- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/9257/23
Провадження №11-сс/991/873/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2023 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) та накладено арешт у кримінальному провадженні №42023000000001473 від 04.09.2023 на майно, зокрема речі, які належать ОСОБА_6 : мобільний телефон Iphone А2633, на лотку сімкарти наявний номер НОМЕР_1 ; MacBook Air, model А2681, на корпусі наявний номер НОМЕР_2 .
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у апеляційній скарзі зазначає, що вказане рішення постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на такі обставини:
1. слідчий суддя порушив принцип змагальності сторін та право на захист, адже відхилив клопотання представника власника майна про ознайомлення з матеріалами клопотання про арешт майна з посиланням на заборону детектива у розголошенні відомостей досудового розслідування в порядку ст.222 КПК України;
2. докази, що стали підставою для постановлення ухвали, у ході судового розгляду не досліджувалися, а представник власника майна мав змогу посилатися лише на зміст клопотання про арешт майна;
3. під час проведення обшуку порушено гарантії адвокатської діяльності, оскільки при вилученні пристроїв у адвоката ОСОБА_6 як власницею, так і представниками ради адвокатів наголошувалося, що на них містяться інформація, що становить адвокатську таємницю;
4. в ухвалі слідчого судді та клопотанні прокурора не зазначено, яке відношення має ОСОБА_6 та інформація на вилучених у неї пристроях до обставин досудового розслідування;
5. оскільки сторона обвинувачення не оглянула телефон та ноутбук, відсутні підстави вважати, що вони містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно ОСОБА_6, вилучене у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні №42023000000001473 від 04.09.2023.
ОСОБА_6 та прокурор САП, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі зазначених осіб.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001473 від 04.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, зареєстроване САП на підставі повідомлення акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - АТ «ДПЗКУ», Товариство) про вчинення кримінального правопорушення.
За версією слідства, 15.07.2022 АТ «ДПЗКУ» зареєструвало за собою право власності на цілісний майновий комплекс дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Хлібна база № 89». При цьому право власності на ЦМК залишилося за державою. Право постійного користування земельною ділянкою площею 10.1189 га за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Горонда, вул. Елеваторна, земельна ділянка 9, зареєстровано за ПАТ «ДПЗКУ», про що свідчить інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 2122781801:00:102:0014. Із матеріалів, наявних в електронному Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вбачається, що з метою підготовки злочину службові особи Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» організували у липні 2023 року проведення Приватним підприємством «Фірма «Род» (код 38682651) інвентаризації та складання технічного паспорту на належний АТ «ДПЗКУ» Комплекс будівель та споруд за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, Горондівська тергромада, с. Горонда. За результатом проведення спеціалістами Приватного підприємства «Фірма «Род» технічної інвентаризації належних АТ «ДПЗКУ» будівель та приміщень ЦМК філії «Хлібна база №89» складено Технічний паспорт від 21.07.2023 №ТІ:1693-4128-1874-8943 (інвентаризаційна справа №1240). Таким чином, у липні 2023 року з метою підготовки до злочину службові особи філії «Хлібна база №89» АТ «ДПЗКУ», допустили на територію та в охоронювані складські, виробничі, адміністративні приміщення філії «Хлібна база № 89» АТ «ДПЗКУ» сторонніх осіб для натурного огляду конструкцій та проведення замірів у ході технічної інвентаризації, складання Техпаспорту як передумови до вчинення злочину. У подальшому, реалізуючи злочинний умисел на заволодіння державним майном та приватним майном АТ «ДПЗКУ», достовірно знаючи, що: протягом 2014-2023 років АТ «ДПЗКУ» інвестувало власні значні кошти на збереження, капітальні ремонти комплексу будівель, споруд, інших основних засобів елеватора філії «Хлібна база №89» АТ «ДПЗКУ», що є невіддільними поліпшеннями; перемістило та встановило з метою відновлення роботи філії у воєнний період протягом 2022-2023 років значну кількість агрегатів, устаткування на філію «Хлібна база №89» АТ «ДПЗКУ» з інших філій АТ «ДПЗКУ»; зберігає власні запаси зерна та надає послуги стороннім поклажодавцям по зберіганню зерна на договірних засадах, службові особи філії «Хлібна база №89» АТ «ДПЗКУ» за попередньою змовою з службовими особами Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна база №89» підробили Акт повернення майна ДП ДАК «Хліб України» від 30.06.2023. 23.08.2023 стало відомо, що 25.07.2023 ліквідатор Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна база №89» ОСОБА_8, достовірно знаючи за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність державі на праві власності комплексу будівель елеватора філії «Хлібна база №89» АТ «ДПЗКУ» (реєстраційний номер в ДРРПНМ 2612300521040) та внесення його за постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 до статутного капіталу АТ «ДПЗКУ», усвідомлюючи відсутність у директора філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №89» ОСОБА_9 права на розпорядження нерухомим майном АТ «ДПЗКУ», використовуючи підроблений Акт повернення майна ДП ДАК «Хліб України» від 30.06.2023, звернулась із заявою до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою (вх. №56352790 від 25.07.2023) про проведення на підставі вказаного Акту про повернення реєстрації права власності Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна база №89» на вказаний комплекс будівель елеватора філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №89». На підставі підробленого Акту повернення майна ДП ДАК «Хліб України» від 30.06.2023 приватний нотаріус ОСОБА_10 рішенням №68597744 від 25.07.2023 провів реєстрацію права власності ДП ДАК «Хліб України» на вказаний комплекс будівель елеватора (реєстраційний номер в ДРРПНМ 2612300521040). При цьому 25.07.2023 на підставі підробленого Акту повернення майна ДП ДАК «Хліб України» від 30.06.2023 приватний нотаріус ОСОБА_10 видалив з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну форму власності на вказаний комплекс будівель елеватора (реєстраційний номер в ДРРПНМ 2612300521040), а також видалив відомості про постанову Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 №626, за якою це майно державної власності внесене державою в особі Кабінету Міністрів України в статутний капітал АТ «ДПЗКУ». Крім того, шляхом заволодіння силосними корпусами філії «Хлібна база №89» АТ «ДПЗКУ» злочинці заволоділи зерном АТ «ДПЗКУ» та сторонніх поклажодавців за укладеними останніми договорами зберігання з АТ «ДПЗКУ». Згідно з інформацією з розділу «Документи, подані для державної реєстрації» підставою для державної реєстрації права власності на спірний ЦМК зазначено лише: Акт повернення майна Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Хлібна База №89», серія та номер: б.н., виданий 30.06.2023, видавник: Філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база №89». Зазначене свідчить, що директор філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №89» підписав Акт повернення майна від 30.06.2023 з перевищенням повноважень, у результаті чого майно вибуло із власності АТ «ДПЗКУ». Таким чином, внаслідок протиправних дій вище перелічених осіб ОСОБА_11 незаконно набув у власність цілісний майновий комплекс - філію АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №89», розташований за адресою вул. Елеваторна 9, с. Городна, Мукачівський район, Закарпатської області, за ціною 13 550 727 грн, що на 23 000 000 грн нижче ринкової вартості. Діями посадових осіб філії АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №89» та невстановлених осіб, з можливим використанням підроблених документів, Державі в особі АТ «ДПЗКУ» заподіяно майнової шкоди, на загальну суму 23 000 000 грн.
11.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2023 (справа №991/8722/23) проведено обшук у житлі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якого вилучено: мобільний телефон Iphone А2633, на лотку сімкарти наявний номер НОМЕР_1, та MacBook Air, model A2681, на корпусі наявний номер НОМЕР_2 .
12.10.2023 постановою детектива вищезазначені носії інформації визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42023000000001473 від 05.11.2019.
19.10.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про арешт вилученого майна.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. вилучене майно належить до речових доказів, згідно з вимогами ст.98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів;
2. на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження;
3. накладення арешту на мобільний телефон та ноутбук забезпечить запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження;
4. враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власників, вказані у клопотанні документи та носії інформації, мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Проте із вказаними висновками слідчого судді колегія суддів не може погодитися.
Відповідно до положень ч.2 ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI у разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті. Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі. Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.
Згідно з абз.2-4 ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Матеріалами провадження стверджується, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2023 у справі №991/8722/23 надано дозвіл на проведення обшуку у житлі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, із метою відшукання, зокрема, мобільних телефонів, сім-карт операторів мобільного зв`язку, за допомогою яких вчинявся злочин та підтримувався зв`язок між службовими особами АТ «ДПЗКУ», АТ «ДАК «Хліб України» та іншими співучасниками злочину, носіїв електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т.ч. оптичних носіїв інформації (компакт-диски), флеш-накопичувачів, флеш-карт накопичувачів або інших карт пам`яті всіх видів, з`ємних накопичувальних пристроїв, комп`ютерної техніки, інших носіїв електронної інформації, на яких можуть міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, ICQ, Skype, WeChat та інші), соціальні мережі, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до зазначеної переписки та інших файлів, що на них містяться.
11.10.2023 на підставі зазначеної ухвали проведено обшук у житлі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із протоколом обшуку від 11.10.2023 під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії виявлено мобільний телефон Iphone А2633, на лотку сімкарти наявний номер НОМЕР_1, та MacBook Air, model A2681, на корпусі наявний номер НОМЕР_2, які захищені системою логічного захисту, у зв`язку з чим їх було вилучено з метою проведення експертного дослідження для подолання системи логічного захисту.
При цьому відомості, що ОСОБА_6 відмовилася надати пароль від системи логічного захисту пристроїв, у протоколі обшуку відсутні. Також під час здійснення цієї слідчої дії не було залучено спеціаліста, який би зміг скопіювати наявну на пристроях інформацію без вилучення таких у власниці. Тобто відсутні докази, що доступ до вказаних пристроїв обмежувався ОСОБА_6 та був пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
Відтак, немає підстав вважати, що вилучення мобільного телефону Iphone А2633, на лотку сімкарти наявний номер НОМЕР_1 та MacBook Air, model A2681, на корпусі наявний номер НОМЕР_2 відбулося з дотриманням приписів ст.168 КПК України.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України стверджується, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із аналізу вищевказаних процесуальних норм слідує, що при накладенні арешту на майно особи слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження причетності особи до кримінального правопорушення, а також наявності правової підстави для такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001473 від 04.09.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за повідомленням АТ «ДПЗКУ» про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, за версією слідства, на причетність до вчинення вказаного злочину ОСОБА_6 може вказувати те, що вона, будучи начальником юридичного відділу АТ ДАК «Хліб України» ініціювала призначення на посади голів ліквідаційних комісій ОСОБА_8 та ОСОБА_12, які ініціювали передачу цілісного майнового комплексу - філію АТ «ДПЗКУ» «Хлібна база №89» в АТ ДАК «Хліб України» та в подальшому реалізували його по заниженій вартості.
Проте, матеріали провадження не містять відомостей та доказів, що діяльність у АТ ДАК «Хліб України» ОСОБА_6, ймовірно, стосується обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001473 від 04.09.2023, а саме, що така причетність є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема накладення арешту на майно. Як наслідок відсутні підстави вважати, що інформація, наявна на вилучених у неї пристроях, відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, тобто, що вони є речовими доказами.
Із огляду на наведене обґрунтованим є твердження апеляційної скарги про те, що в ухвалі слідчого судді та в клопотанні прокурора не зазначено, яке відношення має ОСОБА_6 та інформація, що міститься на вилучених у неї пристроях, до обставин досудового розслідування.
Постановою детектива від 12.10.2023 вилучені у ОСОБА_6 носії інформації визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42023000000001473 від 05.11.2019. Також постановою детектива від 11.10.2023, тобто до визнання речовим доказом, призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу тільки мобільного телефону Iphone А2633, на лотку сімкарти наявний номер НОМЕР_1 . Водночас, матеріали провадження не містять протоколу огляду зазначеного мобільного телефону, а протоколом огляду MacBook Air, model A2681, на корпусі наявний номер НОМЕР_2 стверджується, що подальше копіювання інформації та огляд такого не проводилися.
За вказаних обставин обґрунтованим є посилання апеляційної скарги представника на те, що оскільки сторона обвинувачення не оглянула телефон та ноутбук, відсутні підстави вважати, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок слідчого судді про те, що вилучене майно належить до речових доказів відповідно до вимог ст.98 КПК України, та про наявність підстав для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, обґрунтованим є посилання апеляційної скарги на безпідставну відмову суду в задоволенні клопотання представника власника майна про ознайомлення з матеріалами клопотання про арешт майна з посиланням на заборону детектива у розголошенні відомостей досудового розслідування в порядку ст.222 КПК України.
Статтею 20 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності.
У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.
Можливість учасника справи ознайомлюватися з матеріалами кримінального провадження є важливою гарантією реалізації принципу змагальності сторін та справедливого судового розгляду.
Засада змагальності є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч.1 ст.24 Конституції України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.
У справах «Матиєк проти Польщі», «Моісеєв проти Росії» ЄСПЛ дійшов висновку, що рівність сторін може бути порушена тоді, коли має місце обмежений доступ до матеріалів справи або ж до інших документів, що мають значення для провадження.
Відповідно до ч.3, 6 ст.64-2 КПК України третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосується арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених КПК України. Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє.
Положеннями ст.222 КПК України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч.1 ст.221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор не зобов`язані за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також ті матеріали, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Із наведеного слідує, що детектив чи прокурор у випадку наявності матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, не долучають такі до клопотання про арешт майна, оскільки ні детектив, ні прокурор не мають законних підстав забороняти суду надавати матеріали клопотання про арешт майна для ознайомлення представнику третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а тим більше не мають повноважень попереджати суд про обов`язок не розголошувати відомості, що містяться в таких матеріалах, без їхнього дозволу.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_6, скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у цій частині.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2023 року в частині накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон Iphone А2633, на лотку сімкарти наявний номер НОМЕР_1 ; MacBook Air, model А2681, на корпусі наявний номер НОМЕР_2, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 у частині накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_6, а саме: мобільний телефон Iphone А2633, на лотку сімкарти наявний номер НОМЕР_1 ; MacBook Air, model А2681, на корпусі наявний номер НОМЕР_2 .
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4