- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 991/10623/23
Провадження 1-кс/991/10711/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
07 грудня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
захисниці - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у межах об`єднаної судової справи клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4 та клопотання захисниці ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, подані у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000301 від 12.10.2022,
ВСТАНОВИВ:
04.12.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4, яке на підставі протоколу передачі раніше визначеному складу суду від 04.12.2023 було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
Розгляд вказаного клопотання було призначено на 07 грудня 2023 року, але до його початку від захисниці підозрюваного - адвокатки ОСОБА_5 на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 надійшло клопотання про зміну вказаного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 .
Враховуючи, що у межах розгляду вказаних клопотань вирішуватимуться одні й ті ж самі питання та досліджуватимуться одні й ті самі обставини, за участю одних і тих же учасників, слідчий суддя протокольною ухвалою від 07 грудня 2023 року вирішив об`єднати судові справи за вказаними клопотаннями в одне судове провадження і розглядати їх у межах об`єднаної судової справи №991/10623/23.
1.Зміст поданого клопотання
У клопотанні прокурор просить продовжити строк дії тримання під цілодобовим домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4 строком на 2 місяці.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 190 КК України.
За версією слідства, ОСОБА_4, знаючи та розуміючи що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_8 здійснюється детективами НАБУ та в подальшому обвинувальний акт у якому, може бути спрямовано для розгляду до ВАКС, здійснив підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП за прийняття рішення на його користь, а саме укладення угоди з прокурором про визнання винуватості за умовами якої буде передбачено призначення йому покарання не пов`язаного з позбавленням волі, та затвердження вказаної угоди колегією суддів ВАКС. Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 вирішив повідомляти ОСОБА_8 неправдиві відомості, щодо своїх зв`язків у НАБУ, САП ОГП та ВАКС, для того, щоб схилити ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП, при цьому достовірно знаючи, що не зможе довести свої злочинні дії до кінця, з причин відсутності будь-якої можливості вчинити такі дії. Одночасно з цим, ОСОБА_4, переслідуючи корисливий мотив, вирішив заволодіти грошовими коштами отриманими від ОСОБА_8 для нібито передачі суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП.
Як вказує прокурор, протягом грудня 2020 року ОСОБА_4 переконував ОСОБА_8 про наявність у нього зв`язків у ВАКС, завдяки яким, шляхом передачі суддям ВАКС неправомірної вигоди, можливо отримати для нього позитивне рішення у судовій справі.
Так, ОСОБА_4 вчиняв дії для створення уяви в ОСОБА_8 про можливість вирішення питання про отримання рішення на його користь, взамін на що останній мав передати неправомірну вигоду у розмірі 1 500 000 доларів США, а у випадку відмови надання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 може отримати покарання, у вигляді позбавлення волі на максимальний строк. При цьому, під час однієї із зустрічей ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про зменшення суми неправомірної вигоди, яку необхідно надати суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП, до 1 200 000 доларів США.
При цьому, ОСОБА_4 під час зустрічі вказав про можливість передачі неправомірної вигоди частинами та продовжив умовляння ОСОБА_8 щодо необхідності передачі ним вказаної суми грошових коштів як неправомірної вигоди.
За твердженнями детектива, на зазначені умови ОСОБА_8 погодився та у подальшому на початку березня 2021 року передав ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 150 000 доларів США для передачі прокурорам САП ОГП та суддям ВАКС для прийняття відповідного рішення.
В подальшому, ОСОБА_4 повідомив, що уже передана сума грошових коштів замала, і що його питання буде вирішуватись лише після передачі 900 000 доларів США. Та отримав надалі протягом березня-травня 2021 року ще частинами грошові кошти в загальній сумі 750 000 доларів США для передачі суддям ВАКС, тобто усього в загальній сумі 900 000 доларів США.
Надалі, за твердженнями прокурора, ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_8 неодноразово про необхідність передачі частин неправомірної вигоди, та отримував грошові кошти частинами.
Також, прокурор стверджує, що ОСОБА_4 залучив до вказаного злочину ОСОБА_9, повідомивши ОСОБА_8, що останній товаришує з одним зі службових осіб ВАКСу та може узгодити із суддями питання прийняття рішення до передачі залишку коштів.
Крім того, прокурор зазначає, що при реалізації злочинного плану ОСОБА_4 також залучив особу, яка представлялася «помічником судді ВАКС» ОСОБА_10, який запевнив, що після отримання грошей, справу щодо ОСОБА_8 виділять в окреме провадження та звільнять його від відповідальності. При цьому надав продемонстрував документ, схожий за зовнішніми ознаками та реквізитами на ухвалу колегії суддів ВАКС, відповідно до резолютивної частини якої кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 виділено із кримінального провадження № 52020000000000362 від 03.06.2020 в окреме провадження.
Так, під час зустрічей ОСОБА_4 переконував ОСОБА_8, що після надання ОСОБА_8 частини неправомірної вигоди в розмірі 50 000 доларів США, буде вирішено питання щодо укладення угоди з ним про визнання винуватості та затвердження її ВАКС. При цьому, задля уникнення можливості викриття їх незаконної діяльності правоохоронними органами, передача грошових коштів мала відбуватися через знайомого ОСОБА_9, який після отримання передасть їх ОСОБА_4 для подальшої передачі ним як неправомірної вигоди відповідним службовим особам.
На виконання зазначеного, 11 листопада 2022 року відбулася зустріч, в ході якої ОСОБА_9, отримавши від ОСОБА_8 вказані грошові кошти в сумі 50 000 доларів США, здійснив телефонний дзвінок ОСОБА_11 та повідомив останнього про те, що кошти отримав.
Після цього, 11.11.2022, детективами Національного антикорупційного бюро України злочинна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_9 припинена та їх затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Крім того, за версією слідства, протягом березня- квітня 2021 року ОСОБА_4 вчиняв дії, направлені на розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, зміну форми (перетворення) такого майна, та вчинення дій, спрямованих на приховування походження такого майна та володіння ним, тобто на легалізацію (відмивання) майна одержаного злочинним шляхом - грошових коштів отриманих внаслідок вчинення ним шахрайства щодо ОСОБА_8 .
На виконання зазначеного, прокурор вказує, що ОСОБА_4, з метою приховування походження одержаних злочинним шляхом коштів та володіння ними придбав та оформив на ОСОБА_12, з якою має спільних дітей, та перебуває у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі), об`єкти нерухомого майна (житлові будинки, земельні ділянки) та транспортні засоби.
Прокурор вказує, що 11.11.2022 ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, а наступного дня - 12.11.2022 йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209КК України, а 03.07.2023 03.07.2023 о 10 год 35 хв ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України.
На переконання прокурора, вручена ОСОБА_4 підозра є обгрунтованою, підтверджується зібраними доказами та відповідає вимогам ЄСПЛ щодо обгрунтованості.
Також прокурор зазначає, що 13.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.01.2023 та визначено заставу у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 400 000 грн.
Строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 неодноразово продовжувався, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, водночас вказаними рішеннями зменшувався розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
09.10.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного змінено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, строком на 2 місяці, до 09.12.2023 із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Також ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зокрема востаннє ухвалою від 25.04.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000301 до десяти місяців, тобто до 11.09.2023 включно.
При цьому, 14.07.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та стороні захисту відкрито матеріли в порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи зазначене, прокурор стверджує, що строк застосовного до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу закінчується 09.12.2023, однак закінчити досудове розслідування до завершення цього строку неможливо.
Зокрема, прокурор вказує про необхідність необхідно вчинити процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування, а саме ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.
При цьому, на переконання прокурора, продовжують існувати ризики переховуватися від органу досудового розслідування/суду, ризику незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З урахуванням зазначеного, детектив наголошує на необхідності продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом, оскільки застосування інших запобіжних заходів не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
2.Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу
Захисниця підозрюваного ОСОБА_4 у своєму клопотанні зазначила хід досудового розслідування та прийняті у ньому процесуальні рішення та дії, однак у контексті обставин для зміни запобіжного заходу, захисниця зазначила такі обставини:
-ризик переховування на даний момент відсутній, з огляду на те, що підозрюваний здав до органів державної міграції служби свої закордонні паспорти, а проживання його дітей за межами території України ніяким чином не свідчать про бажання покинути Україну. Більше того, підозрюваний входив до складу груп самооборони м. Києва, що нівелює ризик переховування на непідконтрольних територіях;
-відсутні ризики незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, а також ризику вчинити інше кримінальне правопорушення;
-підозрюваний виконує усі покладені на нього обов`язки і не має на меті порушувати вимоги закону чи перешкоджати кримінальному провадженню;
-у цьому кримінальному провадженні проведено досудове розслідування із порушенням правил підслідності.
Захисниця просить скасувати запобіжний захід або ж застосувати більш м`який - нічний домашній арешт чи особисте зобов`язання.
3.Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги клопотання та просила його задовольнити, вважаючи, що наявні на даному етапі ризики обумовлюють необхідність подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисниця ОСОБА_5 просила змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4, на більш м`який. Акцентувала увагу на тому, що змінилися обставини та особисті характеристики підозрюваного, зокрема він отримав роботу, а тому для реалізації права на працю необхідно скасувати обмеження щодо пересування.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своєї захисниці та просив змінити запобіжний захід на більш м`який, вказавши про відсутність будь-яких ризиків та намірів вчиняти дії на перешкоджання кримінальному провадженню. Більше того, зауважив, що запобіжний захід без обмежень права пересування уможливить здійснювати ознайомлення у швидших темпах.
4.Оцінка та мотиви слідчого судді
Домашній арешт, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
У частині 6 ст. 181 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. При цьому сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про домашній арешт.
З огляду на зміст зазначених вище законодавчих положень, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи може бути продовженню раніше застосований до підозрюваного запобіжний захід з огляду на граничні строки його застосування та строки досудового розслідування?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування домашнього арешту?
5)чи є можливим запобігання існуючим ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу?
6)чи підлягає продовженню строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
4.1.Щодо можливості продовження дії запобіжного заходу
Як вбачається з матеріалів клопотання, на даний час сукупний строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом становить менше двох місяців (з 09.10.2023), тобто не перевищує граничного 6-місячного строку застосування такого виду запобіжного заходу, а наразі триває стадія ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, а тому судом може бути розглянуте питання про продовження дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
4.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Як вказувалось вище, підставою застосування будь-якого запобіжного заходу і відповідно продовження його дії, є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, із вказаної практики вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, та ч. 3 ст. 209КК України, за фактом замаху на підбурення особи до надання неправомірної вигоди для прокурорів та суддів у межах кримінального провадження, в якому така особа є обвинуваченим, за фактом заволодіння грошима такої особи в особливо великому розмірі шляхом обману, замаху на таке заволодіння, а також за фактом легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом.
Так, з матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора відносно громадянина ОСОБА_8 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 за його підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
За встановлених слідством обставин, ОСОБА_4, близький знайомий ОСОБА_8, будучи обізнаним про наявність відносно нього вказаного кримінального провадження вирішив підбурити останнього до надання неправомірної вигоди суддям ВАКС та прокурорам САП ОГП за прийняття на його користь рішень у зазначеному кримінальному провадженні, а саме - укладення угоди про визнання винуватості та подальшого її затвердження судом.
З цією метою, під час неодноразових зустрічей, ОСОБА_4 переконував ОСОБА_8 у наявності зв`язків у ВАКС і САП ОГП та можливості впливу на прийняття рішень та хід кримінального провадження відносно ОСОБА_8 за надання ряду службових осіб та працівників ВАКС і САП ОГП неправомірної вигоди. При цьому, у ході таких зустрічей та розмов ОСОБА_4 стверджував про існування реальної загрози призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, у випадку несплати визначеної суми неправомірної вигоди. На вказані пропозиції ОСОБА_8 погодився і в подальшому під час неодноразових зустрічей останній частинами надавав обумовлену неправомірну вигоду ОСОБА_4 для подальшої передачі її для службових осіб ВАКС та САП ОГП. При цьому, до вказаних подій, ОСОБА_4 залучив свого близького знайомого ОСОБА_9 і з метою підбурення ОСОБА_8 до подальшого надання неправомірної вигоди суддям ВАКС повідомив, що ОСОБА_9 перебуває в товариських відносинах із службовою особою ВАКСу і також зможе впливати на прийняття необхідних рішень у провадженні. Під час більш пізніших зустрічей, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 переконували ОСОБА_8 у необхідності надання відповідним службовим особам ВАКС ще декількох частин неправомірної вигоди для забезпечення прийняття рішень на користь останнього, а також обумовили, що грошові кошти тепер треба передавати через ОСОБА_9 для унеможливлення викриття їх діяльності.
За наявними даними, в період з грудня 2020 року по грудень 2021 року, ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 1 710 000 доларів США в якості неправомірної вигоди для їх подальшої передачі службовим особам ВАКС і САП для прийняття ними на користь ОСОБА_8 рішень у кримінальному провадженні відносно нього.
При цьому, як встановлено слідством, вказані кошти отримані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 від ОСОБА_8 внаслідок обману останнього. Зокрема, підозрювані лише створювали та підтримували уявлення в ОСОБА_8 про наявність в них тісних зв`язків та реальних можливостей для впливу на прийняття службовими особами ВАКС та САП ОГП необхідних рішень у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 з метою переконання останнього передати їм грошові кошти нібито в якості неправомірної вигоди для відповідних службових осіб.
Крім того, за версією слідства, ОСОБА_4, розпорядився грошовими коштами отриманими від ОСОБА_8 шляхом вчинення правочинів з ними, а саме укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна та транспортних засобів, змінивши тим самим їх форму з готівкових коштів, у загальній сумі еквівалентній майже 10 млн грн, на житлові будинки, земельні ділянки та легкові автомобілі. За встановлених слідством обставин, ОСОБА_13 вчинив дії спрямовані на приховання походження та володіння вказаними грошовими коштами, оформивши право власності на ОСОБА_12, з якою має спільних дітей, та перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
Викладені обставини у сукупності з наданими детективом поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, та ч. 3 ст. 209КК України, і щодо ОСОБА_4 існують обґрунтовані підстави вважати, що він був співучасником їх вчинення. Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-заявою ОСОБА_8 про вчинення злочину;
-протоколами допиту від 12.10.2022, від 26.10.2022, від 09.11.2022, від 12.11.2022, від 14.11.2022, 02.02.2023, від 09.02.2023, від 23.03.2023, від 22.05.2023;
-протоколами за результати проведення НСРД від 26.10.2022 та від 27.10.2022;
-протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023;
-протоколом огляду та вручення несправжніх (імітаційних засобів) від 11.11.2022;
-відомостями про дату засідання судової справи №991/2288/21;
-протоколом огляду від 12.10.2022 та від 11.11.2022, від 22.02.2023, від 10.03.2023;
-інших матеріалів досудового розслідування.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 27 ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин, що обумовлює можливість подальшого застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
При цьому, для цілей вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено, що за час його дії не було встановлено будь-яких нових і невідомих раніше обставин, які б спростовували відповідні висновки суду про обґрунтованість раніше повідомленої підозри, або ж вказували на очевидну непричетність ОСОБА_4 до розслідуваних подій.
4.3.Щодо існування ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні зазначається про продовження існування таких ризиків, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
4.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи:
1)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на відсутність для нього законодавчого обмеження для такого виїзду в умовах воєнного стану, оскільки він є батьком чотирьох дітей;
2)достатність майнового стану підозрюваного ОСОБА_4, оскільки за даними слідства він заволодів коштами потерпілого, а також у власності його близьких осіб перебуває значна кількість нерухомого та рухомого майна, що є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;
3)проживання закордоном близьких членів сім`ї (фактичної дружини та 4 спільних дітей), що вказує про існування можливості проживання за межами території України, а також їх неповернення на території України протягом тривалого часу;
4)наявність відомостей про існування намірів підозрюваного щодо виїзду закордон, що підтверджується результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
5)тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки.
Наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, наведені вище обставини приводять до висновку, що вказаний ризик досі існує.
4.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що за даними слідства, інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, та ймовірно він здійснював дії, направлені на залучення до розслідуваних злочинів інших співучасників, координуючи їхні дії, у зв`язку з чим має безпосередній вплив на таких співучасників, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки. Крім того, характер зафіксованого спілкування та специфіка розслідуваних злочинів, зокрема шахрайства та підбурювання до надання неправомірної вигоди, свідчить про можливість застосування впливу на потерпілого для зміни останнім своїх показань.
Більше того, слідчий суддя враховує надання ОСОБА_9 викривальних свідчень, що може сприяти вчиненню підозрюваним незаконного впливу на останніх, враховуючи раніше встановлені такі випадки.
Зазначені відомості свідчать про існування такого ризику та цілком реального його реалізації.
4.3.3. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа
На продовження існування зазначеного ризику сторона обвинувачення зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 заволодів 1 710 000 доларів США, однак вказані кошти органом досудового розслідування не виявлені, а тому, у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_4 він продовжить розпоряджатися майном, здобутим злочинним шляхом, тобто продовжить вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ст. 209КК України.
Слідчий суддя погоджується із зазначеним твердженням та бере до уваги, що на даному етапі досудового розслідування встановлено, що близькою особою підозрюваного - ОСОБА_12 протягом 2021 року було набуто у власність значну кількість об`єктів нерухомого та рухомого майна, яке на думку слідства, було придбане за грошові кошти, отримані від ОСОБА_8 .
Водночас, слідчий суддя відзначає, що стороною обвинувачення досліджено рух коштів по банківським рахункам ОСОБА_4 та його дружини, враховуючи розмір коштів, якими за версією органу досудового розслідування, заволодів ОСОБА_4, існує ризик розпоряджатися іншим залишком отриманих грошових коштів, тобто продовження вчинення злочину легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя вважає, що продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
4.3. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування домашнього арешту, слідчий суддя виходить з того, що наразі триває процес ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування. У цьому контексті, слідчий суддя відзначає, що тривалість зазначеної стадії у більшій мірі залежить саме від представників сторони захисту, зокрема і підозрюваного.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи сторони обвинувачення про неможливість закінчення досудового розслідування та необхідності продовження застосування запобіжного заходу.
4.4. Щодо існування обставин, які виправдовують подальше застосування запобіжного заходу та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжкого корупційного та особливо тяжких злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-багатоетапність злочинної діяльності;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 39 років;
-достатній майновий стан його родини;
-відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного на території України, неодружений, однак підозрюваний має фактичну дружину з якою має чотирьох спільних дітей, які проживають закордоном;
-з 30.11.2023 підозрюваний прийнятий на посаду менеджера логістики у ТОВ «Тризуб Альянс»;
-наявність захворювань травної системи;
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваних злочинів та відомостями про ймовірну участь у них підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу.
Водночас, слідчий суддя відзначає, що на даному етапі вказане кримінальне провадження перебуває на стадії завершення та ознайомлення із матеріалами. Протягом тривалого часу досудового розслідування (майже 11 місяців) підозрюваний перебував під вартою, а заявлені ризики під час проведення слідства реалізовувалися, зокрема зафіксовані відомості про вплив на іншого підозрюваного. У зв`язку з цим, при вирішенні питання щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, то слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4, а їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Застава як єдиний запобіжний захід також не спроможний забезпечити належну поведінку підозрюваного, враховуючи, що такий захід був застосований до підозрюваного як альтернативний, однак за тривалий період часу, підозрюваний не скористався таким правом. Вказане, на переконання слідчого судді, породжує сумніви, що у разі застосування такого запобіжного заходу, підозрюваним чи іншими особами буде виконано обов`язок щодо внесення коштів протягом встановленого законом строку.
Однак, слідчий суддя бере до уваги тривалий час застосування до підозрюваного найсуворіших запобіжних заходів, які обмежували право підозрюваного на свободу, втрату інтенсивності деяких зазначених ризиків, а також певні зміни особистих характеристик підозрюваного (працевлаштування), стадію досудового розслідування, а тому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме нічного домашнього арешту із носінням електронного браслету зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та унеможливити реалізацію ризиків, які продовжують існувати.
У зв`язку з цим, слідчий суддя приходить висновку, що більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт у період часу із 20 год 00 хв по 07 год. 00 хв. зможе належним чином забезпечити підозрюваним його належної процесуальної поведінки та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам особи, зокрема при реалізації ним права на працю.
З долучених до клопотання матеріалів встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, а тому підозрюваний має перебувати у вищевизначений нічний час доби за вказаною адресою та не може залишати житло у цей час без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду.
Крім того, слідчий суддя вважає про необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, зазначених прокурором у клопотанні, які будуть додатковим стримуючим фактором для запобігання втілення дій, які можуть бути проявом встановлених ризиків. Зокрема, покладення на підозрюваного обов`язку щодо обмеження спілкуватися із особами з приводу обставин, викладених у підозрі, дозволить запобігти ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, обов`язок носіння електронного браслету забезпечить контроль за місцезнаходженням підозрюваного та уможливить вчасно запобігти спробам здійснити дії щодо ухилення чи порушення запобіжного заходу.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Враховуючи зазначене, а також продовження стадії ознайомлення із матеріалами, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк запобіжного заходу та дії покладених обов`язків у 2 місяці, тобто до 07 лютого 2024 року включно.
З урахуванням зміни цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, а також продовження дії обов`язків, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора САП ОСОБА_6 та захисниці ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 181, 184, 193-197, 199, 201, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання захисниці ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, - задовольнити частково.
2.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4, подане у межах кримінального провадження № 52022000000000301 від 12.10.2022, - задовольнити частково.
3.Змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, у період часу із 20 год 00 хв до 07 год 00 хв, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці до 07 лютого 2024 року включно.
4.Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1)прибувати за першим викликом до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду;
2)не відлучатись за межі м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6)носити електронний засіб контролю.
5. Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 07 лютого 2024 включно.
6. Здійснення контролю за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків доручити прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52022000000000301 від 12.10.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
8. Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.
9. Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
10. Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захисниці.
11. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
12. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1