- Presiding judge (HACC): Strohyi I.L.
Справа № 991/10007/23
Провадження № 1-кс/991/10100/23
У Х В А Л А
16 листопада 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3., вивчивши скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. та детектива Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ) ОСОБА_8. щодо нерозгляду клопотань, поданих у порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні № 52023000000000347,
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.15 листопада 2023 року до Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшли скарги ОСОБА_1, яким було присвоєно єдині унікальні номера судової справи: № 991/10007/23, № 991/10008/23, № 991/10010/23, № 991/10011/23, № 991/10012/23, № 991/10051/23, № 991/10052/23, № 991/10053/23, № 991/10054/23, № 991/10055/23, відповідно до змісту яких 09 листопада 2023 року він звертався до уповноважених осіб САП та НАБУ з клопотаннями у порядку ст. 220 КПК.
2.Скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, у порядку ст. 220 КПК, надіслав уповноваженим особам САП та НАБУ клопотання від 09 листопада 2023 року за №№ VYH- 20231109-02-01-03; VYH-20231109-02-01-01, VYH-20231109-02-01-02, VYH-20231109-02-01-04, VYH-20231109-02-02-01, VYH-20231109-02-01-01, VYH-20231109-02-01-03, VYH-20231109-02-01-04, VYH-20231109-02-01-02, VYH-20231109-02-02-01 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 28 липня 2023 року.
3.Заявник стверджував, що станом на день звернення до суду зі скаргами відповіді про результати розгляду його клопотань від уповноважених осіб не отримував.
4.З огляду на що, заявник, зокрема просив: (1) визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб, яка полягає у нерозгляді його клопотань від 09 листопада 2023 року № № VYH-20231109-02-01-03; VYH-20231109-02-01-01, VYH-20231109-02-01-02, VYH-20231109-02-01-04, VYH-20231109-02-02-01, VYH-20231109-02-01-01, VYH-20231109-02-01-03, VYH-20231109-02-01-04, VYH-20231109-02-01-02, VYH-20231109-02-02-01; (2) зобов`язати уповноважених осіб, бездіяльність яких оскаржується, виконати вимоги ст. 220 КПК та копії повідомлень про результати розгляду направити на електронну адресу ОСОБА_1 із накладенням КЕП КНЕДП ОПУ; (3) зобов`язати уповноважених осіб, бездіяльність яких оскаржується, повідомити слідчого суддю про виконання ухвали, шляхом направлення процесуальних документів через «Електронний кабінет» цього уповноваженого органу в «Електронному суді».
5.Окрім цього, у кожній з цих скарг ОСОБА_1 було заявлено відвід слідчому судді, якому буде передано скарги на підставі протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
6.Відповідно до протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 листопада 2023 року, скарги передані на розгляд слідчого судді ОСОБА_3
7.Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).
8.Кримінальним процесуальним законом передбачено процесуальний механізм реагування на зловживання правом на відвід, який полягає в тому, що у випадках, коли повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК).
9.КПК не передбачає можливості відведення слідчого судді від розгляду конкретної скарги, яке розглядається на стадії досудового розслідування, натомість, передбачає можливість заявити відвід слідчому судді у кримінальному провадженні. Саме виходячи із такого розуміння процедури заявлення відводу суддя перевірив заяви ОСОБА_1 про відвід. Зазначені особливості мають важливе значення для оцінки повторно заявлених відводів слідчому судді, під час розгляду ним низки інших клопотань або скарг, які можуть стати предметом його розгляду, у межах одного кримінального провадження.
10.Під час огляду Єдиного державного реєстру судових рішень слідчим суддею установлено, що у кримінальному провадженні № 52023000000000347 ОСОБА_2 вже було заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_9. (зокрема, 26 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду 15 таких заяв), отже, і заявлені вимоги ОСОБА_1 про відвід цього ж слідчого судді слідчий суддя оцінює як повторно заявлений відвід, у тому значенні, яке випливає з ч. 4 ст. 81 КПК.
11.У задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід слідчому судді ОСОБА_3 суддями ВАКС було відмовлено у зв`язку з безпідставністю заявлених відводів та залишено без розгляду з підстав зловживання правом на відвід.
12.Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що такі заяви ОСОБА_1 вже були предметом судового контролю у межах цього кримінального провадження та судовими рішеннями неодноразово було встановлено відсутність підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_3
13.За таких обставин, повторно заявлений ОСОБА_1 відвід слідчому судді не містить інших обставин, які б вказували на існування підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні № 52023000000000347, а отже, має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
14.Виходячи із загальних засад кримінального провадження, вчинення особою вказаних дій, слідчий суддя дійшов висновку, що заяви ОСОБА_1 є зловживанням своїми процесуальними правами та має наслідком ухвалення судом рішення про залишення такої заяви про відвід без розгляду.
15.Оскільки раніше встановлено, що заяви ОСОБА_1 про відвід є зловживанням своїми процесуальними правами і не підлягають розгляду, то далі слідчий суддя вирішуватиме доцільність розгляду поданих ОСОБА_2 скарг.
16.На підставі ч. 1 ст. 306 та ст. 334 КПК, скарги об?єднані в одне провадження, якому присвоєно єдиний унікальний номер № 991/10007/23. Об`єднання скарг мотивовано необхідністю економії процесуального часу, ідентичністю обставин заявлених скарг.
17.Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. Ознайомившись зі скаргами та додатками до них, слідчий суддя дійшов висновку, що скарги належить залишити без розгляду, з огляду на таке.
18.Відповідно до скарг та доданих до них матеріалів, слідчим суддею установлено, що 26 липня 2023 року слідчий суддя ВАКС постановила ухвалу у справі № 991/6528/23, якою зобов`язала уповноважену службову особу НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 13 липня 2023 року № VYH- 20230713-00-16-02.
19.09 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до уповноважених осіб САП та НАБУ з клопотаннями № № VYH- 20231109-02-01-03; VYH-20231109-02-01-01, VYH- 20231109-02-01-02, VYH- 20231109-02-01-04, VYH-20231109-02-02-01, VYH-20231109-02-01-01, VYH-20231109-02-01-03, VYH-20231109-02-01-04, VYH-20231109-02-01-02, VYH-20231109-02-02-01 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 28 липня 2023 року. У своїх клопотаннях ОСОБА_1 порушував питання, зокрема щодо: (1) внесення змін до фабули, відомостей щодо особи потерпілого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 28 липня 2023 року; (2) направлення йому на електронну адресу з внесеними виправленнями витяг з ЄРДР, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, тощо; (3) звернення з клопотанням про тимчасовий доступ; (4) проведення допиту ОСОБА_1 та інших осіб.
20.Станом на день звернення до слідчого судді зі скаргами відповіді про результати розгляду клопотань ОСОБА_1 від уповноважених осіб не отримував.
21.Непогоджуючись з такою бездіяльністю, ОСОБА_1 оскаржив її до слідчого судді.
22.Згідно зі ст. 7 КПК серед основних засад кримінального провадження передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Її зміст розкривається у статті 24 цього ж Кодексу, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Отже, у ній встановлено спосіб реалізації відповідного права. Він врегульований, зокрема, Главою 26 КПК.
23.Положеннями зазначеної глави унормовано дії слідчого судді у випадку виникнення обставин, які перешкоджають здійсненню судового розгляду скарги. До таких слід віднести повернення скарги, відмову у відкритті провадження за скаргою та закриття провадження. Однак, поза межами правового регулювання Глави 26 КПК знаходиться інститут реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження.
24.У таких випадках КПК рекомендує застосовувати загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. До них належить, зокрема, засада доступу до правосуддя, яка полягає в тому, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
25.Так, принцип верховенства права у кримінальному провадженні, а також кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК). Виходячи з практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення у справі Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, 28.11.1999, § 61, 62).
26.У той же час, не може залишитися поза увагою те, що ОСОБА_1 використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження із тим, щоб ініціювати чергову бездіяльність посадових осіб НАБУ та САП за тими ж самими фактами. Так, на момент постановлення цієї ухвали слідчий суддя досліджував скарги у провадженнях, що були ініційовані ОСОБА_1 (ухвали слідчого судді ВАКС від 07 серпня 2023 року у справі № 991/6828/23, від 11 серпня 2023 року у справі № 991/6934/23, від 14 вересня 2023 року у справі № 991/8075/23, від 15 вересня 2023 року у справі № 991/8153/23, від 04 жовтня 2023 року у справі № 991/8445/23, від 06 жовтня 2023 року у справі № 991/8552/23), які є аналогічними предмету оскарження у цих скаргах, вже були предметом судового розгляду та слідчим суддею було ухвалено відповідні судові рішення. Нових аргументів на підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 у своїх скаргах не наводить.
27.Згідно з ч. 2 ст. 21 КПК ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
28.Заявнику неодноразово ухвалами слідчого судді було роз`яснено, що норми ст. 220 КПК надають право звертатись із клопотаннями: (1) стороні захисту, (2) потерпілому, його представнику чи законному представнику, (3) представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, (4) іншій особі, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представнику. Однак ОСОБА_1 у межах кримінального провадження № 52023000000000347 від 28 липня 2023 року не набув жодного з цих статусів, з огляду на що слідчим суддею було встановлено, що він не має права звертатись до органу досудового розслідування з клопотанням у порядку ст. 220 КПК.
29.Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу, що заявником ОСОБА_1 у межах цього кримінального провадження було подано чимало аналогічних скарг (зокрема, за серпень 20 скарг, вересень 52 скарги, за жовтень 2023 року більше 30 скарг) з тим самим предметом оскарження, які ухвалами слідчого судді були залишено без розгляду у зв`язку зі зловживанням заявником процесуальними правами.
30.КПК не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невиконання вимог ст. 220 КПК за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одну й ту саму, за переконанням заявника, бездіяльність, яка вже була предметом судового контролю, за наслідками чого суд неодноразово постановляв судові рішення про відмову у встановленні бездіяльності такого суб`єкта.
31.Виходячи із викладеного, слідчий суддя змушений проаналізувати дії ОСОБА_1 на наявність в них ознак зловживання процесуальними правами.
32.Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: (1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; (2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; (3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
33.Слідчий суддя ураховує, що відповідно до п. 5 Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою, яка прийнята Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 40/34 24 листопада 1985 року до жертв слід ставитися із співчуттям та поважати їх гідність; вони мають право на доступ до механізмів правосуддя і якнайшвидшу компенсацію за завдану нею шкоду відповідно до національного законодавства.
34.Слід зазначити, що особи, які вважають себе потерпілими від кримінальних правопорушень, однак, за постановленими судовими рішеннями не є такими, не повинні чинити дії, які спрямовані на досягнення цілей відмінних, від цілей компенсації заподіяної шкоди, притягнення до відповідальності винних осіб.
35.Подання однотипних скарг заявником, який наділений обмеженими правами під час здійснення досудового розслідування, щоб штучним чином встановити собі статус потерпілого, у якому здійснюється досудове розслідування слідчий суддя сприймає як відсутність наміру здійснювати ефективну процесуальну взаємодію із органом досудового розслідування, яка була б спрямована на ефективне здійснення досудового розслідування, так і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
36.Однак, як уже було встановлено слідчим суддею у викладених вище ухвалах (п. 28 цієї ухвали), ОСОБА_1 не набув статусу потерпілого, оскільки відомості, викладені у заяві, не пов?язані з вчиненням кримінального правопорушення щодо нього. Тому, він є заявником, а не потерпілим.
37.Окрім цього, слідчий суддя звертає увагу на те, що ураховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК та завдання кримінального провадження, у разі наявності судового рішення щодо аналогічного предмета оскарження, наступні скарги цієї особи з приводу бездіяльності такого уповноваженого суб`єкта за аналогічними заявами та клопотаннями щодо тих самих вимог не можуть бути предметом повторного судового розгляду, якщо у них не зазначено нові суттєві обставини. Натомість, багаторазове подання до слідчого судді скарг особою, за зверненням якої вже неодноразово було розглянуто аналогічні скарги та ухвалено судові рішення, які до того ж під час перегляду апеляційною інстанцією залишено без змін, свідчать про очевидне зловживання заявником процесуальними правами.
38.Задоволення ідентичних скарг ОСОБА_1 може призвести до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних клопотань; (2) браку часу для концентрації зусиль на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) підміну встановлених законом ознак учасників кримінального провадження.
39.Кримінальним процесуальним законом передбачено процесуальний механізм реагування на зловживання правом на відвід, який полягає в тому, що у випадках, коли повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК).
40.На переконання слідчого судді, такий механізм є релевантним до ситуації правозастосування під час розгляду цих скарг. Правильність такого підходу підтверджується й приписами інших галузей права. Наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
41.Слідчий суддя враховує, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к).
42.Використання цього інституту прослідковується в практиці Конституційного Суду України (далі - КСУ), який вказав, що повторне звернення до КСУ тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату КСУ від 09 липня 2018 року № 213-1(І)/2018).
43.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
44.Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАСУ).
45.ЄСПЛ також оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви (ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). До одного із випадків зловживання правом на подання заяви ЄСПЛ відносить подання явно сутяжницької заяви або такої, що позбавлена реальної мети. Так, вважається зловживанням той факт, коли заявник неодноразово подає до Суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви, аналогічні заяві, яку він подавав раніше і яку вже було визнано неприйнятною (M. v. The United Kingdom; Philis v. Greese).
46.Ураховуючи вищевикладене та виходячи із загальних засад кримінального провадження, вчинення особою вказаних дій, на думку слідчого судді, є зловживанням особою своїми процесуальними правами та має наслідком ухвалення судом рішення про залишення таких скарг без розгляду (такий висновок узгоджується, зокрема, із постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 937/1059/20 та ухвалами Апеляційної палати ВАКС від 27 вересня у справі № 991/8024/23 та від 30 жовтня 2023 року у справі № 991/8552/23).
Керуючись статтями 303-307, 309, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурорів САП та детектива НАБУ щодо нерозгляду клопотань, поданих у порядку ст. 220 КПК у кримінальному провадженні № 52023000000000347 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_3