- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа №991/10789/23
Провадження №1-кс/991/10882/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18грудня 2023року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
особи, яка подала клопотання, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12жовтня 2022року за №52022000000000301,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1.13грудня 2023року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а саме до інформації про кількість, дату, слідчих суддів, протоколи та звіти здійснення автоматизованого розподілу клопотань, які надійшли до ВАКС у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 12жовтня 2022року за №52022000000000301.
1.2.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, за підозрою, зокрема, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.369, ч.4 ст.190 КК України.
У межах зазначеного кримінального провадження розслідуються обставини підбурення ОСОБА_4 до надання через ОСОБА_5 неправомірної вигоди суддям ІНФОРМАЦІЯ_2 та прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ІНФОРМАЦІЯ_3 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за укладення з прокурором угоди про визнання винуватості та затвердження її колегією суддів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 03червня 2020року за №52020000000000362, за обвинуваченням, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.368-5, ч.5 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.
ОСОБА_3 зауважив, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється НАБУ під процесуальним керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому детективи зверталися до ВАКС із відповідними клопотаннями, які розглядалися слідчими суддями цього суду, що свідчить про наявність у ВАКС інформації, до якої він просить надати тимчасовий доступ.
1.3. ОСОБА_3 зазначив, що потреба в отриманні тимчасового доступу до речей і документів обумовлена необхідністю:
перевірки дотримання прав, свобод та інтересів підозрюваного та інших учасників у цьому кримінальному провадженні під час отримання органами досудового розслідування дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем);
встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, які підтверджують непричетність ОСОБА_3 до протиправних дій, які були предметом досудового розслідування;
перевірки дотримання стороною обвинувачення засад законності під час звернення до суду із клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій у цьому кримінальному провадженні.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. ОСОБА_3 підтримав подане клопотання із наведених у ньому мотивів, деталізував обставини, які є предметом досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, та повідомив, що наразі у кримінальному провадженні триває стадія ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а тому з метою перевірки повноти наданих (відкритих) матеріалів органом досудового розслідування, вважає необхідним отримати відповідну інформацію.
2.2.18грудня 2023року до суду надійшла заява (позиція) представника ВАКС ОСОБА_6, у якій він повідомив, що запитувана інформація міститься в автоматизованій системі документообігу суду, просив вирішити клопотання на розсуд суду та проводити його розгляд без його участі.
Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання (ч.4 ст.163 КПК України).
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1.Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_3, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
3.2.Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості (п. 5 ч.2 ст.131, ч.1 ст.132 КПК України), та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (ч. 1 ст.159 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (ч. 2 ст.159 КПК України).
Частина 3 ст.132 КПК України містить загальні для всіх заходів забезпечення підстави їх застосування, втім, обов`язок доведення цих підстав покладається виключно на слідчого, дізнавача та прокурора. Враховуючи, що клопотання подане стороною захисту (підозрюваним), під час його розгляду слідчий суддя не оцінює обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, пропорційність втручання у права осіб потребам досудового розслідування, а керується виключно специфічними саме для цього заходу забезпечення підставами (ч. 5, 6 ст.163 КПК України), зокрема, оцінює, чи довів захисник (підозрюваний) наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, або, у протилежному випадку:
є можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах;
неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
3.3.Оцінка слідчого судді
3.3.1. Кримінальний процесуальний закон обмежує коло речей і документів, до яких може бути наданий тимчасовий доступ, виключно речами і документами, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Це випливає як з обов`язку сторони, яка звертається з таким клопотанням, довести таке значення речей і документів для кримінального провадження (п. 2 ч.5 ст.164 КПК України), так і з обов`язку зазначити у клопотанні можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (п. 6 ч.2 ст.160 КПК України).
Разом з тим доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст.84 КПК України). Коло таких обставин визначене ч.1 ст.91 КПК України, і доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою їх встановлення (ч. 2 ст.91 КПК України).
Коло обставин, визначених ч.1 ст.91 КПК України, окреслює межі здійснення кримінального провадження. Хоча кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок їх доведення виключно на сторону обвинувачення, проте, саме у процесі такого доведення, з одного боку, та спростування їх стороною захисту, з іншого, реалізується засада змагальності кримінального провадження. Змагання конкуруючих позицій сторін щодо кола саме цих обставин є змістом цієї засади кримінального провадження.
3.3.2. Обґрунтовуючи клопотання, ОСОБА_3 послався на необхідність перевірки дій сторони обвинувачення в частині їх законності та додержання прав підозрюваного. Втім засади диспозитивності та змагальності (ст. 22, 26 КПК України), вимоги обґрунтованості судового рішення (ч. 3 ст.370 КПК України), межі судового розгляду (ч. 1 ст.337 КПК України) визначають, що предметом оцінки та дослідження є конкретні позиції сторін кримінального провадження та надані на їх підтвердження докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст.94 КПК України).
Здійснення сторонами своєї процесуальної діяльності може бути предметом дослідження під час судового розгляду, проте виключно в частині оцінки допустимості (додержання порядку одержання) доказів, якими сторона доводить свою позицію.
Повна перевірка всієї послідовності дій сторони кримінального провадження не належить до кола обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 91 КПК України), виходить за межі судового розгляду та не належить до компетенції слідчого судді чи суду, на розгляді якого перебуває обвинувальний акт щодо особи.
Частина 2 ст. 290 КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
Втім кримінальний процесуальний закон не передбачає механізму перевірки сукупності зібраних доказів, оскільки визначає лише один процесуальний наслідок невиконання такого обов`язку неможливість допустити відомості, що містяться в невідкритих матеріалах, як докази (ч. 12 ст. 290 КПК України).
Отже, клопотання ОСОБА_3 спрямоване не на одержання доказів, а на перевірку діяльності сторони обвинувачення, що не узгоджується з правовою природою засади змагальності та гарантіями незалежності слідчого та прокурора.
Клопотання ОСОБА_3 не містить конкретних доводів про існування порушень вимог кримінального процесуального закону чи прав підозрюваного, які обумовили б потребу у дослідженні відомостей, зазначених у клопотанні, а повідомлення ним про існування певних сумнівів та бажання їх перевірити не свідчить про виконання обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України.
Цей обов`язок передбачає саме доведення, що речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Реалізуючи його, сторона має повідомити конкретні обставини та навести аргументовані доводи, які у своєму взаємозв`язку дозволяють зробити відповідний висновок.
Слідчий суддя наголошує, що сумніви мають ґрунтуватись, зокрема на розбіжностях та/або конкретних невідповідностях, які були виявлені при здійсненні ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (у цьому конкретному випадку), проте аж ніяк не повинні ґрунтуватись на абстрактних припущеннях (суб`єктивній оцінці) заявника щодо ймовірних процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення при здійсненні досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, оскільки заявником не було надано жодного змістовного пояснення щодо існування обґрунтованого сумніву у повноті відомостей, які були надані йому в порядку ст. 290 КПК України, слідчий суддя вважає, недоведеним необхідність отримання запитуваної інформації.
Крім того, ОСОБА_3 не довів, що запитувані речі і документи неможливо отримати без застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки перед зверненням із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів до суду, він не звертався за отриманням відповідної інформації до їх володільця (ВАКС), твердження заявника, що він не зміг отримати зазначену у клопотанні інформацію (відомості) використовуючи при цьому Єдиний державний реєстр судових рішень, оскільки існують обмеження у доступі до цієї інформації у зв`язку із введеним на території України воєнним станом, вочевидь не свідчить про те, що він використав усі доступні йому способи добровільного одержання інформації.
3.3.4.Слідчий суддя констатує, що ОСОБА_3 не довів, що наведені у клопотанні речі та документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, що є однією з обов`язкових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів.
Враховуючи, що за відсутності хоча б однієї з підстав, передбачених ч.5 ст.163 КПК України у задоволенні клопотання має бути відмовлено, слідчий суддя не вважає за необхідне давати оцінку іншим підставам, які містяться у цій нормі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 159-166, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1