- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/10457/20
Номер провадження 1-кп/991/90/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_8 про зміну місця зберігання арештованого майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2020 року за № 52020000000000080, за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 209КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
09 жовтня 2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_8 про передачу речового доказу, а саме автомобілю марки/моделі «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 (2017 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ), їй на відповідальне зберігання з можливістю технічного обслуговування автомобіля та використання.
В обґрунтування клопотання ОСОБА_8 зазначила, що вказаний автомобіль був вилучений слідчим ОВС Головного слідчого управління СБ України 09 січня 2019 року в ході обшуку. Постановою слідчого від 12 грудня 2018 року зазначений автомобіль визнаний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року на нього накладений арешт.
ОСОБА_8 наголосила, що зазначене майно належить їй на праві власності та з моменту його вилучення перебуває на зберіганні в Службі безпеки України у м. Краматорську, тобто у безпосередній близькості до районів бойових дій, технічне обслуговування транспортного засобу не здійснюється, у зв`язку з чим зменшується його вартість.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Власник майна ОСОБА_8 у судове засідання не прибула, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином. Неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та повідомив, що під час досудового розслідування був встановлений протиправний характер набуття згаданого автомобілю, у зв`язку з чим він був визнаний речовим доказом. За своєю правовою природою зазначене клопотання, на думку прокурора, є клопотанням про скасування арешту, втім ОСОБА_8 відповідних підстав для його скасування не навела.
Враховуючи, що потреба у збереженні речового доказу станом на теперішній час не відпала, підстави для задоволення клопотання, за твердженням прокурора, відсутні.
Також прокурор повідомив, що зазначений автомобіль перебував у м. Краматорську. За наявною у прокурора інформацією, поблизу місця зберігання автомобіля відбулося влучання бойового засобу, а тому на теперішній час відомості про стан автомобіля відсутні.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для вирішення клопотання, суд дійшов наступних висновків.
3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частина 1 ст. 170 КПК України регламентує, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості подання суду клопотання про зміну місця зберігання речового доказу. Втім, на переконання колегії суддів, таке клопотання за своєю правовою природою є клопотанням про часткове скасування арешту майна, адже у ньому йдеться про відновлення права користування таким майном.
На користь цього висновку свідчать положення ч. 4 ст. 173 КПК України, які орієнтують суд застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а також спосіб арешту, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи, що ступінь впливу арешту майна на права власника щодо володіння, користування чи розпорядження ним може суттєво відрізнятися в залежності від обраного способу застосування арешту, оцінка пропорційності ступеню втручання у такі права може бути предметом оцінки суду у межах процедури розгляду питання про часткове скасування арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням, зокрема, іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З викладеної норми вбачається, що реалізація права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна можлива у двох випадках - необґрунтованості його накладення та відсутності потреби у подальшому застосуванні такого засобу забезпечення кримінального провадження.
3.3. Судом встановлено, що зазначений у клопотанні автомобіль «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 (2017 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ) постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 від 12 грудня 2018 року визнаний речовим доказом у цьому кримінальному провадженні (т. 5, а.с. 41-43).
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/48318/18 від 20 грудня 2018 року на вказаний автомобіль був накладений арешт метою забезпечення збереження речових доказів (т. 5, а.с. 48).
09 січня 2019 року цей автомобіль був вилучений в ході обшуку (т. 5, а.с. 63-67) та постановою від 09 січня 2019 року переданий на відповідальне зберігання до Головного відділу у м. Краматорськ 2 управління (із дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях (т. 5, а.с. 78-80).
3.4. Оцінюючи наявність потреби у збереженні арешту майна, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Зі змісту ухвали слідчого судді від 20 грудня 2018 року вбачається, що арешт на автомобіль був накладений у зв`язку з відповідністю цього транспортного засобу критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до обвинувального акта зазначений автомобіль є предметом інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оскільки, за версією сторони обвинувачення, був отриманий унаслідок його вчинення, а обставини придбання цього автомобіля підлягають встановленню під час розгляду кримінального провадження. У зв`язку з цим, на думку колегії суддів, зазначене рухоме майно має значення речового доказу у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим відповідає вимогам, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Той факт, що ОСОБА_8 є титульним власником автомобілю, не є перешкодою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки саме за наявності передбачених ст. 98 КПК України умов арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи незалежно від притягнення чи непритягнення її до кримінальної відповідальності у межах певного кримінального провадження.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що на цій стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес в частині накладення арешту на зазначене майно для забезпечення завдань кримінального провадження переважає право особи на мирне розпорядження цим майном та не порушує справедливий баланс між загальносуспільним інтересом та інтересами власника майна.
3.5. Слід наголосити, що у межах вирішення клопотання ОСОБА_8 суд повноважний перевіряти лише обґрунтованість накладення арешту та факт продовження існування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Ухвала слідчого судді від 20 грудня 2018 року містить обґрунтування накладення арешту на майно з тих підстав, які наразі не відпали. І хоча з плином часу та подальшим рухом кримінального провадження арешт майна може втрачати свою актуальність, спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про їх долю одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів. Тоді як не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження судом, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
3.6. Колегія суддів наголошує, що метою накладення та існування арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Запропонований ОСОБА_8 спосіб його виконання, а саме передача автомобіля у її користування, не здатний забезпечити досягнення цієї мети, адже передбачає повний доступ до автомобілю поза межами контролю з боку сторони обвинувачення.
Ризик пошкодження автомобіля внаслідок бойових дій, на що звертала увагу власник майна, існує на всій території держави з 24 лютого 2022 року, цей ризик не зникне з передачею автомобіля ОСОБА_8 та не переважить ризик його знищення та приховування, пов`язаний з наданням власнику безперешкодного доступу до нього.
У всякому разі, кримінальний процесуальний закон містить гарантії захисту прав власника майна у цьому випадку, зокрема ч. 4 ст. 100 КПК України передбачає, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.
3.7. Таким чином, ураховуючи те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та необхідність у його арешті наразі є актуальною, колегія суддів приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ст. 174 КПК України, за яких накладений на майно арешт може бути скасований, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання ОСОБА_8 слід відмовити.
3.8. Поміж іншим, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу сторони обвинувачення, що відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Обов`язок належного зберігання речового доказу презюмує обізнаність сторони обвинувачення щодо місця його перебування та стану. У судовому засіданні було констатовано, що прокурору станом на теперішній час невідома доля автомобілю, його місцезнаходження та стан.
І хоча цей факт не впливає на висновок суду щодо відсутності підстав для скасування арешту майна, зазначена ситуація є неприпустимою з боку сторони обвинувачення та має бути якнайшвидше усунута.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання ОСОБА_8 про зміну місця зберігання арештованого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3