- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/9591/23
провадження №1-кс/991/9688/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«03» листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, розглянувши у закритому судовому засіданні, клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000156,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотаннядетектива НАБУ ОСОБА_4, погоджене прокурором САП ОГП ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000156 від 04 квітня 2023 року.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000156 від 04 квітня 2023 року за підозрою судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, стосовно прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США, а також за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України стосовно вчинення дій, спрямованих на прийняття судового рішення про зміну покарання, призначеного ОСОБА_8 у справі за його обвинуваченням у вченні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України, на таке, що не пов`язане з позбавленням волі.
У ході досудового розслідування встановлено, що на розгляд колегії суддів Кропивницького апеляційного суду у складі головуючого судді - ОСОБА_6 та суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 (в подальшому замінено на суддю ОСОБА_11 ) надійшла апеляційна скарга на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2023 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки. 26 травня 2023 року ОСОБА_6 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_7, який повідомив ОСОБА_6, що його знайомий ОСОБА_12 цікавиться можливістю прийняття за результатами розгляду вказаної вище апеляційної скарги рішення про призначення ОСОБА_8 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. В ході розмови вони домовились, що ОСОБА_6 вчинить дії на користь ОСОБА_8, а ОСОБА_7 передасть ОСОБА_12 прохання надати для судді неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США. ОСОБА_7 мав визначити суму грошової винагороди за своє сприяння самостійно і повідомити зацікавленим особам загальну суму неправомірної вигоди. При цьому, ОСОБА_6 визначено обов`язкову умову прийняття рішення за вказану суму - відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого до підсудного. Того ж дня в телефонній розмові ОСОБА_7 повідомив необхідність досягнення зазначеної умови ОСОБА_12, а у ході особистої зустрічі висловив йому прохання надати неправомірну вигоду в загальному розмірі 3 350 доларів США (3000 - ОСОБА_6 та 350 - ОСОБА_7 ), а ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_7, що потерпілий відмовляється досягати будь-яких домовленостей з ОСОБА_8, про що ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 під час зустрічі 31 травня 2023 року. З урахуванням цієї інформації, ОСОБА_6 надав ОСОБА_7 вказівку визначити представникам ОСОБА_8 як альтернативу розмір неправомірної вигоди 1500 доларів США за зменшення призначеного ОСОБА_8 покарання з трьох років до вісімнадцяти місяців позбавлення волі, визначивши суму неправомірної вигоди за сприяння у вчиненні злочину самостійно. 05 червня 2023 року ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_12 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США (1500 - ОСОБА_6 та 500 - ОСОБА_7 ). В ході чергової зустрічі 15 червня 2023 року ОСОБА_6 з ОСОБА_7 вирішили збільшити розмір неправомірної вигоди до 10 000 доларів США незалежно від позиції потерпілого у кримінальному провадженні та обумовили, що одержані від представників ОСОБА_8 грошові кошти зберігатимуться у ОСОБА_7 до прийняття колегією суддів Кропивницького апеляційного суду рішення на користь вказаної особи. Після цього, 16 червня 2023 року, ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_12 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду у сумі 10 500 доларів США (10 000 - судді ОСОБА_6 та 500 - ОСОБА_7 ). Під час наступної зустрічі 13 липня 2023 року ОСОБА_7 висунув ОСОБА_12 категоричну вимогу щодо необхідності передати грошові кошти в сумі 250 доларів США як частину неправомірної вигоди за його посередницькі послуги, а 15 липня 2023 року ОСОБА_12 передав ОСОБА_7 зазначену суму грошових коштів. 01 серпня 2023 року ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 10 250 доларів США як решту із загальної суми неправомірної вигоди (10 500 доларів США). В ході особистого спілкування 02 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6, що предмет неправомірної вигоди знаходиться у нього на зберіганні до ухвалення рішення та про зміну адвоката, який здійснює захист ОСОБА_8 . В ході судового засідання 03 серпня 2023 року відбулася заміна захисника ОСОБА_8, а судове засідання було відкладено на 28 вересня 2023 року. У зв`язку з тим, що обставини, заздалегідь визначені суддею ОСОБА_6 як умова одержання неправомірної вигоди, не настали, а судове засідання було відкладено, ОСОБА_7 03 серпня 2023 року повернув ОСОБА_12 раніше одержані від нього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, а 250 доларів США залишив собі як повну оплату йому за посередницькі послуги. 10 вересня 2023 року в ході особистої розмови з ОСОБА_7 суддя ОСОБА_6 висунув категоричну вимогу щодо необхідності передачі йому представниками ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, про що ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12, зазначивши, що таку передачу слід здійснити не пізніше 27 вересня 2023 року. Вказану суму грошових коштів ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_12 26 вересня 2023 року. Разом з тим, у ході судового засідання 28 вересня 2023 року колегією суддів Кропивницького апеляційного суду під головуванням судді ОСОБА_6 вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2023 року залишено без змін. У зв`язку з тим, що обставини, заздалегідь визначені суддею ОСОБА_6 як умова одержання неправомірної вигоди не настали, грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди, 28 вересня 2023 року ОСОБА_7 повернуті ОСОБА_12 .
Зібрані докази, що наявні в матеріалах кримінального провадження, на думку органу досудового розслідування, свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
26 жовтня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Детектив зазначає, що у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що до ОСОБА_6, який набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, у випадку розгляду справи по суті в суді, в разі доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, може бути застосовано конфіскацію майна, у зв`язку з чим вважає, що існують підстави для накладення арешту на майно підозрюваного.
За результатами аналізу майнового стану ОСОБА_6 органом досудового розслідування було встановлено, що у його власності перебуває наступне майно: автомобіль Renault Megane 1.6, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль Mitsubishi Outlander, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, VIN: НОМЕР_4 ; 1/2 частка будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка за кадастровим номером 3510100000:05:042:0084, загальною площею 0,0329 га.
Детектив вважає, що у разі незастосування обмежень щодо передачі та розпорядження таким майном існують обґрунтовані підстави вважати, що це може призвести до вжиття ОСОБА_6 заходів для організації проведення реєстраційних дій щодо вказаного в клопотанні майна шляхом зміни власника, приховати або ним розпорядитися, з метою уникнення стягнення такого майна як виду покарання.
Детектив просив розглядати клопотання без повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 про такий розгляд з метою уникнення втрати такого майна.
Не порушуючи рівності сторін, реалізуючи передбачену законодавцем можливість (ч.2 ст.172 КПК України) та з метою досягнення дієвості запропонованого детективом заходу, слідчий суддя вважає, що строк, протягом якого виготовлятиметься повний текст рішення, буде достатнім органу досудового розслідування для його реалізації, після спливу якого змагальність сторін буде відновлена шляхом поінформованості усіх зацікавлених осіб про наявність арешту.
Керуючись п. 4 ч. 2 ст. 27, ст. 222 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні детектив підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Заслухавши пояснення детектива та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Як вбачається з поданого клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 27 жовтня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000156 від 04 квітня 2023 року здійснюється за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
В межах даного кримінального провадження, зокрема ОСОБА_6, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України (а.с. 119-129).
Дослідивши обставини вчинення зазначених вище кримінальних правопорушень та можливу роль ОСОБА_6 у них, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, не відступаючи від своїх висновків, які були зроблені в ухвалі від 31 жовтня 2023 року (справа №991/9508/23), слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування заходів забезпечення, зокрема, арешту майна, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в межах даного кримінального провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
Як зазначено в клопотанні та підтверджено детективом в судому засіданні, метою арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст.170 КПК України).
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (ч.1 ст.59 КК України). Відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, на детектива покладається обов`язок при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна надати документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, підозрюваним таким майном.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності ОСОБА_6 перебуває наступне майно: автомобіль Renault Megane 1.6, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 ; автомобіль Mitsubishi Outlander, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, VIN: НОМЕР_4 ; 1/2 частка будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка за кадастровим номером 3510100000:05:042:0084, загальною площею 0,0329 га. Вказані обставини підтверджуються відомостями станом на 23 жовтня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Головного сервісного центру МВС України (реєстраційні картки ТЗ), долученими детективом до матеріалів клопотання (а.с. 157-164).
Враховуючи зазначене, пояснення детектива та встановленні в ході розгляду клопотання обставини і дослідженні додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що детективом доведена належність підозрюваному ОСОБА_6 вказаного в клопотанні майна (інші дані відсутні, в тому числі щодо належності йому цього майна на праві спільної сумісної власності), а тому воно може підлягати арешту з метою можливої конфіскації, що не суперечитиме вимогам КПК України, є виправданим з урахуванням заявленої детективом мети накладення арешту (конфіскація) та таким, що переслідує правомірну мету.
Підсумовуючи, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому виправдовує саме такий ступінь втручання у права та свободи. Отже, на думку слідчого судді, таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи, оскільки досягнення мети забезпечення можливої конфіскації як виду покарання не є можливим у інший спосіб, окрім як застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.
В той же час, слідчий суддя звертає увагу зацікавлених осіб, що у разі спричинення їх правам необґрунтованого обтяження цим арештом, останні не позбавленні можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту повністю або частково.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону розпорядження таким майном, зважаючи на встановлені ризики передачі належного підозрюваному майна іншим особам.
Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети - забезпечення конфіскації майна як виду покарання через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, підтверджуючих факт можливого вчинення кримінальних правопорушень; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження та уникнення можливого відчуження майна, яке може бути конфісковане за вироком суду, клопотання детектива слід задовольнити.
Дана ухвала прийнята в розвиток і з урахуванням положень та встановлених обставин в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року (справа №991/9508/23).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання детектива - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5, яке належить йому на праві власності, з обмеженням права розпоряджатися таким майном, а саме:
-автомобіль Renault Megane 1.6, 2006 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, VIN: НОМЕР_2 ;
-автомобіль Mitsubishi Outlander, 2020 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, VIN: НОМЕР_4 ;
-1/2 частку будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельна ділянка за кадастровим номером 3510100000:05:042:0084, загальною площею 0,0329 га.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити детективу.
Слідчий суддя ОСОБА_1