- Presiding judge (CCC): Yanovska O.H.
Постанова
Іменем України
19 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 991/4020/23
провадження № 51-4593км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_21, ОСОБА_22 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_23, ОСОБА_24 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_25,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 липня 2023 року про відмову у відкритті провадження.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2. За результатами розгляду слідчий суддя частково задовольнив клопотання та продовжив у кримінальному провадженні строк досудового розслідування лише щодо злочинів за: ч. 5 ст. 191 КК (епізод 4 від 25.05.2022), у вчинені якого підозрюються ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9 ; ч. 1 ст. 255 КК (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 ; ч. 2 ст. 255 КК, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_31 ; а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК.
3. Не погодившись із указаним судовим рішенням, прокурор САП звернулася до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на нього.
4. Ухвалою судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 липня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора САП на вищезазначену ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023.
5. Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду свою ухвалу мотивувала положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, відповідно до яких суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки згідно з ч. 9 ст. 295-1 КПК рішення слідчого судді за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування в апеляційному порядку не оскаржується.
6. У касаційному порядку прокурор САП оскаржила ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 липня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
7. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування касаційних вимог прокурор стверджує, що оскаржувана ним в апеляційному порядку ухвала слідчого судді не передбачена нормами КПК у частині того, що не може бути продовжено строк досудового розслідування у декількох епізодах кримінального провадження та встановлено строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не повідомлялось про підозру. Виходячи з вимог ч. 6 ст. 219 КПК строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень визначається як загальний. Натомість продовжуючи строк досудового розслідування у частині епізодів об`єднаного кримінального провадження та відмовляючи у продовженні строку за одним із об`єднаних епізодів, слідчий суддя ухвалила рішення, яке не передбачено КПК, обмеживши строк досудового розслідування ряду кримінальних правопорушень поза нормами кримінального процесу. До того ж, прийнявши таке рішення, слідчий суддя фактично зобов`язав прокурора прийняти рішення щодо одного з епізодів, щодо якого строк досудового розслідування продовжено не було, а саме: виділити матеріали досудового розслідування і прийняти одне з рішень, передбачених ст. 283 КПК. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції не вправі був відмовити у перевірці законності такої ухвали слідчого судді, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК.
8. Крім того, прокурор вказує на те, що, розглядаючи питання продовження строків у цьому кримінальному провадженні, слідчим суддею нерелевантно застосовано висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2023 у справі № 367/1335/21, з приводу включення у строк досудового розслідування часу між винесенням постанови про закриття кримінального провадження та її скасуванням, якщо така постанова про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесена або неуповноваженим прокурором, або поза межами строків, встановлених КПК. Адже такий висновок зроблено у кримінальному провадженні, обставини якого суттєво різняться із цим кримінальним провадженням.
Позиції учасників судового провадження
9. На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення захисників: ОСОБА_32 в інтересах ОСОБА_26, ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_27, ОСОБА_16 (з доповненнями), ОСОБА_24 та ОСОБА_20 в інтересах ОСОБА_10, ОСОБА_22 в інтересах ОСОБА_28, ОСОБА_33 (з додатковими поясненнями) в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_9, і письмові пояснення захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_27 та ОСОБА_10 .
10. Присутні у судовому засіданні прокурори підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
11. Захисники та підозрювані просили відхилити касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Мотиви суду
12. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
13. За ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
14. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
15. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
16. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України).
17. За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
20. Особливостями права на апеляційний перегляд судового рішення є те, що це право не є абсолютним, оскільки може бути обмежене відповідно до законодавства шляхом визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію, або чіткого визначення випадків, за яких таке право виникає.
21. Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому передбачене Главою 26 КПКправо на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження.
22. Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК. Частина третя указаної статті встановлює, що інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
23. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15-к, на яку обґрунтовано посилається у своїй касаційній скарзі прокурор, у разі, якщо слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено КПК, бо не узгоджується з положеннями ст. 304 КПК стосовно його повноважень, суду апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження належить виходити з приписів ст. 9 КПКУкраїни, яка розкриває принцип законності кримінального провадження та в частині шостій установлює, що, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК), а її зміст розкрито у ст. 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. У цьому кримінальному провадженні Верховний Суд України сформулював висновок щодо застосування норми права, відповідно до якого, у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК. Аналогічні правові позиції викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № № 237/1459/17 та 243/6674/17-к.
24. Стосовно обставин цього кримінального провадження, то в об`єднаному кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 здійснювалось розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 364 КК. Кримінальні провадження об`єднувались на підставі ч. 1 ст. 217 КПК - не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). При цьому у кримінальному провадженні № 12020000000000236 від 11.03.2020 об`єднані різні епізоди, у частині з яких особам повідомлено про підозру, зокрема в участі у злочинній організації, яка вчиняла заволодіння коштами державних підприємств, а інша частина розслідується за фактом, тобто без повідомлення про підозру.
25. За результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування за рядом епізодів. Водночас не продовжено строк досудового розслідування за ч. 5 ст. 191 КК (епізоди 1 і 2 від 11.03.2020).
26. Як обґрунтовано зазначає у касаційній скарзі прокурор, таке рішення слідчого судді фактично зобов`язує прокурора прийняти рішення щодо одного з епізодів, оскільки за іншими епізодами строк досудового розслідування продовжено. А саме виділити матеріали досудового розслідування та прийняти щодо них одне з рішень, передбачених ст. 283 КПК.
27. Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
28. Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
29. Відтак завданнями кримінального провадження, яке має на меті захист громадян, юридичних осіб і держави від злочинних посягань із дотриманням принципу справедливості щодо кожного його учасника, є, у тому числі, повне і всебічне розкриття та неупереджене розслідування і судовий розгляд фактів вчинення злочинів. Повнота, всебічність та об`єктивність дослідження обставин справи є передумовою її справедливого вирішення. Вони спрямовують органи слідства і суду на детальне встановлення і ретельне вивчення всієї сукупності належних до справи обставин, побудову і перевірку всіх можливих версій, що випливають із цих обставин, виявлення всіх фактів, що входять до предмета доказування і необхідні для вирішення справи по суті.
30. Забезпеченню вирішення завдань та досягненню мети кримінального процесу служить процесуальна форма як детально урегульований нормами кримінального процесуального закону правовий режим провадження у кримінальних справах, що включає у тому числі підстави, умови, строки, послідовність та порядок дій учасників процесу.
31. Виходячи з вимог ч. 6 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень визначається як загальний. Отже при вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні слід виходити з цілісності цього провадження та загального характеру такого строку.
32. Як уже було зазначено вище, на підставі ч. 1 ст. 217 КПК у цьому кримінальному провадженні було об`єднано матеріали досудових розслідувань, в яких було встановлено достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені одними й тими самими особами. При чому у частині з них ряду осіб повідомлено про підозру, а інша частина розслідується за фактом.
33. За приписами ч. 4 ст. 217 КПК матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
34. Виділення злочину, який за версією органу досудового розслідування вчинили члени злочинної організації, вочевидь негативно вплине на повноту досудового розслідування і судового розгляду, що суперечитиме вимогам ч. 4 ст. 217 КПК та перешкоджатиме досягненню завдань кримінального провадження.
35. Таким чином, продовжуючи строк досудового розслідування за рядом епізодів та водночас приймаючи рішення про відмову у продовженні такого строку за ч. 5 ст. 191 КК (епізоди 1 і 2 від 11.03.2020), фактично скасовуючи повідомлення про підозру та вирішуючи питання про закриття кримінального провадження в цій частині, слідчим суддею ухвалено рішення, яке не передбачене КПК.
36. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку щодо неможливості оскарження в апеляційному порядку такої ухвали слідчого судді. Тож, ухвалу апеляційного суду від 10 липня 2023 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вищевказану ухвалу слідчого судді, не можна визнати законною і обґрунтованою. Тому вона підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 липня
2023 рокускасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3