- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/9913/23
Провадження 1-кс/991/10005/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
20 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
підозрюваних - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000301 від 12.10.2022,
ВСТАНОВИВ:
Вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 10.11.2023 і того ж дня на підставі протоколу про передачу справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні детектив просить обмежити строк на ознайомлення стороні захисту у кримінальному провадженні до 20.12.2023 включно.
В обгрунтування клопотання детектив зазначає, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.
На підставі доручення прокурора у кримінальному провадженні від 14.07.2023, відповідно до вимог ст.ст. 283, 290 КПК України підозрюваним та їх захисникам повідомлено про те, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, а також надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 290 КПК України, починаючи з 17.07.2023 детективами Національного бюро надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в розпорядженні органу досудового розслідування, а саме 20 томів матеріалів, аудіо-відео записи, електронні носії інформації та речові докази, з можливістю робити копії або відображення цих матеріалів і речових доказів.
Також, сторону захисту повідомлено, що вони мають право ознайомитись з матеріалами досудового розслідування у будь-який робочий день з 10.00 год. до 18.00 год., для чого необхідно прибувати за адресою: АДРЕСА_1 .
За період часу з 17.07.2023 по теперішній час підозрюваний
ОСОБА_4 ознайомився в повному обсязі з 1 та 2 томом кримінального провадження та 34 сторінками (карта пам`яті №7106, №7107т) 3 тому кримінального провадження. Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ознайомилась з 1, 2, 5 томами кримінального провадження (без носіїв інформації).
Починаючи з 17.07.2023, підозрюваний ОСОБА_5 ознайомився з 20 томами матеріалів кримінального провадження, а також звуко- відеозаписами та інформацією на наявних у матеріалах кримінального провадження електронних носіях. Копії 20 томів матеріалів кримінального провадження, звуко- відеозаписів та інформації з електронних носіїв надано ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на ознайомлення прибула одного разу, а саме 13.10.2023 та отримала копії 20 томів матеріалів кримінального провадження, звуко, відеозаписів та інформації з електронних носіїв.
Захисники ОСОБА_5 - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, починаючи з 17.07.2023 жодного разу не прибували на ознайомлення, з матеріалами кримінального провадження не знайомились.
Разом з тим, ознайомлення із матеріалами досудового розслідування є правом сторони захисту і стороною обвинувачення забезпечено належні умови для реалізації цього права.
Станом на 10.11.2023 минуло 116 днів (тобто майже чотири місяці), як стороні захисту у визначений час надано можливість для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Однак, підозрюваними та захисниками право на доступ до матеріалів кримінального провадження досі не реалізовано, що, свідчить про свідоме зволікання ними із ознайомленням з матеріалами вказаного кримінального провадження, до яких їм надано доступ.
Зволікання стороною захисту - підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_6, підозрюваним ОСОБА_5 та його захисниками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування перешкоджає реалізації принципу розумності строків у кримінальному провадженні та основних засад, визначених нормами Європейської конвенції та Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, орган досудового розслідування на підставі вищевикладених обставин вважає доведеним факт зволікання стороною захисту при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, а тому встановлення строку для такого ознайомлення є виправданим і правомірним обмеженням у праві, передбаченому п. 3 ст. 6 Європейської конвенції, згідно з яким кожен обвинувачений має право мати час і можливість для підготовки свого захисту.
З урахуванням обсягу у 20 томи кримінального провадження, надання стороні захисту належних умов для ознайомлення, орган досудового розслідування вважає, що адекватним строком, протягом якого сторона захисту матиме реальну можливість ознайомитися з матеріалами досудового розслідування, а також їх оцінити і розробити свою стратегію захисту, є строк в 40 днів, тобто до 20 грудня 2023 року включно.
2.Позиції сторін у судовому засіданні
Підозрюваний ОСОБА_5 надав письмові заперечення, в яких зазначив, що стороною обвинувачення не надано доступу до речових доказів, які перелічені у реєстрі матеріалів, а саме земельних ділянок, житлових будинків та транспортних засобів, детектив навіть не повідомив про їх розташування та не роз`яснив/не погодив порядок ознайомлення з ними. Вказав, що будь-якого зволікання не було, оскільки затягування були з боку детектива, якого постійно розшукували. Надання та черговість томів кримінального провадження визначалася саме детективом та складала 2-4 томи кримінального провадження у тиждень. У зв`язку з такими обставинами, підозрюваний попросив скопіювати на його особистий жорсткий диск усі матеріали, що було зроблено. Надалі такі матеріали були передані захиснику ОСОБА_8, разом з яким він здійснює ознайомлення.
Підозрюваний ОСОБА_5 вважає, що стороною обвинувачення не було забезпечено можливості для належного ознайомлення, а будь-якого зволікання з боку представників сторони захисту не було, а тому підстав для обмеження строку на ознайомлення немає.
Також додав, що детективом ОСОБА_3 не було з`ясовано перелік захисників підозрюваного, однак підтвердив, що із захисниками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не розірвав договори про надання правової допомоги, однак доручення на здійснення ними з матеріалами досудового розслідування не надавав.
Захисниця ОСОБА_7 також заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність. Вказала, що детектив маніпулює фактами та не зазначає реальний обсяг матеріалів, приховуючи наявність 3 терабайтів аудіо-відеозаписів. Більше того, захисниця наголосила, що отримала всі матеріали та підтвердила це.
Захисниця ОСОБА_6 висловила свої заперечення проти вказаного клопотання, стверджуючи про його безпідставність. Захисниця наголосила, що повільність ознайомлення відбулося здебільшого через поведінку та дії детектива ОСОБА_3, який спочатку не міг надати підготовлені матеріали, надалі (у липні-серпні) перебував у відпустці, неодноразових відрядженнях. Надалі, лише 15.11.2023 детектив надав адвокату ОСОБА_6 частину відсканованих матеріалів вже після складання та направлення вказаного клопотання. Детективи не забезпечили процедуру ознайомлення у зручний час для адвокатки. Більше того, адвокат зазначила, що тривалий час відносно її підзахисного ОСОБА_4 діяли та діють запобіжні заходи, які обмежують його пересування (тримання під вартою та домашній арешт), а тому реалізація його права на ознайомлення залежала виключно від виклику детектива та обумовлювалася його зайнятістю та спроможністю. Неприбуття підозрюваного на ознайомлення з його ініціативи відбулося лише 2 рази, у зв`язку із поганим самопочуттям та призначеного судового засідання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив та підтримав позицію своєї захисниці та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися та будь-яких пояснень не надали.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
При цьому, за змістом ч. 2, 3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.
Вказані законодавчі положення покликані гарантувати забезпечення змагальності процесу та реалізації конституційного права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає, що сторонам кримінального провадження, зокрема, підозрюваному та його захиснику, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ, а у разі зволікання при здійсненні такого ознайомлення, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них, зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з відповідними матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження, вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів.
Вказане означає, що право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не є абсолютним. Таке право має реалізовуватися без зловживань і без шкоди для досягнення цілей кримінального провадження, у межах розумних строків, що відповідатиме завданням та принципам кримінального провадження. Такий підхід, з одного боку, забезпечує реалізацію процесуальних прав сторони захисту, а з іншого - вимагає від неї відповідальної поведінки, зумовленої законними потребами, інтересами інших осіб (зокрема, інших підозрюваних, потерпілих, тощо) та суспільства в цілому (аналогічна правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 18.01.2012 у справі № 1-4/2012) .
Тому при розгляді заявленого детективом клопотання, слідчому судді належить встановити:
1)чи повідомив прокурор або детектив за його дорученням сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання їм доступу до матеріалів кримінального провадження та чи надав такий доступ з дотриманням вимог ч. 1-4 ст. 290 КПК України;
2)чи є підстави вважати, що сторона захисту зволікає при ознайомленні з відкритими їй матеріалами;
3)у разі встановлення факту зволікання, який розумний строк необхідно встановити стороні захисту для здійснення такого ознайомлення;
Надаючи відповіді на вказані вище питання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.1.Щодо виконання вимог ст. 290 КПК України
Надані детективом матеріали кримінального провадження свідчать про те, що сторона обвинувачення вжила усіх передбачених ч. 1-3 ст. 290 КПК України заходів для виконання обов`язку щодо повідомлення підозрюваних та їхніх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із роз`ясненням умов, за яких вони можуть реалізувати своє право на ознайомлення із матеріалами, що є в розпорядженні прокурора або детектива.
Так, 14.07.2023 прокурором у вказаному кримінальному провадженні детективу ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні було доручено повідомити підозрюваного та його захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування і надати відповідний доступ з дотриманням вимог ч. 1-4 ст. 290 КПК України.
На виконання вказаного доручення, 14.07.2023 підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_11, а також їх захисників ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ОСОБА_6 було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022, та надання їм доступу до матеріалів досудового розслідування із роз`ясненням умов (часу та місця), за яких сторона захисту може реалізувати своє право на ознайомлення з відповідними матеріалами.
При цьому, вказані обставини не заперечуються стороною захисту.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що 14.07.2023 сторона обвинувачення, у відповідності до вимог ч. 1-4 чт. 290 КПК України, виконала свій обов`язок щодо повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження, а стороні захисту було надано можливість безперешкодно реалізувати своє право на ознайомлення з такими матеріалами.
3.2.Щодо зволікання стороною захисту при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування
Вирішуючи питання про наявність факту зволікання, слідчий суддя враховує, що КПК України не містить чіткого переліку ознак, за наявності яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися «зволіканням» і вказане поняття є оціночною категорією, а тому питання наявності такого зволікання має вирішуватись у світлі обставин кожної конкретної справи та з урахуванням положень ст. 28, 42, ч. 1, 10 ст. 290 КПК України.
З огляду на зміст вказаних законодавчих норм, для встановлення факту зволікання при ознайомленні із матеріалами досудового розслідуванню слідчому судді належить враховувати: обсяг матеріалів досудового розслідування; складність провадження; умови доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною обвинувачення повноважень, передбачених ст. 290 КПК України.
Зі змісту клопотання та обставин, з`ясованих у ході судового засідання, слідчий суддя встановив, що матеріали досудового розслідування складаються із:
-20 томів письмових матеріалів;
-речових доказів (документів, грошових коштів, мобільних пристроїв, комп`ютерної техніки, ключів, флеш-носіїв, автомобілів, житлових будинків, земельних ділянок);
-носіїв інформації (карт-пам`яті та оптичних дисків).
Відповідно до наданих відомостей досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні проводилось з 12.10.2022 по 14.07.2023, тобто протягом 9 місяців, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. За результатами досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
При цьому, з огляду на обставини кримінального провадження, викладені у клопотанні детектива, кількість підозрюваних та обсяг зібраних матеріалів, можна зробити висновки, що вказане кримінальне провадження відноситься до винятково складних.
Однак, з урахуванням обсягу матеріалів досудового розслідування, їх характеру та рівня складності кримінального провадження можна дійти висновку, що ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та їх належний правовий аналіз не потребує занадто значної кількості часу.
Оцінюючи поведінку сторони захисту під час ознайомлення із такими матеріалами, слідчий суддя враховує створення стороною обвинувачення умов для доступу до них із можливістю здійснювати їх копіювання або відображення відповідним чином, зокрема здійснення копіювання електронної інформації на носії інформації.
Перевіряючи поведінку підозрюваних та їх захисників на предмет зволікання, слідчий суддя виходить з такого.
З матеріалів клопотання та пояснень підозрюваного ОСОБА_5, наданих у судовому засіданні, встановлено, що підозрюваний отримав в електронному вигляді (відсканованому) усі матеріали досудового розслідування, в т.ч. аудіо-відеозаписи, та передав такі матеріали своєму захиснику ОСОБА_8 .
Із наданих детективом документів вбачається, що ОСОБА_5 регулярно протягом липня-серпня 2023 року відвідував детектива та підтвердив ознайомлення із усіма 20 томами матеріалів кримінального провадження.
Зокрема, підозрюваний періодично відвідував приміщення НАБУ для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування: 24.07.2023, 28.07.2023, 31.07.2023, 01.08.2023, 03.08.2023, 09.08.2023, 11.08.2023, 14.08.2023, 21.08.2023, 13.10.2023.
При чому, у відповідних протоколах, підозрюваний робив зауваження щодо ненадання доступу до всіх матеріалів досудового розслідування, що унеможливлювало ознайомлення із більшим обсягом. Вказані відомості слідчий суддя бере до уваги, а також інформацію про незабезпечення детективом умов для ознайомлення із речовими доказами, а саме рухомим та нерухомим майном.
Враховуючи таку поведінку підозрюваного, який регулярно здійснював ознайомлення з тими матеріалами, які були надані детективом, а також враховуючи той факт, що станом на день розгляду цього клопотання ОСОБА_5 підтвердив ознайомлення з усіма письмовими доказами та аудіо-відеозаписами, слідчий суддя вважає, що в його діях відсутні ознаки зволікання.
Разом з тим, із наявних у матеріалах кримінального провадження документів неможливо пересвідчитися у дійсності тверджень підозрюваного про отримання та ознайомлення із таким же обсягом матеріалів захисником ОСОБА_8, оскільки відсутнє письмове підтвердження останнього.
Слідчий суддя не може втручатись у порядок розподілу обов`язків між представниками сторони захисту і обраний ними у зв`язку з цим спосіб ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, однак, у такому випадку представниками має належним чином підтверджуватися вказаний факт.
У зв`язку із відсутністю такого підтвердження, слідчий суддя вимушений констатувати про наявність зволікання з боку захисника ОСОБА_8, враховуючи відсутність будь-яких відомостей про обсяг матеріалів, з яким він на момент розгляду клопотання ознайомився.
Захисниця підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 13.10.2023 підтвердила факт отримання в електронному вигляді копій письмових матеріалів та аудіо-відеозаписів, однак зауважила, що факт ознайомлення із ними буде підтверджено нею в окремому протоколі.
Слідчий суддя усвідомлює, що процес ознайомлення охоплює не лише копіювання чи відтворення іншим чином матеріалів досудового розслідування, а також включає дії з їх вивчення та аналізу, співставлення між собою тощо. У той же час, така позиція захисниці ОСОБА_7 створює ситуацію, за якою неможливо прослідкувати та визначити фактичний обсяг вивчених нею матеріалів станом на день розгляду цього клопотання.
На переконання слідчого судді, така поведінка захисниці свідчить про наявні ознаки зволікання, беручи до уваги, що за період з моменту відкриття матеріалів - 14 липня 2023 року, захисниця з`явилася на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування виключно 13 жовтня 2023 року. У подальшому, будь-яких підтверджень в окремому протоколі про обсяг матеріалів з якими захисниця фактично ознайомилася не було.
Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жодного разу не прибували на ознайомлення та відсутні документи про підтвердження доступу до матеріалів. Підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що не надавав доручення вказаним адвокатам на ознайомлення із матеріалами, однак договір про надання правової допомоги з ними не розривав, і вони можуть залучатися на стадії судового розгляду.
Водночас, не обмежуючи вибір підозрюваного щодо участі обраних ними захисників на різних стадіях, слідчий суддя не може погодитися із тим, що питання їх участі у кримінальному провадженні не має порушуватися у контексті розгляду цього клопотання. Дії детектива щодо повідомлення таких адвокатів про завершення досудового розслідування та оцінка їх залученості у такий процес є цілком виправданим, враховуючи, що вони мають статус захисників у цьому кримінальному провадженні. У разі наявності декількох захисників рішенням підозрюваного може визначатися розподіл між ними обов`язків та ролі, однак таке рішення має бути передбачуване та не створювати невизначеність для іншої сторони.
Тому за наявності інформації, що такі адвокати беруть участь у цьому кримінальному провадженні, тобто не припинили свої обов`язки як захисники, слідчий суддя вважає, що у діях таких захисників є ознаки зволікання, оскільки вони не здійснюють ознайомлення взагалі.
Порядок ознайомлення із матеріалами досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_4 виглядає таким чином:
-21 серпня 2023 року він ознайомився з 1 томом (1-77 ст.);
-22 серпня 2023 року він ознайомився з 1 томом (72-145 ст.);
-28 серпня 2023 року він ознайомився з 1 томом (145-205 ст.);
-05 вересня 2023 року він ознайомився з 2 томом (1-84 ст.);
-15 вересня 2023 року він ознайомився з 2 томом (83-220 ст.);
-02 жовтня 2023 року він ознайомився з 3 томом (1-34 ст.);
-03 листопада 2023 року він ознайомився з картою пам`яті, яка знаходиться у 3 томі.
При чому, у період з липня по жовтень 2023 року до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому забезпечення ознайомлення відбувалося виключно за заявкою детектива на дозвіл прибути підозрюваного до НАБУ. Неприбуття підозрюваного на ознайомлення з ініціативи ОСОБА_4 відбулося лише один раз (11 серпня 2023 року) у зв`язку із поганим самопочуттям останнього.
Однак, після зміни запобіжного заходу підозрюваний з`явився на ознайомлення виключно один раз, що вказує на нерегулярність та несистематичність такого ознайомлення з боку підозрюваного. Більше того, слідчий суддя звертає увагу на фактичний обсяг матеріалів, з якими ознайомився підозрюваний, складає всього 2 томи у повному обсязі та 34 сторінки третього тому. Такий обсяг очевидно є мінімальним та свідчить про затягування.
Захисниця ОСОБА_6 у судовому засіданні вказала, що процес ознайомлення був узгоджений нею з детективом у такому порядку - спочатку вона отримує частково в електронному вигляді письмові та електронні докази, а у подальшому прибуде до Національного антикорупційного бюро України для перевірки їх відповідності з оригіналами матеріалів за узгодженим із детективом. Вказане підтверджується і відповідним записом захисниці у протоколі від 15.11.2023 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Крім того, згідно з наданих матеріалів захисницею ОСОБА_6 підтверджено факт ознайомлення із 1, 2 та 5 томами, з якими ознайомилася 02 та 05 серпня 2023 року. При чому, у протоколі ознайомлення від 05 серпня 2023 року нею було зазначено зауваження, що у розпорядженні детектива ОСОБА_12 є лише 5 та 6 том, а всі інші матеріали перебувають у детектива ОСОБА_3 .
У судовому засіданні захисниця надала пояснення, що такий повільний процес ознайомлення викликаний виключно поведінкою сторони обвинувачення, а саме детектива ОСОБА_13, який тривалий час не зміг організувати належні умови для ознайомлення. Зокрема, захисниця вказала про перебування детектива у відпустці - у липні- серпні, надалі він неодноразово вказував про перебування у відрядженні. Своє право на ознайомлення вона змогла реалізувати виключно 15 листопада 2023 року, отримавши копії матеріалів у електронному вигляді. Також причинами тривалого часу ознайомлення, адвокат вказала неможливість узгодити зручний час для ознайомлення.
Посилання захисниці ОСОБА_6 на неналежні умови для ознайомлення з боку сторони обвинувачення, які викликані тривалою відсутністю детектива, слідчий суддя сприймає критично, враховуючи відсутні підтвердження та наявні відомості про здійснення ознайомлення іншими учасниками кримінального провадження у період з липня до серпня 2023 року, зокрема і підзахисним адвоката ОСОБА_6 .
Також слідчий суддя відзначає, що зайнятість адвоката має враховуватися при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, яке є тривалим процесом та вимагає залученості і налагодженої комунікації між сторонами кримінального провадження, у той же час дивним виглядає той факт, що захисниця змогла реалізувати своє право на ознайомлення (прибути для отримання копій матеріалів в електронному вигляді) лише після направлення клопотання про встановлення строку на ознайомлення.
Слідчий суддя вбачає ознаки зволікання в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування в діях підозрюваного ОСОБА_4 та захисниці ОСОБА_14, враховуючи обсяг та темпи здійснення ним ознайомлення з 14.07.2023 по цей час.
Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення строку на ознайомлення усій стороні захисту, як про це просить у своєму клопотанні детектив, слідчий суддя враховує, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, під стороною захисту слід розуміти підозрюваного та його захисника (захисників). При цьому, за змістом ч. 4 ст. 46 КПК України у її співставленні з положеннями ст. 290 КПК України, право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування може реалізуватись як безпосередньо самим підозрюваним, так і через одного або декількох його захисників.
У цьому контексті важливо, що ч. 10 ст. 290 КПК України передбачає можливість встановлення строку на ознайомлення стороні захисту в цілому, а не окремим її представникам, однак, при цьому і не вимагає, щоб факт зволікання мав місце з боку кожного представника сторони захисту (тобто кожного підозрюваного і всіх їх захисників).
З огляду на це, встановлення строку на ознайомлення у кримінальних провадженнях з декількома підозрюваними має здійснюватися у випадку існування зволікання з боку хоча б одного підозрюваного (а у разі реалізації ним свого права на ознайомлення через захисника - у випадку існування зволікання з боку такого захисника).
Застосовуючи вказане правило до обставин цього кримінального провадження, та беручи до уваги, що у його межах здійснено повідомлення про підозру двом особам, кожна з яких користується правовою допомогою захисника, слідчому судді достатньо встановити наявність зволікання з боку хоча б одного з підозрюваних (або з боку хоча б одного захисника, через якого такий підозрюваний реалізує своє право на ознайомлення).
Враховуючи, що таке зволікання було встановлено з боку підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до висновку про існування передбачених законом підстав для встановлення строку на ознайомлення усій стороні захисту у цьому кримінальному провадженню.
Такий підхід не тільки відповідатиме вимогам ч. 10 ст. 290 КПК України, але й забезпечить прогнозованість юридичних процедур та визначеність у питанні обрахунку строку досудового розслідування, а також періоду, який відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України у цей строк не включається.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий підхід не буде невиправдано обмежувати тих представників сторони захисту, у чиїх діях відсутні ознаки зволікання, оскільки встановлення строку здійснюватиметься з урахуванням терміну необхідного таким представникам для завершення ознайомлення з рештою матеріалів кримінального провадження.
3.3. Щодо строку, який буде необхідним і достатнім для здійснення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування
Вирішуючи питання розумності строку при визначенні граничних меж для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, з урахуванням позицій сторін, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Захисники та підозрюваний зазначали про необхідність надання строку на ознайомлення у межах 3-4 місяців, враховуючи обсяг матеріалів.
Пунктом 21 ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких, зокрема, відносяться розумність строків.
У відповідності до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає їх оцінки в сукупності. Хоча окремі стадії провадження можуть проводитись з прийнятною тривалістю з огляду на їх специфіку, однак загальна тривалість процесу не може перевищувати «розумний строк».
Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка учасників кримінального провадження, а також порядок і умови реалізації стороною обвинувачення своїх повноважень.
Отже з урахуванням:
- складності кримінального провадження (є винятково складним);
- виду, обсягів та змісту матеріалів досудового розслідування, з якими залишилось ознайомитись (є незначними і не складними в опрацюванні, оскільки більшість з них складає протоколи допиту свідків, протоколи НСРД, протоколи огляду і т.д.);
- строку протягом якого стороні захисту надано можливість реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (на дату звернення із клопотанням 4 місяців);
- умов доступу до матеріалів досудового розслідування (надання детективом письмових матеріалів у сканованому вигляді, можливість копіювання електронних файлів на власний носій інформації);
слідчий суддя вважає, що запропонований детективом строк до 20 грудня 2023 року (тобто 30-денний строк з дня постановлення ухвали) є недостатнім, враховуючи необхідність вивчення та аналізу великого обсягу електронних файлів, а також беручи до уваги, що затримки із ознайомленням у певній мірі відбувалися і з боку детектива (в контексті ненадання підозрюваному ОСОБА_5 та захисниці ОСОБА_6 матеріалів у більшому обсязі).
Слідчий суддя вважає за можливе визначити такий строк до 22 січня 2024 роки, тобто у два місяці, що складатиме загальний строк ознайомлення у 6 місяців, та відповідатиме критерію розумності та є достатнім для реалізації стороною захисту права на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування. Такий строк буде достатнім не тільки для копіювання матеріалів та їх прочитання/перегляду, співставлення із оригіналами матеріалів, але й для ретельного аналізу цих матеріалів, надання їм правової оцінки та одночасного формування стратегії захисту.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий строк має бути встановлений як підозрюваним та їх захисникам, із якими на даному етапі укладено відповідні угоди щодо здійснення захисту, так і іншим захисникам підозрюваних, які матимуть відповідні повноваження, що відповідатиме вимогам ч.10 ст. 290 КПК України.
Окремо слідчий суддя відзначає, що досудове розслідування на даний час не закінчено, рішення про форму його закінчення не прийнято і справа не передана на розгляд суду, що надає стороні захисту можливість продовжувати знайомитись з відповідними матеріалами, одночасно формуючи стратегію захисту. Так само подальше ознайомлення можливе як під час підготовчого провадження, так і на стадії судового розгляду, що навіть у випадку отримання стороною обвинувачення результатів запитів про міжнародну правову допомогу, не позбавляє сторону захисту права на ознайомлення із такими матеріалами. Більше того, на початку судового розгляду судом вирішується питання про порядок та обсяг дослідження доказів, що надає можливість стороні захисту заявити клопотання про встановлення порядку їх дослідження з урахуванням обсягу ознайомлення сторони захисту з такими доказами.
На переконання слідчого судді, вказані можливості у достатньому обсязі гарантуватимуть стороні захисту належну реалізацію їх права на ознайомлення.
Таким чином, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись, ст. 28, 42, 290, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000301 від 12.10.2022, - задовольнити частково.
2.Встановити стороні захисту, а саме - підозрюваним ОСОБА_4, ОСОБА_5, та їх захисникам - адвокатам ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також іншим особам, які матимуть повноваження захисників у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000301 від 12.10.2022, строк до 22.01.2024 року включно для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до них.
3.Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1