- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_5,
з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:
ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;
ОСОБА_9, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;
ОСОБА_10, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України;
ОСОБА_11, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_12, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_13, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_14, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу,
установив:
31.10.2023 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу (Вх. № 39981/23).
І. Суть клопотання
03.04.2017, на виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017, заставодавцями ОСОБА_15 та ОСОБА_16 внесено заставу у розмірі 3 200 000 грн. Із моменту внесення цих коштів до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Починаючи з 13.02.2019 строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, закінчився, однак він сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки, не вчиняючи ніяких дій, які могли б бути розцінені стороною обвинувачення як спроба ухилитися від суду, переховуватися або зникнути.
Судовий розгляд триває більше 6 років (із 09.06.2017). До цього часу судом досліджено не більше 10 томів із 525 томів лише письмових доказів у кримінальному провадженні.
Вважає, що запобіжний захід підлягає скасуванню у повному обсязі, з огляду на такі підстави:
- не дотримання порядку здійснення письмового повідомлення про підозру адвокату та як наслідок не набуття статусу підозрюваного. На думку обвинуваченого ОСОБА_6, повідомлення про підозру йому у цьому кримінальному провадженні не було здійснено Генеральним прокурором України або його заступником, з дотриманням вимог КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України. На даний момент (вже більше чотирьох років) на ОСОБА_6 не покладено жодних обов`язків, проте він кожного разу з`являється на судові засідання, не вчинив жодної спроби здійснити дії, зазначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, що беззаперечно підтверджує відсутність будь-яких ризиків. До того ж, із матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, родину (стійкі соціальні зв`язки), багато разів перетинав кордон України та повертався назад. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчено, усі докази, які на думку слідства можуть підтверджувати винуватість ОСОБА_6, зібрані, тому очевидним є те, що ОСОБА_6 не має наміру впливати на будь-яких свідків чи потерпілих, або негативно впливати на хід вказаного кримінального провадження. Також, відсутні будь-які обставини, які свідчили хоча б про його спроби вчинити такі дії, доказів протилежного стороною обвинувачення надано не було, оскільки їх не існує;
- закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, у зв`язку з чим запобіжний захід у вигляді застави стосовно нього втратив свою правову сутність, що вказує на відсутність правових підстав для можливого її звернення. На думку обвинуваченого, на теперішній час запобіжному заходу у вигляді застави немає чому запобігати, немає чого забезпечувати та відповідно досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, даний запобіжний захід не гарантує;
- бездоганна процесуальна поведінка обвинуваченого з моменту звільнення з-під варти по теперішній час, яка свідчить про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зменшення яких станом на попередні роки стало підставою для суттєвого зменшення розміру застави;
- заставодавцем є не обвинувачений, а треті особи. ІНФОРМАЦІЯ_1 заставодавець ОСОБА_15 померла, у зв`язку з чим було відкрито спадкову справу. Спадкоємець ОСОБА_15 - ОСОБА_16 як заставодавець не була повідомлена про її права та обов`язки, застава не була звернута в дохід держави, а спадкоємиця ОСОБА_16 на теперішній час має тяжке матеріальне становище, про яке повідомила обвинуваченого. Єдиним спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_15, є частина застави, яку спадкоємиця досі не отримала. Більш того, при розгляді клопотання про зменшення розміру застави (27.09.2022), прокурор не заперечувала щодо повернення застави, яка є частиною спадкового майна ОСОБА_16 . Також, у 2023 році долар пробив важливий рівень опору 38 грн, який утримувався протягом багатьох років. Це свідчить про те, що спадщина ОСОБА_16 (сума внесеної застави) стрімко знецінюється;
- перебування обвинуваченого ОСОБА_6 у іншому положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими, які не мають запобіжного заходу, або запобіжні заходи яких судом переглядались (зменшувався розмір застави);
- розмір застави стосовно обвинуваченого є набагато більшим ніж при первинному визначенні розміру застави стосовно інших обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальних справах, які розглядаються Вищим антикорупційним судом;
- не відповідність судового розгляду справи вимозі «розумного строку» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи викладені обставини, обвинувачений ОСОБА_6 просив скасувати застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52017000000000106 та повернути кошти заставодавцю ОСОБА_16 .
ІІ. Позиції учасників провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні просив задовольнити подане ним клопотання у повному обсязі. Зазначив, що на даний момент перебуває у Великій Британії, працює не по спеціальності (на заводі) та має дохід.
Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання свого підзахисного у повному обсязі та просив його задовольнити. Додав, що справа розглядається шість років, встановлені ризики з часом зменшуються.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання обвинуваченого. Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_17 з початку повномасштабного вторгнення перебуває за кордоном. На даний момент існує ризик того, що обвинувачений у якийсь момент просто перестане з`являтись у судові засідання. Інший засіб впливу на нього, крім застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, відсутній.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши думки осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Частинами першою та другою статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
У своєму клопотанні та поясненнях, наданих у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 ставить питання про скасування застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави. Стосовно зазначених обвинуваченим ОСОБА_6 обставин, які на його думку є підставами для скасування запобіжного заходу, колегія суддів вважає необхідним зазначити про таке.
Стосовно заявленої обвинуваченим підстави, що 16.06.2016 повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_6 детективом Національного бюро ОСОБА_18 за дорученням прокурора ОСОБА_19, у зв`язку з чим він не набув статусу підозрюваного (і відповідно статусу обвинуваченого на судовому провадженні) та обставин вручення 15.02.2017 ОСОБА_6 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, необхідно зауважити таке.
Дане правове питання було вирішено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 по справі № 536/2475/14-к, в якій зазначено, що Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді (особі, стосовно якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, до переліку якого включений і адвокат) суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні.
Також, питання набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного було предметом дослідження слідчим суддею, судом під час розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу, його перегляду у апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Колегія суддів зауважує, що ухвала про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у вигляді застави не припинила свою дію, відповідно до положень ст. 203 КПК України, оскільки для такої ухвали не передбачено визначення строку її дії, як наприклад, для ухвали про тримання особи під домашнім арештом (ч. 6 ст. 181 КПК України) чи для ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 197 КПК України). Таким чином, посилання обвинуваченого на факт припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави, у зв`язку з відсутністю обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є необґрунтованим.
Стосовно неможливості отримання заставодавцем ОСОБА_16 спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_15 (внесених грошових коштів на депозитний рахунок суду в якості застави), суд неодноразово зазначав та вкотре наголошує, що внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_15 та ОСОБА_16, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавців, які висловили своє добровільне волевиявлення на її внесення, надали свої власні кошти та зобов`язались нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (у випадку можливого звернення в дохід держави).
Крім того, кошти, внесені в якості застави, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, про які обвинуваченим у клопотанні зазначено не було.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на сумлінне дотримання покладених на нього обов`язків, що може свідчити про значний рівень зменшення ризиків, на переконання суду, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про зменшення ризиків. Їх виконання є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані. Положення КПК України передбачають, що у випадку невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.
Під час попередніх розглядів клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави (перегляду застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу), судом вже враховувались зазначені у клопотанні обставини, які стосуються особистих обставин обвинуваченого ОСОБА_6 (стійкі соціальні зв`язки, місце його проживання, перетин кордону тощо), за результатами чого розмір застави неодноразово зменшувався.
Більш того, з моменту розгляду колегією суддів раніше поданих ОСОБА_6 клопотань про зменшення розміру застави (10.01.2023, 17.03.2023 та 13.09.2023), нових обставин, які могли би слугувати підставами для скасування запобіжного заходу обвинуваченим не зазначено. Додаткових відомостей, які в своїй сукупності могли би підтверджувати надмірність визначеної суми застави для обвинуваченого ОСОБА_6, суду не надано.
Суд враховує те, що на час розгляду цього клопотання призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта, у встановленому судом порядку досліджуються письмові докази сторони обвинувачення, продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків та ризик переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування.
Проте, дії, до яких обвинувачений може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, разом із його тимчасовим виїздом за межі території України, у зв`язку з повномасштабним вторгнення рф на територію України, проживання на території іноземної країни тривалий час (як повідомив обвинувачений у судовому засіданні на території Великої Британії) та відсутність у сторони обвинувачення дієвих механізмів попередження існуючих ризиків, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з тим, посилання обвинуваченого ОСОБА_6 : 1) на його перебування у іншому процесуальному положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими, які не мають запобіжного заходу, або запобіжні заходи яких судом переглядались (зменшувався розмір застави); 2) на те, що розмір застави стосовно обвинуваченого є набагато більшим ніж при первинному визначенні розміру застави стосовно інших обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальних справах, які розглядаються Вищим антикорупційним судом, колегією суддів не враховуються в якості підстав для скасування запобіжного заходу, оскільки містять загальну інформацію та за змістом є суб`єктивною думкою обвинуваченого.
Таким чином, з огляду на додані до клопотання матеріали, суд вважає, що застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ним своїх процесуальних обов`язків, про які йшла мова вище, не є непомірною для нього та не вступає у суперечність з гарантією, передбаченою п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3