- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/10129/23
Провадження 1-кс/991/10221/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12квітня 2023року за №52023000000000165,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1.17листопада 2023року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 08листопада 2023року під час обшуку в будинку та інших приміщеннях, спорудах, будівлях, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме на:
мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, Apple ID Яна Бутова, [email protected], версія iOS 16.0.1, номер моделі MQ953LL/A, IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 ;
ноутбук MacBook Air, Model A1466, Serial C1MSC8VEH3QD.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12квітня 2023року за №52023000000000165, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, в ході якого встановлено, що у період 2022-2023 років службові особи Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (надалі Департамент), комунальних підприємств Харківської міської ради КП«Харківспецбуд», КП«Харківжилбуд», КП«Харківське ремонтно-будівельне підприємство» вступили у злочинну змову зі службовими особами ТОВ«Палмаз Груп», ТОВ«Грос Пром» та інших невстановлених підприємств щодо закупівлі за завищеними цінами металопластикових вікон під час виконання аварійно-відновлюваних робіт будівель на території м.Харкова з метою заволодіння коштами в особливо великих розмірах.
08листопада 2023року було проведено обшук за місцем проживання засновника, керівника та кінцевого бенефіціарного власника ТОВ«Грос Пром» ОСОБА_5, в ході обшуку було вилучено наведене у клопотанні майно.
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику втрати, знищення, використання, перетворення зазначеного майна.
1.2.У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні клопотання.
Свою позицію адвокат обґрунтував тим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час проведення обшуку було надано безперешкодний доступ до зазначених у клопотанні пристроїв, а тому підстави для їх вилучення відсутні, оскільки детективи мали можливість скопіювати наявну в них інформацію.
Також адвокат звернув увагу, що обшук проводили детективи ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не включені до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні.
З клопотанням про арешт майна, на думку представника, звернулася неуповноважена особа, оскільки ч.2 ст.64-2 КПК України передбачає, що з таким клопотанням має право звертатися лише прокурор.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1.Детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2.Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у поданих ним письмових запереченнях.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1.Дослідивши клопотання, надані детективом та адвокатом матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2.Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п.7 ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Згідно з приписами ч.1, 2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
збереження речових доказів;
спеціальної конфіскації;
конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст.173 КПК України):
правову підставу для арешту майна;
розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст.173 КПК України):
необхідність такого арешту;
наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.3 ст.132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.3.Оцінка та висновки слідчого судді
3.3.1.Детектив зазначив, що для проведення першочергових заходів з ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в Харківській області з резервного фонду державного бюджету згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 26квітня 2022року №340-р на Харківську область виділено 250 млнгрн.
На виконання зазначеного розпорядження Департаментом укладено договори про надання послуг аварійно-відбудовних робіт житлового фонду з комунальними підприємствами Харківської міської ради, а саме:
з КП«Харківжилбуд» 13 договорів у період з 14липня по 05жовтня 2022року;
з КП«Харківське ремонтно-будівельне підприємство» 6 договорів у період з 14липня по 07жовтня 2022року;
з КП«Харківспецбуд» 35 договорів у період з 08липня по 14листопада 2022року.
В свою чергу, вказаними комунальними підприємствами були укладені відповідні договори про надання послуг аварійно-відбудовних робіт житлового фонду за цими ж об`єктами із ТОВ«Палмаз Груп» та ТОВ«ГРОС ПРОМ», зареєстровані за аналогічними номерами з додаванням букви «С».
Встановлено, що у вартість виконаних будівельних робіт включена вартість блоків віконних металопластикових, що відкриваються, загальною площею 9562 кв.м та вартістю 71762810грн, в той час як ТОВ«ГРОС ПРОМ» протягом 2022року реалізовувало такі вікна металопластикові іншим покупцям за середньою ціною 4761грн за кв.м.
Також встановлено, що протягом 2022року єдиним постачальником блоків віконних металопластикових ТОВ«ПАЛМАЗ Груп» є ТОВ«ГРОС ПРОМ».
Викладене, за твердженням детектива, свідчить про завищення вартості вікон на суму 26238128грн.
Також детектив зазначив, що з метою прикриття діяльності щодо постачання блоків віконних металопластикових за завищеною вартістю службові особи ТОВ«ПАЛМАЗ ГРУП» створили у 2023 році ТОВ«Будгенерація», яке у зв`язку з військовим станом знаходиться на спрощеній системі оподаткування та не подає декларації з виплати ПДВ, де міститься інформація щодо виду фінансових операцій. На цьому підприємстві рахуються всі робітники ТОВ«ПАЛМАЗ ГРУП», а діяльність ТОВ«ПАЛМАЗ ГРУП» не активна.
3.3.2.Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:
протоколом огляду інтернет-ресурсів від 27квітня 2023року, відповідно до якого вартість вікон WDS 5S, 6S, 7S та 8S складає 2,8-4,8 тис.грн;
протоколом огляду Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до якого єдиним постачальником вікон на користь ТОВ«ПАЛМАЗГруп» було ТОВ«ГросПром» з вартістю 6-8,8 тис.грн за 1 кв.м.Середня вартість реалізації ТОВ«ГросПром» вікон без урахування поставок на користь ТОВ«ПалмазГруп», КП«Харківжилбуд», КП«Харківспецбуд», КП«Харківське ремонтно-будівельне підприємство» становила 4761грн за кв.м, в той час як протягом 2022року ТОВ«Грос Пром» реалізовувало вікна металопластикові на користь зазначених підприємств за середньою ціною 7505грн за кв.м, тобто вартість вікон була значно завищена;
договором №ДПР-106/22 від 08липня 2022року, укладеним між Департаментом та КП«Харківспецбуд» на суму 869,8 тис.грн щодо здійснення відбудовних робіт віконних та дверних прорізів за адресою: м.Харків,вул.Ахсарова, 4/6;
договором №ДПР-106/22-С від 08липня 2022року, укладеним між КП«Харківспецбуд» та ТОВ«ГросПром» на таку саму суму щодо здійснення тих самих робіт за тією самою адресою;
аналогічні за змістом договори №ДПР-16/22 від 14липня 2022року між Департаментом та КП«Харківжилбуд» на суму 2,081 млнгрн та договір №ДПР-16/22/С від 15липня 2022року між останнім і ТОВ«Палмаз Груп»;
платіжними документами щодо перерахування коштів за зазначеними договорами та актами виконаних робіт;
протоколом за результатами проведення оперативно-технічних заходів від 31березня 2023року, в ході яких зафіксовані розмови працівників Департаменту. Зміст цих розмов дає підстави для висновку, що посадові особи Департаменту усвідомлювали факт завищення ціни на вікна.
У своїй сукупності доводи детектива та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення.
Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.3.3.08листопада 2023року за місцем проживання ОСОБА_5 було проведено обшук, під час якого вилучено:
мобільний телефон iPhone 14 Pro Max;
ноутбук MacBook Air, Model A1466.
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
3.3.4.За твердженням детектива, до обставин, які розслідуються у зазначеному кримінальному провадженні, може бути причетна ОСОБА_5, яка є засновником, керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ«Грос Пром» підприємства, яке безпосередньо брало участь в укладанні та виконанні зазначених у клопотанні договорів. Зокрема, частина зазначених у клопотанні договорів від імені ТОВ«ГросПром» були підписані ОСОБА_5, що підтверджується наданим детективом договором №ДПР-106/22-С від 08липня 2022року, укладеним між КП«Харківспецбуд» та ТОВ«Грос Пром».
У ході огляду вилученого мобільного телефону iPhone 14 Pro Max у встановлених на ньому застосунках Telegram та WhatsApp в чатах із абонентами «Димон» та «Лена Бухгалтер Новый» виявлено листування щодо обставин, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Хоча ОСОБА_5 в ході обшуку повідомила, що зазначений телефон їй не належить, факт вилучення його за місцем її проживання та зміст виявленого в ньому листування може свідчити про таку належність.
Отже, зазначений у клопотанні мобільний телефон може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні копії створених документів, відомості про спілкування осіб з цього приводу та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Викладене свідчить, що зазначене майно, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України. Постановою від 09листопада 2023року наведені у клопотанні речі визнано речовими доказами.
3.3.5.Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається з протоколу від 08листопада 2023року, ОСОБА_5 розблокувала телефон, втім відмовилася надати пароль доступу до нього, тобто фактично обмежила доступ до нього. Зазначена обставина свідчить про наявність підстав для його вилучення, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним проведення детального огляду мобільного телефону, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в ньому міститься. Постановою від 14листопада 2023року було призначено комп`ютерно-технічну експертизу вилученого телефона.
Отже, слідчий суддя констатує наявність підстав, передбачених ч.2 ст.168 КПК України, оскільки власник обмежив доступ до телефону, та наявна потреба у проведені експертного дослідження майна.
3.3.6.Разом з тим, згідно з приписами ч.3 ст.170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_5 повідомила пароль до ноутбуку MacBook Air, зазначивши його у зауваженнях до протоколу обшуку, отже, не обмежила доступ до нього, а тому такий доступ не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Також детектив не навів конкретних та аргументованих доводів в частині необхідності експертного дослідження ноутбука, зазначивши, що необхідність такого дослідження в теперішній час лише з`ясовується.
Слідчий суддя відхиляє доводи детектива про те, що ноутбук підпадає під ознаки знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Чинне кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство не містить визначення поняття «знаряддя вчинення кримінального правопорушення». Однак критерії цього поняття були сформульовані Пленумом Верховного Суду України у постановах від 6листопада 2009року №6 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» та від 10грудня 2004року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля». Зокрема, такими критеріями є:
використання предметів чи технічних засобів для безпосереднього вчинення кримінального правопорушення;
без їх використання вчинення кримінального правопорушення було б неможливим чи надто складним.
На переконання слідчого судді, вилучений ноутбук не відповідає жодному з цих критеріїв, оскільки, по-перше, не був безпосереднім засобом, за допомогою якого могло бути вчинене кримінальне правопорушення, по-друге, відсутні підстави розглядати вказаний ноутбук як безумовно необхідний для вчинення кримінального правопорушення. Відсутні підстави вважати, що саме без вказаного ноутбуку створення та обмін файлами, листування з цього приводу були б неможливими чи надто складними.
Слід звернути увагу, що ноутбук було вилучено 08листопада 2023року, тобто станом на момент розгляду клопотання ноутбук перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення майже два тижні і вона має повний безперешкодний доступ до наявної у ньому інформації. На переконання слідчого судді, зазначеного часу достатньо для того, щоб сформувати свою позицію з приводу необхідності призначення експертизи та обґрунтувати цю позицію у судовому засіданні.
Враховуючи, що такі доводи слідчому судді не надані, а сторона обвинувачення у повній мірі була забезпечена можливістю скопіювати інформацію із зазначеного пристрою, слідчий суддя констатує відсутність підстав для накладення арешту на ноутбук, передбачених ч.3 ст.170 КПК України, та, відповідно, відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині.
3.3.7.Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований детективом спосіб арешту майна шляхом зберігання його в матеріалах кримінального провадження у визначеному законодавством порядку релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.3.8.Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості користуватися та розпоряджатися ним, не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
3.3.9.Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч.10 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст.174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3.3.10.Безпідставними твердження представника про проведення обшуку детективом, якій не належав до складу слідчої групи, адже, як вбачається з протоколу обшуку, його провів ОСОБА_9, який був включений до складу слідчої групи. Детектив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 лише брали участь у проведенні зазначеної слідчої дії, що узгоджується з положеннями ст.236 КПК України, яка передбачає право слідчого залучати до проведення обшуку інших осіб.
Як зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 16лютого 2022року у справі №758/5719/16-к, виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене відповідним оперативним підрозділам. Разом з тим, залучення співробітників оперативних підрозділів для проведення процесуальних дій є формою взаємодії слідчих органів та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, має організаційний характер і не потребує прийняття процесуального документа у виді письмового доручення.
3.3.11.У контексті посилань адвоката ОСОБА_4 про неуповноваженого суб`єкта звернення із клопотанням про накладення арешту, слідчий суддя зазначає, що зміст ч.2 ст.64-2 КПК України, попри наявні в ній вади законодавчої техніки, дозволяє констатувати, що зазначена норма визначає лише момент набуття прав третьої особи та не регулює порядок звернення з таким клопотанням.
Вимоги до клопотання та особу, яка може звернутися з ним, визначає ст.171 КПК України. У слідчого судді відсутні підстави вважати зазначені вимоги порушеними, адже арешт був накладений за клопотанням детектива, погодженим з прокурором, що прямо передбачено зазначеною нормою.
3.3.12.За таких обставин клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.132, 170, 172, 173, 175, 372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
1.Клопотання детектива задовольнити частково.
2.Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 08листопада 2023року під час обшуку в будинку та інших приміщеннях, спорудах, будівлях, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, Apple ID Яна Бутова, [email protected], версія iOS 16.0.1, номер моделі MQ953LL/A, IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 .
3.У решті клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому та не пізніше наступного робочого дня направляється фізичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1