- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_5,
з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:
ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.366, ч.1 ст.388 КК України;
ОСОБА_9, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст.364-1, ч.4 ст.28 ч.2 ст.366 КК України;
ОСОБА_10, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209 КК України;
ОСОБА_11, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_12, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_13, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України;
ОСОБА_14, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави,
установив:
12.12.2023 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави (Вх. № 46082/23).
І. Суть клопотання
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 у справі № 760/3817/17 ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 200 000 грн із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
03.04.2017 ОСОБА_15 та ОСОБА_16, на виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017, внесли на депозитний рахунок суду суму застави - 2 144 000 грн та 1 056 000 грн відповідно. 13.02.2019 строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків закінчився та більше не продовжувався, але останній і надалі продовжує сумлінно їх виконувати.
На теперішній час у цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 продовжує діяти застава у розмірі 992 400 грн, яка перевищує її максимальний розмір, встановлений ч. 5 ст. 182 КПК України. На час розгляду клопотання про зменшення розміру застави призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта більше 5 років, за встановленим порядком досліджуються письмові документи сторони обвинувачення (досліджено вже 10 томів), а встановлені ризики істотно зменшились з плином часу та у зв`язку з завершенням досудового розслідування. Обвинувачений вважає, що оскільки він не займає посад в АТ «Укргазвидобування» чи в пов`язаних структурах, ризик впливу на свідків чи експертів може тільки припускатись, що у сукупності з його належною процесуальною поведінкою протягом тривалого часу розгляду справи, тривалістю дії запобіжного заходу, є підставами для встановлення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також, з моменту набуття статусу обвинуваченого на ОСОБА_6 покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, які останнім сумлінно виконуються. Обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що його бездоганна процесуальна поведінка свідчить про істотне зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких стало підставою для зменшення розміру застави у минулому. Крім того, під час попередніх судових засідань прокурор зазначив суду, що переліт до Канади свідчив про територіальне віддалення обвинуваченого від України та суду. Натомість, 22.01.2023 ОСОБА_6 повернувся до Великобританії, де тимчасово перебуває по теперішній час. Таким чином, виходячи з логіки прокурора, обвинувачений наблизився до України та суду, відтак відбулось зменшення ризиків.
ОСОБА_6 має постійне місце проживання (орендується житло в Англії) та має постійне місце роботи, отримує заробітну плату, не судимий, має міцні соціальні зв`язки та утримує своїх неповнолітніх дітей, дружину, а також батьків пенсійного віку. У періоди закінчення строку дії обов`язків, маючи закордонний паспорт, обвинувачений спроб втечі не вчиняв.
Обвинувачений звернув увагу на те, що майже всі обвинувачені у цій справі не мають будь-яких встановлених судом обов`язків. Таким чином, він знаходиться в інакшому положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими.
Поміж іншого, заставодавцем є не обвинувачений, а треті особи. ІНФОРМАЦІЯ_1 заставодавець ОСОБА_15 померла, у зв`язку з чим було відкрито спадкову справу. ОСОБА_16, яка є її спадкоємицею, не була повідомлена про її права та обов`язки як заставодавець, застава не була звернута в дохід держави, а ОСОБА_16 на теперішній час має тяжке матеріальне становище, про яке повідомила обвинуваченого. Єдиним спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_15, є частина застави, яку спадкоємиця досі не отримала. Також, у 2023 році долар пробив важливий рівень опору 37 грн, який утримувався протягом багатьох років. Це свідчить про те, що спадщина ОСОБА_16 (сума внесеної застави) стрімко знецінюється. У зв`язку з цими подіями, 10.12.2023 ОСОБА_16 зобов`язала дружину обвинуваченого укласти договір позики зі строком погашення коштів, у разі неповернення яких сім`я обвинуваченого опиниться у надскладному фінансовому становищі.
Описані вище обставини свідчать про наявність підстав для зменшення встановленого розміру застави та необхідності її суттєвого зменшення до розміру, встановленого КПК України, у сумі 214 720 грн. Такий розмір застави, на його думку, дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Враховуючи викладені обставини, обвинувачений ОСОБА_6 просив зменшити встановлений йому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2022 розмір застави, з 992 400 грн до меж, встановлених вимогами КПК України, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн, а решту коштів повернути заставодавцю.
ІІ. Позиції учасників провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні просив задовольнити подане ним клопотання у повному обсязі. Зазначив, що на даний момент він із сім`єю перебуває у Великій Британії, де працює і отримує заробітну плату. З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України його сім`я, з міркувань безпеки, виїхала за кордон.
Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання свого підзахисного у повному обсязі та просив його задовольнити. Додав, що ОСОБА_6 є невинуватою особою (особою, яка у визначеному Законом порядку, не визнана винуватою) та, враховуючи його фінансові зобов`язання, він вже у певній мірі несе певного роду покарання.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання обвинуваченого. Зазначила, що посилання сторони захисту на факт зменшення застави іншими судами не є належним обґрунтуванням необхідності зменшення застосованого до обвинуваченого розміру застави. Максимальний розмір застави для особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, становить 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Обов`язки, покладені на обвинуваченого, дотримуються ним саме завдяки застосованій до нього застави. На даний момент ОСОБА_6 знаходиться поза межами України і гарантувати його повернення може лише застосований до нього запобіжний захід у вигляді застави.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, із визначенням можливості внесення застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 3 200 000 грн, з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.
03.04.2017 ОСОБА_15 та ОСОБА_16 внесли всю суму застави окремими платіжками, що підтверджується банківськими квитанціями, копії яких додані до клопотання.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27.09.2022 обвинуваченому ОСОБА_6 зменшено розмір застави до 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 грн, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.
Станом на час розгляду клопотання про зменшення розміру застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого не покладено.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, чи про зміну способу їх виконання.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, положення статті 201 КПК України вказують тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються його доводи.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. Така зміна може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в цьому та в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Розглядаючи клопотання про зменшення розміру застави, суд враховує те, що у кримінальному провадженні призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта; продовжують існувати ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування.
Проте, дії, до яких обвинувачений може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, разом із його тимчасовим виїздом за межі території України, у зв`язку з повномасштабним вторгнення рф на територію України, проживанням на території іноземної країни досить тривалий час (як повідомив обвинувачений у судовому засіданні на території Великої Британії) та відсутність у сторони обвинувачення дієвих механізмів попередження існуючих ризиків, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з тим, суд враховує, що у кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд, тривалість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, яка була визначена для обвинуваченого у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, становить майже п`ятнадцять місяців.
Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.
У цьому випадку необхідно також врахувати, що заставодавцем є не обвинувачений, а треті особи. Крім того, під час розгляду клопотання прокурор не надав суду відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_6 намагався зустрітись зі свідками або експертами у цьому кримінальному провадженні або якимось іншим чином впливати на них.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Враховуючи, що ризики частково зменшилися, обвинувачений ОСОБА_6 не займає посад в АТ «Укргазвидобування» чи у пов`язаних із товариством структурах, належну процесуальну поведінку обвинуваченого з часу постановлення останнього судового рішення щодо зменшення розміру застави, тривалість дії запобіжного заходу (застави), який забезпечує виконання ним обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, суд вважає, що на теперішній час можливо встановити заставу у меншому розмірі, який в тій же мірі дозволить забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п. 70).
З огляду на встановлені у ході розгляду клопотання обставини, суд вважає, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (300 х 2 684 грн = 805 200 грн) для ОСОБА_6, з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого.
Решту зі сплачених грошових коштів у сумі 187 200 грн (992 400 грн - 805 200 грн) необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_16, яка також є спадкоємицею заставодавця ОСОБА_15, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, наданою обвинуваченим.
Разом з тим, стосовно неможливості отримання заставодавцем ОСОБА_16 спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_15 (внесених грошових коштів на депозитний рахунок суду в якості застави), суд неодноразово зазначав та повторно наголошує, що внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_15 та ОСОБА_16, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавців, які висловили своє добровільне волевиявлення на її внесення, надали свої власні кошти та зобов`язались нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (можливого звернення в дохід держави).
Крім того, кошти, внесені в якості застави, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, про які обвинуваченим у клопотанні зазначено не було.
Інші обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_6 та які, на його думку, підтверджують необхідність повернення застави, а саме: скрутне матеріальне становище ОСОБА_16 ; знецінювання коштів (національної валюти); його перебування у іншому процесуальному положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими, які не мають запобіжного заходу, або запобіжні заходи яких судом переглядались (зменшувався розмір застави), колегією суддів не враховуються в якості підстав для зменшення розміру застави, оскільки вони містять загальну інформацію та за своїм змістом є суб`єктивною думкою (оцінкою подій) обвинуваченого.
Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
Частково задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави.
Запобіжний захід у виді застави у розмірі 992 400 грн (400 прожиткових мінімуми для працездатних осіб) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 805 200 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Суму застави в розмірі 55 549 грн (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень) повернути спадкоємцю заставодавця ОСОБА_15 - ОСОБА_16 .
Суму застави в розмірі 131 651 грн (сто тридцять одна тисяча шістсот п`ятдесят одна гривня) повернути заставодавцю - ОСОБА_16 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3