- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/2242/21
Номер провадження 1-кп/991/14/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
його захисника ОСОБА_9,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2022 року за 52022000000000094, у межах об`єднаних кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2021 року за № 52021000000000013 та 09 травня 2022 року за 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ Донецької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 20 жовтня 2023 року у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2022 року за № 52022000000000094.
За твердженням обвинуваченого, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000094 були виділені в окреме провадження з кримінального провадження № 52018000000000748, в якому на момент такого виділення вже закінчився строк досудового розслідування.
Обвинувачений зазначав, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000121 був продовжений до 12 місяців. 26 липня 2018 року матеріали досудового розслідування з кримінального провадження № 42015110000000121 були виділені у кримінальне провадження № 52018000000000748, з якого у подальшому матеріали були виділені у кримінальне провадження № 52022000000000094, обвинувальний акт у якому наразі перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.
30 серпня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000748 було зупинене та не відновлювалося до 12 січня 2021 року.
Втім, 24 жовтня 2019 року детектив своїми діями фактично відновив досудове розслідування. Зокрема, детектив задовольнив клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової економічної експертизи, призначеної 30 серпня 2019 року, та направив відповідні матеріали листом від 24 жовтня 2019 року.
Здійснення детективом процесуальних дій, на думку обвинуваченого, свідчить про фактичне відновлення досудового розслідування та, відповідно, відновлення перебігу його строку. Як наслідок, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000748 закінчився 02 грудня 2019 року, тобто виділення кримінального провадження № 52022000000000094 та звернення до суду з обвинувальним актом у межах останнього відбулися поза межами строку досудового розслідування.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та наголосила на тому, що направлення експертові додаткових матеріалів не є процесуальними діями, проведення яких заборонено у зупиненому кримінальному провадженні.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши клопотання та матеріали, надані сторонами кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
3.2. Межі розгляду
Засада законності кримінального провадження покладає на суд імперативний обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ст. 9 КПК України).
Засада диспозитивності обмежує повноваження суду у кримінальному провадженні вирішенням лише тих питань, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом (ст. 26 КПК України).
Закриття кримінального провадження, як одна з форм його закінчення, за своєю природою є припиненням кримінального переслідування особи з боку держави та може відбуватися лише з підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Коло таких підстав окреслене у ст. 284 КПК України, їх перелік є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Обвинувачений ОСОБА_8 не послався на конкретну підставу (норму кримінального процесуального закону) закриття кримінального провадження. Разом з тим, аналіз наведених ним доводів, зокрема обґрунтування закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні та звернення до суду з обвинувальним актом поза його межами, свідчить про те, що сторона захисту обстоює необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Колегія суддів не вбачає підстав для іншого розуміння правової природи клопотання, позаяк закриття кримінального провадження з підстав, які не передбачені КПК України, виходить за межі компетенції суду, а доводи обвинуваченого не релевантні жодній іншій підставі з визначеного ст. 284 КПК України їх кола.
За таких обставин, колегія суддів досліджує доводи клопотання виключно у контексті наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки інші питання стороною захисту не були винесені на розгляд суду.
3.3. Обставини, встановлені судом
Як зазначено у клопотанні, 04 грудня 2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000002. У межах цього кримінального провадження ОСОБА_8 13 серпня 2016 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України. У подальшому, за результатом неодноразових об`єднань та виділень матеріали кримінального провадження № 52015000000000002 були об`єднані з іншими провадженнями у єдине кримінальне провадження № 42015110000000121.
26 липня 2018 року матеріли досудового розслідування щодо обвинуваченого були виділені у кримінальне провадження № 52018000000000748, а з цього кримінального провадження 09 травня 2022 року - у кримінальне провадження № 52022000000000094, обвинувальний акт у якому зрештою був скерований до суду та яке просить закрити обвинувачений ОСОБА_8 .
Таким чином, кримінальне провадження № 52022000000000094 було зареєстроване 09 травня 2022 року, втім у його межах розслідувалися кримінальні правопорушення, відомості про які було внесено до ЄРДР у межах кримінального провадження № 52015000000000002.
Викладені обставини у першу чергу вимагають з`ясування, який правовий режим в частині продовження строків досудового розслідування та закриття кримінального провадження у зв`язку з їх закінченням має застосовуватися до цього кримінального провадження.
3.4. Правове регулювання
3.4.1. Колегія суддів зазначає, що правовий інститут строку досудового розслідування у 2018 році зазнав суттєвих змін у частині законодавчого регулювання його обчислення, продовження та наслідків спливу цього строку, а тому, оцінюючи доводи сторони захисту, колегія суддів має проаналізувати хронологію цих змін з метою визначення норм права, які підлягають застосуванню у цьому кримінальному провадженні.
3.4.2. Частиною 2 ст. 294 КПК України (в редакції від 14 жовтня 2014 року) визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений в межах строків, встановлених пп. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;
2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;
3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
Статтею 295 КПК України (в редакції 2012 року) було визначено порядок продовження строку досудового розслідування, а статтями 296 та 297 КПК України (в редакції 2012 року) визначено порядки задоволення та відмови у задоволенні клопотань про продовження строків досудового розслідування прокурором.
3.4.3. Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) були внесені зміни до КПК України.
Зокрема, ч. 3 ст. 294 КПК України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) було встановлено, що строк досудового розслідування злочину може бути продовжений в межах строків, встановлених пп. 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.
Статтю 295 КПК України було викладено у новій редакції, яка передбачала порядок продовження строку досудового розслідування прокурором, ст. 296 та 297 КПК України було виключено, та Кодекс доповнено ст. 297-1, яка визначала порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею.
Також ч. 1 ст. 284 КПК України (підстави закриття кримінального провадження) були доповнені п. 10 такого змісту: «після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи».
3.4.4. Згідно із п. 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII пп. 11-27, 45 п. 7 параграфу 1 розділу 4, якими внесені зміни до кримінального процесуального закону, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Враховуючи, що Закон № 2147-VIII набув чинності 15 грудня 2017 року, вказані зміни підлягають застосуванню лише до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року включно.
3.5. Оцінка суду
Питання застосування Закону № 2147-VIII, зокрема (не)можливість поширення внесених ним змін на кримінальні провадження, внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, неодноразово досліджувалися Верховним Судом, і підходи до його застосування в цілому набули сталого характеру.
Зокрема, в останній з цього питання постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі № 711/8244/18 вкотре наголошено на тому, що законодавець чітко визначив свою позицію щодо дії положень, які визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у часі, передбачивши виключно їхню пряму дію, і п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.
Як вже зазначала колегія суддів, кримінальне провадження № 52022000000000094 було зареєстроване 09 травня 2022 року, втім у його межах розслідувалися кримінальні правопорушення, відомості про які були внесені до ЄРДР у межах кримінального провадження № 52015000000000002, відомості про яке були внесені до ЄРДР 04 грудня 2015 року, а 13 серпня 2016 року ОСОБА_8 у межах останнього повідомлено про підозру.
На переконання суду, об`єднання та виділення кримінальних проваджень є важливим правовим інститутом, який забезпечує можливість всебічного та повного досудового розслідування багатоепізодних чи багатосуб`єктних кримінальних правопорушень, з одного боку, та додержання розумних строків досудового розслідування та судового розгляду, з іншого.
Використання цього інституту стороною обвинувачення не може змінювати правовий режим кримінального провадження в частині продовження строку досудового розслідування та наслідків його спливу. Реєстрація відомостей про виявлені кримінальні правопорушення в ЄРДР з наступним їх об`єднанням чи виділенням не змінює ані дати початку досудового розслідування, ані інших його ознак.
Як зауважив ККС ВС у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № 201/3571/20, неприпустимо протиставлювати правові категорії «дати початку досудового розслідування» та «дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення», адже такий підхід суперечить ст. 214 КПК, відповідно до якої досудове розслідування розпочинається з моменту внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Виходячи з буквального тлумачення тексту цієї статті, момент початку досудового розслідування щодо певного злочину співпадає з моментом внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про цей злочин.
На користь цього висновку свідчать і положення ч. 7 ст. 217 КПК України, які передбачають, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше. Суд звертає увагу на те, що ст. 217 КПК України доповнена цим положенням Законом № 2147-VIII з метою уникнення проблем з визначенням дати початку досудового розслідування в ситуації об`єднання та/або виділення матеріалів провадження.
Окремо колегія суддів звертає увагу на використане законодавцем формулювання щодо особливостей застосування Закону № 2147-VIII, зокрема, його застосування поширено на справи, «по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін».
А тому вирішальною датою для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є дата внесення до ЄРДР відомостей саме про кримінальне правопорушення, а не перереєстрація цих відомостей у зв`язку з виділенням (об`єднанням) кримінальних проваджень.
Первинно відомості про кримінальні правопорушення, які наразі є предметом судового розгляду, були внесені 04 грудня 2015 року у межах кримінального провадження № 52015000000000002. Отже саме ця дата визначає, який правовий режим має застосовуватися до кримінального провадження № 52022000000000094.
Таким чином, враховуючи, що відомості про кримінальні правопорушення були внесені до 16 березня 2018 року, положення Закону № 2147-VIII, якими до кримінального процесуального закону було додано підставу для закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, не застосовуються до цього кримінального провадження.
За таких обставин, колегія суддів не має повноважень закрити кримінальне провадження № 52022000000000094 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, отже, підстави для задоволення клопотання відсутні.
Оскільки відмова у задоволенні клопотання обумовлена відсутністю у суду повноважень закривати кримінальне провадження із фактично зазначеної у ньому підставі, колегія суддів не надає оцінку іншим доводам сторони захисту.
Зазначені доводи стосуються перебігу, обчислення та закінчення строку досудового розслідування як підстави для закриття кримінального провадження. Втім, ці доводи не впливають і не можуть вплинути на висновок суду щодо неможливості закриття цього кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3