- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/10120/23
Провадження 1-кс/991/10212/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Долина Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання, у якому прокурор просить продовжити на один місяць строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що фактичний бенефіціарний власник ТОВ «Пром Бізнес Груп», ПМП «Мир», ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Фемос», а також інших суб`єктів господарювання ОСОБА_7 за попередньою змовою зі службовими особами Державної міграційної служби України (далі - ДМС), а саме заступником Голови ДМС ОСОБА_8 та начальником управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС ОСОБА_4 заволоділи коштами ДМС в особливо великих розмірах під час закупівлі робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-будівничого), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 29.
Внаслідок завищення вартості робіт з виготовлення проєктно-кошторисної документації за договорами № 49, № 72, № 73, № 75, а також внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договорами № 85, № 95, № 71, № 92, № 104 в т.ч. нестачі товарно-матеріальних цінностей за договорами № 85, №71 державному бюджету завдано збитків на загальну суму 88 143 084,49 грн.
21.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
Прокурор стверджує, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2023 у справі № 991/8431/23 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 21.11.2023 таких обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Враховуючи факт продовження існування встановлених під час досудового розслідування ризиків того, що ОСОБА_4 може вчинити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, існує необхідність у продовженні на один місяць строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .
Разом з цим, неможливо завершити досудове розслідування кримінального провадження до закінчення строку дії обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення ряду процесуальних дій, а саме: завершити призначену 10.11.2023 судову почеркознавчу експертизу; організувати міжнародний розшук підозрюваних з використанням каналів та можливостей Інтерполу; отримати дозвіл на здійснення щодо підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спеціального досудового розслідування, та повторно їх викликати з урахуванням вимог ст. 297-5 КПК України; допитати інженерів технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого) розташованої за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, 29 в рамках ІІ та ІІІ черг; після завершення проведення судової почеркознавчої експертизи додатково допитати колишнього директора ТОВ «Тензасоюзбуд» ОСОБА_21 ; вирішити питання щодо повідомлення про підозру іншим причетним до вчинення злочину особам, застосування заходів забезпечення, у тому числі запобіжних заходів.
Результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають важливе значення для встановлення всіх осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, правильної кваліфікації кримінальних правопорушень, матимуть доказове значення для з`ясування і підтвердження обставин їх вчинення, встановлення винуватості осіб, та можуть бути використані як докази під час судового розгляду.
Прокурор у клопотанні зазначає, що вказані процесуальні дії не могли бути здійснені раніше з об`єктивних причин, зокрема 06.11.2023 колишній директор ТОВ «Тензасоюзбуд» ОСОБА_21 під час його допиту висловив сумніви щодо належності йому підпису на первинній звітній документації з будівництва. 10.11.2023 у ОСОБА_21 відібрано зразки підпису, та цього ж дня призначено судову почеркознавчу експертизу. Окрім цього, у даному кримінальному провадженні розслідуються обставини щодо заволодіння коштами державного бюджету у складі групи осіб, до числа яких входять громадяни інших країн, та які мали місце у 2017-2021 роках.
Тому, прокурор вважає, що у даному кримінальному провадженні необхідно врахувати його складність, яка полягає, зокрема у: значному обсязі слідчих (розшукових), процесуальних дій та процесуальних рішень, які необхідно провести і прийняти для встановлення фактів та обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; кримінальні правопорушення, які розслідуються складаються з багатьох елементів та етапів протиправної (злочинної) діяльності; необхідності наданні оцінки значному обсягу матеріалів, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та потребі у додатковому часі для їх розсекречення.
Враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчинених кримінальних правопорушень, наявність встановлених під час досудового розслідування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час не завершено, прокурор вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_5, думку якого підтримав підозрюваний ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував частково. Пояснив, що заставодавцями своєчасно внесені кошти на спеціальний рахунок на виконання ухвали, ОСОБА_4 вчасно здав до управління ДМС паспорт для виїзду за кордон, не чинив перешкод у застосуванні електронного засобу контролю та в цілому, не допускав порушень виконання покладених на нього обов`язків, що свідчить про його належну процесуальну поведінку. В той же час, сторона захисту вважає, що обов`язок носити електронний засіб контролю на даний час не є доцільним. Причиною тому зазначає технічні особливості вказаного пристрою, а саме можливість його заряджання виключно від електричної мережі з напругою 220V, що в свою чергу унеможливлює застосування для цих потреб портативні засоби живлення. При цьому, житловий будинок, в якому проживає ОСОБА_4 з родиною, не введений до експлуатації, що зумовлює часті відключення електричної енергії у зимовий період з огляду на зростання навантаження на мережу будинку, на підтвердження чого надав відомості з державного реєстру будівельної діяльності та лист ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». В тому числі, просив врахувати загальновідому загрозу для енергосистеми України і в т.ч. м.Києва через наміри Російської Федерації атакувати її у зимовий період. У зв`язку з чим, належне заряджання електронного засобу контролю в період до 21.12.2023 видається утрудненим, тому просив не продовжувати зазначений обов`язок. Письмові заперечення долучені до справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
21.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2023 у справі № 991/8431/23 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 21.11.2023 таикх обов`язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, зі свідками: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
28.09.2023 заставодавцями на рахунок Вищого антикорупційного суду внесено заставу у сумі 805200, 00 грн за підозрюваного ОСОБА_4, що підтверджується копіями платіжних доручень.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наявність таких обставин:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: спільного наказу Фонду державного майна України та ДМС № 1973/17 від 23.12.2015; наказів ДМС № 65 від 18.04.2016, № 216 від 18.08.2016, № 43-к від 31.07.2017, № 273 від 23.09.2019, № 5-к від 06.01.2022; доповідними записками ОСОБА_4 від 21.07.2017 № 14.1/414-17, від 02.08.2017 № 14.1/431-17, від 03.11.2017 № 14.1/577-17, від 13.11.2017 № 14.1/597-17, від 20.11.2017 № 14.1/607-17, від 20.11.2017 № 14.1/610-17, від 29.05.2018 № 14.1/189-18, від 20.08.2019 № 14.1/265-19, від 22.08.2019 № 14.1/274-19, від 12.11.2020 № 14.3/433-20, від 13.08.2018 № 14/252-18, від 10.12.2018 № 14.1/330-18, від 30.09.2019 № 14.1/343-19, від 26.09.2018 № 14.1/297-18, від 02.08.2019 № 14/239-19, від 04.11.2020 № 14.3/402-20; протоколу № 22 апаратної наради керівництва ДМС від 12.06.2017; договору на закупівлю послуг з проведення технічного обстеження несучих будівельних конструкцій № 07/2017 ОБК/55 від 21.07.2017; протоколів засідань тендерного комітету ДМС щодо організації та проведення процедур закупівлі від 21.07.2017, 07.08.2017, 21.11.2017, 29.11.2017, 13.08.2018, 22.08.2019, 28.08.2019, 08.10.2019, 11.11.2020; договору на закупівлю робіт з розроблення проектно-кошторисної документації стадія «ЕП» № 59 від 07.08.2017; договору на закупівлю робіт з модернізації (технічного переоснащення) внутрішньої системи опалення № 92 від 06.12.2017; актів приймання виконаних робіт за грудень 2017 № 1 від 18.12.2017, № 2 від 22.12.2017; договору на закупівлю робіт з капітального ремонту (аварійного) покрівлі № 104 від 18.12.2017 та акту № 1 до нього про приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017; комерційних пропозицій ТОВ «ОПА «Сучасне місто» № 225/11, ПМП «Мир» № 7/05, ТОВ «Пром Бізнес Груп» № 05/39; договору на закупівлю робіт з розроблення проектно-кошторисної документації ІІ черга стадія «Р» № 49 від 30.05.2018 та кошторису до нього; договору на закупівлю робіт з розроблення проектно-кошторисної документації ІІ черга стадія «П» № 72 від 22.08.2019 та кошторису до нього; комерційних пропозицій ТОВ «Компас Інженіринг», ТОВ «Першпостач» № 345/160819 від 16.08.2019, ТОВ «Пром Бізнес Груп» № 02-19/08/19 від 19.08.2019; договору на закупівлю робіт з проектно-кошторисної документації ІІІ черга стадія «П» № 73 від 28.08.2019 та кошторису до нього; комерційних пропозицій ТОВ «Рент Ріал» № 1 від 20.07.2020, ТОВ «Пром Бізнес Груп» № 01/210720 від 21.07.2020, ТОВ «Київархпроект» № 25 від 22.07.2020; протоколів уповноваженої особи апарату ДМС від 27.11.2020, 04.12.2020; договору на закупівлю робіт з розроблення проектно-кошторисної документації ІІІ черга стадія «Р» №75 від 04.12.2020 та кошторису до нього; договору на закупівлю робіт з реконструкції ІІ черга №85 від 14.09.2018; договору на закупівлю робіт з реконструкції ІІ черга №95 від 30.10.2019; договору на закупівлю робіт з проведення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції ІІ черга №99 від 17.10.2018; договору на закупівлю робіт з реконструкції ІІІ черга №71 від 30.11.2020; висновку Держаудитслужби від 03.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-10-23-007507-а; рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2021 у справі № 640/3926/21; договору про здійснення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції ІІІ черга №79 від 04.12.2020; рішення Антимонопольного комітету України від 27.12.2022; протоколів за результатами негласної слідчої (розшукової) дії від 29.04.2020, від 11.01.2021, від 29.03.2021; комерційних пропозицій ФОП ОСОБА_22 від 10.10.2018, ТОВ «Інженерно-Технічний центр «Будівельна експертиза», ТОВ «Інститут післядипломної освіти фахівців архітектурно-будівельної діяльності»; протоколів допиту свідків ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, актів приймання-передачі в монтаж від 19.03.2020, від 06.08.2020; протоколу огляду від 18.08.2023; висновка експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 189/23-22 від 28.02.2023; висновка експерта № 1041/71201 від 12.09.2023 за результатами судово-економічної експертизи та інші матеріали.
Враховуючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин, та відповідно встановлення вказаних вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Вказаний ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема за ч. 5 ст. 191 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Окрім врахування тяжкості кримінального правопорушення слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, та майновий стан членів родини. (т. 1 а.с. 115-124)
Також слідчий суддя враховує ті обставини, що ОСОБА_4 тривалий час обіймав керівну посаду у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах міграції і набув широке коло зв`язків серед службових органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, підтримує дружні стосунки з колишнім народним депутатом Верховної Ради України 9-го скликання ОСОБА_23, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Одночасно з цим ОСОБА_4 товаришує зі ОСОБА_7, який є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, та має широке коло зв`язків як на території Російської Федерації, так і на тимчасово окупованій території АР Крим і разом з ОСОБА_8 вже покинув територію України. (т. 2 а.с. 159-240)
За таких обставин, слідчий суддя вважає доведеним, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду не втратив свою актуальність.
Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_4 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку дії обов`язку носити електронний засіб контролю, слідчий суддя виходить з тих обставин, що його застосування обумовлювало необхідністю забезпечення виконання підозрюваним вимог ч. 6 ст. 182 КПК України.
Однак, як вже встановлено у судовому засіданні заставодавцями 28.09.2023 за ОСОБА_4 заставу внесено, також, слідчий суддя бере до уваги наведені стороною захисту обставини з приводу невведення в експлуатацію будинку, в якому проживає підозрюваний ОСОБА_4, а також думку прокурора, висловлену у судовому засіданні, відповідно до якої він не наполягав на продовженні строку дії вказаного обов`язку, та що, за цей час ОСОБА_4 не порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, слідчий суддя вважає за можливим не продовжувати обов`язок носити електронний засіб контролю.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час займав керівну посаду в центральному органі виконавчої влади, має широкі зв`язки в державних органах, які може використати з метою впливу на свідків з метою надання ними неправдивих показань на свою користь. (т. 2 а.с. 159-240)
Також слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який на момент розгляду цього клопотання не зменшився.
Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 .
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку, що заявлені прокурором ризики продовжують існувати та не зменшилися до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування, що є підставою для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 .
Продовження строку дії зазначених вище обов`язків має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Водночас, жодна із сторін кримінального провадження не ставила питання про застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею це питання не вирішується.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання прокурора на неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку обов`язків у зв`язку з необхідністю проведення слідчих та процесуальних дій, які мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, а отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.
Зокрема, існує необхідність для завершення призначеної 10.11.2023 судово-почеркознавчої експертизи; організації міжнародного розшуку підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; вирішення питання здійснення щодо них спеціального досудового розслідування, допит свідків тощо. (т. 1 а.с. 146-157)
При визначенні строку, на який доцільно продовжити дію обов`язків, слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 176, ч. 5, 7 ст. 194, ч. 2 ст. 196 КПК України, які наділяють слідчого суддю правом у період, коли триває досудове розслідування (до його закінчення), застосовуючи відповідний запобіжний захід, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Разом з цим, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у межах якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Тому, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, згідно із якими визначення такого строку є дискрецією слідчого судді, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 на два місяці, тобто до 21.01.2024.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 177, 178, 182, 193, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання частково.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, до 21 січня 2024 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1