- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/9434/23
Провадження № 1-кп/991/116/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, укладену 23.10.2023 між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7, у кримінальному провадженні № 52023000000000529 від 23.10.2023 за обвинуваченням:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимої, з вищою освітою, яка працює у виконавчому апараті Полтавської обласної ради на посаді консультанта відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату обласної ради, одруженої, має на утримані двох дітей 2008 та 2017 р. н., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
24 жовтня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52023000000000529 від 23.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), матеріали щодо якої виділені з кримінального провадження № 52023000000000446 від 27.12.2022.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2023 року призначено підготовче судове засідання в цій справі на 01.11.2023, яке в подальшому відкладалось на 23.11.2023.
На виконання вимог ч. 2 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) колегія суддів в підготовчому судовому засіданні 01 листопада 2023 року перейшла до розгляду угоди про визнання винуватості.
2. Формулювання обвинувачення та стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, яке скоєно за наступних фактичних обставин.
09 листопада 2016 року відповідно до Розпорядження голови Полтавської обласної ради № 194-к ОСОБА_6 призначено на посаду консультанта відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату обласної ради.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування здійснюється зокрема на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; верховенства права, демократизму і законності; дотримання прав місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади. Відповідно до ст. 8 цього Закону основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є, зокрема: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.
Відповідно до посадової інструкції консультанта відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату обласної ради (затвердженою Розпорядженням голови Полтавської обласної ради № 152 від 06.08.2018, зі змінами внесеними Розпорядженням голови Полтавської обласної ради № 229 від 16.10.2019), з якою ОСОБА_6 ознайомлена 16.10.2019, остання повинна знати Конституцію України, закони України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інші закони України, акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України (КМУ), нормативно-правові акти, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування, рішення обласної ради, розпорядження голови обласної ради, а також Положення про виконавчий апарат Полтавської обласної ради.
Всупереч вимогам вищевказаних нормативно-правових актів ОСОБА_6 сприяла депутату Полтавської обласної ради VIII скликання (далі - Особа-1) у заволодінні бюджетними коштами в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень шляхом зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин.
В результаті місцевих виборів, які відбулись 25.10.2020, Особа-1 обрана депутатом Полтавської обласної ради VIII скликання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження Особи-1 як депутата розпочалися 27.11.2020 на засіданні першої сесії Полтавської обласної ради VIIІ скликання.
Набувши повноваження депутата Полтавської обласної ради, з 27.11.2020 Особа-1 на постійній основі здійснювала функції представника колегіального органу місцевого самоврядування, а тому в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України постійно здійснювала функції представника місцевого самоврядування, тобто була службовою особою.
Так, Полтавською обласною радою VIII скликання прийнято «Положення про порядок та умови надання разової грошової допомоги», яке затверджене рішенням пленарного засідання другої сесії № 88 від 29.12.2020 (далі - Положення). Відповідно до вказаного Положення депутати Полтавської обласної ради здійснюють надання разової грошової допомоги громадянам, які зареєстровані та проживають на території Полтавської області, та внутрішньо переміщеним особам, які перебувають на обліку у структурному підрозділі з питань соціального захисту населення виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання. Основними напрямками надання допомоги є:
-підвищення матеріального забезпечення сім`ї (громадянина) та потреба у фінансовій допомозі;
-подолання наслідків пожежі, стихійного лиха, в результаті яких повністю або частково знищено житлові приміщення та майно громадян;
-проведення лікування та операцій.
Загальна сума коштів для надання допомоги визначається рішенням сесії обласної ради про обласний бюджет на відповідний рік, на підставі відповідної бюджетної програми.
Положенням встановлений наступний порядок надання допомоги. Для отримання допомоги громадянин надає письмову заяву в довільній формі на ім`я депутата обласної ради з необхідними документами, вказаними в пунктах 5, 6 Розділу II Положення, в якій вказується прізвище, ім`я, по батькові, адреса (обов`язково зазначається індекс відділення поштового зв`язку), контактний номер телефону автора звернення та підстави звернення, а саме:
-копію паспорта заявника або копію ГО-картки з Витягом із державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання або довідка про реєстрацію місця проживання особи відповідно до додатку 13 Правил реєстрації місця проживання, затверджену постановою КМУ від 02.03.2016 № 207;
-реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або довідку (штамп у паспорті) органів державної податкової служби про відмову від ідентифікаційного номеру через свої релігійні або інші переконання;
-оригінал акту обстеження матеріально-побутових умов заявника (згідно з додатком 1 до Положення);
-інформацію про реквізити карткового рахунку у банківській установі (у випадку, якщо заявник бажає отримати допомогу на особистий рахунок);
-документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб та інше), у разі якщо допомога надається членам сім`ї заявника;
-довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 509;
-інші документи, що підтверджують необхідність надання допомоги.
У разі якщо матеріальна допомога надається за напрямом, визначеним у підпункті 5.3 (проведення лікування та операцій) Розділу І Положення, до заяви із вищеперерахованими документами додаються:
-медичні довідки за встановленими формами Міністерства охорони здоров`я України:
-виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/о);
-виписка із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне утворення (форма № 027-І/о) - для осіб, у яких виявлено онкологічне захворювання;
-консультаційний висновок спеціаліста (форма № 028/о) - для громадян, які направляються на консультацію, в тому числі і для необхідності оперативного втручання.
Депутат обласної ради надає до Полтавської обласної ради письмове звернення та документи, передбачені пунктами 5, 6 Розділу II Положення, в якому вказує прізвище, ім`я, по батькові громадян та суму допомоги кожному з них. Разом із письмовим зверненням та документами, депутат обласної ради надає заяву про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (згідно з додатком 2 до Положення).
Відповідне письмове звернення та документи розглядаються головою обласної ради (у разі його відсутності, виконуючим обов`язки голови обласної ради) і за його дорученням відділ фінансового та господарського забезпечення виконавчого апарату обласної ради готує проект розпорядження. Копія розпорядження голови обласної ради про надання разової грошової допомоги з пакетом документів спрямовується до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації з метою проведення нарахування допомоги та оформлення виплатних документів Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр) відповідно до чинного законодавства та умов надання зазначеної допомоги.
Водночас, Положенням передбачено персональну відповідальність депутата обласної ради за визначення підстав та розміру надання матеріальної допомоги громадянам, а також одноособове прийняття ним цього рішення.
Так, згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення визначена в обласному бюджеті сума для надання допомоги зазначеній категорії громадянам рівномірно розподіляється серед депутатів обласної ради, які вирішують питання використання коштів винятково особисто, без втручання працівників виконавчого апарату обласної ради чи інших сторонніх осіб. Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Положення депутат обласної ради пропонує суму допомоги громадянам на підставі самостійно зроблених ним висновків у кожному конкретному випадку в залежності від потреби заявника та з урахуванням матеріального стану сім`ї. Згідно з п. 10 Розділу ІІ Положення за визначення підстав та розміру надання матеріальної допомоги громадянам депутат обласної ради несе персональну відповідальність.
При цьому депутат обласної ради самостійно приймає рішення щодо підстав та розміру надання матеріальної допомоги заявнику, а працівники виконавчого апарату Полтавської обласної ради перевіряють направлене депутатом письмове звернення та документи, необхідні для надання матеріальної допомоги, лише на предмет повноти та наявність невідповідностей.
Пунктом 3.7. напряму 3 «Організація громадських та соціальних заходів» «Програми розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021-2023 роки» (затверджена рішенням пленарного засідання другої сесії Полтавської обласної ради VIII скликання від 29.12.2020 року № 58) визначено орієнтовний обсяг фінансування на 2022 рік у сумі 8 400 000 гривень на надання депутатами обласної ради допомоги малозахищеним громадянам, які проживають на території Полтавської області.
Рішенням пленарного засідання 14 позачергової сесії Полтавської обласної ради VIII скликання від 26.07.2022 № 425 внесено зміни до п 3.7 «Програми розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021-2023 роки», а саме збільшено орієнтовний обсяг фінансування на 2022 рік до 16 800 000 гривень.
Рішенням пленарного засідання 10 позачергової сесії Полтавської обласної ради VIII скликання від 24.12.2021 № 374 «Про обласний бюджет Полтавської області на 2022 рік 16100000000 (код бюджету)» визначено витрати обласного бюджету у сумі 8 400 000 гривень на інші заходи у сфері соціального захисту і соціального забезпечення, передбачені «Програмою розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021-2023 роки».
Рішенням пленарного засідання 14 позачергової сесії Полтавської обласної ради VIII скликання від 26.07.2022 № 432 «Про внесення змін до показників обласного бюджету Полтавської області на 2022 рік 16100000000 (код бюджету)» збільшено на 8 400 000 гривень передбачений раніше розмір витрат обласного бюджету на інші заходи у сфері соціального захисту і соціального забезпечення, передбачені «Програмою розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021-2023 роки».
Таким чином, бюджетом Полтавської області на 2022 рік визначено витрати у сумі 16 800 000 гривень на надання депутатами Полтавської обласної ради допомоги малозахищеним громадянам, які проживають на території Полтавської області (з розрахунку близько 200 000 гривень на одного депутата).
09 грудня 2022 року близько 14:14 під час телефонної розмови першим заступником голови Полтавської обласної ради (далі - Особа-2) повідомлено Особі-1 у про необхідність терміново використати грошові кошти у сумі 200 000 гривень, виділені депутатам Полтавської обласної ради для надання матеріальної допомоги громадянам, та вказано, що 09.12.2022 останній день здачі відповідних документів. Під час розмови Особа-1 запитала у Особи-2 про можливість надати вказані грошові кошти своїй матері, на що отримала роз`яснення про наявність у такому випадку конфлікту інтересів. Також Особа-1 попросила Особу-2, щоб хтось із працівників Полтавської обласної ради за грошову винагороду у розмірі 100 доларів США допоміг йому в оформленні необхідних документів. Особа-2 пообіцяла надати контакт співробітника обласної ради на ім`я ОСОБА_8 .
Після вказаної розмови у Особи-1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, виділеними для надання депутатами Полтавської обласної ради матеріальної допомоги громадянам, шляхом використання свого службового становища і він почав пошук підконтрольних осіб, які отримають надані ним грошові кошти в якості матеріальної допомоги.
09 грудня 2022 року близько 14:25, реалізуючи свій злочинний умисел, Особа-1 зателефонувала Особі-3 та попросила останню допомогти знайти підконтрольних осіб, які б отримати матеріальну допомогу.
09 грудня 2022 року близько 14:29 Особа-1 зателефонувала консультанту відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату Полтавської обласної ради ОСОБА_6 та повідомила, що її номер телефону йому дала Особа-2. Під час розмови Особа-1 запитала у ОСОБА_6, чи зможе вона допомогти йому підготувати документи на отримання підконтрольною Особі-1 особою матеріальної допомоги.
Усвідомлюючи, що Особа-1 як депутат Полтавської обласної ради має намір, шляхом використання свого службового становища, заволодіти грошовими коштами, виділеними для надання матеріальної допомоги громадянам, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на пособництво Особі-1 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, і вона погодилась, шляхом надання засобів і знарядь, усуненням перешкод (а саме шляхом виготовлення проєктів документів для отримання матеріальної допомоги, резервування для них вхідних номерів в канцелярії), посприяти вчиненню Особою-1 злочину. Так, ОСОБА_6 запевнила її, що допоможе Особі-1 і визначеній нею особі швидко оформити відповідні документи на отримання такої допомоги.
У ході розмови Особа-1 обговорила з ОСОБА_6 можливість надання матеріальної допомоги своєму брату чи матері, однак у зв`язку з однаковим прізвищем та наявністю явно вираженого конфлікту інтересів вони відмовилися від цього варіанту. За результатами обговорення Особа-1 вирішила, що близько 150 000 гривень в якості матеріальної допомоги вона надасть своїй двоюрідній сестрі (далі - Особа-4). У свою чергу ОСОБА_6 запевнила Особу-1, що 09.12.2022 зробить запит на виготовлення акту обстеження матеріально-побутових умов заявника, а в понеділок сестра Особи-1 зможе забрати вказаний документ. Також ОСОБА_6 пообіцяла підготувати письмову заяву на отримання матеріальної допомоги від імені Особи-4.
Таким чином Особа-1 та ОСОБА_6, будучи обізнаними з нормами «Положення про порядок та умови надання разової грошової допомоги» та усвідомлюючи відсутність правових підстав для надання матеріальної допомоги Особі-4, вступили в злочинну змову з метою заволодіння бюджетними коштами. У подальшому 09.12.2022 близько 14:34, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, Особа-1 зателефонувала своїй двоюрідній сестрі Особі-4. З метою конспірації та уникнення можливості викриття своїх злочинних намірів Особа-1 домовилась поговорити з Особою-4 з використання месенджера «Viber». 09.12.2022 близько 14:40 Особа-1 зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила їй, що його двоюрідна сестра Особа-4 погодилась сприяти скоєнню злочину, обізнана про злочинні плани та попросила ОСОБА_6 сконтактувати з нею.
Таким чином Особа-4, усвідомлюючи, що Особа-1 як депутат Полтавської обласної ради має намір, шляхом використання свого службового становища, заволодіти грошовими коштами, виділеними для надання матеріальної допомоги громадянам, погодилась посприяти вчиненню вказаного злочину Особі?1 та ОСОБА_6
09 грудня 2022 року в період часу з 14:40 по 15:12 Особа-4 та ОСОБА_6 зустрілися неподалік адміністративної будівлі Полтавської обласної ради, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 45, де узгодили подальші спільні злочинні дії.
09 грудня 2022 року близько 15:12 Особа-1 зателефонувала Особі-4. У ході розмови Особа-4 повідомила Особі-1, що вона зустрічалася та узгодила з ОСОБА_6 подальші спільні дії щодо підготовки і надання до Полтавської обласної ради документів, необхідних для отримання нею матеріальної допомоги.
У подальшому ОСОБА_6, реалізуючи спільний із Особою-1 та Особою-4 злочинний умисел, забезпечила складання:
-від імені Особи-4 заяви на надання матеріальної допомоги на лікування, датованої 07.12.2022;
-від імені Особи-1 заяви про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», датованої 09.12.2022;
-від імені Особи-1 письмового звернення до голови Полтавської обласної ради щодо надання Особі-4 матеріальної допомоги в сумі 100 000 гривень. Також ОСОБА_6 забезпечила реєстрацію вказаного письмового звернення Особи-1 у Полтавській обласній раді за номером П-06-05/1251 від 09.12.2022;
-від імені Особи-1 листа (вих. № 09/12 від 09.12.2022) та направлення його до Управління соціального захисту населення Подільської районної в м. Полтаві ради (вх. № 8828 від 12.12.2022), з проханням надати громадянці Особі-4 акт обстеження житлово-побутових умов.
12 грудня 2022 року близько 13:07 відбулась телефонна розмова між ОСОБА_6 та Особою-1. ОСОБА_6 зазначила, що може оформити надання Особі-4 матеріальної допомоги у розмірі лише 100 000 гривень, а для оформлення іншої частини коштів у розмірі 50 000 гривень Особі-1 необхідно знайти іншу особу. Особа-1 та ОСОБА_6 домовились, що це питання буде вирішено за допомоги його двоюрідної сестри Особи-4, яка повинна підшукати таку людину. При цьому ОСОБА_6 та Особа-1 також домовились, що підписи в необхідних документах від імені Особи-1 будуть виконані або ОСОБА_6, або Особою-4 на їх розсуд.
Після вказаної розмови, а саме 12.12.2022 близько 13:09 Особа-1, використовуючи месенджер «Viber» надіслала Особі-4 два відеофайли, в яких вказала на необхідність підшукання інших осіб, яких можна залучити як отримувачів матеріальної допомоги.
12 грудня 2022 року, у період часу з 15:29 по 15:56 Особа-4 прибула до приміщення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Управління соціального захисту населення Подільської районної в м. Полтаві ради, розташованого за адесою: м. Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 33, де працівниками УСЗН Подільської районної в м. Полтаві ради Особою-5, Особою-6 та Особою-7 складено акт № 287 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї Особи-4 (реєстраційний номер 09.07.-6281 від 12.12.2022). У подальшому Особа-4 особисто (нарочно) отримала вказаний акт в Управлінні соціального захисту населення Подільської районної в м. Полтаві ради.
Цього ж дня, 12.12.2022, у період часу з 16:29 по 16:42 Особа-4, попередньо домовившись по телефону зі своєю знайомою - завідуючою амбулаторією сімейної медицини № 8 КП ЦПМСД № 1 ПМР (далі - Особа-8), прибула до приміщення вказаної амбулаторії, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 28, де Особа-8 на прохання Особи-4 склала виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого форми № 027/о щодо Особи-4.
Таким чином у період часу з 09.12.2022 по 13.12.2022 Особа-4, реалізуючи спільний із Особою-1 та ОСОБА_6 злочинний умисел, надала до виконавчого апарату Полтавської обласної ради наступні документи, які стали підставою для виплати їй матеріальної допомоги на лікування:
-копію сторінок свого паспорта;
-копію своєї картки фізичної особи - платника податків (із зазначенням її ідентифікаційного номеру);
-довідку № 2L4EU81ISK36A8K1 від 12.12.2022, видану АТ КБ «Приватбанк» з інформацією про реквізити карткового рахунку Особи-4 у банківській установі;
-акт обстеження матеріально-побутових умов № 287 від 12.12.2022;
-виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/о від 12.12.2022).
14 грудня 2022 року близько 19:45 Особа-1 зателефонувала ОСОБА_6 та поцікавилась результатами розгляду питання щодо виділення матеріальної допомоги Особі-4. ОСОБА_6 повідомила Особі-1, що вдалось оформити документи на виплату матеріальної допомоги лише в розмірі 100 000 гривень і що через деякий час вказані грошові кошти надійдуть на банківську картку Особи-4.
Після надходження до обласної ради всього необхідного пакету документів для надання матеріальної допомоги Особі-4 на лікування у сумі 100 000 гривень, працівниками виконавчого апарату Полтавської обласної ради здійснено їх перевірку на повноту та наявність невідповідностей. Після чого, не виявивши у поданих документах недоліків, головним спеціалістом сектору адміністративно-господарського забезпечення відділу фінансового та господарського забезпечення виконавчого апарату Полтавської обласної ради (далі - Особа-9) підготовлено проект Розпорядження голови Полтавської обласної ради про надання разової грошової допомоги громадянам, у числі яких зазначено також і Особа-4.
У подальшому головою Полтавської обласної ради видане Розпорядження про надання разової грошової допомоги № 329 від 19.12.2022, в яке включено пункт щодо виплати Особі-4 матеріальної допомоги на лікування у сумі 100 000 гривень. Після цього копію Розпорядження № 329 від 19.12.2022 з пакетом документів спрямовано до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації, де на їх підставі проведено нарахування допомоги Особі-4 у сумі 100 000 гривень.
26 грудня 2022 року на картковий банківській рахунок Особи НОМЕР_1, відкритий у АТ КБ «Приватбанк», надійшли грошові кошти у сумі 100 000 гривень з призначенням платежу «Соціальні виплати».
Водночас, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який продовжено, зокрема указом від 07.11.2022 № 757/2022 (затверджений Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX) з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб (надалі указами Президента України неодноразово продовжений і в подальшому), що свідчить про вчинення вказаний дій в умовах воєнного стану.
3. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості
23 жовтня 2023 року між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6 за участю її захисника ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості (далі також - Угода про визнання винуватості або Угода).
Угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які є тотожними формулюванню обвинувачення та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті, та істотні для цього кримінального провадження обставини.
Відповідно до формулювання обвинувачення, викладеного в п. 2 Угоди сторони кваліфікують дії ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
Угода містить інформацію про беззастережне визнання ОСОБА_6 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі повідомленої їй підозри та її зобов`язання беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення у судовому провадженні (п. 4 Угоди). Також в Угоді вказано про добровільність її укладення.
В пункті 5 Угоди викладено обов`язки обвинуваченої щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.
Так, ОСОБА_6 зобов`язується надавати правдиві та детальні показання щодо причетності та ролі Особи-1 та Особи-4 до заволодіння бюджетними коштами в сумі 100 000 гривень при наданні разової грошової допомоги громадянам, які зареєстровані та проживають на території Полтавської області, та внутрішньо переміщеним особам відповідно до Положення про порядок та умови надання разової грошової допомоги, затвердженого рішенням Полтавської обласної ради за № 88 від 29.12.2020, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.
При цьому ОСОБА_6 підтверджує правдивість, достовірність та повноту наданих нею органу досудового розслідування показань в якості підозрюваної у первинному кримінальному провадженні № 52023000000000446 від 27.12.2022, та зобов`язується підтвердити та надати аналогічні показання у майбутніх судових засіданнях, в тому числі при розгляді кримінального провадження стосовно Особи-1 та Особи-4.
Пунктом 6 Угоди зазначено про те, що положення ч. 1 ст. 472 КПК України щодо умов часткового звільнення обвинуваченої від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення злочину не застосовуються.
Відповідно до п. 8 Угоди сторони дійшли згоди, що у випадку затвердження цієї Угоди за вироком суду на підтримку Збройних Сил України (проєкт UNITED24 «Армія Дронів») будуть перераховані грошові кошти в сумі 80 520 гривень, належні ОСОБА_6, та внесені нею на рахунок Вищого антикорупційного суду в як застава. Також протягом 10 днів з дня затвердження даної Угоди ОСОБА_6 додатково перераховує (у тому числі забезпечує перерахування третіми особами) на підтримку Збройних Сил України (проєкт UNITED24 «Армія Дронів») грошові кошти в розмірі 20 000 гривень.
Крім цього, прокурором у відповідності до вимог ст. 470 КПК України при укладенні Угоди враховані істотні для відповідного кримінального провадження обставини, викладені у підпунктах 1-7 пункту 3 Угоди, а саме: (1) ступінь та характер сприяння підозрюваної ОСОБА_6 у кримінальному провадженні щодо неї та інших осіб, а саме: надання нею детальних та правдивих показань, беззаперечне визнання нею своєї винуватості в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, її належна процесуальна поведінка тощо; (2) характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, спричинення шкоди внаслідок його вчинення лише громадським інтересам; (3) особу ОСОБА_6, яка раніше не судима, характеризується позитивно, заміжня, має двох дітей (2008 та 2017 років народження); (4) наявність суспільного інтересу в швидкому досудовому розслідуванні та судовому провадженні, також викритті інших осіб у скоєнні цього кримінального правопорушення, (5) наявність суспільного інтересу в запобіганні повторного вчинення кримінальних правопорушень; (6) наявність обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприянню розкриттю злочину; (7) відсутність обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_6 .
При вирішенні питання щодо міри покарання обвинуваченій ОСОБА_6, сторони, врахувавши наведені вище обставини, узгодили покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, окрім виборних посад, строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України сторони узгодили звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням. На підставі ч. 3 ст. 75 КК України сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку в 1 (один) рік.
На призначення вказаного вище покарання та звільнення від його відбування з випробуванням підозрювана ОСОБА_6 згодна (п. 7 Угоди)
В Угоді також наведені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, відмову обвинуваченої від здійснення прав, передбачених абз. 1-4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки невиконання Угоди відповідно до ст. 476 КПК України (п. п. 8, 11 Угоди).
4. Позиції учасників судового провадження
4.1 Позиція сторони обвинувачення
Прокурор в судовому засіданні виклав обставини кримінального провадження, описані в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, які стосуються заволодіння бюджетними коштами в сумі сто тисяч гривень. Прокурор вважає, що правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 4 статті 191 КК України є вірною, оскільки обвинувачена була лише пособником у вчиненні злочину. Так, обвинувачена шляхом надання засобів і знарядь, усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими особами, бо саме вона готувала проєкти заяв документів для депутата місцевої ради для отримання матеріальної допомоги, зарезервувала для цих документів вхідний номер в канцелярії. У сторони обвинувачення немає відомостей на підтвердження факту отримання ОСОБА_6 винагороди за свої дії. Прокурор вважає, що головним мотивом пособництва у вчиненні злочину для обвинуваченої була необхідність створення відповідної репутації перед керівництвом.
Щодо матеріальної шкоди та наявності потерпілих в цьому кримінальному провадженні, прокурор зазначив, що Полтавська обласна рада не виявила бажання бути залученою до кримінального провадження як потерпілий, водночас згідно з практикою Верховного Суду участь потерпілого в кримінальних провадженнях щодо корисливих злочинів не є обов`язковою. До обвинуваченої ОСОБА_6 матеріальні претензії відсутні, оскільки матеріальну вигоду отримали інші особи.
Заявив, що сторона обвинувачення виявила вказаний злочин в ході негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) щодо іншого кримінального провадження, та отримала дозвіл слідчого судді на використання відомостей НСРД в інших кримінальних провадженнях. Розслідуване кримінальне провадження є підслідним Національному антикорупційному бюро України і підсудним Вищому антикорупційному суду. Скарг до органу досудового розслідування не від сторони захисту не надходило.
Вказав, що укладання Угоди переслідує суспільний інтерес, зокрема за її умовами будуть перераховані грошові кошти на Збройні Сили України в розмірі завданих збитків, обвинувачена спроможна сплатити ці кошти. Заявив про наявність ряду характеризуючих і пом`якшуючих обставин, та підтвердив, що Угоду про визнання винуватості укладено за ініціативою сторони захисту.
Відтак, прокурор Угоду про визнання винуватості підтримав в повному обсязі, просив суд про її затвердження з огляду на відповідність Угоди вимогам законодавства та добровільність її укладення.
4.2 Позиція сторони захисту
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 повністю визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та заявила про своє розкаяння у вчиненому, викладених обставин не оспорювала.
Пояснила, що дійсно допомогла оформити документи на матеріальну допомогу для ОСОБА_9 двоюрідної сестри депутата Полтавської обласної ради ОСОБА_10 у зв`язку із скороченими строками подачі таких документів, оскільки до неї звернулося її керівництво, а саме перший заступник керівника Полтавської обласної ради ОСОБА_11 (хоча не це входить до її безпосередніх обов`язків, обвинувачена за її посадовою інструкцією повинна сприяти депутатам у здійсненні ними своїх повноважень). Розуміла, що двоюрідна сестра депутата не мала права на матеріальну допомогу. За свої дії винагороду не отримувала, метою вчинення протиправних дій було гарно виглядати перед начальством. Вирішила сама йти на співпрацю зі слідством після вручення повідомлення про підозру, на першому допиті надавала викривальні покази, надалі не планує продовжувати протиправну діяльність.
Також вказала, що Угода про визнання винуватості укладена нею добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось. З викладом фактичних обставин в обвинувальному акті і Угоді про визнання винуватості та правовою кваліфікацією своїх дій згодна. Зазначила, що розуміє права, визначені ст. 474 КПК України, їй зрозумілі наслідки укладення та затвердження Угоди. ОСОБА_6 підтвердила, що розуміє характер пред`явленого обвинувачення, визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, погоджується з видом та мірою покарання, яке буде до неї застосовано, а також з іншими заходами, які передбачає Угода, зокрема необхідність надання показань щодо Особи-1 та Особи-4 та перерахування грошових коштів на підтримку Збройних Сил України. Пояснила, що погоджується перерахувати всю суму застави на Збройні Сили України, та має фінансову можливість додатково сплатити 20 тисяч гривень на спецрахунок для Збройних Сил України, а також планує надати показання проти інших учасників вчинення злочину.
Захисник ОСОБА_7, вказав, що він здійснював представництво і захист інтересів обвинуваченої протягом усього досудового розслідування та під час укладення Угоди. Скарг на дії сторони обвинувачення не подавав, надав ряд документів, які позитивно характеризують обвинувачену.
За результатами підготовчого судового засідання сторони просили суд призначити узгоджене сторонами в Угоді покарання та іспитовий строк в межах одного року.
У зв`язку з наведеним суд переконаний, що укладання Угоди сторонами є добровільним, і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.
5. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості
Під час судового розгляду на підставі Угоди судом роз`яснено положення КПК України, які встановлюють обмеження на оскарження вироків, укладених на підставі таких угод, а також встановлено, що учасникам відомо та зрозуміло:
1) про те, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження цієї Угоди для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 пункту 1 ч. 4 ст. 474 КПК України;
2) про те, що ч. 4 ст. 394 і ч. 3 ст. 424 КПК України встановлено особливості апеляційного і касаційного оскарження вироку суду першої інстанції на підставі Угоди, зокрема обмежено коло суб`єктів права на оскарження та визначено вичерпний перелік підстав для оскарження такого вироку;
3) наслідки невиконання Угоди, передбачені ст. 476 КПК України, зокрема про те, що умисне невиконання Угоди є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
6. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність Угоди вимогам цього Кодексу та положення закону, якими він керувався
Розглядаючи питання про затвердження Угоди про визнання винуватості, після дослідження та аналізу змісту обвинувального акта та Угоди про визнання винуватості, наданих сторонами матеріалів, колегія суддів дійшла до таких висновків.
6.1 Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України і КК України, та правильності правової кваліфікації
Судом встановлено, що укладена між прокурором та підозрюваною за участю її захисника Угода містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в Угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини цього кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 474 КПК України, суд повинен відмовити в затверджені відповідної угоди, якщо допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.
В рамках розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачується у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану. З урахуванням інформації, наведеної як в обвинувальному акті, так і в Угоді про визнання винуватості, пояснень сторін в судовому засіданні, суд приходить до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. За змістом п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення Угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди. Судом встановлено, що Угода про визнання винуватості укладена за ініціативою обвинуваченої ОСОБА_6, і підписана сторонами кримінального провадження 23 жовтня 2023 року за участю захисника ОСОБА_7, про що свідчить підпис останнього.
КПК України дозволяє укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України).
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 4 статті 191 КК України, який інкримінується обвинуваченій, належить до тяжких злочинів у відповідності до вимог ч. 5 ст. 12 КК України, оскільки санкція ч. 4 ст. 191 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Таким чином, норма п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України дозволяє укладати угоду про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні.
Абз. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. В даному випадку, згідно з обвинувальним актом, заяв про залучення до провадження як потерпілого не надходило, внаслідок чого потерпілі у цьому провадженні кримінальному відсутні, відтак дотримано вимоги ст. 469 КПК України, а шкода завдана лише державним та суспільним інтересам.
6.2 Щодо призначення покарання
Сторонами узгоджено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років зі звільненням від його відбування покарання з випробуванням, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, окрім виборних посад, строком 1 (один) рік. Стосовно можливості затвердження узгодженого сторонами Угоди покарання, суд виходить із такого.
Відповідно до примітки ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем. Частина 1 статті 75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Однак, частина друга цієї статті, яка регламентує звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, такого обмеження не містить.
Відтак, частина 1 ст. 75 КК України накладає обмеження на суд щодо можливості звільнення особи від покарання від відбування покарання з випробуванням за корупційне кримінальне правопорушення при винесенні вироку за результатом загального судового розгляду кримінального провадження, а частина друга ст. 75 КК України говорить про випадок винесення судом вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості.
Щодо можливості звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України суд керується такими мотивами.
Згідно з ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами Угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Норма частини 1 ст. 75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Зміни про таке обмеження були внесені тільки в частину першу цієї статті Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» в редакції № 1698-VII від 14.10.2014. Проте частина друга статті такого обмеження не містить, та діє до тепер в редакції, чинній на момент внесення зазначених змін, хоча неодноразово до самої статті 75 КК України вносились зміни різними законами (закони України від 22.11.2018 № 2617-VIII, враховуючи зміни, внесені Законом України від 03.12.2019 № 321-IX; від 16.02.2021 № 1231-IX, від 29.06.2021 № 1576-IX, від 01.12.2022 № 2812-IX, від 13.12.2022 № 2839-IX).
Внесення у кримінальний закон обмеження «крім корупційних злочинів» в розділи, які регулюють питання звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання та його відбування (статті 45, 46, 47, 48, 74, 75, 79, 81 КК України) має чітко виражений характер, який очевидно свідчить про цілеспрямованість та конкретність таких обмежень саме в тих випадках, які мав на меті законодавець.
Зважаючи на вибіркову позицію щодо внесення обмежень, які пов`язані із засудженням за корупційні кримінальні правопорушення, суд переконаний, що мети поширення таких обмежень на випадки затвердження судом угод про примирення або про визнання винуватості, законодавець не переслідував. Окрім того, у ч. 4 ст. 3 КК України міститься пряма заборона на застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.
Суд вважає, що положення цієї норми є послідовною реалізацією законодавцем принципів невідворотності покарання та пропорційності покарання щодо осіб, які, будучи обвинуваченими у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, виявили бажання співпрацювати з органом досудового розслідування щодо викриття інших корупційних кримінальних правопорушень, та з урахуванням дотримання законодавчих фільтрів, визначених статтями 468-476 КПК України, є ефективним інструментом попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових.
Отже, із урахуванням викладеного у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами основне покарання у виді п`яти років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання, яке може бути затверджено судом.
Відповідно до статті 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Частиною 1 статті 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Суд враховує, що вчинення злочину - пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (вчинене в умовах воєнного стану), було пов`язане із здійсненням ОСОБА_6 своїх службових обов`язків на посаді консультанта відділу з питань забезпечення діяльності керівництва виконавчого апарату обласної ради.
У зв`язку з наведеним, зважаючи на роль обвинуваченої у вчиненні злочину і використання нею її статусу для вчинення корупційного кримінального правопорушення, та для ефективного запобігання вчиненню нових корупційних злочинів, суд вважає за необхідне затвердити узгоджене сторонами додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, окрім виборних посад, строком 1 (один) рік. Призначене додаткове покарання підлягає реальному виконанню.
Отже, узгоджене основне і додаткові покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, встановленому розміру і виду покарання, визначеного санкцією ч. 4 ст. 191 КК України, та вимогам ст. 77 КК України в частині призначення додаткових покарань.
При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує роль обвинуваченої при вчиненні корупційного злочину та її поведінку в подальшому при проведені досудового розслідування, зокрема надання викривальних показань органу досудового розслідування, обов`язок надати такі показання і на етапі судового розгляду відносно іншої службової особи, яка на момент вчинення злочину займала посаду депутата місцевої ради.
Крім того, суд враховує належну процесуальну поведінку ОСОБА_6, дані, які її характеризують: обвинувачена раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога або лікаря - психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно (за довідкою, наданою Полтавською обласною радою), заміжня, має двох дітей (2008 та 2017 років народження). Суд встановив наявність пом`якшуючих обставин у відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: щире каяття; активне сприянню розкриттю злочину. Відповідно до статті 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Разом з цим, суд звертає увагу на використання обвинуваченою свого статусу публічного службовця (консультанта відділу виконавчого апарату обласної ради) для пособництва у вчиненні іншими особами корупційного злочину. Суспільна небезпека вчиненого кримінального правопорушення є значною, оскільки посягає на авторитет публічної служби (служби в органах місцевого самоврядування). Тому для ефективного запобігання вчиненню нових корупційних злочинів, колегія суддів вважає за доцільне визначити термін звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України суд також покладає на ОСОБА_6 обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
6.3 Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства
Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).
Суд враховує, що за умовами Угоди обвинувачена бере на себе обов`язок співпраці з прокурором у викритті злочину, розслідуваного в рамках іншого кримінального провадження № 52023000000000446 від 27.12.2022.
Надання ОСОБА_6 показань, які викривають інших осіб, матиме суттєве значення для подальшого перебігу кримінального провадження за їх підозрою (обвинуваченням), зміцнить доказову базу, сприятиме швидшому притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, відшкодуванню завданих збитків.
Суд вважає, що інтерес суспільства тут полягає в забезпеченні можливості найскорішого вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів, а також у забезпеченні можливості сприяння правоохоронним органам у розслідуванні кримінального провадження щодо депутата місцевої ради.
Відтак, у зв`язку з беззаперечним визнанням вини, належної процесуальної поведінки обвинуваченої, співпраці зі слідством у викритті інших учасників злочину, на думку суду є недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 .
6.4 Щодо порушення прав третіх осіб
Пунктом 3 частини 7 статті 474 КПК України передбачено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Із дослідженої судом у судовому засіданні Угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що її умови не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
Окремо суд наголошує, що колегією суддів не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб, та не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості, а також судом при розгляді цього кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо них, а інформація, викладена у цьому вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди (справа «Навальний і Офіцеров проти Росії», заява № 46632/13 і № 28671/14).
Таким чином, цей вирок не може бути належним та допустимим доказом причетності до вчинення будь якого злочину осіб, що не є учасниками цього кримінального провадження. Згідно зі ст. 90 КПК України преюдиціальне значення у кримінальному провадженні мають лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, якими встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Проте вирок, ухвалений у цьому кримінальному провадженні, таким рішенням не є.
З огляду на це, з метою недопущення порушення презумпції невинуватості інших осіб, суд у вироку виключив дані, які б давали можливість ідентифікувати осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, окрім даних про обвинувачену. Суд також не висловлював у вироку думку про винуватість інших осіб у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу. Всі формулювання у вироку викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченої, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації.
З тексту вироку немає змоги достеменно ідентифікувати інших осіб, причетних до обставин, які викладені у формулюванні обвинувачення, а вказівка на посади чи інші дані, які зустрічаються в тексті вироку є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_6, без зазначення яких неможливо повно сформулювати її обвинувачення за ч. 5 ст. 27, ч. 4 статті 191 КК України.
6.5 Щодо можливості обвинуваченої виконати взяті на себе за угодою зобов`язання
В пункті 5 Угоди про визнання винуватості визначено обов`язок обвинуваченої в частині співпраці з органом досудового розслідування у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, зокрема ОСОБА_6 зобов`язується надавати правдиві та детальні показання щодо причетності інших осіб (осіб, які у вироку зазначені як Особа-1 та Особа-4) до вчинення злочину, передбаченого ст. 191 КК України, обставини якого детально викладені в письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що визначені в Угоді обов`язки в частині співпраці з органом досудового розслідування є для неї зрозумілими та посильними для виконання. ОСОБА_6 підтвердила той факт, що він вже надала викривальні покази на етапі досудового обслідування та має намір свідчити й під час розгляду кримінального провадження в суді. Крім того, саме вона проявила ініціативу щодо співпраці зі стороною обвинувачення, самостійно ініціювала укладання угоди про визнання винуватості. Про факт такої співпраці повідомлено в судовому засіданні як прокурором, так і стороною захисту. Тому суд вважає, що обов`язки щодо подальшої співпраці зі стороною обвинувачення ОСОБА_6 має змогу і намір виконувати, оскільки це підтверджено її попередньою поведінкою.
Крім того, п. 10 Угоди визначено обов`язок обвинуваченої протягом 10 (десяти) днів з дня її затвердження перерахувати (у тому числі забезпечити перерахування третіми особами) на Збройні Сили України грошові кошти в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.
Обвинувачена в ході судового засідання підтвердила можливість виконання взятого на себе фінансового зобов`язання в термін, що передбачений угодою, оскільки має можливість сплатити вказану суму із власних заощаджень.
Тож в підготовчому судовому засіданні колегією суддів встановлено, що визначені в угоді про визнання винуватості як покарання, так і обов`язки для обвинуваченої є зрозумілим та посильними для виконання.
6.6 Висновки
З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів констатує, що укладена у цьому кримінальному проваджені Угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність. Судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України. З огляду на вказане суд дійшов до висновку про необхідність її затвердження шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченій ОСОБА_6 узгодженого сторонами покарання.
7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди
7.1 Заходи забезпечення кримінального провадження
Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.
Встановлено, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду щодо обвинуваченої обирався запобіжний захід в рамках кримінального провадження № 52022000000000446 від 27.12.2022, матеріали з якого 23 жовтня 2023 року були виділені в окреме кримінальне провадження за № 52023000000000529.
Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2023 у справі № 991/8060/23 застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень з покладенням ряду обов`язків, строком на два місяці.
У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що після 14 листопада 2023 року (і на момент ухвалення вироку) строк дії покладених на обвинувачену ухвалою слідчого судді обов`язків не продовжувався, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов`язки є скасованими із 15.11.2023, а інший запобіжний захід не обирався.
Порушень виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, покладених на неї судовим рішенням та передбачених кримінальним процесуальним законом, суд не встановив. Процесуальна поведінка обвинуваченої під час судового провадження свідчить, що визначений під час досудового розслідування розмір застави був достатнім для забезпечення належного нею виконання своїх процесуальних обов`язків.
Разом з тим суд, ухвалюючи вирок, має вирішити питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження. Суд не вбачає підстав для застосування нового запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки у зв`язку з укладанням Угоди про визнання винуватості чинний запобіжний захід є достатнім для дотримання обвинуваченою процесуальних обов`язків, встановлених КПК України.
Відповідно до умов Угоди, за рішенням суду, яким буде затверджено Угоду, грошові кошти в сумі 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень, внесені ОСОБА_6 на рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави на виконання вищенаведеного рішення слідчого судді, перераховуються на спеціальний рахунок на підтримку Збройних Сил України. В судовому засіданні ОСОБА_6 підтвердила намір перерахувати всю суму застави на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
Згідно з п. 7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 № 15, кошти внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку (п. 8 Порядку).
З урахуванням наведеного, за загальним правилом, кошти, внесені як застава, повертаються заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ним банківський рахунок і в подальшому заставодавець має право розпоряджатись ними на власний розсуд.
Водночас, за умовами Угоди та пояснень сторін, наданих в судовому засіданні, заставодавець погоджується на перерахування застави на спеціально визначений рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України. Тому після набрання вироком законної сили заставу слід перерахувати на визначений сторонами банківський рахунок.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд встановив, що арешт майна обвинуваченої як захід забезпечення кримінального провадження не застосовувався.
7.2 Процесуальні витрати
Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України). Ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту не надано суду документального підтвердження понесення будь-яких процесуальних витрат в кримінальному проваджені № 52023000000000529 від 23.10.2023.
7.3 Цивільний позов та відшкодування завданої шкоди
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
7.4 Вирішення долі речових доказів і документів
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, колегія суддів вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Речові докази до суду не подавались.
7.5 Інше
Підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи відсутні. Викривач у цьому кримінальному провадженні відсутній. Спеціальна конфіскація не застосовується.
На підставі викладеного та керуючись статтями 314, 368-371, 374-376, 474-475, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 жовтня 2023 року в місті Києві між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та підозрюваною ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2023 року за № 52023000000000529.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.
Призначити ОСОБА_6 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, окрім виборних посад, строком 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування узгодженого сторонами основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробовуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Додаткове покарання щодо ОСОБА_6 у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, окрім виборних посад, строком 1 (один) рік підлягає реальному виконанню.
Іспитовий строк ОСОБА_6 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід у виді застави, застосований на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 991/8060/23 (провадження 1-кс/991/8117/23) залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили заставу, встановлену ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 вересня 2023 року у справі № 991/8060/23 (провадження 1-кс/991/8117/23) в сумі 80 520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень, та внесену ОСОБА_6 на рахунок Вищого антикорупційного суду (квитанція № 14 від 18.09.2023), перерахувати на підтримку Збройних сил України (проєкт UNITED24 «Армія Дронів») на спеціальний рахунок (реквізити сплати: Національний банк України; МФО 300001; рахунок № UA843000010000000047330992708; код ЄДРПОУ 00032106; отримувач: Національний банк України; призначення платежу: допомога ЗСУ для проєкту Армія Дронів).
Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Роз`яснити, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3