- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/10459/23
Провадження 1-кп/991/124/23
УХВАЛА
14 грудня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
представників потерпілого ОСОБА_9,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 24 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782, за обвинуваченням:
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно із ч. 12 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції Вищого антикорупційного суду здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою Суду від 29.11.2023 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.07.2018за № 42018000000001782.
2. Доводи клопотання про повернення обвинувального акта
Сторона захисту у клопотанні навела низку процесуальних підстав, які дають можливість стверджувати про невідповідність обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 вимогам ст. 291 КПК України.
Так, за твердженням захисника, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не відповідає кваліфікації діяння ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України. Вказане твердження адвокат обґрунтовує тим, що за змістом обвинувального акта способом вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення є обман. Водночас обман є ознакою об`єктивної сторони не складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України, а складу злочину, закріпленого ст. 190 КК України.
Крім цього, на переконання захисника, обвинувальний акт не відповідає вимогам законодавства, оскільки ґрунтується на маніпулятивних доводах прокурора, що сформовані на базі вибіркових, суб`єктивних тлумачень норм законодавства, а також на законодавстві, дія якого не розповсюджувалась на НАК «Нафтогаз»
3. Позиція учасників підготовчого судового засідання
Захисник ОСОБА_6 клопотання про повернення обвинувального акта підтримав. Наполягав на невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018 вимогам п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України з підстав аналогічних письмовому клопотанню. Посилаючись на вказане просив повернути такий обвинувальний акт прокурору.
Адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснили, що позиція щодо невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України є спільною Обвинувачений додатково зазначив про те, що прокурором проігноровано показання членів Наглядової ради, які були долучені стороною захисту до матеріалів кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта. Наголосила, що питання порушені захисником у клопотанні мають вирішуватися за наслідками судового розгляд та не можуть стати підставою для повернення обвинувального акта. Крім цього наполягала, що обставини, на які посилається захисник не відповідають дійсності, адже зловживання службовим становищем може бути вчинене і шляхом введення в оману. Просила відмовити у задоволенні клопотання.
Представник потерпілого ОСОБА_9 підтримала позицію прокурора.
4. Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку захисників, обвинуваченого, прокурора та представника потерпілого, проаналізувавши доводи клопотання про повернення обвинувального акта, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на таке.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам кримінального процесуального закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України»).
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, за ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додаються реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд.
Оцінюючи доводи захисника в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не відповідає кваліфікації діяння ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК України, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).
З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті, а також здійснення їх правової кваліфікації належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг або здійснювати перекваліфікацію діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
З тих самих підстав Суд визнає неспроможними твердження захисника про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам законодавства, оскільки ґрунтується на маніпулятивних доводах прокурора, що сформовані на базі вибіркових, суб`єктивних тлумачень норм законодавства, а також на законодавстві, дія якого не розповсюджувалася на НАК «Нафтогаз». Адже відсутність відповідності між фактичними обставинами кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та приписами законодавства, буде мати наслідком визнання Судом недоведеним обвинувачення, пред`явленого особі, що є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала підставою для його повернення прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314-316, 369-372 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 24 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_10
Судді
ОСОБА_11 ОСОБА_12