- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/9916/23
Провадження №11-сс/991/916/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луцьк Волинської області, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, 3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,
у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29 листопада 2018 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2023:
1. задоволено клопотання;
2. застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 15.01.2024 включно, але у межах строку досудового розслідування;
3. визначено підозрюваному заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8052000 грн;
4. у разі внесення застави постановлено покласти на два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування, на ОСОБА_6 обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження №52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду; 2) не відлучатись за межі с. Липини Луцького району Волинської області та/або м. Луцьк, (крім проїзду між вказаними населеними пунктами) без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6, зокрема із підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
На вказане рішення захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій посилається на таке:
1. повідомлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою;
1.1. підозрюваному відведено «посаду» керівника організації середньої ланки, у обов`язки якого входила підготовка фотографій «товарів прикриття», що у подальшому невстановлені особи завантажували в АСМО «Інспектор». У чому полягає злочинність обробки фотографій, які суспільно небезпечні наслідки настали у результаті таких дій і яким чином це стосується злочинної організації, у підозрі не розкривається;
1.2. ОСОБА_6 підозрюють у пособництві вчиненню службових злочинів, передбачених ст.364, 366 КК України, без притягнення до відповідальності та відображення у підозрі посадових осіб, яким він був пособником;
1.3. щодо кваліфікації за ст.212 КК України необхідно звернути увагу на те, що у підозрі не описано жодного епізоду вчинення цього злочину;
2. ухвала не містить конкретних доказів, на підставі яких слідчий суддя дійшов до висновку про наявність заявлених ризиків;
2.1. тяжкість злочину і суворість санкції є фактичними обставинами, не потребують доказування та не тотожні ризику переховування, який безумовно потребує доказування. Не стверджує існування цього ризику й наявність у ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Довід про відсутність соціальних зв`язків - помилковий, адже підозрюваний позитивно характеризується, хоча не одружений, але повінчаний із ОСОБА_27, фінансово допомагає матері-інваліду, сестрі з малолітньою дитиною, має роботу, веде активне соціальне життя, допомагає Збройним силам України та демонструє виключно зразкову процесуальну поведінку;
2.2. в ухвалі не наведено жодного доказу здійснення впливу на учасників кримінального провадження, а також не зазначено осіб, на яких може впливати підозрюваний;
3. застосування найсуворішого запобіжного заходу призводить до безцільних страждань ОСОБА_6 та, схоже, є тиском із метою надання потрібних слідству показань. Крім цього, оскільки досудове розслідування триває вже 5 років, застосований запобіжний захід свідчить про перебування підозрюваного під вартою без особливої необхідності, адже з моменту постановлення оскаржуваної ухвали з ОСОБА_6 не проведено жодних слідчих дій;
4. визначений розмір застави не корелюється з реальним майновим станом ОСОБА_6 та є для нього надмірним тягарем.
Просить:
1. скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2023;
2. відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
3. застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали вимоги поданої апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор САП ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, прокурора САП ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52018000000001172 від 29.11.2018.
За версією органу досудового розслідування. не пізніше жовтня 2017 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_10, діючи з метою особистого збагачення, здійснюючи фактичне володіння та управління ПП «СІА-БРОК», яке займалося наданням митно-брокерських послуг, вирішив займатися протиправною діяльністю, яка полягала у наданні послуг суб`єктам господарської діяльності, які займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу (далі - ЄС) на території України (далі - замовники товарів) з незаконної мінімізації митних платежів при здійсненні їх імпорту, тобто у незаконному ввезенні на митну територію України через державний кордон у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (далі - МАПП «Ягодин») товарів без належної сплати митних платежів, які підлягали сплаті до Державного бюджету України, усвідомлюючи при цьому невідворотність настання шкоди (матеріальних збитків) державним інтересам.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 не пізніше жовтня 2017 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких злочинів, до складу якої увійшли ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також інші особи, які добровільно погодилися на злочинну пропозицію ОСОБА_10 .
Відповідно до розробленого ОСОБА_10 злочинного плану члени злочинної організації підшукали замовників товарів, які погодились мінімізувати митні платежі при здійсненні фактичного імпорту товарів, налагодили закупівлю, способи оплати, митне оформлення в країнах ЄС, безпосередню доставку товарів по території України замовникам товарів, а також реалізували розроблені ним злочинні схеми незаконного ввезення через МАПП «Ягодин» товарів з приховуванням від митного контролю, які унеможливлювали викриття протиправної діяльності, зокрема схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без їх декларування та схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів із причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів.
Схема ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних фургонів без їх декларування використовувалася злочинною організацією при здійсненні ввезення мобільних телефонів, аксесуарів до них, іншої комп`ютерної техніки, здебільшого виробництва торгової марки «Apple», інших коштовних товарів. Для налагодження закупівлі товарів торгової марки «Apple» на території ЄС ОСОБА_10 використав свої зв`язки з керівництвом ТОВ ПІІ «АСБІС-УКРАЇНА», яке є дочірнім підприємством корпорації «ASBISC Enterprises PLS», що займається оптовими продажами комп`ютерної техніки на території ЄС та має логістичний склад у м. Прага Чеської Республіки, використовуючи в якості платників підконтрольні йому іноземні компанії «ALLWORLD GLOBAL TRADING LLP», «ALLEMAND & KARLTON LP», в разі відсутності у замовників товарів спроможності здійснити оплату товарів самостійно. Якщо замовники товарів були спроможні самостійно здійснити закупівлю та оплату товарів, то використовувалися митні агенції, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС та могли здійснити митне оформлення вивозу вказаних товарів із території ЄС, як місце доставки та митного оформлення товарів, з якого члени злочинної організації могли отримати їх для подальшого незаконного ввезення на митну територію України.
Для реалізації злочинної схеми ОСОБА_10 придбав вантажні фургони, надалі здійснив їх державну реєстрацію за учасниками злочинної організації, отримавши відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та комплекти номерних знаків. Після цього, до Територіальних сервісних центрів МВС України подано завідомо неправдиві заяви про втрату свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів та заяв щодо перереєстрації транспортних засобів при заміні номерних знаків, таким чином отримано нові комплекти свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів і номерних знаків. Ці дії здійснено з метою конспірації та унеможливлення викриття правоохоронними органами злочинної діяльності, адже відповідно до злочинного плану, при перебуванні вантажних фургонів на території ЄС використовувалися недійсні, внаслідок подання зазначених заяв, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та комплекти номерних знаків до них, лише після проходження митного та прикордонного контролю відповідними компетентними органами Республіки Польща та виїзду на нейтральну смугу учасник злочинної організації змінював комплект номерних знаків на дійсні і при проходженні прикордонного, митного контролів та пересуванні по території України використовував дійсне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та номерні знаки. Разом з тим, згідно з розробленим ОСОБА_10 злочинним планом, з метою конспірації та унеможливлення викриття правоохоронними органами злочинної діяльності, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща, керування вантажним фургоном, подання необхідних документів виконувалося окремим членом злочинної організації, який підлягав заміні на іншого члена злочинної організації після виїзду з території Республіки Польща на нейтральну смугу.
На виконання злочинного плану відбувалося декларування та подання достовірних документів стосовно товарів, що вивозяться з території ЄС, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща. Натомість при прибутті до зони митного контролю МАПП «Ягодин» та подальшому проходженні прикордонного та митного контролю учасник злочинної організації приховував факт ввезення вказаних товарів, діючи в порушення вимог ст.75, 198, 374 Митного кодексу України, не здійснював декларування їх ввезення на митну територію України з метою унеможливлення подальшого нарахування та сплати митних платежів. Після проходження прикордонного та митного контролю, тобто фактичному імпорті (випуску у вільний обіг) ввезених товарів без сплати митних платежів, учасник злочинної організації доставляв їх замовникам товарів або на складські приміщення, які використовувалися учасниками злочинної організації для сортування і подальшого відправлення товарів замовникам товарів, а також для зберігання вантажних фургонів та інших засобів, які використовувалися при здійсненні злочинної діяльності.
Схему ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, використовувалася злочинною організацією здебільшого при здійсненні ввезення на митну територію України інших, більш об`ємних комерційних партій товарів, зокрема: автомобільних запчастин, одягу, взуття, комп`ютерної техніки, електронної техніки, косметики тощо.
Відповідно до злочинного плану ОСОБА_10 члени злочинної організації підшукали юридичні особи - нерезиденти України та юридичні особи, які зареєстровані на території України, склали від їх імені завідомо неправдиві зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно нібито придбання та подальшу поставку на митну територію України товарів з невеликою митною вартістю відносно об`єму та ваги, зокрема будівельних матеріалів та плит деревостружкових (далі - «товарів прикриття»), на підставі яких надалі здійснювали імпорт через МАПП «Ягодин» на митну територію України «товарів прикриття» за допомогою вантажних автомобілів із причепами найманих перевізників. Окрім зазначеного, вказані юридичні особи, що зареєстровані на території України, проходили відповідну акредитацію, тобто реєструвалися суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності, та перераховували кошти з відкритих банківських рахунків на єдиний казначейський рахунок ДФС України, з якого сплачувалися митні платежі, які нараховувалися при митному оформленні імпорту «товарів прикриття».
Замовники товарів самостійно чи через відповідних членів злочинної організації здійснювали закупівлю та оплату товарів, після чого здійснювали переміщення товарів до митних агенцій, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС та могли здійснити митне оформлення подальшого вивозу вказаних товарів з території ЄС до України за допомогою вантажних автомобілів із причепами, які були найняті членами злочинної організації. На вказаних митних агенціях, за контролю та координації членів злочинної організації, формували партії товарів для завантаження та подальшого переміщення на митну територію України.
Згідно з розробленим злочинним планом окремі учасники злочинної організації, використовуючи кваліфіковані сертифікати відкритих ключів та паролі до них (далі - ЕЦП) директорів юридичних осіб, зареєстрованих на території України, подавали митні декларації типу «ІМ 40 ЕА», тобто попередні митні декларації з обсягом даних, необхідних для випуску товарів у митний режим ввезення товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), чи митні декларації типу «ІМ 40 ЕЕ», тобто попередні митні декларації з обсягом даних, необхідних для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення при ввезенні товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), в яких зазначали завідомо неправдиві відомості щодо імпорту на митну територію України «товарів прикриття» для подальшого проходження митного контролю вказаними транспортними засобами. До вказаних декларацій додавалися в електронній формі товаросупровідні документи, зокрема: експортні декларації, ніби оформлені в компетентних органах Республіки Польща, інвойси (рахунки-фактури), специфікації (документи щодо технічних характеристик), CMR (товаро-транспортні накладні), в яких були зазначені завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС з метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття».
Злочинним планом передбачалося декларування та подання достовірних документів стосовно товарів, що вивозяться з території ЄС, при проходженні митного та прикордонного контролю на території Республіки Польща, натомість при прибутті до зони митного контролю МАПП «Ягодин» та подальшому проходженні прикордонного та митного контролю, митні формальності були здійснені відповідно до попередньо поданих митних декларацій типу «ІМ 40 ЕА» чи «ІМ 40 ЕЕ», тобто здійснювалося митне оформлення не фактично імпортованих товарів, а «товарів прикриття».
Після виїзду з МАПП «Ягодин» транспортні засоби з незаконно ввезеними товарами прибували до складських приміщень, які використовували члени злочинної організації, де здійснювалося сортування і подальше відправлення товарів замовникам товарів. Окрім зазначеного, після розвантаження товарів, учасниками злочинної організації заздалегідь виготовлялися цифрові фотографії вантажних автомобілів із причепами, а також «товарів прикриття», які ніби завантажені до вказаних причепів, та в разі необхідності оброблялися за допомогою програми графічного редактора до такого стану, який унеможливлює встановлення місця здійснення фотографування.
Відповідно до злочинного плану ОСОБА_10 після вивантаження незаконно ввезених товарів на митну територію України та виготовлення зазначених цифрових фотографій, вантажні автомобілі з причепами прибували до митного органу призначення, якими були обрані митний пост «Ковель» Волинської митниці ДФС (далі - МП «Ковель» Волинської митниці ДФС) чи Відділ митного оформлення №5 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС (далі - ВМО №5 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС) для подальшого проходження митного контролю. Учасники злочинної організації, використовуючи ЕЦП директорів юридичних осіб, зареєстрованих на території України, подавали митні декларації типу «ІМ 40 ДЕ», тобто додаткові декларації до попередніх митних декларацій при ввезенні товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), в яких зазначали завідомо неправдиві відомості щодо імпорту на митну територію України «товарів прикриття», до вказаних декларацій додавалися товаросупровідні документи, зокрема: експортні декларації, ніби оформлені в компетентних органах Республіки Польща, інвойси (рахунки-фактури), специфікації (документи щодо технічних характеристик), CMR (товаро-транспортні накладні), інші документи необхідні для проведення митного контролю, в яких зазначалися завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС з метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття». Учасники злочинної організації надавали службовим особам митного органу заздалегідь виготовлені, редаговані за допомогою програми графічного редактора цифрові фотографії, для їх подальшого завантаження до АСМО «Інспектор» як додатків до актів про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу чи результату виконання забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів, шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
Так, протягом часу існування злочинної організації за схемою ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування так званих «товарів прикриття», митна вартість яких значно менша ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, безпосередньо за співучасті ОСОБА_6 вчинено 19 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.212 КК України, тобто умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів у загальній сумі 239 818 795,65 грн.
Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_6 фактично був керівником середньої ланки злочинної організації, керував роботою митних брокерів, процесом оформлення документів, необхідних для розмитнення комерційних партій товарів, які ввозилися на територію України без належної сплати митних платежів, займався підготовкою фотографій «товарів прикриття», які в подальшому завантажувалися в АСМО «Інспектор» як доказ щодо нібито дійсного проведення оглядів таких товарів, транспортних засобів, комунікував із кінцевими покупцями товарів, організовував переміщення товарів на території України.
Усього внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень Державному бюджету України завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 259 326 743,52 грн.
08.11.2023 складено та вручено ОСОБА_6 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, 3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
14.11.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків:
1. обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_6 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
2. стороною обвинувачення доведено, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідка, інших осіб у цьому кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
3. клопотання детектива про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню;
4. можливим є визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8 052 000 грн, та не є завідомо непомірною для підозрюваного;
5. у разі внесення застави на ОСОБА_6 слід покласти ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги захисника.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці ЄСПЛ, що підлягає застосуванню українськими судами.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, 3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, а саме в участі у злочинній організації з метою вчинення тяжких злочинів; у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних, великих та особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації; у пособництві в зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої особи, використання службовою особою влади або службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки; у пособництві у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, пособництві у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Так, відповідно до протоколу додаткового огляду від 23.07.2019 оглянуто мобільний телефон, вилучений в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_11, та виявлено спілкування ОСОБА_11 у тому числі з ОСОБА_6 (абонентський номер НОМЕР_1 - контакт « ОСОБА_28 офіс»), із якого вбачається, що ОСОБА_6 координував та контролював дії ОСОБА_11 при виготовленні цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», здійснював редагування цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», забезпечив та контролював надання підпорядкованими працівниками ПП «СІА-БРОК» редагованих цифрових фотографій вантажних автомобілів із причепами, «товарів прикриття» службовим особам митного органу, координував відправлення та доставку по території України товарів замовникам товарів, координував та контролював дії частини учасників злочинної організації, які безпосередньо здійснювали незаконне ввезення комерційних товарів через МАПП «Ягодин» за допомогою вантажних фургонів та були в його підпорядкуванні, при підготовці та під час вчинення злочинів, підшукував замовників товарів, які погодилися мінімізувати митні платежі при здійсненні фактичного імпорту товарів на територію України, проводив звірки із замовниками товарів стосовно доставлених партій товарів та оплату за забезпечення доставки та мінімізації митних платежів при здійсненні їх фактичного імпорту, координував митне оформлення товарів для подальшого вивозу з території ЄС до України на митних агенціях, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС, координував завантаження партій товарів для подальшого вивозу з території ЄС до України на митних агенціях (т.2 а.п.4-48).
Як вбачається із висновків експертів за результатами проведення фототехнічних експертиз, фотозображення, що були завантаженні до АСМО «Інспектор» як результати проведення митних формальностей щодо митних оформлень товарів відповідно до митних декларацій типу «ІМ 40 ДЕ» №UA205020/2019/008250, «ІМ 40 ДЕ» №UA205020/2019/008348, №UA205020/2019/008347, №UA205020/2019/006251, №UA205020/2019/006465, №UA205020/2019/008230, №UA205020/2019/008232, виготовлені з фотозображень, які містяться на мобільному телефоні, вилученому в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_11 (т.3 а.п.52-127).
Згідно з протоколом огляду документів від 09.07.2021 (т.4 а.п.1-4) транспортні засоби марки Renault Master VIN-код НОМЕР_2, VIN-код НОМЕР_3, VIN-код НОМЕР_4, VIN-код НОМЕР_5, які використовувалися особами, що можуть бути причетні до вчинення зазначених кримінальних правопорушень ( ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_13, ОСОБА_21 ), перереєстровувалися, відбулася заміна номерних знаків та видані нові свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів у зв`язку з їхньою втратою. Проте вказані комплекти номерних знаків та свідоцтва використовувалися членами злочинної організації при пересуванні по території ЄС, проходженні митного та прикордонного контролів компетентними органами Республіки Польща, що підтверджується документами, наданими в межах виконання міжнародної правової допомоги (т.6 а.п.1-92).
Відповідно до протоколу обшуку від 12.12.2019 (т.4 а.п.83-87) в автомобілі ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон, в ході додаткового огляду (т.4 а.п.88-121) якого виявлено встановлений аккаунт «ОСОБА_31». Додатковим оглядом виявлено кліше печатки ТОВ «Альфа Буд Монтаж», яке здійснювало вдаваний імпорт «товарів прикриття», фотозображення вантажних автомобілів з «товарами прикриття», що виконані ОСОБА_11 на складі в Любомлі, фотозображення вантажних митних декларацій (ВМД), зокрема UA205000/2019/908472, щодо фіктивного імпорту ТОВ «Альянс Білдінг Груп» сітки скловолокнистої, тобто «товару прикриття».
Оглядом вмісту мобільного телефону, вилученого в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_12 (т.4 а.п.62-82), виявлено чат із контактом «ОСОБА_31» ( ОСОБА_6 ), в якому велося спілкування щодо місцезнаходження водіїв, перекидання номерів бусів, що використовувались у злочинній діяльності, надання переліку товаровідправників (у тому числі Asbisc), прослідковується, що ОСОБА_12 і ОСОБА_6 є координаторами у водіїв бусів та спілкуються з клієнтами.
Протоколом за результатами проведення ОТЗ (т.4 а.п.122-144), а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.11.2018, зафіксовано спілкування ОСОБА_10 з ОСОБА_6, яке підтверджує фактичну підпорядкованість ОСОБА_6 . ОСОБА_10, як при управлінні ПП «СІА-Брок» (т.4 а.п.135) ( ОСОБА_6 відпрошується у ОСОБА_10 на свята), так і незаконне переміщення товарів на митну територію України та здійснення оплати за товари за допомогою компанії «ALLWORLD GLOBAL TRADING LLP» (т.4 а.п.140-142).
Висновками експертів (т.7 а.п.104-269) встановлено розміри матеріальної шкоди (збитків), завданої Держаному бюджету України внаслідок несплати митних платежів за товари, ввезені на митну територію України вантажними фургонами в кожному випадку незаконного ввезення товарів на митну територію України та внаслідок несплати різниці між митними платежами, які повинні були бути сплачені, при здійсненні імпорту на митну територію України товарів відповідно до законодавства України, у випадку їх достовірного декларування, та фактично сплаченими митними платежами внаслідок удаваного імпорту «товарів прикриття».
Всього, внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, Державному бюджету України завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 259 326 743,52 грн.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що, з огляду на надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, 3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.
Цей висновок, на думку колегії суддів, достатньо мотивований та відповідає положенням КПК України, а покликання апеляційної скарги сторони захисту на те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра - необґрунтована, є помилковими.
Відповідно до ст.26 КК України співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.
Згідно із ч.4 ст.28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп.
Як вбачається з п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23.12.2005 №13, стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об`єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо). На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв`язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.
На думку колегії суддів, у матеріалах, долучених до клопотання, прослідковується наявність у діях членів злочинної організації ознак об`єднаності єдиним планом, із розподілом функцій, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам організації. Зокрема, з протоколу додаткового огляду від 23.07.2019 вбачається, що ОСОБА_6 координував та контролював дії ОСОБА_11 при виготовленні цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», здійснював редагування цифрових фотографій вантажних автомобілів із причепами, «товарів прикриття», забезпечив та контролював надання підпорядкованими працівниками ПП «СІА-БРОК» редагованих цифрових фотографій вантажних автомобілів із причепами, «товарів прикриття» службовим особам митного органу, координував відправлення та доставку по території України товарів замовникам товарів, координував та контролював дії частини учасників злочинної організації, які безпосередньо здійснювали незаконне ввезення комерційних товарів через МАПП «Ягодин» за допомогою вантажних фургонів та були в його підпорядкуванні, при підготовці та під час вчинення злочинів, підшукував замовників товарів, які погодилися мінімізувати митні платежі при здійсненні фактичного імпорту товарів на територію України, проводив звірки із замовниками товарів стосовно доставлених партій товарів та оплату за забезпечення доставки та мінімізації митних платежів при здійсненні їх фактичного імпорту, координував митне оформлення товарів для подальшого вивозу з території ЄС до України на митних агенціях, які надавали митно-брокерські послуги на території ЄС, координував завантаження партій товарів для подальшого вивозу з території ЄС до України на митних агенціях (т.2 а.п.4-48).
Тому неспроможним є твердження апеляційної скарги про те, що підозрюваному відведено лише «посаду» керівника організації середньої ланки, у обов`язки якого входила підготовка фотографій «товарів прикриття», що у подальшому невстановлені особи завантажували в АСМО «Інспектор». При цьому обробка фотографій як одна з функції, покладених на ОСОБА_6, у контексті реалізації плану злочинної організації, а не сама по собі, всупереч доводам апеляційної скарги, має суспільно небезпечним наслідком вчинення злочину у співучасті всіма учасниками такої організації.
Також, колегія суддів вважає безпідставним покликання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_6 підозрюють у пособництві вчиненню службових злочинів, передбачених ст.364, 366 КК України, без притягнення до відповідальності та відображення у підозрі посадових осіб, яким він був пособником, адже долучені докази підтверджують обставини, що службові особи Волинської митниці ДФС при здійсненні митного оформлення «товарів прикриття» зловживали своїм службовим становищем в інтересах очолюваної ОСОБА_10 злочинної організації та завантажували до АСМО «Інспектор» заздалегідь виготовленні ОСОБА_11 та редаговані ОСОБА_6 фотознімки «товарів прикриття». Окрім цього, на підставі ст.279 КПК України слідчий, прокурор мають можливість змінити пред`явлене повідомлення про підозру.
Довід щодо відсутності у повідомленні про підозру опису епізодів вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.212 КК України, не відповідаєть дійсності та спростовується текстом повідомлення про підозру.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Так, щодо ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування і суду слідчим суддею враховано можливість притягненням його до кримінальної відповідальності та пов`язані з цим негативні наслідки, зокрема суворість передбаченого покарання - кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6, є тяжкими та особливо тяжкими злочинами і передбачають покарання у виді позбавлення волі, наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, досвіду перетину державного кордону, те, що він офіційно не одружений, жодних осіб на утриманні не має, входить до переліку військовозобов`язаних осіб, які мають право покинути територію України в умовах воєнного стану, що свідчить про відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків в Україні, які б заважали йому залишити Україну та постійно проживати за кордоном. Також із огляду на рід діяльності ОСОБА_6 (зовнішньоекономічна) та його роль у вчинюваних злочинною організацією злочинах існують обґрунтовані підстави вважати, що ним можуть бути напрацьовані неформальні зв`язки, у тому числі внаслідок надання неправомірної вигоди, зі службовими особами митного органу, які він може використати, щоб покинути територію України в обхід чинного порядку перетину кордону.
Відтак, взявши до уваги вищевказані обставини у сукупності, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
При цьому покликання апеляційної скарги на те, що у ОСОБА_6 наявні міцні соціальні зв`язки на території України необґрунтовані, адже стороною захисту не надано доказів перебування на утриманні у підозрюваного матері-інваліда та сестри з малолітньою дитиною. Твердження про те, що ОСОБА_6 хоча й не одружений, але перебуває у фактичних шлюбних відносинах, на думку суду, не є визначальною обставиною, яка б свідчила про зменшення ризику переховування підозрюваного.
Крім цього, наявність у ОСОБА_6 паспорта громадянина України для виїзду за кордон сама по собі не стверджує безумовне існування, а значно підвищує ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки за наявності такого документа можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за його відсутності.
Слідчий суддя урахував установлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, механізм оцінки таких доказів під час судового розгляду, те, що є взаємообумовленість дій між ОСОБА_6 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, функції підозрюваного як керівника середньої ланки у злочинній організації, який здійснював контроль та координацію дій інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення вказаних злочинів, та прийшов до обґрунтованого висновку, що, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб ОСОБА_6 може впливати на свідків/інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
При цьому безпідставним є посилання апеляційної скарги на те, що в ухвалі не наведено жодного доказу здійснення впливу на учасників кримінального провадження, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у кримінальному провадженні в майбутньому.
Також колегія судів не може взяти до уваги, що ухвала не містить вказівки на осіб, на яких може впливати підозрюваний, що унеможливлює здійснення його захисту від надуманих доводів, адже наразі досудове розслідування продовжується, триває проведення слідчих дій, збір доказів і встановлення інших осіб, зокрема, учасників злочинної організації. Крім того, вірогідні свідки, з огляду на обставини провадження, можуть бути працівниками підконтрольного ОСОБА_6 ПП «Сіа-Брок», що вказує на наявність в нього важелів впливу на таких осіб.
Крім того, ОСОБА_6, використовуючи неформальні зв`язки з особами, що мають можливість впливати на викривлення даних, які мають значення для кримінального провадження (службовими особами митниці ДФС), має можливість прямо або опосередковано вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.
За таких обставин слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про достатню ймовірність ризиків впливу ОСОБА_6 на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підсумовуючи вищенаведене, безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвала не містить конкретних доказів, на підставі яких слідчий суддя дійшов до висновку про наявність заявлених ризиків.
Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2, 3 ст.212, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, та наявність вищенаведених ризиків, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до переконання про необхідність застосування до нього запобіжного заходу.
Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Обираючи запобіжний захід ОСОБА_6, слідчий суддя врахував особисту ситуацію підозрюваного, який офіційно не одружений, осіб на утриманні не має, має постійне місце роботи та проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема особливо тяжкого та тяжкого злочинів, ризики, наявність яких встановлена, та прийшов до правильного висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.
Із огляду на вищенаведене неспроможними є доводи апеляційної скарги про те, що більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Твердження апеляційної скарги про те, що застосування найсуворішого запобіжного заходу призводить до безцільних страждань ОСОБА_6 та, схоже, є тиском із метою надання потрібних слідству показань, не підтверджене доказами та ґрунтується включно на припущеннях.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував: обставини кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_6, його роль у вчиненні таких (пособник), майновий стан підозрюваного та його близьких родичів, наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, розмір неправомірної вигоди (259 326 743,52 грн), значна частина якої могла залишитись у володінні ОСОБА_6, та прийшов до правильного висновку, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 3 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8 052 000 грн, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного.
При цьому безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що визначений розмір застави не корелюється з реальним майновим станом ОСОБА_6 та є для нього надмірним тягарем із огляду на таке.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 є власником (100%) ПП «Сіа-Брок» (статутний капітал 300 000 грн) та станом на 06.09.2023 займав посаду головного бухгалтера. За період із 2007 по 2023 рік ОСОБА_6 нараховано податковими агентами 564 542 грн, батьку підозрюваного - ОСОБА_29 податковими агентами за період із 2015 по 2023 рік нараховано 1 369 180 грн, матері підозрюваного - ОСОБА_30 податковими агентами за період із 2015 по 2023 рік нараховано 498 110 грн.
На праві власності ОСОБА_6 належить: квартира площею 35,9 м2 за адресою АДРЕСА_2 ; автомобіль марки «Audi A7», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; автомобіль марки «Renault Megane», 2010 року впуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 .
Матері підозрюваного - ОСОБА_30 на праві власності належить: житловий будинок, загальною площею 145, 9 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, загальною площею 0,08 га, реквізити майна: 0722880700:01:001:9138.
Цивільній дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_27, яка працює на посаді директора у ТОВ Фірма «Гурамі», за місцем роботи за період із листопада 2022 року по жовтень 2023 року нараховано дохід у сумі 78025 грн. На праві власності їй належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки згідно з положеннями ст.182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), немає підстав для висновку, що слідчим суддею визначено заставу у завідомо непомірному розмірі.
Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.370 КПК України. Відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4