігатор-Інвест» укладено договір доручення № 369-БД на купівлю фінансових інструментів, предметом якого є посередницькі послуги щодо купівлі поза організованим ринком капіталу акцій корпоративного фонду AT «КВС» у загальній вартості 8 200 000,00 грн.
На виконання умов договору доручення на купівлю фінансових інструментів ТОВ «Навігатор-Інвест» від імені, в інтересах і за рахунок ОСОБА_5 уклало з ОСОБА_6 договір №369/1-БВ купівлі-продажу фінансових інструментів від 21.08.2023, предметом якого є купівля-продаж акцій корпоративного фонду AT «КВС» у загальній кількості 82 000 шт., що становить 100% акцій товариства.
За умовами договору купівлі-продажу від 21.08.2023 перехід права власності на фінансові інструменти здійснюється до 21.08.2023 включно, шляхом переказу цінних паперів з рахунку у цінних паперах Продавця на рахунок у цінних паперах Покупця. Право власності на цінні папери (акції корпоративного фонду AT «КВС») переходять до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах Покупця в Депозитарній установі.
Для здійснення переказу, придбаних акцій корпоративного фонду AT «КВС» 21.08.2023 із рахунку у цінних паперах ОСОБА_6 на рахунок у цінних паперах ОСОБА_5, видано розпорядження №1 та розпорядження №2 на одержання прав на цінні папери, зарахування прав цінних паперів.
Зарахування придбаних ОСОБА_5 цінних паперів на її рахунок у цінних паперах в Депозитарній установі відбулось 21.08.2023.
Отже, з 21.08.2023 ОСОБА_5 є власницею 82 000 шт. цінних паперів (акцій) AT «КВС», що становить 100% статутного капіталу, загальною номінальною вартістю 8 200 000,00 грн, а тому має всі майнові права на АТ «КВС», які визначені розділом V Закону України «Про акціонерні товариства», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», статутом АТ «КВС» та іншими нормативними актами.
Таким чином, всі акції AT «КВС» продані ОСОБА_6 до накладання на них арешту. ОСОБА_5 не має жодного відношення до кримінального провадження, в рамках розслідування якого слідчим суддею накладено арешт, тому відсутні будь-які законні підстави для арешту майнових прав на статутний капітал AT «КВС». Накладення арешту на частку в статутному капіталі AT «КВС» порушує права ОСОБА_5 як одноосібного власника 100% акцій AT «КВС».
Адвокат зазначає, що ухвала слідчого судді від 22.08.2023 про арешт майнових прав на частку в статутному капіталі AT «КВС» очевидно порушує розумність та співрозмірність обмеження права власності ОСОБА_5 завданням кримінального провадження та судового розгляду, а також зовсім не враховує наслідки арешту майна для ОСОБА_5
25.10.2023 від адвоката надійшли додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що 20.12.2021 створено АТ «КВС», статутний капітал становив 8200000,00 грн, який розподілений між двома учасниками (засновниками) ОСОБА_6 розмір частки 4100000,00 грн та ОСОБА_5 розмір частки 4100000,00 грн. Вказані відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.12.2021 внаслідок помилки реєстратора, однак внесення такої інформації не було передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
У подальшому, 30.11.2022 між ОСОБА_5 та ТОВ «Навігатор-Інвест» укладено договір доручення №193-БД на купівлю фінансових інструментів, предметом якого є посередницькі послуги щодо продажу поза організованим ринку капіталу акцій корпоративного фонду АТ «КВС» у загальній вартості 4100000,00 грн.
На виконання умов договору доручення на купівлю фінансових інструментів ТОВ «Навігатор-Інвест» від імені, в інтересах і за рахунок ОСОБА_5 уклало з ОСОБА_6 договір № 193/1-БВ купівлі-продажу фінансових інструментів від 30.11.2022, предметом якого є купівля купівля-продаж акцій корпоративного фонду АТ «КВС» у загальній кількості 41000 шт, що становить 50% акцій товариства.
Для здійснення переказу придбаних акцій корпоративного фонду АТ «КВС» із рахунку у цінних паперах ОСОБА_5 на рахунок у цінних паперах ОСОБА_6 30.11.2022 видано розпорядження № 1 на поставку прав на цінні папери, переказ прав на цінні папери. Таким чином, ОСОБА_6 06.12.2022 набув право власності на цінні папери (акцій корпоративного фонду АТ «КВС» у кількості 82000 шт.
У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 клопотання та доповнення до нього, за наведених у них обставин, підтримав, просив задовольнити.
Детектив Національного бюро ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Пояснив, що арешт накладено обґрунтовано, оскільки на час розгляду клопотання про арешт майна згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником частки в статутному капіталі 50 % - 4100000,00 був ОСОБА_6, ухвала виконана 24.08.2023. Вважає, що накладення арешту на частку в статутному капіталі юридичної особи є належним заходом забезпечення кримінального провадження та відповідає вимогам ч. 10 ст. 170 КПК України. Детектив просив врахувати, що 15.08.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. 17.08.2023 стосовно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, 18.08.2023 він звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Тому, детектив вважає, що вчиненні ОСОБА_6 дії щодо відчуження майна можуть бути спрямовані на уникнення застосування до нього покарання у виді конфіскації майна. Окрім цього, наразі не відпала потреба в даному заході забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, підозрюваного, його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.
Під час розгляду клопотання встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України.
У межах цього кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.08.2023 у справі № 991/7306/23 накладено арешт з забороною відчуження та розпорядження майном, зокрема, на майно підозрюваного ОСОБА_6, у тому числі: майнові права - частку в статутному капіталі АТ «КВС» (ЄДРПОУ 44420987) на суму 4100000 грн, що становить 50 % статутного капіталу товариства, що підтверджується копією судового рішення.
Відповідно до мотивувальної частини цього судового рішення, слідчий суддя, зокрема, встановив, що ОСОБА_6 володіє майновими правами, у тому числі: часткою в статутному капіталі АТ «КВС» (ЄДРПОУ 44420987) на суму 4 100 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу товариства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань від 17.08.2023, а також те, що у межах кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 ОСОБА_6 15.08.2023 набув статусу підозрюваного у вчиненні злочинів за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. Оскільки санкція ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України передбачає вид додаткового покарання як конфіскація майна, то може бути накладено арешт, зокрема на майно підозрюваного. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується, та для виконання завдань кримінального провадження.
Звертаю увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання, та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.
Як на підставу для скасування арешту майна, а саме на частку у статутному капіталі АТ «КВС», адвокат у клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 21.08.2023 набула право власності на цінні папери - акції цього товариства, а отже і на корпоративні права.
На підтвердження цих обставин адвокатом надані документи, які свідчать про те, що 06.12.2022 ОСОБА_6 набуто у власність 100% акцій АТ «КВС», а саме: копію договору доручення № 193-БД від 30.11.2022 на продаж фінансових інструментів, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Навігатор-Інвест», предметом якого є здійснення посередницьких послуг щодо продажу поза організованим ринком капіталу вказаних нижче фінансових інструментів, шляхом укладання договорів купівлі-продажу фінансових інструментів з третіми особами; копію договору № 193/1-БВ від 30.11.2022 купівлі-продажу фінансових інструментів, укладеного між повіреним ОСОБА_5 - ТОВ «Навігатор-Інвест» та ОСОБА_6, за яким ОСОБА_5 зобов`язується передати у власність ОСОБА_6, а він зобов`язується прийняти і оплатити фінансові інструменти, а саме - акції корпоративного фонду проста імена, загальною вартістю 4100000,00 грн; копію розпорядження № 1 від 30.11.2022.
Водночас, адвокат повідомив, що зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про власників акцій АТ «КВС» після відчуження ОСОБА_5 її частки на користь ОСОБА_6 не вносились.
Також у судовому засіданні встановлено, що 21.08.2023 між ОСОБА_5 та ТОВ «Навігатор-Інвест» укладено договір доручення № 369-БД на купівлю фінансових інструментів. Цього ж дня, між повіреним ОСОБА_5 - ТОВ «Навігатор-Інвест» та ОСОБА_6 укладено договір № 369/1-БВ купівлі-продажу фінансових інструментів, за яким ОСОБА_6 зобов`язується передати у власність ОСОБА_5, а вона зобов`язується прийняти і оплатити фінансові інструменти, а саме - акції корпоративного фонду проста імена, загальною вартістю 8200000,00 грн. На підставі цього договору видано розпорядження № 1, № 2 від 21.08.2023. Тобто, 21.08.2023 ОСОБА_5 набула у власність 100% акцій АТ «КВС».
Встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.10.2023 та на 22.08.2023 одним із засновників (учасників) та кінцевих бенефіціарних власників АТ «КВС», якому належить частка в статутному капіталі 50%, є ОСОБА_6 . Також, власником частки в статутному капіталі товариства був ОСОБА_6 і станом на 24.08.2023 - дату вчинення реєстраційних дій щодо рішення про заборону вчинення реєстраційних дій на підставі судового рішення про арешт корпоративних прав від 22.08.2023 справа № 991/7306/23, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, 22.08.2023 арешт накладено на майнові права - частку в статутному капіталі АТ «КВС», а 21.08.2023 ОСОБА_5 набула у власність цінні папери - акції АТ «КВС».
Так, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Тобто, кримінальний процесуальний закон визначає як окремі види майна, на які можливо накласти арешт: майнові, корпоративні права так і цінні папери.
Згідно із ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. (ст. 194 ЦК України)
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Частка в статутному капіталі юридичної особи є сукупністю корпоративних прав та обов`язків пов`язаних з участю особи в ній, зокрема права на управління нею, отримання частини прибутку від її діяльності. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 справа № 916/2813/18)
Тобто, набуття права власності на цінні папери, а саме акції акціонерного товариства, мало наслідком набуття права власності на майнові (корпоративні) права.
Однак, при вирішенні питання правомірності та пропорційності втручання у права ОСОБА_5, яка 21.08.2023 набула у власність цінні папери - акції АТ «КВС», слідчий суддя враховує, що 15.08.2023 ОСОБА_6 затримано детективами Національного антикорупційного бюро України в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 25 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КПК України, що підтверджується копією протоколу.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2023 у справі № 991/7239/23 стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 5000000,00 грн, що підтверджується копією судового рішення.
У зв`язку з внесенням застави 18.08.2023 ОСОБА_6 звільнений з-під варти, що підтверджується повідомленням ДУ «Київський слідчий ізолятор» № 08/15971.
Тобто, ОСОБА_6 вчинив дії по відчуженню належних йому 100% акцій АТ «КВС» 21.08.2023, будучи достеменно обізнаним про наявність кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019, про свій процесуальний статус у цьому провадженні та про зміст підозри і докази, які стали підставою для її складання.
Із огляду на те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, санкція яких передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя вважає, що в такий спосіб підозрюваний намагається уникнути застосування до зазначеного майна конфіскації як виду покарання у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Тому, вважаю за необхідне врахувати практику Верховного Суду щодо добросовісності як основоположної засади цивільного законодавства.
Так, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 317/3272/16-ц, провадження № 61-156св17).
Договір як приватно-правова категорія є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Приватно-правовий інструментарій (зокрема, вчинення договору не для регулювання цивільних відносин та не для встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації.
Вирішуючи справу про визнання недійсними договорів дарування, суд касаційної інстанції зазначив щодо помилковості висновків судів стосовно відсутності підстав для визнання недійсними договорів дарування майна, укладених у короткий проміжок часу між близькими родичами під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях стосовно чоловіка дарувальника спірного майна та інших, пов`язаних з ним осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, одним з видів покарання за яке передбачено конфіскацію майна (постанова Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 757/62043/18-ц, провадження №61-13227св21).
Таким чином, наявність у сторони обвинувачення можливості за наведених обставин звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ймовірність застосування щодо вищезгаданих корпоративних прав конфіскації майна як виду покарання, не виключається. Тобто, накладення арешту на майно з метою його подальшої конфіскації як виду покарання можливе не лише щодо майна підозрюваного, а й щодо майна третьої особи, яка набула його, шляхом укладення правочину з метою приховування такого майна від можливої конфіскації.
Разом з цим слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер.
Також слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про те, що вибір майна, на яке орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт, є дискреційними повноваженнями слідчого (детектива).
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на майно накладено обґрунтовано, необхідність арешту майна забезпечує інтереси досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1