- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/10192/23
Провадження 1-кс/991/10286/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, її захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018 (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
21.11.2023 від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотання про зміну клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, у якому зазначив, що підозрювана надала показання, зміст яких свідчить про її бажання сприяти встановленню обставин вчинення злочинів, які розслідуються в рамках Кримінального провадження, за такого просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку з покладанням на неї додаткових процесуальних обов`язків у відповідності до положень ч.5 ст. 194 КПК України (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212 КК України, серед яких є тяжкі та особливо тяжкі;
2) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти Кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) підозрювана під час допиту надала викривальні показання, зміст яких свідчить про її бажання сприяти встановленню обставин вчинення злочинів, які розслідуються в рамках Кримінального провадження, проте, з урахуванням положень ст. 23 КПК України надані показання не свідчать про відсутність заявлених ризиків;
4) застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт з покладанням на неї ряду додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення Клопотання щодо застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, позицію захисника підтримала.
Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначені положення закону слідчий суддя під час вирішення питання чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту зобов`язаний встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення обґрунтованою; 2) чи наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, які були заявлені стороною обвинувачення; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти вказаним ризикам.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
08 листопада 2023 року детективом НАБУ ОСОБА_7 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212 КК України, яке цього ж дня вручено останній (далі - Повідомлення про підозру).
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
-за ч. 1 ст. 255 КК України, а саме в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжких злочинів;
-за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212 КК України, а саме у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації,
за наступних обставин.
Не пізніше жовтня 2017 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_8, діючи з метою особистого збагачення, здійснюючи фактичне володіння та управління ПП «СІА-БРОК», яке займалося наданням митно-брокерських послуг, вирішив займатися протиправною діяльністю, яка полягала у наданні послуг суб`єктам господарської діяльності, які займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу (надалі - ЄС) на території України (надалі - замовники товарів) з незаконної мінімізації митних платежів при здійсненні їх імпорту, тобто у незаконному ввезенні на митну територію України через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (надалі - МАПП «Ягодин») товарів без належної сплати митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету України, усвідомлюючи при цьому невідворотність настання шкоди (матеріальних збитків) державним інтересам.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 не пізніше жовтня 2017 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких злочинів, яку очолив та якою керував. До складу злочинної організації увійшли ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також інші особи.
Вказані особи зорганізувалися у внутрішньо та зовнішньо стійке ієрархічне об`єднання, мали на меті спільне вчинення тяжких злочинів, діяли умисно й добровільно, усвідомлювали наслідки своїх спільних злочинних дій, були обізнаними зі злочинним планом, розробленим ОСОБА_8, власними функціями з його реалізації у відповідних частинах, координували свої злочинні дії між собою, підкоряючись при цьому ОСОБА_8, виконуючи його вказівки, вживали заходів зі збереження діяльності злочинної організації в таємниці.
Ієрархічність злочинної організації було забезпечено її структуруванням за рівнями, що включали загальну підпорядкованість ОСОБА_8, а також чітко визначену підпорядкованість рядових членів злочинної організації керівникам нижчої ланки, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, вертикальними зв`язками між вищими та нижчими структурами об`єднання.
ОСОБА_8 визначив конкретні завдання учасників організації, об`єднав їхні зусилля, скоординував їх дії і забезпечив спільну діяльність, спрямовану на досягнення розробленого ним плану.
Відповідно до розробленого ОСОБА_8 злочинного плану члени злочинної організації підшукали замовників товарів, які погодились мінімізувати митні платежі при здійсненні фактичного імпорту товарів, налагодили закупівлю, способи оплати, митне оформлення в країнах ЄС, безпосередню доставку товарів по території України замовникам товарів, а також реалізували розроблені ним злочинні схеми незаконного ввезення через МАПП «Ягодин» товарів з приховуванням від митного контролю, які унеможливлювали викриття протиправної діяльності, зокрема схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без їх декларування та схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів.
Схема ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без їх декларування використовувалася злочинною організацією при здійсненні ввезення мобільних телефонів, аксесуарів до них, іншої комп`ютерної техніки, здебільшого виробництва торгової марки «Apple», інших коштовних товарів. Для налагодження закупівлі товарів торгової марки «Apple» на території ЄС, ОСОБА_8 використав свої зв`язки з керівництвом ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА», яке є дочірнім підприємством корпорації «ASBISC Enterprises PLS», що займається оптовими продажами комп`ютерної техніки на території ЄС та має логістичний склад у м. Прага Чеської Республіки, використовуючи в якості платників підконтрольні йому іноземні компанії «ALLWORLD GLOBAL TRADING LLP», «ALLEMAND & KARLTON LP», в разі відсутності у замовників товарів спроможності здійснити оплату товарів самостійно. Якщо замовники товарів були спроможні самостійно здійснити закупівлю та оплату товарів, то використовувалися митні агенції, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС та могли здійснити митне оформлення вивозу вказаних товарів з території ЄС, як місце доставки та митного оформлення товарів, з якого члени злочинної організації могли отримати їх для подальшого незаконного ввезення на митну територію України.
Для реалізації даної злочинної схеми ОСОБА_8 придбав вантажні фургони, надалі здійснив їх державну реєстрацію за учасниками злочинної організації, отримавши відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та комплекти номерних знаків. Після цього, до Територіальних сервісних центрів МВС України подано завідомо неправдиві заяви про втрату свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів та заяв щодо перереєстрації транспортних засобів при заміні номерних знаків, таким чином отримано нові комплекти свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів і номерних знаків. Дані дії здійснено з метою конспірації та унеможливлення викриття правоохоронними органами злочинної діяльності, адже відповідно до злочинного плану, при перебуванні вантажних фургонів на території ЄС використовувалися недійсні, внаслідок подання зазначених заяв, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та комплекти номерних знаків до них, лише після проходження митного та прикордонного контролю відповідними компетентними органами Республіки Польща та виїзду на нейтральну смугу учасник злочинної організації змінював комплект номерних знаків на дійсні і при проходженні прикордонного, митного контролів та пересуванні по території України використовував дійсне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки. Разом з тим, відповідно до розробленого ОСОБА_8 злочинного плану, з метою конспірації та унеможливлення викриття правоохоронними органами злочинної діяльності, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща, керування вантажним фургоном, подання необхідних документів виконувалося окремим членом злочинної організації, який підлягав заміні на іншого члена злочинної організації після виїзду з території Республіки Польща на нейтральну смугу.
На виконання злочинного плану відбувалося декларування та подання достовірних документів стосовно товарів, що вивозяться з території ЄС, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща. Натомість при прибутті до зони митного контролю МАПП «Ягодин» та подальшому проходженні прикордонного та митного контролю учасник злочинної організації приховував факт ввезення вказаних товарів, діючи в порушення вимог ст.ст. 75, 198, 374 Митного кодексу України, не здійснював декларування їх ввезення на митну територію України з метою унеможливлення подальшого нарахування та сплати митних платежів. Після проходження прикордонного та митного контролю, тобто фактичному імпорті (випуску у вільний обіг) ввезених товарів без сплати митних платежів, учасник злочинної організації доставляв їх замовникам товарів або на складські приміщення, які використовувалися учасниками злочинної організації для сортування і подальшого відправлення товарів замовникам товарів, а також для зберігання вантажних фургонів та інших засобів, які використовувалися при здійсненні злочинної діяльності.
Схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, використовувалася злочинною організацією здебільшого при здійсненні ввезення на митну територію України інших, більш об`ємних комерційних партій товарів, зокрема: автомобільних запчастин, одягу, взуття, комп`ютерної техніки, електронної техніки, косметики тощо.
Відповідно до злочинного плану ОСОБА_8 члени злочинної організації підшукали юридичні особи - нерезиденти України та юридичні особи, які зареєстровані на території України, склали від їх імені завідомо неправдиві зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно нібито придбання та подальшу поставку на митну територію України товарів з невеликою митною вартістю відносно об`єму та ваги, зокрема будівельних матеріалів та плит деревостружкових (надалі - «товарів прикриття»), на підставі яких надалі здійснювали імпорт через МАПП «Ягодин» на митну територію України «товарів прикриття» за допомогою вантажних автомобілів із причепами найманих перевізників. Окрім зазначеного, вказані юридичні особи, що зареєстровані на території України, проходили відповідну акредитацію, тобто реєструвалися суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, та перераховували кошти з відкритих банківських рахунків на єдиний казначейський рахунок ДФС України, з якого сплачувалися митні платежі, які нараховувалися при митному оформленні імпорту «товарів прикриття».
Замовники товарів самостійно чи через відповідних членів злочинної організації здійснювали закупівлю та оплату товарів, після чого здійснювали переміщення товарів до митних агенцій, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС та могли здійснити митне оформлення подальшого вивозу вказаних товарів з території ЄС до України за допомогою вантажних автомобілів із причепами, які були найняті членами злочинної організації. На вказаних митних агенціях, за контролю та координації членів злочинної організації, формували партії товарів для завантаження та подальшого переміщення на митну територію України.
Відповідно до розробленого злочинного плану окремі учасники злочинної організації, використовуючи кваліфіковані сертифікати відкритих ключів та паролі до них (надалі - ЕЦП) директорів юридичних осіб, зареєстрованих на території України, подавали митні декларації типу «ІМ 40 ЕА», тобто попередні митні декларації з обсягом даних, необхідних для випуску товарів у митний режим ввезення товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), чи митні декларації типу «ІМ 40 ЕЕ», тобто попередні митні декларації з обсягом даних, необхідних для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення при ввезенні товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), в яких зазначали завідомо неправдиві відомості щодо імпорту на митну територію України «товарів прикриття» для подальшого проходження митного контролю вказаними транспортними засобами. До вказаних декларацій додавалися в електронній формі товаросупровідні документи, зокрема: експортні декларації ніби оформлені в компетентних органах Республіки Польща, інвойси (рахунки-фактури), специфікації (документи щодо технічних характеристик), CMR (товаро-транспортні накладні), в яких були зазначені завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС з метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття».
На виконання злочинного плану відбувалося декларування та подання достовірних документів стосовно товарів, що вивозяться з території ЄС, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща, натомість при прибутті до зони митного контролю МАПП «Ягодин» та подальшому проходженні прикордонного та митного контролю, митні формальності були здійснені відповідно до попередньо поданих митних декларацій типу «ІМ 40 ЕА» чи «ІМ 40 ЕЕ», тобто здійснювалося митне оформлення не фактично імпортованих товарів, а «товарів прикриття». У зв`язку із виникненням обставин, які зобов`язували службову особу МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС здійснити форми митного контролю, які б викрили факти незаконного переміщення товарів за даною схемою, члени злочинної організації вживали заходів, направлених на переконання службової особи МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС вчинити зловживання своїм службовим становищем шляхом нездійснення заходів щодо документування даної злочинної діяльності, внесення до Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») завідомо неправдивої інформації, складання завідомо підроблених документів - актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі чи багажу, після чого було дозволено в`їзд вказаних транспортних засобів з незаконно ввезеними товарами на митну територію України.
Після виїзду з МАПП «Ягодин» транспортні засоби з незаконно ввезеними товарами прибували до складських приміщень, які використовували члени злочинної організації, де здійснювалося сортування і подальше відправлення товарів замовникам товарів. Окрім зазначеного, після розвантаження товарів, учасниками злочинної організації заздалегідь виготовлялися цифрові фотографії вантажних автомобілів із причепами, а також «товарів прикриття», які ніби завантажені до вказаних причепів, та в разі необхідності оброблялися за допомогою програми графічного редактора до такого стану, який унеможливлює встановлення місця здійснення фотографування.
Відповідно до злочинного плану ОСОБА_8, після вивантаження незаконно ввезених товарів на митну територію України та виготовлення зазначених цифрових фотографій, вантажні автомобілі з причепами прибували до митного органу призначення, якими були обрані митний пост «Ковель» Волинської митниці ДФС (надалі - МП «Ковель» Волинської митниці ДФС) чи Відділ митного оформлення № 5 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС (надалі - ВМО № 5 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС) для подальшого проходження митного контролю. Учасники злочинної організації, використовуючи ЕЦП директорів юридичних осіб, зареєстрованих на території України, подавали митні декларації типу «ІМ 40 ДЕ», тобто додаткові декларації до попередніх митних декларацій при ввезенні товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), в яких зазначали завідомо неправдиві відомості щодо імпорту на митну територію України «товарів прикриття», до вказаних декларацій додавалися товаросупровідні документи, зокрема: експортні декларації ніби оформлені в компетентних органах Республіки Польща, інвойси (рахунки-фактури), специфікації (документи щодо технічних характеристик), CMR (товаро-транспортні накладні), інші документи необхідні для проведення митного контролю, в яких зазначалися завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС з метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття». У зв`язку із виникненням обставин, які зобов`язували службову особу митного органу призначення здійснити форми митного контролю, які б викрили факти незаконного переміщення товарів за даною схемою, в тому числі проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення чи забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки, члени злочинної організації вживали заходів, направлених на переконання службової особи митного органу призначення вчинити зловживання своїм службовим становищем, шляхом нездійснення заходів щодо документування даної злочинної діяльності, внесення до АСМО «Інспектор» завідомо неправдивої інформації, складання завідомо підроблених документів - актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі чи багажу. Так, учасники злочинної організації надавали службовим особам митного органу заздалегідь виготовлені, редаговані за допомогою програми графічного редактора цифрові фотографії, для їх подальшого завантаження до АСМО «Інспектор» як додатків до актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу чи результату виконання забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів, шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
За версією сторони обвинувачення ОСОБА_4, діючи в складі злочинної організації, виконувала визначені їй ОСОБА_8 злочинні функції при реалізації схеми ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів та схеми ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, в тому числі й керівні, а саме:
- координувала та контролювала дії частини учасників злочинної організації, які були в її підпорядкуванні, в тому числі ОСОБА_9 та учасників злочинної організації, які безпосередньо здійснювали незаконне ввезення комерційних товарів через МАПП «Ягодин» за допомогою вантажних фургонів, при підготовці та під час вчинення злочинів;
- безпосередньо спілкувалася із замовниками товарів, які погодилися мінімізувати митні платежі при здійсненні фактичного імпорту товарів на територію України, з приводу здійснення замовлень, розрахунку, доставки товарів та інших питань, які виникали при здійсненні даної злочинної діяльності;
- проводила звірки із замовниками товарів стосовно доставлених партій товарів та оплату за забезпечення доставки та мінімізації митних платежів при здійсненні їх фактичного імпорту;
- координувала завантаження партій товарів на митних агенціях, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС, для подальшого вивозу з території ЄС до України;
- координувала відправлення та доставку по території України товарів замовникам товарів;
- вела облік отриманої незаконної винагороди злочинною організацією та витрачених кошів, контролювала їх витрату членами злочинної організації під час вчинення злочинів, а також коштів, призначених на придбання, технічне обслуговування засобів, які використовували члени злочинної організації під час вчинення злочинів;
- за дорученням ОСОБА_8 організовувала систематичні збори учасників злочинної організації, які здебільшого проводилися у формі корпоративів;
- за погодженням з ОСОБА_8 здійснювала розподіл коштів, отриманих внаслідок злочинної діяльності, між членами злочинної організації у відповідності до займаної ними ланки в ієрархічній структурі організації;
- дотримувалася встановлених неформальних правил поведінки й дисципліни з метою забезпечення конспірації та нерозголошення інформації про існування злочинної організації;
- виконувала інші доручення ОСОБА_8 із забезпечення діяльності злочинної організації;
- отримувала незаконну винагороду за вчинення злочинних дій в складі злочинної організації у відповідності до займаної нею ланки в ієрархічній структурі організації.
Всього протягом часу існування злочинної організації, безпосередньо за співучасті ОСОБА_4, за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без сплати митних платежів, було вчинено 13 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 212 КК України, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в загальній сумі 65 451 259,64 гривень; за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, було вчинено 3 тяжкі кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 212 КК України, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в загальній сумі 52 371 157,37 гривень.
Всього, внаслідок вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень за співучасті ОСОБА_4, Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 117 822 417,01 гривень.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.
Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копією витягу з протоколу за результатами проведення ОТЗ відносно ОСОБА_8, копією витягу з протоколу за результатом проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_9, копіями витягів з протоколів огляду речей та документів, копіями витягів з висновків експертів, протоколами допиту свідків, відомостями з листів Волинської митниці ДМС України та іншими доказами в їх сукупності.
Так, згідно протоколу огляду від 10.11.2021 (т.2, а. 236-250), відповідно до якого оглянуто та проаналізовано інформацію щодо телекомунікаційних з`єднань абонентів з ідентифікаційними ознаками НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ) та НОМЕР_2 (був вилучений під час обшуку у ОСОБА_4 і згідно її показань це службовий номер, який нею зрідка використовувався), встановлено, що мобільні термінали, що використовували вищезазначені мобільні номера НОМЕР_1 та НОМЕР_2, за період з 13.01.2019 по 12.06.2019 систематично, майже кожного календарного дня на протязі вказаного періоду, перебували в зоні дії одних і тих самих базових станцій, чим підтверджено, що ОСОБА_4 у своїй злочинній діяльності використовувала абонентський номер НОМЕР_2, який записаний у контактах фігурантів справ як «Оксана офіс».
Згідно відомостей з протоколу, складеного за результатами проведення оперативно-технічного заходу, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем (ОТЗ №8) від 27.11.2018, зафіксовано спілкування ОСОБА_8 за допомогою месенджеру «Telegram» (абонентський номер НОМЕР_3 ) із ОСОБА_4, зміст якого підтверджує фактичну підпорядкованість останньої ОСОБА_8 при незаконному переміщенні товарів на митну територію України, зокрема, вона надсилає йому повідомлення щодо часу, пункту пропуску, даних водія, його контактний номер та кількості незаконно переміщених товарів, номерні знаки транспортних засобів що їх переміщають, отримує вказівки щодо можливості проходження прикордонного та митного контролю водіями, звітує щодо розрахунку замовниками товарів за надані незаконні послуги (т.2 а. 1-21).
У відповідності до відомостей з протоколу від 09.01.2019, складеного за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_9, зафіксовано, що ОСОБА_9 за допомогою месенджеру «Telegram», користуючись абонентським номером НОМЕР_4, спілкувався з ОСОБА_4 - обмін інформацією щодо проходження прикордонного та митного контролів водіями транспортних засобів (учасниками злочинної організації) (т.2 а. 22-40). Зміст спілкування підтверджує виконання ОСОБА_9 вказівок ОСОБА_4 .
Згідно протоколу додаткового огляду від 25.10.2019, відповідно до якого оглянуто вилучені під час обшуку мобільні телефони, якими користувалися учасники злочинної організації ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (водії) при здійсненні незаконних переміщень товарів на митну територію України, виявлено листування за допомогою месенджера «Telegram» з іншими членами злочинної організації, зокрема, з ОСОБА_4 («Ксюха»), суть якого підтверджує, що ОСОБА_4 здійснювала координацію цих осіб при здійсненні злочинної діяльності, в тому числі щодо проходження митного та прикордонного контролів при незаконному ввезенні товарів на митну територію України, доставці товарів їх замовникам, завантаження товарами на території ЄС, передавала вказівки ОСОБА_8 (т. 2 а. 66-90).
Згідно відомостей із протоколу додаткового огляду мобільного телефону, вилученого в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 (т.3 а. 53-63), виявлено спілкування із контактом « ОСОБА_23 » (абонентський номер НОМЕР_2 ) - підозрюваною ОСОБА_4 щодо сортування та відправлення незаконно переміщених товарів їх замовникам, ОСОБА_9 систематично інформує ОСОБА_4 стосовно транспортних засобів, водіїв - учасників злочинної організації, які виїхали в «рейс» з метою незаконного переміщення товарів, ОСОБА_9 погоджує з ОСОБА_4 розміри «заробітної платні» підпорядкованим учасникам злочинної організації, ОСОБА_4 передає вказівки ОСОБА_8, відбувається пересилка фотоальбомів із зображеннями вантажних автомобілів, їх причепів та вмістимого у причепах - муляжів «товарів прикриття».
Згідно витягу із протоколу огляду інформації вмісту мобільного телефону, вилученого в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 (т.3 а. 151-204), виявлено чат із контактом «Jason Bourne» - підозрюваний ОСОБА_10 (абонентський номер НОМЕР_5 ), у якому вбачається спілкування з приводу перебування водіїв, перекидання номерів вантажних фургонів, що використовувались у злочинній діяльності, виявлено чат із контактом « ОСОБА_24 » - підозрюваний ОСОБА_9 абонентський номер НОМЕР_4, в ході спілкування ОСОБА_4 надає вказівки ОСОБА_9 щодо місця призначення доставки товару, спілкуються про водіїв, обговорюють зміну в зарплаті водіям.
Згідно протоколу додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_11, вбачається, що останній визнав вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю, також повідомив обставини, за яких діяли члени злочинної організації з метою реалізації зазначеної у Повідомленні про підозру злочинної схеми за вказівками ОСОБА_8, зокрема, повідомив, що водіями при здійсненні протиправних дій керувала ОСОБА_25 та ОСОБА_10, які також підпорядковувалися ОСОБА_26, роль ОСОБА_27 полягала в координації водіїв при здійсненні завантаження товарів, а також координація їх дій при безпосередньому перетині державного кордону, ОСОБА_4 надавала інформацію щодо того який товар на якому складі потрібно забрати, вона надавала водіям реф-номера.
Згідно протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_4 вбачається, що остання визнала вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень повністю, також повідомила обставини, за яких діяли члени злочинної організації з метою реалізації зазначеної у Повідомленні про підозру злочинної схеми за вказівками ОСОБА_8, роль кожного з членів цієї організації.
Висновками експертів (Том № 5 а. 104-269) встановлено розміри матеріальної шкоди (збитків), завданої держаному бюджету України, внаслідок несплати митних платежів за товари, ввезені на митну територію України вантажними фургонами в кожному випадку незаконного ввезення товарів на митну територію України та внаслідок несплати різниці між митними платежами, які повинні були бути сплачені, при здійсненні імпорту на митну територію України товарів відповідно до законодавства України, у випадку їх достовірного декларування, та фактично сплаченими митними платежами внаслідок удаваного імпорту «товарів прикриття», в кожному випадку незаконного ввезення товарів на митну територію України вантажними автомобілями з причепами.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинила інкриміновані їй кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Детективом у Клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким та тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі ). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваної покинути територію України свідчить також і те, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 виданий 12.04.2018 (строк дії до 12.04.2028) (т.1 а. 70), за яким вона у період 2018-2023 роки 43 рази виїжджала за кордон (т.1 а. 90-91).
Слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Таким чином, обмеження, пов`язанні із веденням воєнного стану, не стосуються підозрюваної, для неї кордони з іншими країнами світу наразі відкриті, що свідчить про можливість підозрюваної у будь-який момент виїхати за межі території України та переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Згідно наявних у матеріалах справи відомостей (протокол допиту підозрюваної від 21.11.2023, протокол огляду від 13.09.2023, складеного за результатом огляду наявної в базах даних державних органів інформації щодо ОСОБА_4 ) ОСОБА_4 незаміжня, дітей на утриманні у неї немає, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків на території України.
Згідно відомостей з протоколу огляду від 13.09.2023, складеного за результатом огляду державних реєстрів та інших електронних джерел інформації щодо наявності у підозрюваної та членів її сім`ї рухомого та нерухомого майна (т.1 а. 217-235), вбачається, що у членів сім`ї підозрюваної (мати та батька) у володінні перебувають значна кількість нерухомого майна, що свідчить про наявність достатніх майнових ресурсів, які підозрювана може використати для тривалого перебування за кордоном з метою переховування.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваною дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризиків незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Зі свого боку, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок виключних обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 у злочинній організації виконувала роль керівника середньої ланки, координувала та контролювала дії частини учасників злочинної організації, які були в її підпорядкуванні, в тому числі ОСОБА_9, який є підозрюваним, та учасників злочинної організації, які безпосередньо здійснювали незаконне ввезення комерційних товарів через МАПП «Ягодин» за допомогою вантажних фургонів (водії) при підготовці та під час вчинення злочинів, які є свідками у Кримінальному провадженні, також безпосередньо спілкувалася із замовниками товарів.
При цьому, як зазначає сторона обвинувачення, при вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень була задіяна значна кількість осіб, та наразі не встановлено усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, показання яких мають значення для встановлення обставин у Кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню.
За такого, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана наділена потенційною можливістю впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_11 надав органу досудового розслідування викривальні показання щодо діяльності злочинної організації, щодо обставин вчинення злочинів, зокрема, за співучасті ОСОБА_4, а тому існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4, зокрема, у випадку зміни наданих нею органу досудового розслідування викривальних показань, може впливати на підозрюваного, зокрема, підбурювати його до зміни наданих раніше показань у Кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам та відмови від дачі показань на її користь, що негативним чином впливатиме на його намір та можливість в подальшому давати правдиві, послідовні показання під час судового розгляду.
Викладене свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Обставини та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, вказують про наявність достатніх підстав вважати щодо високого рівня підготовки та конспіративності її дій як керівника середньої ланки, що підтверджує схильність та здатність останньої приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що вона може перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав детектив у Клопотанні, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2, 3 ст. 212 КК України.
Згідно положень ст. 12 КК України злочин за ч. 1 ст. 255 КК України є особливо тяжким злочином, за ч. 2, 3 ст. 212 КК України є тяжкими злочинами.
Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаних злочинів є обґрунтованою, ризики, заявлені стороною обвинувачення, існують, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваної у Кримінальному провадженні запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчим суддею, серед іншого, береться до уваги особиста ситуація підозрюваної (вперше притягається до кримінальної відповідальності, на території України має постійне місце роботи, надала викривальні показання щодо обставин вчинення вищевказаних злочинів), проте, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого та тяжких злочинів, з урахуванням ролі, яку виконувала ОСОБА_4 під час вчинення вищевказаних злочинів (керівник середньої ланки, якому підпорядковувалися інші члени злочинної організації), застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт не здатне забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею.
Враховуючи, що стороною обвинувачення доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вищевказаних кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, що в даному випадку буде належним запобіжником від порушення підозрюваною процесуальних обов`язків, забезпечить її належну процесуальну поведінку.
У відповідності до відомостей з протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 21.11.2023 вбачається, що остання фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підозрювана підтвердила у судовому засіданні.
Таким чином, з урахуванням того, що сторона захисту не заперечувала проти застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, до ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваній з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв`язку із застосуванням до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби для зменшення наведених вище ризиків на підозрювану слід покласти додаткові процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п.5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ст. 181, ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу, в тому числі, в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який було застосовано запобіжний захід та покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку щодо визначення строку дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та строку дії ухвали в частині покладання на підозрювану обов`язків два місяці, тобто, до 22 січня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч. 6 ст. 181, ч. 7 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваній з 22 год. 00 хв. вечора до 06 год. 00 хв. ранку залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
На строк дії ухвали покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
1) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатись із міста Луцьк Волинської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування про обставини, що досліджуються у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018, з іншими підозрюваними ( ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_9 ) та свідками ( ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 );
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали - два місяці (до 22 січня 2024 року включно), але в межах строку досудового розслідування.
Копію ухвали направити до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 для організації її виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1