- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/4073/21
Провадження №11-кп/991/128/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного судувід 19 жовтня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні його заяви про роз`яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, ухваленого в межах кримінального провадження № 52019000000000504від 18 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 про роз`яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, ухваленого в межах кримінального провадження № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року.
Не погодившись з указаним рішенням, захисник ОСОБА_6 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2023 року та призначити новий розгляду його заяви в суді першої інстанції.
В обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, у зв`язку з чим її необхідно скасувати з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
На їхню думку, необхідність роз`яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року обумовлена наявністю у ньому посилань на різні звіти з оцінки вартості права оренди, що не дозволяє зробити однозначний висновок, який саме з цих звітів суд використав при ухваленні вироку. Водночас відповідний звіт є ключовим доказом, на підставі якого суд встановив винуватість обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Оскаржуваний вирок також не містить чіткого формулювання виду вартості (ринкова чи вартість у використанні), яка використовувалась судом для встановлення розміру шкоди. Така незрозумілість позбавляє сторону захисту можливості обрати належний спосіб захисту в суді апеляційної інстанції.
Сторона захисту також стверджує, що правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року (справа № 202/4467/14-к), на яку посилається суд першої інстанції, у цьому випадку є нерелевантною, оскільки захист просить роз`яснити вирок Вищого антикорупційного суду, а Велика Палата у згаданій ухвалі керувалась нормами КАС України.
У судове засідання з`явились обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 . Інші учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим, зважаючи на відсутність заперечень щодо розгляду апеляційної скарги без їхньої участі, колегією суддів прийнято рішення розглянути справу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі,перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме в рішенні є незрозумілим, у чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Розглянувши заяву захисника суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, визначених ст. 380 КПК України, які б обумовлювали необхідність роз`яснення вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки зазначений вирок є зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності чи неоднозначність трактування. Указане судове рішення не містить формулювань, які б були незрозумілими, припускали різні варіанти тлумачення чи впливали на реалізацію судового рішення.
Подана захисником заява хоча і містить посилання на ст. 380 КПК України, однак за своїм змістом фактично є незгодою з цим рішенням. При цьому колегія суддів бере до уваги, що обставини, викладені захисником у заяві про роз`яснення вироку суду, вже зазначались ним під час розгляду апеляційних скарг на такий вирок, як підстава для його скасування.
Колегія суддів також погоджується, що суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою забезпечення його наступного виконання. Тобто, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання із урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив.
Доводи захисника щодо нерелевантності у цьому випадку правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 08 серпня 2019 року (справа № 202/4467/14-к), з огляду на застосування судом норм КАС України, є безпідставними. Розгляд відповідної справи здійснювався судом за правилами КПК України, а не КАС України, як указує захисник. Водночас викладені в зазначеній ухвалі обставини є подібними до тих, що розглядались судом першої інстанції, а тому така ухвала Великої Палати Верховного Суду є релевантною для цієї справи.
Виходячи з викладеного колегія суддів переконана, що подання захисником до суду першої інстанції заяви про роз`яснення вироку від 01 березня 2023 року із зазначених ним підстав містить ознаки зловживання правом, оскільки обставини, які стали підставою для звернення до суду з відповідною заявою, вже зазначались захисником під час апеляційного розгляду та, на його думку, є підставою для скасування такого вироку суду, а не потребують роз`яснення. Водночас слід зауважити, що іншим захисником у цій справі до суду першої інстанції було також подано заяву про виправлення описки з тотожних підстав.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви (ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). До одного із випадків зловживання правом на подання заяви ЄСПЛ відносить подання явно сутяжницької заяви або такої, що позбавлена реальної мети. Так, вважається зловживанням той факт, коли заявник неодноразово подає до Суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви (M. v. The United Kingdom; Philis v. Greese).
Таким чином, колегія суддів переконана, що оскаржувана ухвала постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 380, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 жовтня 2023 року про відмову в роз`ясненні вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, ухваленого в межах кримінального провадження № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3