- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/10783/23
Провадження 1-кс/991/10875/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 грудня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_4, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000251 від 02.06.2022,
ВСТАНОВИВ:
12.12.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2023 було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.07.2023 на мобільні телефони, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .
В обґрунтування своїх вимог адвокат зазначає, що 19.07.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 детективами НАБУ було проведено обшук та відшукано і вилучено ряд технічних пристроїв, серед яких телефон Apple Iphone 14 Pro Max, imei НОМЕР_9, imei2 НОМЕР_2, iOS 16.5.1 (c), (у чохлі із сім-картою); телефон Apple Iphone 13 Pro Max, imei НОМЕР_7, imei2 НОМЕР_8, iOS 16.5, (у чохлі із сім-картою НОМЕР_6 ).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.07.2023 на вилучену техніку було накладено арешт в т.ч. для проведення комп`ютерно-технічної експертизи щодо телефонів, надання яких є необхідною умовою для проведення експертних досліджень. Адвокат вказав, що вилучені речі перебувають у розпорядженні детективів вже 5 місяців, а тому вважає зазначений строк достатнім для проведення необхідних дій, спрямованих на дослідження вилученого майна.
При цьому, 01.12.2023 адвокат звернувся до детектива із клопотанням про надання інформації стосовно вилучених пристроїв. У відповіді від 05.12.2023 детектив повідомив, що призначену експертизу по вилученим в ОСОБА_4 телефонам завершено, однак щодо іншого майна тривають ще дослідження.
Тому адвокат вважає, що у подальшому застосуванні арешту до таких телефонів відпала потреба, а тому просить його скасувати.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
У судове засідання представник власниці майна не з`явився, попередньо надіславши клопотання про розгляд клопотання за його відсутності.
Детектив НАБУ у судове засідання також не з`явився, однак до його початку надіслав пояснення, у яких підтвердив факт завершення експертиз щодо мобільних телефонів, просив розглядати клопотання за його відсутності.
У зв`язку з цим та у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
3.Оцінка та висновки суду
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні та у судовому засіданні адвокат зазначає лише про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатами підстави для скасування арешту та щодо заявленого ним майна.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022100130000251 від 02.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 410 КК України.
1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.07.2023 у справі № 991/6497/23 накладено на майно, вилучене під час проведення обшуку 19.07.2023 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4, а саме на:
- телефон Apple Iphone 14 Pro Max, imei НОМЕР_9, imei2 НОМЕР_2, iOS 16.5.1 (c), (у чохлі із сім-картою);
- телефон Apple Iphone 13 Pro Max, imei НОМЕР_7, imei2 НОМЕР_8, iOS 16.5, (у чохлі із сім-картою НОМЕР_6 );
- ноутбук Apple Macbook Pro, серійний номер FVFZT4FJL412 (у чохлі);
- планшет Apple Ipad Pro (11 inch 3 gen), imei 35 164046 010055 3, iOS 16.5.1 (c) (у чохлі);
- планшет Sony Xperia SGR 521 серійний номер 4301014/0030863 .
Зі змісту ухвали встановлено, що такі технічні пристрої мають ознаки речового доказу, оскільки під час огляду було виявлено, що у вказаному пристрої наявні відомості про листування через інтернет-месенджери із іншими ймовірними співучасниками, зокрема, стосовно питань закупівлі бронежилетів від ТОВ «ТОП ТРЕЙДИНГ ЛАЙН», а також сліди входу до облікових записів електронної пошти.
При цьому, під час розгляду клопотання про арешт було призначено комп`ютерно-технічну експертизу відносно вилучених пристроїв з метою подолання логічного захисту, встановлення наявності видалених файлів та копіювання наявної інформації. А також комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу відносно вилучених мобільних телефонів з метою подолання логічного захисту та копіювання вмісту телефонів.
У зв`язку з цим, слідчим суддею було задоволено клопотання та накладено арешт на відповідні технічні пристрої.
Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи адвоката, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи відпала подальша потреба у збереженні вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідаючи на вказане питання, слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Документи також є речовими доказами, якщо вони містять вказані вище ознаки.
При цьому, за змістом ч.3 та ч. 4 ст. 99 КПК України, оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу, а копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях, кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
За змістом вказаних положень, електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі №490/10025/17 від 19 травня 2020 року та у справі № № 677/2040/16-к від 22 жовтня 2020 року).
З огляду на вказане, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.
Виключенням з цього правила можуть бути, зокрема, ситуації, коли:
-матеріальні носії інформації являють собою електронні інформаційні системи або їх частини і їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження;
-такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, чи є засобом, або знаряддям його вчинення, або зберегли на собі його сліди, у зв`язку з чим доказове значення мають не тільки електронні файли, що на них містяться але й безпосередньо самі носії;
-відтворення та/або дослідження електронних файлів неможливе з інших носіїв інформації, відмінних від тих, на яких вони були створені або встановлені, а тому їх збереження необхідне для забезпечення подальшого безпосереднього дослідження відповідних доказів у ході судового розгляду;
У таких випадках подальше збереження матеріальних носіїв інформації вважатиметься виправданим.
У цьому контексті, мають бути враховані також і строки утримання відповідних матеріальних носіїв, велика тривалість яких зазвичай обумовлюється тим, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на відповідній техніці певної інформації, в т.ч. видаленої, є процесом досить тривалим та складним. Водночас, будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
У зв`язку з цим, слідчий суддя має оцінити не тільки мету подальшого утримання матеріальних носіїв інформації, але й розумність строку, протягом якого вони перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення.
Застосовуючи вказані правила до обставин цього кримінального провадження, суд враховує, що станом на час розгляду цього клопотання, призначені комп`ютерно-технічні експертизи завершено, інформація, яка має значення для досудового розслідування, було скопійовано і збережено. При цьому, детектив не зазначає про потребу у проведенні додаткового експертного дослідження щодо вилучених речей та не вказує обставин, за яких би подальше утримання органом досудового розслідування матеріальних носіїв інформації було б виправданим.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час самі по собі відповідні носії інформації доказового значення не мають, а отже не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а тому у подальшому арешті матеріальних об`єктів, щодо яких заявлено клопотання, потреба відпала.
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про необхідність скасування арешту з відповідного майна.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_4, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022100130000251 від 02.06.2022, - задовольнити.
2.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 27.07.2023 (справа №991/6497/23, провадження №1-кс/991/6511/23) на майно вилучене 19.07.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
1) телефон Apple Iphone 14 Pro Max, imei НОМЕР_9, imei2 НОМЕР_2, iOS 16.5.1 (c), (у чохлі із сім-картою);
2) телефон Apple Iphone 13 Pro Max, imei НОМЕР_7, imei2 НОМЕР_8, iOS 16.5, (у чохлі із сім-картою НОМЕР_6 ).
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1