- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/10292/23
Провадження 1-кс/991/10384/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018 (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 6 817 360 грн. та покладанням додаткових процесуальних обов`язків (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та нетяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України відповідно;
2) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти Кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його девіантною поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
4) для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків доцільно визначити заставу у розмірі 6 817 360 грн. та покласти ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні Клопотання з огляду на недоведеність розміру завданої злочинами матеріальної шкоди, відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків. Просили врахувати наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків на території України (одружений, має трьох малолітніх дітей на утриманні, у тому числі, дитину-інваліда з діагнозом ДЦП, який потребує домашнього догляду), позитивної характеристики за місцем проживання та за місцем роботи, та застосувати до ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, покласти на підозрюваного обов`язок наступного формулювання: «не відлучатися за межі Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду» з огляду на те, що він проживає у м. Ковель Волинської області, його робоче місце знаходиться у пункті пропуску «Ягодин», с. Старовойтове Волинської області.
Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисників підтримав.
Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
08 листопада 2023 року детективом НАБУ ОСОБА_7 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, яке цього ж дня вручено останньому (далі - Повідомлення про підозру).
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин ОСОБА_4, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Волинської митниці ДФС (надалі - УПМП та МВ Волинської митниці ДФС), маючи тривалий стаж професійної діяльності у сфері митної справи, будучи обізнаним з покладеними на нього посадовими обов`язками, положеннями Митного кодексу України, Порядком проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 № 1316, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися норм чинного законодавства, будучи службовою особою, яка зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для інших фізичних або юридичних осіб, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам та склав завідомо неправдиві офіційні документи, за наступних обставин.
ОСОБА_8 була створена злочинна організація, яка діяла в інтересах суб`єктів господарської діяльності, що займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу на території України (надалі - «замовники товарів»), шляхом реалізації схеми незаконного ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування товарів з невеликою митною вартістю відносно об`єму та ваги, зокрема будівельних матеріалів та плит деревостружкових (надалі - «товарів прикриття»), митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів.
До 28.02.2019 учасники злочинної організації з метою реалізації вказаної злочинної схеми (1) забезпечили митне оформлення, проходження прикордонного та митного контролю компетентними органами Республіки Польща вантажних автомобілів з причепами з метою подальшого незаконного переміщення на митну територію України комерційних товарів, відповідно до вантажних митних декларацій (далі - ВМД), які переміщалися цими транспортними засобами, (2) забезпечили подання до Волинської митниці ДФС митних декларацій типу «ІМ 40 ЕА», тобто, попередніх митних декларацій з обсягом даних, необхідних для випуску товарів у митний режим ввезення товарів в режимі імпорту (випуск для вільного обігу), та товаросупровідних документів, в яких були зазначені завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС з метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття», (3) дійшли згоди з головним державним інспектором УПМП та МВ Волинської митниці ДФС ОСОБА_4, іншими службовими особами Волинської митниці ДФС щодо зловживання ними своїм службовим становищем при здійсненні митного контролю товарів, які ніби переміщаються до ТОВ «СТОК СІТІ», шляхом нездійснення заходів щодо документування даної злочинної діяльності, внесення до АСМО «Інспектор» завідомо неправдивої інформації, складання завідомо підроблених документів - актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі чи багажу, випуску транспортних засобів з незаконно ввезеними товарами на митну територію України.
Так, дорученням ГУ ДФС у Волинській області від 26.02.2019 № 1035/7/03-20-21-07-02 на службових осіб Волинської митниці ДФС було покладено обов`язок при здійсненні митного контролю товарів, які переміщалися до ТОВ «СТОК СІТІ», здійснити форму митного контролю у вигляді митного огляду.
28.02.2019 вантажні автомобілі з причепами з номерними знаками НОМЕР_1 /НОМЕР_6, НОМЕР_7/НОМЕР_8, НОМЕР_9/НОМЕР_10, які переміщали комерційні товари, заїхали в міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (надалі - МАПП «Ягодин») та прослідували у зону митного контролю МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС, після чого ОСОБА_4, у тому числі на якого було розподілене здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які нібито переміщалися цими вантажними автомобілями з причепами відповідно до митних декларацій типу «ІМ 40 ЕА», на виконання вимог вищевказаного доручення направив їх на митний огляд.
В подальшому, ОСОБА_4 та інші службові особи Волинської митниці ДФС, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України комерційних товарів без належної сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, склали та підписали завідомо неправдиві офіційні документи - акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі чи багажу, в яких вказали завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які переміщалися вантажними автомобілями з причепами, хоча в ході здійснення митного огляду виявили факт переміщення вантажними автомобілями з причепами комерційних товарів, митна вартість яких значно більша, ніж митна вартість «товарів прикриття», які зазначені в митних деклараціях «ІМ 40 ЕА» та які вони зазначили в актах про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі чи багажу, склавши тим самим підроблені документи.
Так, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з іншими службовими особами Волинської митниці ДФС, протиправно, в порушення покладених на нього посадових обов`язків та норм МК України, в інтересах очолюваної ОСОБА_8 злочинної організації та «замовників товарів», не здійснив заходів щодо документування виявленої ним протиправної діяльності, закінчив митне оформлення та вантажні автомобілі з причепами виїхали із зони митного контролю, тобто, відбулося ввезення комерційних товарів відповідно до ВМД на митну територію України.
Внаслідок вказаних дій учасники злочинної організації забезпечили подальше митне оформлення «товарів прикриття», нарахування та сплату митних платежів з врахуванням митної вартості та кодів товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, які були зазначені в недостовірних митних деклараціях, поданих від імені ТОВ «СТОК СІТІ» щодо «товару прикриття». В подальшому, товари, ввезені в дійсності на територію України відповідно до ВМД вказаними вище вантажними автомобілями, були доставлені «замовникам товарів» та надійшли у вільний обіг.
Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 28.02.2019 товарів вантажними автомобілями з причепами та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 28.02.2019 товарів вантажними автомобілями з причепами, складає 20 457 994,33 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
-за ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам;
-за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Щодо обґрунтованості підозри.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.
Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
-наказом Волинської митниці ДФС від 12.12.2017 №724-о, відповідно до п. 8 якого, з 13.12.2017 ОСОБА_4 обіймав посаду головного державного інспектора відділу оперативного реагування УПМП та МВ Волинської митниці ДФС, його посадовою інструкцією, листом Волинської митниці від 01.06.2023, відповідно до якого посадові обов`язки, вказані в посадовій інструкції, відповідають тим, якими керувався ОСОБА_4 в період вчинення ним кримінальних правопорушень (т.1 а. 77-80, 83-85, 100-101);
-листом Волинської митниці від 14.02.2022 щодо сплати митних платежів при оформленні товарів в режимі «імпорт», які переміщалися на митну територію України вантажними автомобілями з причепами, в тому числі й щодо товарів, митні формальності щодо яких проводив ОСОБА_4 28.02.2019 (т.1 а. 102-103);
-листом ДПСУ щодо перетину 28.02.2019 державного кордону ватажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_2, НОМЕР_7/НОМЕР_8, НОМЕР_11/НОМЕР_10, за допомогою яких учасники злочинної організації здійснювали незаконне переміщення товарів на митну територію України (т.1 а.106);
-листом Державної фіскальної служби України від 24.03.2021 № 1677/5/99-99-04-05-02-16 з додатками, відповідно до якого надано копію доручення ГУ ДФС у Волинській області від 26.02.2019 № 1035/7/03-20-21-07-02, яке зобов`язувало службових осіб Волинської митниці ДФС при здійсненні митного контролю товарів, які переміщалися до ТОВ «СТОК СІТІ» здійснити форму митного контролю у вигляді митного огляду (т.1 а. 118-120);
-протоколом огляду від 22.10.2019 (т.1 а. 132-133, 143-162), відповідно до якого були оглянуті документи, вилучені 15.10.2019 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні Волинської митниці ДФС, щодо здійснення митного оформлення товарів, які переміщалися на митну територію України за допомогою вантажних автомобілів з причепами, в тому числі й тих, митне оформлення щодо яких здійснював ОСОБА_4 28.02.2019 (вантажні автомобілі з причепами з номерними знаками НОМЕР_2, НОМЕР_7/НОМЕР_8, НОМЕР_11/НОМЕР_10), зокрема, виявлено акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.02.2019, підписані від імені ОСОБА_4, висновком експерта від 16.02.2021 №СЕ-19/103-21/514-ПЧ (т.1 а. 182-191) підтверджено, що такі підписи виконано саме ОСОБА_4, як особою, яка проводила митний огляд, наявні достатні підстави вважати, що в актах вказані завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які переміщалися на митну територію України через МАПП «Ягодин» вищевказаними вантажними автомобілями з причепами;
-протоколом огляду від 02.05.2023 (т. 1 а.165-181), відповідно до якого були оглянуті документи, що містяться на оптичному носії інформації (DVD-R диск), вилучені 01.05.2023 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні Волинської митниці Держмитслужби, в тому числі й щодо митного оформлення службовими особами Волинської митниці ДФС товарів, які переміщалися 28.02.2019 вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_2, НОМЕР_7/НОМЕР_8, НОМЕР_11/НОМЕР_10 (заходи митного контролю щодо яких здійснював ОСОБА_4 ), а також витяги з АСМО «Інспектор», протоколи послідовності дій, фотозображення ніби здійсненні службовими особами Волинської митниці в ході здійснення митних формальностей. Так, у витягу з АСМО «Інспетор» щодо митного оформлення товарів, які переміщалися 28.02.2019 вищевказаними вантажними автомобілями з причепами зазначено, що вказаним транспортним засобом переміщається «Сітка будівельна», у витягу з протоколу дій службових осіб Волинської митниці ДФС вказано, що саме ОСОБА_4 створив записи про «направлення на митний огляд» та «завершення митного огляду». Фотозображення (т.1 а. 170-172, 175-177, 180-181), які були завантажені в ході здійснення митних формальностей в митниці призначення, були виготовлені та надані службовим особам учасниками злочинної організації, що підтверджується витягів з висновків експертів, складених за результатом проведення фототехнічних експертиз, вбачається, що фотозображення, які були завантаженні до АСМО «Інспектор» як результати проведення митних формальностей щодо митних оформлень товарів, які ввезені на митну територію України через МАПП «Ягодин» 28.02.2019 вищевказаними вантажними автомобілями з причепом, виготовлені з фотозображень, які містяться на мобільному телефоні, який вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 (т.1 а. 215-248, т.2 а. 1-16);
-протоколом додаткового огляду від 23.07.2019 (т.1 а. 192-214), відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон, вилучений в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_9, та виявлено спілкування ОСОБА_9 за допомогою месенджеру «Telegram» з іншими учасниками злочинної організації, замовниками товарів, та іншими особами, які підтверджують факти незаконного переміщення товарів на митну територію України, виготовлення цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», які ніби завантаженні до вказаних причепів та пересилання їх іншим учасникам злочинної організації, які відповідали за їх обробку та подальше надання службовим особам митного органу призначення для використання при зловживанні своїм службовим становищем, в тому числі вищевказаних вантажних автомобілів з причепами. Так, виявлено спілкування, що відбулося між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (учасники злочинної організації) щодо виготовлення фотозображень, пересилання фотозображень вищевказаних вантажних автомобілів, до яких ніби завантажений «товар прикриття», які надалі були завантаженні службовими особами Волинської митниці ДФС до АСМО «Інспектор», як ніби виготовленими ними в ході здійснення митних формальностей (т.1 а. 205-209). Також виявлено електронні листи, отримані ОСОБА_9 від ОСОБА_11,. в яких вказано які товари, що переміщаються вищевказаними вантажними автомобілями з причепами, кому з замовників потрібно їх доставити, вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказаними транспортними засобами переміщалися товари не до ТОВ «СТОК СІТІ» та не «сітка скловолокниста» (т.1 а. 211-213).
-висновком експерта №СЕ-19/103-22/8982-ЕК від 28.02.2023 (т.2 а. 120-244), відповідно до якого встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 28.02.2019 товарів вантажними автомобілями з причепами з номерними знаками НОМЕР_2, НОМЕР_7/НОМЕР_8, НОМЕР_11/НОМЕР_10, та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 28.02.2019 товарів вказаними вантажними автомобілями з причепами, складає 20 457 994,33 гривень.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить також і те, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 22.03.2019 (строк дії до 22.03.2029) (т.1 а. 53).
Слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Так, згідно п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724, далі - Правила) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право батьки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Згідно п. 2-6 Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
У відповідності до положень ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, чоловіки, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Згідно матеріалів Клопотання (т.1 а. 60) вбачається, що ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 з 06.09.2008. Від шлюбу у нього на утриманні перебувають три малолітні дитини: дочка ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно наданих стороною захист документів (медичний висновок, медична довідка) син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дитиною-інвалідом з діагнозом ДЦП, яка потребує домашнього догляду.
Таким чином, ОСОБА_4 входить до переліку військовозобов`язаних осіб, які мають право виїжджати закордон в умовах воєнного стану. При цьому, у відповідності до матеріалів Клопотання (т.1 а. 72-73) вбачається, що підозрюваний під час дії воєнного стану виїжджав за кордон.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Так, відповідний ризик існує, однак слідчий суддя в сукупності із встановленими обставинами також враховує і те, що підозрюваний на території України має міцні соціальні зв`язки (одружений, має трьох малолітніх дітей на утриманні, батьків похилого віку, члени йго сім`ї проживають на території України), має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
Таким чином, запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладання на підозрюваного певних обов`язків та застосуванням запобіжного заходу у виді застави, що певною мірою буде гарантією належної процесуальної поведінки підозрюваного. Так, наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, можливість виїзду за кордон в умовах воєнного стану свідчить про існування ризику переховування підозрюваного, але він є не настільки великим, щоб такому переховуванню не можна було запобігти шляхом встановлення достатнього розміру застави та покладання на нього додаткових процесуальних обов`язків, зокрема, здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти для виїзду за кордон, носити електронний засіб контролю.
Щодо ризиків незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Як зазначає сторона обвинувачення, при вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються у рамках Кримінального провадження, була задіяна значна кількість осіб, та наразі не встановлено та не допитано усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, показання яких мають значення для встановлення обставин у Кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню.
Покази свідків, серед яких є і ті, які були водіями вищевказаних вантажних автомобілів з причепами, у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків та інших підозрюваних безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_4 активні дії щодо впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Існування ризику перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином наразі не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи.
Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого (ч. 2 ст. 364 КК України) та нетяжкого (ч. 1 ст. 366 КК України) злочинів.
Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаних злочинів є обґрунтованою, ризики переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків та інших підозрюваних у Кримінальному провадженні існують, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому кримінальному проваджені виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує істотні обставини, які суттєво впливають на поведінку підозрюваного і можливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу щоб запобігти ризикам: міцні соціальні зв`язки в Україні, перебування на його утриманні дружини та трьох малолітніх дітей, один з яких є дитиною-інвалідом з діагнозом ДЦП, який потребує постійного догляду, відсутність поїздок за кордон за виключенням одного випадку, який був зроблений в інтересах дитини.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні Клопотання слід відмовити, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді застави.
Обґрунтування розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, у таких межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК, а також розмір майнової шкоди (збитків), у завданні якої підозрюється особа, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Як встановлено вище, внаслідок вищезазначених кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінується ОСОБА_4, одне з яких є тяжким злочином (ч.2 ст. 364 КК України), Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 20 457 994,33 гривень.
Згідно відомостей, які містяться у матеріалах Клопотання (т.1 а. 71) ОСОБА_4 є власником автомобіля марки «Chevrolet Cruze», 2011 р.в., р.н. НОМЕР_4, за період 2021-2023 роки отримав дохід у розмірі 736 377 грн.
Дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_4 наразі не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, за період 2021-2023 отримала дохід у вигляді соціальних виплат у розмірі 278 597 грн. У власності ОСОБА_4 нерухомого та рухомого майна в Україні немає.
У володінні батьків підозрюваного перебувають три земельні ділянки, у володінні його рідних братів - земельна ділянка та дві квартири (т.1 а. 68-70).
Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, особисті обставини підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи значний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - визначається у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті гривень), яка не є завідомо непомірною для підозрюваного (з урахуванням його доходів та витрат на утримання багатодітної сім`ї) та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Також, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам після сплати застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких визначити два місяці, до 24 січня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає положенням ч.7 ст. 194 КК України.
Що стосується покладання на підозрюваного обов`язку «не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду», то слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 проживає у м. Ковель Волинської області, його робоче місце знаходиться у пункті пропуску «Ягодин», с. Старовойтове Волинської області, за такого на підозрюваного слід покласти обов`язок «не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, а саме: місто Ковель Ковельського району Волинської області, крім поїздок до місця роботи, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду».
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 200, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Дніпра, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805200 (вісімсот п`ять тисяч двісті гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_5
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання після внесення застави обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52018000000001172, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, а саме: місто Ковель Ковельського району Волинської області, крім поїздок до місця роботи, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема із підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці, до 24 січня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1