Document No. 115824731

справа № 991/9676/23

провадження № 11-сс/991/1005/23

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

21 грудня 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 р., -

ВСТАНОВИЛА:

14.12.2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 р. (а.с. 148-155), якою відмовлено у задоволенні об`єднаних в одне провадження скарг ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою.

В апеляційній скарзі також ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали з огляду на те, що розгляд скарги ОСОБА_6 в суді першої інстанції відбувся 01.12.2023 року за його відсутності, тоді як копію оскаржуваної ухвали він отримав засобами електронного зв`язку 07.12.2023 року. На переконання ОСОБА_6, строк оскарження ним не пропущений, але навіть якщо вважати, що строк обчислюється не з 09.12.2023 року, то йому до цього часу не надано доступ в ЕКЕС до матеріалів справи, що завадило підготовці скарги. Окрім того, через відключення доступу до інтернету провайдером «Київстар», скарга не могла бути відправлена 12.12.2023 року, а тому просить поновити строк оскарження, пропущений з поважних причин, про які він додатково повідомить у судовому засіданні (а.с. 149).

Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначене клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 15.12.2023 р. вказане клопотання призначене до розгляду в судовому засіданні (а.с. 160-161).

ОСОБА_6, детектив НАБУ та прокурор САП, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення повідомлення про виклик у судове засідання на електронну пошту, а також в електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до суду не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили. Факт належного повідомлення учасників провадження підтверджується довідками про доставку електронного листа від 15.12.2023 р. (а.с. 167-175).

18.12.2023 року детектив НАБУ ОСОБА_7 засобами електронного зв`язку направив заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив про відсутність підстав для її задоволення. Наголосив, що 28.07.2023 року на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2023 р. за заявою ОСОБА_6 в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 52023000000000347 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України. При цьому, 15.11.2023 року прокурором САП підслідність вказаного провадження визначена за Першим слідчим відділом Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві. Відтак, наразі відсутні правові підстави для здійснення розслідування зазначеного провадження детективами НАБУ (а.с. 176-178).

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників процесу за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи, що учасники апеляційного провадження належним чином повідомлені та не були позбавлені можливості прибути в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, а тому вищевказане клопотання ОСОБА_6 розглянуто за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.

Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.

Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише у разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України передбачено, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що розгляд скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та САП здійснювався слідчим суддею 01.12.2023 року за відсутності заявника. Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України - протягом п`яти днів з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи, що скаргу до слідчого судді подано ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» (а.с. 1-3), отримання судових рішень також здійснюється через вказану систему.

Так, згідно з п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 р. (зі змінами), особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

При цьому, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача, чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, резолютивна частина оскаржуваної ухвали слідчого судді від 01.12.2023 р. була автоматично надіслана ОСОБА_6 в системі «Електронний суд» в день її постановлення. При цьому, повний текст ухвали було проголошено 06.12.2023 року та відповідно цього ж дня її надіслано ОСОБА_6 в системі «Електронний суд» (а.с. 139-142). Крім того, як вбачається з довідки про доставку електронного листа, повний текст оскаржуваної ухвали від 01.12.2023 р, надіслано ОСОБА_6 на його електронну адресу 07.12.2023 року та цього ж дня отримано останнім (а.с. 147).

За викладених обставин, виходячи з вимог абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, у даному випадку 5-денний строк на апеляційне оскарження почав перебіг 08.12.2023 року та сплинув 12.12.2023 року.

Водночас, апеляційну скаргу подано ОСОБА_6 14.12.2023 року, тобто з пропуском визначеного ст. 395 КПК України строку.

Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.

Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).

При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії», з яких вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).

В апеляційній скарзі, обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_6 зазначає, що причиною, яка не дозволила йому вчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу від 01.12.2023 р., є ненадання йому доступу в ЕКЕС до матеріалів справи та через відключення провайдером «Київстар» доступу до інтернету.

Зазначені доводи колегія суддів оцінює критично, оскільки службовою запискою № 1250/23 від 20.12.2023 р. завідувача сектору інформаційних технологій та захисту інформації управління з організаційного забезпечення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8, яка міститься в матеріалах справи, підтверджено, що всі відомості про РНОКПП ОСОБА_6 у справі № 991/9676/23 внесені до системи відповідальними працівниками суду, а відтак документи, створені у КП Д-3 в статусі «оригінал» та направлені до Єдиного державного реєстру судових рішень, в автоматичному режимі направляються до кабінету користувача системи «Електронний суд». Процес синхронізації з кабінетом може тривати від 1-ї до 3-х діб (а.с. 179).

Аналогічним чином колегією суддів надано оцінку доводам клопотання ОСОБА_6 про те, що відключення провайдером «Київстар» доступу до інтернету перешкодило йому вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки вищевказані доводи жодним документом не підтверджені (не надано договір на надання послуг з інтернет-провайдером «Київстар» та довідку останнього про відключення доступу до мережі інтернет у конкретний період часу). Натомість, зі скарги до слідчого судді та апеляційної скарги ОСОБА_6 встановлено, що останнім у якості своїх засобів зв`язку зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_1, що вочевидь не є абонентом оператору Київстар.

Відтак, на думку колегії суддів, зазначені доводи не можуть бути прийняті як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що ОСОБА_6 отримав повний текст оскаржуваної ухвали 07.12.2023 року та, за відсутності доказів іншого, мав можливість подати апеляційну скаргу у межах строку, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

За наведених обставин, зі змісту клопотання ОСОБА_6 не встановлено об`єктивних причин вважати підтвердженими обставини, які б з 08.12.2023 року унеможливлювали чи суттєво ускладнювали можливість апелянта звернутись до суду з апеляційною скаргою, або що таке поновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя.

Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У клопотанні, що розглядається, ОСОБА_6 спочатку зазначає, що дотримався строку на апеляційне оскарження, а потім просить поновити цей строк, пропущений з поважних причин, про які він додатково повідомить у судовому засіданні. Натомість, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання шляхом направлення повідомлення про виклик у судове засідання на електронну пошту, а також в електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ОСОБА_6 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на усталену практику ЄСПЛ, сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання («Чірікоста і Віола проти Італії»).

Враховуючи, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянт реалізує своє право, а не обов`язок, він є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху даної справи.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_6 на оскаржувану ухвалу слідчого судді підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.12.2023 р. - відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4