- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
15 грудня 2023 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8
секретаря судового ОСОБА_9 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_10 .
2.14 грудня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
У своєму клопотанні захисник ОСОБА_4 зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення попередньої ухвали від 09 листопада 2023 року. Зокрема щодо 1) прийняття Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київської області (далі - ДМС) па зберігання двох дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 ; 2) відсутності у ОСОБА_5 будь-яких інших дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорту або будь-яких інших дійсних документів, що падають право для виїзду за кордон; 3) тимчасового обмеження права ОСОБА_5 на виїзд з України працівниками Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужби) у випадку покладення додаткового обов`язку, яким буде заборонено виїжджати за кордон, та направлення ухвали про це до Держприкордонслужби; 4) відсутності заперечень в адміністрації філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області (надалі - ДУ «ЦОЗ ДКВСУ» в м. Києві та Київський області») та Київської міської медичної частини щодо надання ОСОБА_5 належної медичної допомоги в умовах обраного ним спеціалізованого медичного закладу; 5) технічної неможливості госпіталізації ОСОБА_5 на період 7-14 діб протягом 01-22 грудня до клінічних підрозділів Державної установи «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМИ України (далі - Інститут ім. О.О. Шалімова) через неможливість розміщення цілодобової охорони особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров`я України; 6) неможливості адміністрації Державної установи «Київський слідчий ізолятор» (далі - СІЗО) забезпечити конвоювання ОСОБА_5 з 01 по 22 грудня з одночасною його госпіталізацією на період 7-14 діб до Інститут ім. О.О. Шалімова; 7) суттєвого збільшення рівня загрози перебування у слідчому ізоляторі ОСОБА_5 під час обстрілів балістичними ракетами м. Києва до початку сповіщення населення про ракетну небезпеку, з урахуванням хаотичного падіння уламків по, у тому числі, адмінбудівлям державних та комунальних закладів внаслідок збиття ракет системами ППО.
Стверджував, що зазначені в ухвалі про продовження строку тримання під вартою від 09 листопада 2023 року ризики відсутні, а висновки суду спростовуються попередніми і новими аргументами, доводами і доказами сторони захисту.
2.1.Захисник ОСОБА_7 просила підтримати клопотання та змінити ОСОБА_5 запобіжний захід. Серед іншого наголосила, що 1) в СІЗО ОСОБА_5 не забезпечений належною медичною допомогою; 2) ризики у цьому кримінальному провадженні відсутні; 3) визначений судом розмір застави є непомірний.
2.2.На переконання захисників, для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків обвинуваченого застосування заходу забезпечення у вигляді тримання під вартою не переслідує легітимної мети, оскільки зазначені обов`язки можуть виконуватися шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту або застави у розмірі 11 000 000 з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
2.3.Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання.
2.3.Прокурор ОСОБА_6, заперечуючи проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики, встановлені судом під час продовження тримання ОСОБА_5 під вартою, продовжують існувати, а сторона захисту зворотного не довела.
3.Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
4.Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1,2 ст. 331 КПК України).
4.1.Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
4.2.Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
4.3.Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
4.4.На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
4.5.Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
4.6.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання 1) розкрити питання існування обставин, про які не були відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
5.Як було зазначено раніше, обґрунтовуючи своє клопотання захисник ОСОБА_4 зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення попередньої ухвали.
5.1.На переконання сторони захисту, відсутність у ОСОБА_5 документів які дають право для виїзду за кордон свідчить про відсутність ризику переховування останнього від суду.
На переконання ж колегії, «переховування» про яке йдеться у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України може відбуватись не тільки за кордоном, але і у межах державного кордону. Крім того, відсутність документів для виїзду за кордон зумовлює неможливість санкціонованого перетину державного кордону в межах прикордонних пунктів пропуску, але не свідчить про неможливість незаконного перетину кордону поза вказаними пунктами.
Отже, здача на зберігання паспортів ОСОБА_5 для виїзду за кордон та відсутність у нього інших дійсних документів для виїзду не спростовує ні можливості перетину кордону, ні ризику переховування від суду в межах України.
5.2.З цих же мотивів суд відхиляє доводи захисника, що покладення на ОСОБА_5 обов`язку не виїжджати за кордон та направлення відповідної ухвали до Держприкордонслужби буде слугувати достатнім запобіжником для нівелювання ризику переховування від суду.
5.3.Захист доводив, що висновки суду про наявність у ОСОБА_5 можливості проходити обстеження та звертатись за медичною допомогою до обраного закладу охорони здоров`я є помилковими з огляду на таке.
З листа Інституту ім. О.О. Шалімова від 01 грудня 2023 року вбачається, що госпіталізація ОСОБА_5 до клінічних підрозділів установи не можлива, що пов`язано з неможливістю дотримання вимог Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту та розміщення цілодобової охорони особи, узятої під варту, під час лікування, відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров`я.
У листі від 04 грудня 2023 року начальник СІЗО повідомив, що адміністрація установи не здатна забезпечити конвоювання ув`язненого ОСОБА_5 з 01 по 22 грудня з одночасною його госпіталізацією на період 7-14 діб до обраного ним медичного закладу, у зв`язку з відсутністю працівників установи, які можуть бути залучені до здійснення його охорони.
Разом із тим, з відповіді філії «ЦОЗ ДУ ДКВС України» в м. Києві та Київській області від 20 листопада 2023 року вбачається, що адміністрація не має заперечень проти госпіталізації ОСОБА_5 до обраного ним закладу охорони здоров`я.
З листа КММЧ від 28 листопада 2023 року вбачається, що адміністрація СІЗО та КММЧ не заперечує щодо надання медичної допомоги ОСОБА_5 за межами СІЗО в умовах обраного лікарняного закладу, але при умові, що до установи будуть надані документи, які б підтверджували готовність обраного лікарняного закладу надати ОСОБА_5 необхідну медичну допомогу.
У згаданому листі від 04 грудня 2023 року, неможливість невідкладного доставлення ОСОБА_5 до обраного лікарняного закладу начальник СІЗО пояснював тим, що на той час на розгляді у керівництва установи перебувала значна кількість доповідних записок завідувача КММЧ стосовно забезпечення конвоювання (доставки) ув`язнених до обраних ними лікувальних закладів МОЗ, проте повідомив, що за найпершою можливістю керівництвом установи буде вжито всіх невідкладних заходів щодо забезпечення конвоювання ув`язненого ОСОБА_5 до обраного ним медичного закладу.
Повертаючись до листа Інституту ім. О.О. Шалімова 01 грудня 2023 року, суд встановив, що установа не відмовляє у госпіталізації ОСОБА_5 .
Враховуючи наведене, колегія суддів констатувала наявність тимчасових перепон у реалізації права ОСОБА_5 на вільний вибір лікаря та продовження існування механізмів усунення або мінімізації захворювань обвинуваченого, що було встановлено під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу. Отже вказані обставини не є новими у розумінні статті 201 КПК України.
Разом із тим, з метою подолання цих тимчасових перепон, колегія суддів своєю ухвалою зобов`язала службових осіб забезпечити додержання прав обвинуваченого ОСОБА_5 .
У контексті цього блоку доводів сторони захисту, суд зазначає таке. У 2000 році Комітет ООН з економічних, соціальних і культурних прав видав Загальний коментар № 14 (E/C.12/2000/4), в якому розглядались «суттєві питання, що виникають під час виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права» щодо статті 12 і «права на найвищий досяжний рівень здоров`я». Пункт 9 Загального коментаря містить більш чітке, оперативне формулювання щодо прав і свобод, включених до права на здоров`я. Містить пряме роз`яснення, що «право на здоров`я не слід розуміти як право бути здоровим». Більше того, добре здоров`я не може бути забезпечене державою, а держава не може забезпечити захист від усіх можливих причин поганого самопочуття людини. Натомість право на здоров`я формулюється як набір прав і свобод, які враховують біологічні та соціальні умови людини, а також наявні ресурси держави.
Крім того, під час розгляду клопотання захисника, обставин, які б свідчили про зменшення встановлених ризиків, суд не встановив.
Інші доводи сторони захисту щодо стану здоров`я обвинуваченого вже були предметом оцінки під час продовження строку тримання під вартою та не є новими у розумінні статті 201 КПК України.
6.Питання загрози перебування ОСОБА_5 у СІЗО під час ракетних обстрілів суд досліджував під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою (п. 24 ухвали від 09 листопада 2023 року) відтак ці доводи не є новими у розумінні статті 201 КПК України.
7.Решту доводів клопотання та письмових пояснень до нього суд не може оцінити у межах розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та констатує, що вони зводяться до незгоди з ухвалою суду від 09 листопада 2023 року про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою. Окремо суд зазначає, що єдиною процесуальною реакцією на таку незгоду може бути виключно реалізація конституційного принципу апеляційного оскарження рішення суду.
8.Відтак, колегія суддів вважає, що встановлені ухвалою від 09 листопада 2023 року ризики, а саме переховування ОСОБА_5 від суду та незаконний вплив на свідків не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування чи зменшення.
9.Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисників зміну запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 194, 201, 371, 372, 375, 376 КПК, суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2
ОСОБА_3