Document No. 115016082

Справа № 991/9378/23

Провадження №11-сс/991/879/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

підозрюваного ОСОБА_10,

прокурор та захисник ОСОБА_11 не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_10 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2023 року про повернення скарги у кримінальному провадженні №72023000410000034 від 11 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2023 року скаргу ОСОБА_10, яка подана на бездіяльність Генерального прокурора та постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання щодо зміни підслідності від 13 жовтня 2023 року, повернуто. Судове рішення мотивоване тим, що скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки відсутні умови, передбачені п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України, а також не надано рішення прокурора про передачу даного кримінального провадження за підслідністю до НАБУ на підстаіві абз.1 п.3 ч.5 ст.216 КПК України.

08 листопада 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_10 - ОСОБА_7, у якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та направити матеріали до Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст.306, 307 КПК України. На його думку, кримінальне провадження №72023000410000034 від 11 серпня 2023 року не підслідне БЕБ та має бути передано за підслідністю до НАБУ. Його підзахисним ОСОБА_10 було подано до Генерального прокурора, у порядку ч.1 ст.220 КПК України, клопотання про зміну підслідності, у якому він просив передати кримінальне провадження №72023000410000034 до НАБУ. 18 жовтня 2023 року ними отримана постанова про відмову у задоволенні клопотання від 13 жовтня 2023 року за підписом прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ ОСОБА_15 . Відповіді за підписом Генерального прокурора щодо розгляду клопотання надано не було. ОСОБА_10 відповідно до змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 14 вересня 2023 року підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч 2 ст.200, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України. На думку сторони захисту наявна умова, яка передбачена п.2 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки розмір збитків становить 5 877 765 263,20 грн. Крім того, за версією слідства, вчинення інкримінованих ОСОБА_10 злочинів здійснювалось у період з 2013 по 2023 рік, у той час як 21 грудня 2016 року 100% акцій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» продано Міністерству фінансів України, у результаті чого відбулася націоналізація банку. Тобто, вчинення інкримінованих ОСОБА_10 злочинів продовжувалось після націоналізації державою AT КБ «Приватбанк». Крім того, AT КБ «Приватбанк» звернулось із заявою про залучення його до кримінального провадження №72023000410000034 від 11 серпня 2023 року як потерпілого. Тому, на його думку, кримінальне провадження №72023000410000034 від 11 серпня 2023 року підслідне НАБУ, оскільки предмет або розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину, та воно вчинено службовими особами AT КБ «Приватбанк», у тому числі, у період коли частка державної власності у статутному капіталі даного банку перевищувала 50 відсотків. Вважає, що висновки прокурора, викладені у постанові про віднесення кримінального провадження у порядку абз.2 п.3 ч.5 ст.216 КПК України до підслідності детективів НАБУ, не мають значення для суду, який має самостійно визначити наявність чи відсутність тяжких наслідків для цілей визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Отже, висновки слідчого судді, що розгляд матеріалів скарги ОСОБА_10 на бездіяльність Генерального прокурора та постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання щодо зміни підслідності не належать до повноважень Вищого антикорупційного суду, є необгрунтованим та таким, що суперечить чинному КПК України. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки, первинна апеляційна скарга була подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в межах строку, визначеного КПК України, проте її з формальних причин ухвалою судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року повернуто на адресу сторони захисту.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі та надав пояснення аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі. Вважає, що строк підлягає поновленню, так як його помічник при поданні апеляційної скарги вперше був лише кур`єром.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 підтримали позицію, яка зазначена в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 .

Підозрюваний ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав позицію захисників.

Прокурор та захисник ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися. Неявка учасників судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судової справи, заслухавши учасників кримінального провадження, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

Ухвала слідчої судді, яка є предметом перегляду, постановлена 24 жовтня 2023 року за відсутності підозрюваного ОСОБА_10 . З матеріалів судового провадження вбачається, що копію оскаржуваного судового рішення захисник ОСОБА_10 - ОСОБА_13 отримав 25 жовтня 2023 року. Також він отримав для передачі ОСОБА_10 копію даної ухвали та скаргу (т.1 а.с.74). Проте, відомостей щодо отримання судового рішення підозрюваним ОСОБА_10 матеріали справи не містять, як і відсутні докази його направлення на адресу ІТТ відділу забезпечення судового слідства СБУ.

30 жовтня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла від помічника адвоката - захисника підозрюваного апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді від 24 жовтня 2023 року, яка ухвалою судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року повернута на підставі п.2 ч.3 ст.399 КПК України з врахуванням ч.2 ст. 16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» помічник адвоката виконує доручення адвоката у справах, що знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов`язків) адвоката. Звернення захисника з апеляційною скаргою до суду відповідно до п.3 ч.1 ст.393 КПК України відноситься до процесуальних повноважень адвоката як захисника, а не помічника чи кур`єра. Тобто, поважних причин пропуску строку захисником в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, не зазначено. Разом з тим, з метою забезпечення підозрюваному ОСОБА_10, який утримується під вартою та підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, права на доступ до правосуддя, враховуючи, що апеляційна скарга стосується саме його інтересів і не може залежати від процесуальної поведінки захисника, колегія суддів вважає, що строк для апеляційного оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК України).

Згідно з п.2 ч.2 ст.304 КПК України у випадку, якщо буде встановлено, що подана скарга не підлягає розгляду в цьому суді, вона повертається особі, яка її подала.

Відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст.45 КК України, ст.206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.

Згідно з п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України умовами підсудності кримінальних правопорушень, визначених у ст.33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду, визначено: 1) наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному в п.1 ч.5 ст.216 КПК України; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст.354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) та 3) кримінальне правопорушення, передбачене ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч.4 ст.18 КК України або у п.1 цієї частини.

Відповідно до ч.2 ст.33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

У зв`язку з чим, при розгляді скарги, яку подано в порядку ст.303 КПК України, слідчий суддя має право перевіряти скаргу на предмет відповідності критеріям підсудності, визначеним п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України. Однак, наявність таких умов у даному випадку колегією суддів не встановлена.

З матеріалів справи вбачається, що Головним підрозділом детективів БЕБ за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000410000034 від 11 серпня 2023 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.200 (чинна до 01 липня 2020), ч.1 ст.263 КК України, а також за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.200, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України, ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.5 ст.191; ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.200; ч.2 ст.27, ч.3 ст.209КК України.

02 вересня 2023 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.209КК України (т.1 а.с.20-29).

14 вересня 2023 року ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.2 ст.200 КК України, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209КК України (т.1 а.с.30-48).

Злочини за ст.191, 209 КК України належать до предметної підсудністю Вищого антикорупційного суду. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_10 вчинення розкрадання коштів та їх відмивання вперше у період не пізніше 26 березня 2013 року з подальшим перетворення відмитих коштів, тому зазначене, на думку колегії суддів, не впливає на підслідність провадження.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» №594 від 05 червня 2019 року Держава набула право власності на 100 відсотків акцій Банку 21 грудня 2016 року відповідно до ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 року №961 «Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи».

Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо підсудності кримінального провадження №72023000410000034 від 11 серпня 2023 року Вищому антикорупційному суду, на підставі п.2 ч.5 ст.216 КПК України є необгрунтованими, оскільки на час вчинення інримінованих ОСОБА_10 злочинів у статутному капіталі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», частка державної та комунальної власності була відсутня. Зазначення у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів від 14 вересня 2023 року інформації щодо їх вчинення у період з 2013 року по 2023 рік не є підставою для визначення підсудності кримінального провадження №72023000410000034 за Вищим антикорупційним судом, оскільки стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_10 вказує, що події мали місце у 2013-2014 роках. Відповідно до ст.33-1 КПК України наявність чи відсутність заяв про залучення потерпілих, а також вид статутного капіталу юридичних осіб, які залучені до кримінального провадження як потерпілі, не впливає на визначення підсудності.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Оскільки колегією судів встановлено, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Керуючись ст.45 КК України, ст.33-1, 216, 303, 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Поновити строк на апеляційне оскарження захиснику підозрюваного ОСОБА_7 .

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_10 - ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 жовтня 2023 року про повернення скарги залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4