Document No. 114797468

Date of the hearing: 09/11/2023
Date of the decision: 09/11/2023
Case №: 991/9598/23
Proceeding №: 52017000000000799
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.

Справа № 991/9598/23

Провадження 1-кс/991/9694/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000799 від 17.11.2017,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 000 876 грн та покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обгрунтування клопотання детектив вказав, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини щодо заволодіння земельними ділянками державної власності загальною площею 323,3572 га ринковою вартістю 123 037 845 грн, що розташовані на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та знаходилися у постійному користуванні ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (далі - ДП «Леанка») у період часу з 11.05.2016 по 13.02.2019 народним депутатом України ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які діяли в інтересах ОСОБА_7 та підконтрольного йому ТОВ «СТОВ «Континент».

Так, детектив вказав, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК від 15.05.1995 № 000718 у постійному користуванні ДП «Леанка» перебували земельні ділянки загальною площею 1167,3 га, що розташовані на території Ірлявської сільської Ради Ужгородського району Закарпатської області.

За версією слідства, ОСОБА_7 вступив у змову із директором ДП «Леанка» ОСОБА_4, який мав відмовитися від права постійного користування підприємством визначеними земельними ділянками, що розташовані на території Ірлявської сільської Ради Ужгородського району Закарпатської області, а також ОСОБА_9, ОСОБА_10, які мали здійснити дії, направлені на отримання на праві власності ТОВ «СТОВ «Континент» земельних ділянок, що перебували в користування ДП «Леанка», а також начальника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8, яка мала видати необхідні ОСОБА_7 накази про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» та накази про їх подальшу передачу у власність підконтрольним ОСОБА_7 фізичним особам.

Зокрема, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було достеменно відомо, що на території Ірлявської сільської ради у постійному користуванні ДП «Леанка» перебувають земельні ділянки загальною площею 1167,3 га, з яких до державного земельного кадастру було внесено відомості та присвоєно кадастрові номери 19 земельним ділянкам загальною площею 251,9972 га, а щодо земельних ділянок загальною площею 71,36 га такі відомості до Державного земельного кадастру ще не вносилися.

У той же час, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право постійного користування 19 земельними ділянка ДП «Леанка» загальною площею 251,9972 га були відсутні.

У період часу з 19.01.2017 по 16.03.2017 директор ДП «Леанка» ОСОБА_4 підписав заяви про добровільну відмову від права постійного користування 19 земельними ділянками ДП «Леанка» загальною площею 251,9972 га, які завірив у приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та передав ОСОБА_9 .

У свою чергу, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у період часу з 25.01.2017 по 16.03.2017 направили до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області підписані ОСОБА_12 заяви про добровільну відмову від права постійного користування 19 земельними ділянками загальною площею 251,9972 га.

Після цього, У період часу з 07.02.2017 по 06.04.2017 начальник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8 видала накази та припинили право постійного користування цими земельними ділянками.

Крім того, у зв`язку з тим що, частина земельних ділянок ще не сформовані як об`єкти речових прав та їм не присвоєно кадастрові номери, ОСОБА_4 уклав 12.01.2017 з ФОП ОСОБА_13 договір на розробку технічної документації із землеустрою (в кількості 7 шт.) щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які розташовані за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, на території Ірлявської сільської ради: площею 10,1 га, площею 11,4 га, площею 15,0 га, площею 22,4 га, площею 2,96 га, площею 4,1, площею 5,4 га.

Проекти землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) було розглянуто ОСОБА_8 та видано відповідні накази про їх затвердження, а після державної реєстрації вказаних 7 земельних ділянок як об`єктів речових прав, 10.03.2017 директор ДП «Леанка» ОСОБА_4, підписав 7 заяв про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» загальною площею 71,36 га, та направив їх до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, яка видала 20.03.2017 накази та припинили право постійного користування цими земельними ділянками.

У свою чергу, ОСОБА_9, виконуючи розроблений план заволодіння земельними ділянками ДП «Леанка», у період часу з 27.01.2017 по 14.06.2017 залучив 175 громадян України, які погодилися використати своє право в інтересах ОСОБА_7, а саме отримати у власність до 2 га земель сільськогосподарського призначення, з числа тих, що перебували в постійному користуванні ДП «Леанка», і в подальшому оформити їх у власність ТОВ «СТОВ «Континент», та вмовив їх видати довіреності на його ім`я для представництва інтересів у питанні набуття права власності на будь-яку земельну ділянку, у тому числі з подальшою можливістю відчужувати набуті земельні ділянки без погодження з її власником.

Із використанням виданих на його ім`я довіреності, з 30.01.2017 по 04.01.2018 ОСОБА_9 подав до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області 175 заяв щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, та було отримано відвідні накази про надання дозволу.

У період часу з 30.01.2017 по 04.01.2018 ОСОБА_9, діючи з метою заволодіння земельними ділянками ДП «Леанка», на підставі виданих на його ім`я довіреностей забезпечив виготовлення ТОВ «Центр проектів» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у приватну та скерував їх для затвердження до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.

За результатами розгляду поданих ОСОБА_9 проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, було підписано накази про затвердження 175 проектів землеустрою та передачу їх у приватну власність 175 підконтрольним співучасникам злочину осіб.

Після реєстрації права власності на земельні ділянки на заздалегідь визначених громадян, ОСОБА_9 забезпечив у період з 07.07.2017 по 13.02.2019 явку до приватного нотаріуса громадян, які відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, отримали у власність земельні ділянки, для оформлення їх подальшого продажу на користь ТОВ «СТОВ «Континент».

За даними слідства, для кожної залученої фізичної особи було відкрито розрахунковий рахунок в АТ КБ «Львів», якими ОСОБА_9 мав право розпоряджатись.

При чому, зазначені дії він виконував у координації з ОСОБА_14, який підписував договори купівлі-продажу земельних ділянок від імені ТОВ «СТОВ «Континент», а також він організував та забезпечив здійснення оплати за вказані земельні ділянки з рахунку ТОВ «СТОВ «Континент».

За вказаних обставин, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у період часу з 11.05.2016 по 13.02.2019 заволоділи на користь ОСОБА_7, який був фактичним контролером ТОВ «СТОВ «Континент», земельними ділянками державної власності загальною площею 325,9775 га на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ринковою вартістю 123 037 845 грн.

Як зазначає детектив, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Окрім цього, детектив вказує, що необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу викликана наявністю ризиків, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, детектив зазначив, що ризик переховування існує, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому суворість покарання може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також детектив вказує про володіння підозрюваним паспортами громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 від 12.04.2018 та НОМЕР_2 від 25.06.2019 та достатньо майнових ресурсів для проживання підозрюваним закордоном.

Також детектив стверджує про імовірність незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 наразі проживає на території Закарпатської області, з якої його спільниками в 2017 - 2019 було залучено 175 осіб для отримання земельних ділянок, які в подальшому було придбано ТОВ «СТОВ «Континент». Зазначені особи здебільшого є представниками погано забезпечених верств населення, які є незахищеними та погано обізнаними зі своїми правами.

При цьому, детектив зазначив, що ОСОБА_4, обіймаючи раніше посаду директора ДП «Леанка», (яке розташоване безпосередньо поруч с. Ірлява та смт Середнє, де мешкає значна частина залучених осіб) має широке коло знайомств серед мешканців Закарпатської області, представників правоохоронних структур та державних структур.

Також детектив указав, що в ході досудового розслідування була допитана як свідок ОСОБА_15, яка надала покази стосовно обставин отримання нею на праві власності земельної ділянки та її продажу, від яких у подальшому відмовилася.

Таким чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може впливати на осіб задля надання ними неправдивих показань на його користь, зокрема, на фізичних осіб, залучених для отримання земельних ділянок, які в подальшому були продані ТОВ «СТОВ «Континент», як шляхом погроз так і підкупу.

При цьому, детектив зазначає, що встановлені під час досудового розслідування та викладені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, а тому стосовно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді застави.

Саме застава, на думку детектива, є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також буде пропорційним заходом.

Детектив просить визначити розмір застави - 5589 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 000 876 гривень, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного.

Доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі, на переконання детектива, обґрунтовується сумою імовірно завданої шкоди, майновим станом підозрюваного, майновим станом ОСОБА_7 та його членів сім`ї, а також тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено у тому числі іншою фізичною чи юридичною особою.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатись із Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, з громадянами України, які продали земельні ділянки СТОВ «Континент», іншими підозрюваними, а також зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_11 ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовільнити. Також долучив додаткові матеріали на обґрунтування обставин викладених в клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та відсутності заявлених ризиків.

Доводи захисника щодо необгрунтованості підозри полягали у такому:

-твердження сторони обвинувачення щодо умисного припинення права користування державним підприємством земельними ділянками задля заволодіння ними іншою особою є неправдивими, а таке припинення було викликано виключно тим, що більшість земельних ділянок не використовувалися, виноградники перебували у занедбаному стані, а коштів для належного догляду не було;

-питання щодо добровільної відмови від права постійного користування земельними ділянками може вирішуватися самостійно директором державного підприємства, що висловлено у листах Мінагрополітики;

-стороною захисту отримано висновок науково-правової експертизи щодо застосування земельного законодавства, зі змісту якої встановлено, що керівник ДП не має отримувати погодження/згоду органу управління майном при добровільній відмові від права користування земельними ділянками, що також випливає із положень земельного кодексу; при наявності заяви про таку відмову орган земельних ресурсів не вправі відмовити у її прийнятті та задоволенні; подання державним комерційним підприємством заяви про відмову від права постійного користування не є тотожним відчуженню майна;

-стороною захисту отримано висновок експертизи з питань землеустрою, відповідно до якої проекти землеустрою відповідають вимогам земельного законодавства;

-стороною захисту отримано висновок за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, якою встановлено, що загальна вартість права постійного користування земельних ділянок становить 5 474 4334 грн, а їх ринкова вартість - 14 963 100 грн. Тобто адвокат наголошує на безпідставності тверджень прокурора про те, що сума збитків від кримінального правопорушення становить 123 037 845 грн;

-незрозумілим є особа потерпілого, адже відмова від права користування земельними ділянками не спричиняє вибуття з державної власності таких земельних ділянок.

Ризик переховування недоведений стороною обвинувачення, враховуючи, що такий ризик неможливо обгрунтовувати виключно суворістю можливого покарання за інкримінований злочин. Більше того, адвокат зауважив, що обшуки за місцем проживання ОСОБА_4 проводилися ще у 2018 році, а тому із цього часу у нього були можливості реалізувати плани для втечі. Водночас, ОСОБА_26 таких дій не вчиняв, та сам ініціював свій допит слідством. Адвокат зазначив, що ОСОБА_26 постійно проживає в Україні з дружиною та неповнолітньою донькою, а також має на утриманні матір, що свідчить про тісні соціальні зв`язки.

Також захисник вважає безпідставними доводи сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні. Адвокат звернув увагу, що досудове розслідування триває з 17.11.2017 і з цього часу не встановлено жодних мотивів чи доказів вчинення ОСОБА_4 впливу на будь-кого. При цьому, адвокат вказує, що всі свідки перед допитом попереджалися про кримінальну відповідальність, а тому невиправданим є твердження до можливості схиляння їх про відмову від наданих показань чи зміну.

Захисник вважає, що запропонована стороною обвинувачення застава у розмірі 15 млн грн є надмірною та непомірною для ОСОБА_4, а детективом необгрунтовано виключність випадку перевищення визначеного законодавцем розміру застави. Окрім цього, захисник вказав, що через відкрите виконавче провадження усе майно ОСОБА_4 та його дружини перебуває під арештом, а доводи про можливість внесення застави ОСОБА_7 є абсурдним.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1)чи набула особа статусу підозрюваного?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 24.10.2023 було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Зі змісту клопотання та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння земельними ділянками державної власності, які відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК від 15.05.1995 № 000718 знаходилися на праві постійного права користування ДП «Леанка».

Так, зокрема, слідством встановлено, що народний депутат України ОСОБА_7, за попередньою змовою з керівником ДП «Леанка» ОСОБА_4, начальником Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8, директором СТОВ «Континент» ОСОБА_10 та ОСОБА_9, всупереч положенням чинного законодавства, спільно вчинили дії, спрямовані на припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» та наступну безоплатну передачу їх у приватну власність заздалегідь визначеним фізичним особам, які згодом передали свої права на землю у власність ТОВ «СТОВ «Континент».

Висунута версія слідства передбачає вчинення злочину поетапно, на яких кожен із співучасників мав виконати обсяг необхідних дій.

Так, за версією слідства, перший етап злочинної діяльності полягав в тому, що ОСОБА_4, будучи керівником ДП «Леанка», відмовився від права постійного користування земельними ділянками, розташованими території Ірлявської сільської Ради Ужгородського району Закарпатської області. При цьому, вказаній відмові передувало вчинення ще ряду необхідних дій, зокрема отримання кадастрових номерів земельних ділянок, їх сформування як об`єктів речових прав загальною площею, реєстрація відомостей про них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також внесення відомостей до вказаного реєстру про право постійного користування такими земельними ділянками ДП «Леанка». В подальшому, підписані директором ДП «Леанка» ОСОБА_4 заяви про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» були передані до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, після чого ОСОБА_8, будучи начальником вказаного Головного управління, видала накази про припинення права постійного користування цими земельними ділянками.

При цьому, з отриманих у ході здійснення досудового розслідування матеріалів, а саме протоколів огляду листування та матеріалів негласних слідчих дій, вбачається, що вказані дії здійснювалися ОСОБА_4 під контролем та з відома інших осіб, зокрема і ОСОБА_7

Наступний етап передбачав передачу у власність заздалегідь підшуканим особам земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 2 га, з числа тих, що перебували в постійному користуванні ДП «Леанка». Відповідальним за пошук осіб, які б погодилися отримати у власність такі земельні ділянки та в подальшому відчужити їх на користь підконтрольного ОСОБА_7 приватного підприємства, був ОСОБА_9, який залучив 175 осіб та отримав від них нотаріальні довіреності на представництво їх інтересів у питанні набуття права власності на будь-яку земельну ділянку, у тому числі з подальшою можливістю відчужувати набуті земельні ділянки без погодження з її власником.

Після чого, ОСОБА_9, використовуючи видані на його ім`я довіреності, подав до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області 175 заяв щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за результатами розгляду яких начальник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8 видала накази про надання дозволу на розроблення відповідних проектів землеустрою.

У подальшому, ОСОБА_9 забезпечив виготовлення ТОВ «Центр проектів» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності у приватну, які потім були затвердженні ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області.

Кінцевий етап передбачав реєстрацію права власності на земельні ділянки на вказаних осіб, для оформлення їх подальшого продажу на користь ТОВ «СТОВ «Континент» від імені якого діяв ОСОБА_10 . Так, ОСОБА_9, використовуючи видані на його ім`я довіреності на представлення інтересів таких осіб, від їх імені підписував договори на підставі яких і було здійснено відчуження земельних ділянок на користь ТОВ «СТОВ «Континент».

За версією слідства, за вказаних обставин ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заволоділи на користь ТОВ «СТОВ «Континент», фактичним контролером якого є ОСОБА_7, земельними ділянками державної власності загальною площею 325,9775 га на території Ірлявської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ринковою вартістю 123 037 845 грн.

Таким чином із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що дії ОСОБА_4 як керівника Державного підприємтсва «Леанка» уможливили реалізацію злочинного умислу щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» та їх безоплатну передачу у приватну власність наперед визначених фізичних осіб із подальшим їх відчуженням на користь ТОВ «СТОВ «Континент». Так, слідчий суддя встановив з матеріалів долучених до клопотання, що у період із січня-березня 2017 року забезпечив подання заяв про припинення права постійного користування.

Вказані дії кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України, враховуючи посаду ОСОБА_4, обсяг наданих його повноважень як директора ДП «Леанка».

Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості, розподіл передбачених для вчинення дій та їх вчинення.

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками інкримінованого йому складу злочину.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості підозри ОСОБА_4, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій документів:

- листів про припинення права постійного користування 26-ма земельними ділянками за підписом директора ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_4, нотаріально посвідчені заяви про відмову від права постійного користування 26-ма земельними ділянками за підписом директора ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_4, наказів ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про припинення права постійного користування 26-ма земельними ділянками за підписом начальника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8 ;

- протоколу огляду від 08.02.2023 в якому міститься листування щодо придбання ТОВ «СТОВ «Континент», дій щодо внесення змін до складу засновників, плани та дії щодо заволодіння земельними ділянками ДП «Агропромислова фірма «Леанка»;

- протоколу огляду від 14-15.09.2023 в якому зафіксовано спілкування в месенджерах між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо заволодіння земельними ділянками ДП «Леанка» за період з 26.05.2017 по 07.05.2018;

- протоколу огляду від 13.09.2023 в якому зафіксовано спілкування в месенджерах між Ірлявським сільським головою ОСОБА_24 та ОСОБА_9 щодо організації відвідування залученими фізичними особами нотаруса, щодо реалізації схеми з заволодіння землями ДП «Леанка», за період з 25.05.2017 по 21.05.2018;

- протоколу огляду від 13.09.2023 в якому зафіксовано спілкування в месенджерах між ОСОБА_16 та ОСОБА_9 за період з 12.06.2017 по 09.05.2018;

- протоколу огляду від 12-13.09.2023 в якому зафіксовано спілкування містить спілкування в месенджерах між директором ТОВ «СТОВ «Континент» ОСОБА_10 та ОСОБА_9, щодо заволодіння землями ДП «Леанка» за період з 07.07.2017 по 23.05.2018;

- Статуту ДП «Агропромислова фірма «Леанка» (нова редакція) затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 13.12.2007 року № 915;

- висновку експертів за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 06.07.2020 № 12794/19-41/13540-14106/20-41;

- протоколу № 1/2016 Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Континент», в якому прийнято рішення про включення до складу учасників товариства ОСОБА_27 та призначення на посаду директора товариства ОСОБА_10 ;

- договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «СТОВ «Континент» від 26.07.2016;

- протоколу огляду від 11.09.2023 в якому зафіксовані факти спілкування ОСОБА_7 з директором ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_4, начальником ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_8, співробітниками та керівниками Мінагрополітики;

- протоколу огляду від 03.03.2023, який містить докази зацікавленості ОСОБА_7 в отриманні земельних ділянок;

- протоколу огляду від 07-09.08.2018 року, який містить докази спілкування директора ДП «Агропромислова фірма «Леанка» ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 з приводу заволодіння землями ДП «Леанка»;

- протоколів допиту ссвідків ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 від 14.10.2023, відповідно до яких підтверджується їх залучення до отримання земельних ділянок за грошову винагороду або використання їх документів, та факт не отримання ними грошових коштів при продажі земельних ділянок;

- повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) відносно ОСОБА_9 - особи, яка видала довіреність;

- довіреності від 10.01.2017 та 26.12.2016 від ДП «Агропромислова фірма «Леанка» на ОСОБА_9 ;

- протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.02.2018 відносно ОСОБА_9, в якому підтверджується його робота в інтересах ТОВ «СТОВ «Континент» щодо отримання на праві власності земельних ділянок, що були у користуванні ДП «Леанка»;

- Наказів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26 січня 2017 року № 50-ТО від 27 січня 2017 року № 92-к Про призначення ОСОБА_8 ;

- висновку експертів за результатами проведення судової земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 10.04.2019 №18493/18-41/7635-7701/19-41;

- висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 52017000000000799 від 15.08.2023 № 20764/23-41;

- протоколу огляду від 19.10.2023 в якому зафіксоване спілкування в месенджерах між ОСОБА_9 та співбесідниками «ОСОБА_43», директором ДП «Леанка» ОСОБА_4, начальником відділу охорони земель ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області ОСОБА_34, нотаріусом ОСОБА_35, нотаріусом ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_36, співробітницею АТ КБ «Львів» на ім`я ОСОБА_37, в якому йдеться про вчиненням ОСОБА_9 дій, направлених на перехід права власності на земельні ділянки, що перебували в користуванні ДП «Леанка», до ТОВ «СТОВ «Континент»;

- протоколу огляду від 19.10.2023 в якому зафіксоване спілкування в месенджерах між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за період з 22.01.2017 по 18.05.2018 щодо обміну номерами заяв, щодо проведення екстериторіальної експертизи земельних проектів фізичних осіб, що були залучені для заволодіння земельними ділянками ДП «Леанка»;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 09.02.2023;

- документів, щодо набуття на праві власності гр. ОСОБА_38 земельної ділянки з земель, що попередньо були у користуванні ДП «Леанка», та її продажу ТОВ «СТОВ «Континент»;

- листа від 26.12.2016 № 246а-02/27 від сільського голови с. Ірлява ОСОБА_24 на адресу директора ДП «Леанка» ОСОБА_4 щодо можливості відмови від права постійного користування земельними ділянками;

- довідки Державної аудиторської служби України стосовно відмови від права постійного користування земельними ділянками ДП «Леанка» від 23.09.2019;

- положенням Про головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 16;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри не спростовують вищевказаних висновків. Зокрема, слідчий суддя критично ставиться до позиції сторони захисту щодо відмови від користування вказаних земельних ділянок виключно з мотивів неможливості їх утримання та користування через їхній стан, враховуючи зібрані у ході слідства відомості щодо координації дій ОСОБА_4 з особами, які фактично набули такі земельні ділянки після їх вибуття із користування ДП.

Щодо наданих стороною захисту висновків науково-правової експертизи, то слідчий суддя з огляду на законодавчу заборону проведення експертиз з питань права, встановлену ч.1 ст. 242 КПК України, вважає неможливим їх врахування.

Також слідчий суддя відзначає, що отримана стороною захисту оціночно-земельна експертиза, результати якої значно різняться від висновку експертизи, отриманої стороною обвинувачення, не свідчить про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що внаслідок описаних у клопотанні дій було завдано збитків у розмірі, що в 600 і більше разів перевищує НМДГ. У цьому контексті слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування досі триває, а наявні на даному етапі відомості щодо ймовірно завданої шкоди є достатніми для констатації можливого завдання збитків в розмірі не меншому, ніж передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

Твердження захисників щодо відсутності відомостей про потерпілого у цьому кримінальному провадженні, на переконання слідчого судді, не свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, оскільки наразі ще триває стадія досудового розслідування, під час якої встановлюються обов`язкові елементи складу злочину. Більше того, з огляду на версію слідства та зібрані на її підтвердження докази, кінцевою метою злочинних дій було заволодіння земельними ділянками державної власності та їх набуття у власність конкретними особами, а тому необгрунтовано стверджувати, що злочин закінчився виключно на стадії припинення права користування.

За таких обставин, позиція сторони захисту та зазначені ними доводи про недопустимість окремих доказів не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних.

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи достатній майновий стан підозрюваного та членів його родини, що свідчить про наявність фінансових можливостей підозрюваного забезпечувати себе під час можливого його переховування. Також слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваному пред`явлено підозру у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Вказані відомості, на переконання слідчого судді, є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність такого ризику.

Однак, слідчий суддя вважає зауважити, що такий ризик не має високий рівень інтенсивності, враховуючи поведінку підозрюваного з моменту обізнаності про здійснення досудового розслідування за вказаними фактами.

3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;

- тривалий час підозрюваний обіймав посаду директора ДП «Леанка», (яке розташоване безпосередньо поруч с. Ірлява та смт Середнє, де мешкає значна частина залучених осіб), а тому обгрунтованими є доводи про наявність широкого кола знайомств серед мешканців Закарпатської області, представників правоохоронних структур та державних структур;

- в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, які дали викривальні показання, а також містять особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 57 років;

- має забезпечений майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали;

-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, має двох доньок, одна з яких неповнолітня дітей, має на утриманні матір похилого віку;

-працює у Середнянській селищній раді Ужгородського району Закарпатської області, має позитивну характеристику з місця роботи;

-підозрюваний раніше не судимий.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.

3.5.Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Тим більше, слідчий суддя відзначає, що у оді розгляду вказаного клопотання не встановлено осіб, які б виявили бажання взяти підозрюваного на поруки.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваної та інших осіб.

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких - дружини ОСОБА_39 :

-земельна ділянка з кадастровим номером 2320684500:02:008:1204 площею 1.8284, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області;

-автомобіль TOYOTA RAV4 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ;

-автомобіль ИЖ 21251 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 .

- АДРЕСА_2 .

Крім того, дочці ОСОБА_4 - ОСОБА_40 на праві приватної власності належить:

-земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:51:001:0720,площею 0.0212 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 площею 146.7 м. кв. ( в якому і проживає підозрюваний);

-нежитлове приміщення площею 7.8 м. кв. за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 7.8 м. кв.;

-квартира за адресою: АДРЕСА_5 площею 39.9 кв.м.;

-автомобіль NISSAN QASHQAI 2008 року випуску НОМЕР_5 ;

-автомобіль MERCEDES-BENZ S 320 2006 року випуску НОМЕР_6 .

При цьому дохід підозрюваного та членів його сім`ї за період 2018 - 2023 років становить: ОСОБА_4 - 1 429 682 грн, дружина ОСОБА_39 отримала 123 903 грн та донька ОСОБА_41 отримала 85 577 грн.

При цьому, сторона захисту вказувала про наявність накладеного арешту на об`єкти нерухомості, які належать на праві приватної власності ОСОБА_42 т ОСОБА_4, що підтверджується і відповідними записами, відображеними у відомостях з державного Реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що вказане кримінальне провадження стосується заволодіння значною площею земельних ділянок, що перебували на праві постійного права користування у державного підприємства, а механізм злочину передбачав залучення великої кількості осіб, які начебто реалізували своє право на отримання від держави землі для ведення особистого сільського господарства.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, імовірну завдану шкоду, спосіб вчинення вказаного злочину, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000 гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з вартістю належного йому майна, фактичних активів, якими володіє підозрюваний, а також відповідним з огляду на імовірно завдану шкоду.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Водночас, зазначений стороною обвинувачення розмір застави, на переконання слідчого судді, є високим та не відповідає майновому стану підозрюваного. Більше того, у судовому засіданні прокурор не зміг надати логічного пояснення заявленій сумі, посилаючись виключно на суму імовірно завданої шкоди.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, з громадянами України, які продали земельні ділянки ТОВ «СТОВ «Континент», іншими підозрюваними, а також зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_11 ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. При цьому, слідчий суддя вважає, що застосовані до підозрюваного обов`язки цілком корелюються із встановленими ризиками та покликані на унеможливлення їх реалізації.

Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 грудня 2023 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 372, 376, 483 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000799 від 17.11.2017, - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684 000,00 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири) гривень.

3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

6) носити електронний засіб контролю.

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком на 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування - до 24 грудня 2023 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_7 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваної, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.

11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

12.Контроль за виконанням ухвали та покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000799 від 17.11.2017 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 114797468