Search

Document No. 114893293

  • Date of the hearing: 15/11/2023
  • Date of the decision: 15/11/2023
  • Case №: 991/9728/23
  • Proceeding №: 52022000000000219
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Shkodin Ya.V.

справа №991/9728/23

провадження №1-кс/991/9823/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«09» листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000219 від 16 серпня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання прокурора.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання

У провадженні детективів НАБУ перебуває кримінальне провадження №52022000000000219 від 16 серпня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом закупівлі філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та можливих зловживань з боку службових осіб АТ «Укрзалізниця» в частині закупівлі для потреб АТ «Укрзалізниця» комплектів постільної білизни за завищеними цінами та неналежної якості, що призвело до заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем за попередньою змовою зі службовими особами підприємств постачальників комплектів постільної білизни.

Так,за результатамипроведення досудовогорозслідування увказаному кримінальномупровадженні органомдосудового розслідуванняотримано відомості,зокрема стосовнотого,щовідповідно до укладеного філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», зокрема з ТОВ «Українська швейна фабрика» договору поставки, виробником комплектів постільної білизни є ТОВ «Швейна фабрика «Ніна», тоді як зазначене товариство є виробником спецодягу і не здійснює виробництво комплектів постільної білизни. Відповідно до клопотання, проведення закупівель та інших закупівель комплектів постільної білизни, які передували зазначеним закупівлям; підготовка тендерної документації по закупівлям; надання переваги ТОВ «Євроклінсервіс», ТОВ «Текстиль-Рівне» і ТОВ «Українська швейна фабрика», які фактично є дилерами та постачальниками продукції, виготовленої ПП «Ярослав», в укладенні договорів поставки та договорів, які їм передували, за заздалегідь узгодженими завищеними цінами; відхилення конкурентних тендерних пропозицій; належне виконання з боку АТ «Укрзалізниця» умов договорів в частині своєчасної та в повному обсязі оплати здійснювалося службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на адресу ТОВ «Євроклінсервіс», ТОВ «Текстиль-Рівне», ТОВ «Українська швейна фабрика» і фактично ПП «Ярослав» за посередництвом колишнього керівника Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» ОСОБА_5 і його заступника ОСОБА_6, які фактично лобіюють інтереси вказаних суб`єктів господарювання в частині створення належних сприятливих умов для реалізації ними комплектів постільної білизни на адресу АТ «Укрзалізниця», за що вказані підприємства фактично сплачують ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .

В ході здійснення досудового розслідування виявлена інформація щодо наявності попередньої змови між службовими особами АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з однієї сторони і представників ряду приватних суб`єктів господарювання з іншої, а саме: з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які комунікують із зазначеними службовими особами АТ «Укрзалізниця» в частині просування інтересів ТОВ «Євроклінсервіс», ТОВ «Текстиль-Рівне», ТОВ «Центр текстиль Україна», ТОВ «Трейд-Компані 2021» з питань підготовки тендерної документації, надання переваги останнім в укладенні договорів поставки до АТ «Укрзалізниця» комплектів постільної білизни за заздалегідь узгодженими завищеними цінами, а представники СГД в свою чергу мають сплачувати неправомірну вигоду учасникам організованої групи в розмірі від 5 до 15 відсотків від суми поставки (оплати) по договору.

03 листопада 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 жовтня 2023 року в межах даного кримінального провадження був проведений обшук за місцем проживання фактичного контролера ТОВ «Українська швейна фабрика» ОСОБА_12 за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Хотянівська, громадська організація «Садівницьке товариство «Ветеран», буд. 87, в ході якого був виявлений та вилучений мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, номер моделі MQ9U3ZP/A, IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, що, на переконання органу досудового розслідування, має значення для повного та неупередженого розслідування, а також необхідний для проведення відповідного експертного дослідження.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Належним чиномповідомлений власникмайна тайого представникв судовезасідання нез`явилися,у зв`язкуз чим,з урахуванням положень ч.1 ст.172 КПК України, було прийнято рішення про розгляд клопотання без їх участі.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.

Перш ніж перейти до розгляду клопотання про арешт майна по суті, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у КПК України законодавець розмежував статус майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук та тимчасово вилученого майна. Зокрема, у відповідності до ч. 7 ст.236КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Разом з цим, абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що процедура тимчасового вилучення саме електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

При цьому,згідно забз.3ч.2ст.168КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку (далі електронні носії інформації), крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так само і абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України містить застереження щодо накладення арешту на комп`ютерні системи або їх частини, зокрема зазначено, що арешт на такі системи накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як бачимо, законодавець визначає посилені гарантії дотримання прав у зв`язку з вилученням названих вище електронних носіїв інформації, які є засобами швидкого спілкування осіб між собою та обміну великою за кількістю і обсягом інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту. Тобто, ці електронні носії інформації фактично виокремлені із загального обсягу майна, яке може бути тимчасово вилученим під час обшуку, зокрема в частині, що стосується порядку такого вилучення.

Отже, можливо окреслити наведені положення таким чином, що коли мова йде про тимчасове вилучення зазначених електронних носіїв інформації, мають бути дотримані певні умови щодо зазначення цього майна в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та існування обставин, визначених абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України.

З матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді від 20 жовтня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання, серед іншого: мобільних терміналів систем зв`язку і їх частин у вигляді мобільних телефонів, інших засобів зв`язку та сім-карток, які перебувають у власності ОСОБА_12, разом з інформацією, що на них міститься, які можуть зберігати листування та інформацію про спілкування особи, що користується телефоном, з іншими абонентами, яка підтверджує попередню змову групи службових осіб ТОВ «Українська швейна фабрика», ПП «Ярослав», АТ «Укрзалізниця» та її структурних підрозділів (філій), направлену на заволодіння майном АТ «Укрзалізниця» в частині ініціювання та проведення зазначених закупівель, укладення договорів за результатами проведення зазначених закупівель, внесення до них змін та їх виконання.

Цією ухвалою слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_12, дійшовши висновку про наявність підстав вважати, що могли бути вчинені кримінальні правопорушення за викладених детективом обставин та про доведеність того, що речі та документи, які плануються відшукати, можуть знаходитись за місцем проживання ОСОБА_12,який,за версієюоргану досудовогорозслідування,є фактичнимконтролером ТОВ«Українська швейнафабрика». При цьому, з огляду на те, що цією ухвалою надано дозвіл лише на відшукання майна без вказівки на можливість його вилучення, то вказаний вище мобільний телефон є тимчасово вилученим майном, а тому подальшій перевірці слідчим суддею підлягає твердження органу досудового розслідування про те, що він може містити відомості та інформацію, які можуть мати значення для кримінального провадження та в подальшому використовуватись як докази.

Відповідно до клопотання, що підтверджується даними протоколу обшуку від 03 листопада 2023 року, під час такого обшуку ОСОБА_12 надав для огляду мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, номер моделі MQ9U3ZP/A, IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, в ході огляду якого встановлено наявність можливого спілкування ОСОБА_12 з абонентами: «Loz» ( ОСОБА_5 ), «Первый Президент» ( ОСОБА_6 ), « ОСОБА_14 » ( ОСОБА_15 ), « ОСОБА_16 » ( ОСОБА_17 ), «Ровно Саша» ( ОСОБА_13 ), « ОСОБА_18 », « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з якими можливе спілкування в інтернет-месенджері «WhattsApp», однак встановлене автоматичне видалення повідомлень протягом 24 годин з моменту їх надіслання чи отримання, внаслідок чого існують підстави вважати, що таке спілкування між ними видалене. Крім того, в зазначеному месенджері встановлена наявність спілкування ОСОБА_12 з абонентом « ОСОБА_19 . Лозинского», яка є менеджером ОСОБА_5, в чаті обговорення публічних закупівель ініційованих АТ «Укрзалізниця» і її філіями, а також з абонентом « ОСОБА_20 », який є директором продавця комплектів постільної білизни для АТ «Укрзалізниця» ТОВ «Центр Текстиль Україна», одним із співзасновників якого є ОСОБА_12 .

В судовому засіданні детектив підтвердив, що вилучений телефон, на переконання органу досудового розслідування, містить/може містити відомості, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим постановою детектива від 03 листопада 2023 року його визнано речовим доказом, а також стосовно цього телефона необхідно провести експертне дослідження.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч.1,2ст.170КПК України).

Під час розгляду цього клопотання слідчий суддя досліджує лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення.

Як вбачається з поданого клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000219 здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом закупівлі філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та можливих зловживань з боку службових осіб АТ «Укрзалізниця» в частині закупівлі для потреб АТ «Укрзалізниця» комплектів постільної білизни за завищеними цінами та неналежної якості, що призвело до заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем за попередньою змовою зі службовими особами підприємств постачальників комплектів постільної білизни.

Наведені детективом відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з наданими у судовому засіданні детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у цьому клопотанні, та можливу причетність до них наведених у клопотанні осіб.

Як зазначено в клопотанні та підтверджено детективом в судовому засіданні, метою арешту мобільного телефона є забезпечення збереження його як речового доказу, а необхідність накладення арешту пов`язана з потребою досудового розслідування у проведенні експертного дослідження з використанням цього мобільного телефона.

З огляду на це, постановами детектива від 03листопада 2023рокумобільнийтелефон визнаноречовим доказамита щодонього призначенопроведення комп`ютерно-технічної експертизи.

Дослідивши відомості про вилучений телефон у судовому засіданні, врахувавши твердження детектива, що він містить/може містити інформацію, яка може мати значення для кримінального провадження та може в подальшому бути використана як докази, а також те, що стосовно нього необхідно провести експертне дослідження, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування його вилучення відбулося правомірно, а подальше утримання потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді шляхом накладення на нього арешту, оскільки передача його володільцю на даному етапі досудового розслідування не забезпечить в повній мірі його належну схоронність для проведення подальшого експертного дослідження.

Отже, виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених в ході розгляду клопотання, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів на даному етапі виправдовує утримання органом досудового розслідування вилученого у ОСОБА_12 телефона для проведення подальшого експертного дослідження.

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності проведення відповідної експертизи вилученого телефона, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту телефона. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.

Крім того, слід зазначити, що для запобігання надмірному обмеженню права власності, слідчий суддя вважає за доцільне запропонувати органу досудового розслідування забезпечити можливість володільцю вилученого телефона скопіювати з нього контакти та іншу інформацію, яка не має відношення до цього провадження, але до неї має інтерес власник.

Слідчий суддя також акцентує увагу учасників, що після проведення експертизи та за наявності факту неправомірності подальшого утримання телефона органом досудового розслідування власник має право поставити перед слідчим суддею питання про його повернення.

Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети, зокрема щодо збереження речовихдоказів череззастосування саметакого заходузабезпечення кримінальногопровадження,як арештмайна;встановлення обставин,що підтверджуютьфакт можливоговчинення кримінальногоправопорушення;розумність іспівмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження;обставини кримінальногопровадження,з яких,серед іншого,вбачається відсутністьнегативних наслідківтакого арештумайна длятретіх осіб,слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування вилучене майно підлягає арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 03 листопада 2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, номер моделі MQ9U3ZP/A, IMEI: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали після її постановлення вручити детективу/прокурору та іншим учасникам кримінального провадження.

Слідчий суддя Я. ШКОДІН