- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/5576/23
Провадження 1-кс/991/9470/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на повідомлення детектива про підозру,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить:
- скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022;
- зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України, а також відомостей щодо набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного.
Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022,в якому ОСОБА_5 23.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.
Захисник зазначає, що підозра не ґрунтується на конкретних фактах та відомостях, що об`єктивно пов`язують ОСОБА_5 із вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України, і у прокурора, який складав повідомлення про підозру ОСОБА_5 не було доказів, які б вказували на причетність останнього до вчинення вказаних у підозрі кримінальних правопорушень.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5, який має статус адвоката, вручене без дотримання вимог ст. 481 КПК України, а саме: не уповноваженою особою, оскільки доручення від заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 прокурору ОСОБА_8 на здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 оформлене не постановою, як того вимагають норми ст. 110 КПК України. Зазначені обставини є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що свідчить про недійсність вказаної процесуальної дії та не набуття особою процесуального статусу підозрюваного.
Захисник зазначає, що у матеріалах кримінального провадження відсутнє повідомлення про підозру з підписом ОСОБА_5 про її отримання, однак наявне письмове повідомлення про підозру, на якому містяться засвідчувальні написи двох детективів, які входять до групи детективів у цьому кримінальному провадженні, про відмову ОСОБА_5 отримати повідомлення про підозру. Разом з тим, у разі відмови від безпосереднього отримання повідомлення про підозру особою, або залишення нею місця вчинення такої процесуальної дії прокурор/слідчий, відповідно до ч. 6 ст. 104 КПК України повинен засвідчити факт відмови особи від посвідчення отримання повідомлення, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови - підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності чи відмови від підпису - понятих, також у такому випадку прокурору/слідчому доцільно застосовувати відеозапис відмови від вручення.
Також, захисник стверджує, що повідомлення про підозру складено без наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, що спростовується зібраними стороною захисту доказами, які підтверджують, що: зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 07.09.2021 та 08.06.2022 відбувались після передачі ОСОБА_9 коштів ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 не зустрічався з ОСОБА_9 на АЗС «Сокар» за адресою: Дружби Народів 35, 31.05.2022 о 22:00 год., тому що у цей час знаходився у себе в офісі за адресою: АДРЕСА_1 ; існують об`єктивні суперечності між фактичними обставинами та протоколами допиту ОСОБА_9, що свідчить про те, що останній надавав завідомо неправдиві показання щодо обставин його зустрічей із ОСОБА_11, що ставить під сумнів усі його показання; показання ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_5 був для ОСОБА_9, як особа на ім`я « ОСОБА_13 » є його особистим умовиводом, а не фактами, які він сприймав безпосередньо; ОСОБА_5 не міг користуватись мобільним номером НОМЕР_1 (ОСОБА_15), оскільки їх місця перебування систематично не співпадають.
Матеріали скарги також містять доповнення до неї від 18.07.2023, надані у зв`язку зі зміною стороною обвинувачення раніше повідомленої підозри ОСОБА_5, що відбулось 30.06.2023.
В доповненнях до скарги сторона захисту зазначає, що: перша зустріч ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відбулась 07.09.2021, а кошти в розмірі 200 000 доларів США отримані ОСОБА_10 від ОСОБА_14 31.08.2021, що виключає можливість ОСОБА_5 підбурити ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди; відсутній причинно-наслідковий зв`язок між зустріччю ОСОБА_5 з ОСОБА_9 07.09.2021 та надання останнім неправомірної вигоди через ОСОБА_10 01.12.2021; сторона обвинувачення штучно змінила дату передання ОСОБА_9 . 230 000 доларів США ОСОБА_10 на період з 08.09.2021 по 30.11.2021; зміна стороною обвинувачення первинних дат зустрічей ОСОБА_9 з ОСОБА_5 та передачі грошових коштів ОСОБА_10, які були встановлені на підставі показань ОСОБА_9, свідчить про свідоме надання ОСОБА_9 недостовірних показань.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_4, ОСОБА_3, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_5, позицію, висловлену у скарзі підтримали, просили її задовольнити.
ОСОБА_5 додатково пояснив, що вручення повідомлення про підозру від 23.02.2023 відбулось у нього в офісі, відразу після проведення обшуку. Після того, як прокурор почав зачитувати підозру, ОСОБА_5 зазначив, що зміст підозри йому не зрозумілий, а потім, у зв`язку зі спекою, яка була в кабінеті, пішов відчинити вікно, а коли повернувся то виявив, що прокурор в офісі відсутній.
Детектив ОСОБА_6 у судовому засіданні проти вимог скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні. Підтвердив, що вручення повідомлення про підозру відбулось після закінчення обшуку в кабінеті ОСОБА_5 . Повідомлення про підозру здійснював прокурор ОСОБА_8 на підставі доручення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 . За результатами вручення повідомлення про підозру прокурором складено протокол про його вручення, що супроводжувалось відео-фіксуванням вказаної дії із залученням двох понятих. Вважає, що доказів для повідомлення про підозру достатньо, а обставини на які посилається сторона захисту необґрунтовані.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Підозра - це ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення. У разі отримання нових доказів раніше повідомлена підозра може бути змінена. Це відрізняє підозру від підсумкового висновку слідчого чи прокурора про винуватість особи, який формулюється у обвинувальному акті, та має бути з точки зору сторони обвинувачення обґрунтованим, достовірним та остаточним, оскільки саме направленням до суду обвинувального акта, зокрема, закінчується досудове розслідування як стадія кримінального провадження. Саме тому обвинувачення відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2022 у справі № 991/8424/21).
У той же час підозра також повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.
Проте, положення ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вказують на те, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді є питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Дана скарга вже перебувала на розгляді у Вищому антикорупційному суді, за результатом якого 25.07.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлена ухвала про закриття провадження за скаргою з підстав втрати юридичної сили повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.02.2023 через зміну раніше повідомленої підозри, що відбулось 30.06.2023. (т. 2 а.с. 163-164)
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.10.2023, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.07.2023 скасовано, та в мотивувальній частині зауважено, що якщо підозра на час розгляду скарги на неї змінена слідчим, прокурором, слідчий суддя зобов`язаний розглянути скаргу з урахуванням цих змін по суті. (т. 2 а.с. 195-197)
Відтак, при розгляді цієї скарги слідчому судді необхідно з`ясувати не тільки обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.02.2023, а й обґрунтованість повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
Встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022. (т. 1 а.с. 13 зв.-15)
23.02.2023 у цьому кримінальному провадженні заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України. (т. 1 а.с. 15зв.-23)
Щодо обставин вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру від 23.02.2023 слідчий суддя зазначає таке.
Згідно із ч. 4 ст. 22 КПК України повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
Письмове повідомлення про підозру, зокрема, адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 481 КПК України Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
Тобто, кримінальний процесуальний закон не забороняє вручення повідомлення про підозру адвокату уповноваженим на підставі доручення прокурором за умови, що таке рішення прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником.
Встановлено, що відповідно до доручення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України, доручено прокурору шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 23 зв.)
Відповідно до ст. 36 КПК України встановлено, що прокурор у кримінальному провадженні має право доручати проведення певних процесуальних дій та приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, також визначено випадок, коли доручення надається Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов`язки), керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками у формі мотивованої постанови, а саме: доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає безпідставними доводи сторони захисту, що доручення, надане прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, за формою не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, та вважає, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснювалось уповноваженою на те особою.
Доводи сторони захисту з приводу неналежного вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру слідчий суддя оцінює критично.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлень визначено Главою 11 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно ч.1 ст.136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Тобто, зазначені вимоги мають бути дотримані і під час вручення повідомлення про підозру.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 відмовився від отримання письмового повідомлення про підозру, ця процесуальна дія фіксувалось на відеокамеру, саме повідомлення про підозру було залишено в офісному приміщенні за місцем роботи ОСОБА_5 . Ці обставини також відображено в протоколі про вручення повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки ОСОБА_5 від 23.02.2023, складене прокурором ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 15зв.-23)
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_5 особисто підтвердив, що чув як прокурор намагався ознайомити його з суттю підозри, яка йому не була зрозуміла, та примірник якої прокурор залишив в кабінеті.
Слід зважити на те, що кримінальне процесуальне законодавство не передбачає наявність згоди особи на отримання повідомлення про підозру для набуття статусу підозрюваного. Письмове повідомлення про підозру вручається слідчим або прокурором, однак в примусовому порядку здійснення вказаної дії неможливе та й цього не вимагає кримінальний процесуальний закон.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже зазначені вище обставини підтверджують той факт, що прокурором вжито належних заходів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, за наслідком якого ОСОБА_5 об`єктивно мав можливість дізнатися про обставини, які йому інкримінуються, а відтак, він набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Встановлено, що при врученні ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.06.2023, останній перед підписом про отримання зазначив, що це перше повідомлення про підозру, яке він отримав, та йому вперше роз`яснені процесуальні права прокурором ОСОБА_8, а не прокурором ОСОБА_7 ( т. 1 а.с. 152)
Однак, враховуючи встановлені обставини вручення повідомлення про підозру від 23.02.2023, слідчим суддею не встановлено наявність порушення процесуального законодавства під час вручення ОСОБА_5 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.06.2023.
Щодо наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.
Існування достатніх підстав (доказів) для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
Як зазначено вище, ОСОБА_5 23.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України - підбурюванні до надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Відповідно до зміни раніше повідомленої підозри від 30.06.2023 ОСОБА_5 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України - підбурюванні до закінченого замаху на надання службовим особам, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їм влади чи службового становище, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та за ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Як на підставу для скасування повідомлення про підозру сторона захисту посилається на відсутність достатніх доказів для її складання, зокрема зазначає, що отримані ними докази спростовують твердження сторони обвинувачення щодо причетності до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 та останній об`єктивно не міг схилити ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, а також сприяти заволодінню його коштами. Також зазначили про штучну зміну обставин надання неправомірної вигоди у зміненій підозрі, шляхом зміни дат зустрічей ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та передачі коштів ОСОБА_10 .
Детективом на підтвердження достатності доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у судовому засіданні надані такі матеріали досудового розслідування: заява ОСОБА_9 від 11.10.2022 про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 12.10.2022, 26.10.2022, 09.11.2022; протоколи допиту потерпілого ОСОБА_9 від 12.11.2022, 09.02.2023; розписки ОСОБА_10 про отримання коштів від ОСОБА_9 від 31.08.2021 та 01.12.2021; протоколів огляду від 12.10.2022 з додатками; протоколу огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 11.11.2022 з додатками; протоколів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.10.2022, від 27.10.2022; протоколу огляду місця події від 11.11.2022; протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023; протоколів огляду від 22.02.2023, 10.03.2023, 21.05.2023, 28.06.2023 з додатками; протоколу огляду речей та документів від 11.05.2023; протоколу огляду речей від 30.03.2023, 05.04.2023; протоколи допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 02.02.2023; 23.03.2023; протоколу огляду речей від 15.04.2023; висновку експерта № СЕ-19-23/21218-В3 від 02.06.2023 тощо.
Так, досліджені в судовому засіданні докази, як на час повідомлення ОСОБА_5 про підозру 23.02.2023, так і на час зміни раніше повідомленої підозри від 30.06.2023, у своїй сукупності та взаємозв`язку відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх доказів для підозри», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, і давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за викладених в них обставинах.
А отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимим.
Слід зазначити, що на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Тобто, на даній стадії досудового розслідування не є необхідним, щоб орган досудового розслідування встановив існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваному, оскільки, фактично досудове розслідування і здійснюється з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину.
Зі змісту повідомлення про підозру від 23.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.06.2023 вбачається, що у них зазначено всі необхідні відомості, передбачені ст. 277 КПК України, а саме: прізвище та посаду прокурора, який здійснює повідомлення про підозру; анкетні відомості ОСОБА_5 ; номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, час, місце вчинення злочинів, а також відомості щодо інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного ОСОБА_5, підпис прокурора, який здійснив повідомлення про підозру.
Разом з цим, питання обґрунтованості підозри було предметом перевірки під час розгляду клопотання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду, а також під час продовження ОСОБА_5 строку дії покладених на нього обов`язків. (т. 5 а.с. 95-162)
У свою чергу, захисник не навела у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, а відтак і відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є необґрунтованим.
Крім того, доводи сторони захисту в частині визначення наявності достатності доказів для підозри ОСОБА_5, фактично зводяться до їх незгоди з встановленими органом досудового розслідування обставинами, яким слідчий суддя не має права надавати оцінку, оскільки при цьому вийде за межі наданих йому кримінальним процесуальним законодавством повноважень під час розгляду цієї скарги.
Тому, дослідивши зміст повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 23.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.06.2023, слідчий суддя дійшов висновку, що вони відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, враховуючи, що при здійсненні повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, орган досудового розслідування дотримався вимог положень ст. 276-278, 481 КПК України; підозри, про які повідомлено ОСОБА_5, не є вочевидь необґрунтованими, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1