- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/11057/23
Провадження № 1-кс/991/11147/23
У Х В А Л А
22.12.2023 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52023000000000062,
зокрема, за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 21.12.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора другого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, ухвалою слідчого судді у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000062.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та що такі не зменшились, а також неможливістю завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про запобіжний захід.
Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя під час постановлення ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
2.10.Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
2.11.За змістом ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.06.2023 у справі № 991/5682/23 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з альтернативою внесення застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 грн, у разі внесення якої на підозрюваного на підозрюваного строком на 2 місяці з дня внесення застави покладаються обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із міста Тернополя та Тернопільської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю /а.с. 254-266/.
3.3.Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.07.2023 названу ухвалу слідчого судді залишено без змін.
3.4.Як слідує із попередніх ухвал слідчих суддів від 25.08.2023 та від 25.10.2023 про продовження дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, 29.06.2023 за підозрюваного внесено заставу у визначеному ухвалою слідчого судді розмірі /а.с. 269, а.с. 276 (з)/.
3.5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.10.2023 продовжено підозрюваному ОСОБА_3 покладені на нього обов`язки на строк 2 місяці, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, суду;
2) не відлучатися із міста Тернополя та Тернопільської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну /а.с. 276-279/.
3.6.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;
-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного;
-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.7.07.02.2023 було розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52023000000000062 /а.с. 24 (з), 25, 296/.
3.8.26.06.2023 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища /а.с. 280-185/.
3.9.Так, ОСОБА_3 підозрюється у тому, що перебуваючи на посаді заступника начальника Тернопільської обласної військової адміністрації (далі - Тернопільська ОВА), діючи з корисливих мотивів, керуючись метою власного протиправного збагачення, за попередньою змовою групою осіб, 23.02.2023 висловив засновнику та бенефіціарному власнику ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАКС ПРОФ» (далі - ТОВ «АВАКС ПРОФ») ОСОБА_6 прохання надати для них і начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_8 неправомірну вигоду загалом в сумі 1 790 559 грн, за вчинення в його інтересах дій щодо оплати заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за договорами № 262 від 27.09.2021, № 261 від 21.09.2021, № 4 від 10.01.2021, укладеними з Департаментом капітального будівництва Тернопільської ОВА.
3.10.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.11.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.12.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.13.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строку обов`язків, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).
3.14.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.15.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема копіями:
-протоколу огляду від 07.02.2023, яким підтверджуються дані підозри щодо посад, які займають ОСОБА_12, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у Тернопільській ОВА /а.с. 45-53/;
-документів, які підтверджують укладення між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Департаментом капітального будівництва Тернопільської ОВА договорів №4 від 10.01.2022, №262 від 27.09.2021, №261 від 21.09.2021 та додаткових угод до них, а також розрахунки за названими договорами /а.с. 71-110/.
-протоколу допиту ОСОБА_6 від 08.02.2023, відповідно до якого 31.01.2023 ОСОБА_13 під час зустрічі з ОСОБА_6 у будівлі Тернопільської ОВА попросив підрахувати загальну суму коштів, отриманих у 2022 році від виконання договорів, укладених між ТОВ «АВАКС ПРОФ» та Департаментом капітального будівництва Тернопільської ОВА № 262 від 27.09.2021, № 261 від 21.09.2021, № 4 від 10.01.2021, з яких ОСОБА_6 мав передати ОСОБА_14 та ОСОБА_8 кошти загалом у сумі 1 349 974 грн - 10%, 7% та 5% від коштів, отриманих за виконані роботи за названими договорами відповідно /а.с. 33 (з) - 36/;
-протоколу допиту ОСОБА_6 від 26.02.2023, а також протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д), відповідно до яких 23.02.2022 ОСОБА_3 під час зустрічі з ОСОБА_6 у будівлі Тернопільської ОВА у присутності ОСОБА_15 уточнив попереднє прохання останнього про надання неправомірної вигоди, вказавши, що її сума повинна становити не 1 349 974 грн, а загалом 1 790 559 грн, мотивуючи це тим, що відсоток неправомірної вигоди від розрахунків Департаментом капітального будівництва Тернопільської ОВА з ТОВ «АВАКС ПРОФ за договором № 4 від 10.01.2021 складатиме не 5 %, а 7 %, а також ОСОБА_13 зазначив про необхідність надати таку упродовж двох тижнів, про що мав доповісти ОСОБА_8 /а.с. 141-147/;
-інших документів, зокрема, протоколів за результатами проведення НС(Р)Д у сукупності з протоколами допиту свідка ОСОБА_6 та протоколами огляду та вручення грошових коштів, які підтверджують одержання ОСОБА_16 від ОСОБА_6 частини від обумовленої, у т.ч. з ОСОБА_3, неправомірної вигоди загалом в сумі 600 000 грн 09.03.2023 та 17.03.2023 /а.с. 148-152, 157 (з) - 175, 181 (з) - 185, 191-198/.
3.16.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52023000000000062 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.17.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
Щодо наявності ризиків
3.18.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.19.Цей ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України.
3.20.Такий є особливо тяжким та передбачає єдине основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3.21.Окрім того, санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає додаткове обов`язкове покарання у вигляді конфіскації майна.
3.22.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.23.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого, зокрема ч. 2 ст. 368 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.24.Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.08.2020 у справі № 734/631/19. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив: «За таких обставин, звільняючи особу, яку визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню».
3.25.Отже, у відповідності до положень статей 69 та 75 КК України за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину не може бути призначено інше покарання ніж позбавлення волі з реальним його відбуттям. Тому слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
3.26.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.
3.27.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину державного кордону військовозобов`язаними чоловіками.
3.28.Натомість, підозрюваний 07.08.2022 виїжджав з України на 4 дні /а.с. 210 т. 1/. Слідчій судді не надано жодних доказів, які б об`єктивно підтверджували належність підозрюваного до кола осіб, які відповідно до п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, можуть виїжджати за межі України під час воєнного стану.
3.29.Однак, самим фактом такого перетину слідчій судді доведена наявність у ОСОБА_3 можливостей покинути територію України навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, якими підозрюваний може скористатись і в майбутньому.
3.30.Окрім того, беручи до уваги зв?язки підозрюваного у Тернопільській ОВА, набуті в силу займаної ним посади, слідча суддя вважає обґрунтованими покликання прокурора про те, що підозрюваний, використовуючи їх, може забезпечити внесення відомостей щодо себе до системи «Шлях», для виїзду за кордон відповідно до п. 2-8 названих Правил.
3.31.Поряд з цим, п. 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України обмежено виїзд підозрюваного за кордон у зв`язку із займаною ним посадою першого заступника Тернопільської ОВА, зокрема, це можливо лише у зв`язку з відрядженням. Наведене хоч і зменшує можливості підозрюваного легально покинути територію України на час його перебування на названій посаді, однак, взагалі не виключає таку.
3.32.На підставі викладеного, враховуючи також наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 132/, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.33.Водночас, нині підозрюваний мобілізований, у зв?язку із чим також увільнений від роботи.
3.34.Попри це, підозрюваний, як військовослужбовець, відповідно до положень статей 8-1, 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 11 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» має право на відпустку та виїзд з України на загальних підставах.
3.35.Поряд з цим, долучені до клопотання матеріали вказують на те, що підозрюваний був мобілізований саме з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.36.Зокрема, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 06.06.2023, начальник Тернопільської ОВА ОСОБА_8 був обізнаний щодо здійснення цього кримінального провадження, у зв`язку з чим організував мобілізацію його заступників ОСОБА_3 та ОСОБА_12 /а.с. 182 (з) - 185/.
3.37.Натомість, це також підвищує й ризик переховування підозрюваного від суду, адже за змістом ч. 1 ст. 335 КПК України, суд зобов`язаний зупинити судове провадження у зв`язку з призовом обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, що в свою чергу відтерміновує притягнення підозрюваного до відповідальності у разі направлення обвинувального акта за його обвинуваченням до суду. Поряд з цим, зупинення судового провадження не зупиняє перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
3.38.До того ж, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною нелюдською військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.39.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.40.Слідча суддя вважає, що такий ризик продовжує існувати.
3.41.Адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 .
3.42.Водночас, слідча суддя бере до уваги, що з плином досудового розслідування, після повідомлення про підозру ризик знищення, спотворення чи приховання речей і документів, які мають значення для досудового розслідування дещо зменшився.
3.43.Адже слідчими було здійснено велику кількість слідчих, процесуальних дій, під час яких здобуто речі і документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. З огляду на перебування таких у володінні органу досудового розслідування, підозрюваний не має реальних способів знищити, спотворити чи приховати такі.
3.44.Поряд з цим, підозрюваний ОСОБА_3, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак наразі не виявлені органом досудового розслідування.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.45.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.46.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.47.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.48.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.49.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.50.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.51.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.52.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання прокурора, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.53.Викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3.54.Отже, наразі ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати.
Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного
3.55.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.
3.56.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3.57.Так, у клопотанні прокурор покликався на необхідність проведення у кримінальному провадженні ряду процесуальних дій, зокрема: завершити проведення двох судових експертиз звукозаписів та отримати висновки за результатами їх проведення, а також здійснити інші процесуальні дії.
3.58.Слідча суддя зважає на ту обставину, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2023 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 7 місяців, а саме до 26.01.2024 включно /а.с. 286-284/.
3.59.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і зверненню з обвинувальним актом до суду до закінчення терміну дії обов`язків, покладених на підозрюваного.
Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного
3.60.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто є кримінально караними, а описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням. Також, покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі та є тяжким. І хоча за змістом підозри ОСОБА_3 не одержав доходу від ймовірного вчинення злочину, проте ймовірно висловив прохання надати неправомірну вигоду у сумі 1 790 000 грн, частину з якої у сумі 600 000 грн вірогідно було одержано ОСОБА_12 та такий розмір є особливо великим.
3.61.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 49 років, на незадовільний стан здоров`я він не скаржився.
3.62.Також, підозрюваний одружений, має двох дітей, одна з яких неповнолітня /а.с. 134 (з), 135/.
3.63.Підозрюваний, як він зазначив у судовому засіданні, наразі увільнений з посади заступника начальника Тернопільської ОВА, адже мобілізований для проходження військової служби.
3.64.Наведені дані щодо сімейного стану підозрюваного, ураховуючи наявність у нього постійного місця роботи, репутацію, переконують слідчу суддю у міцності його соціальних зв?язків за місцем свого проживання.
3.65.Поряд з цим, підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні чи застосування стосовно нього раніше запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає.
3.66.За таких обставин, слідча суддя вважає, що ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки є низьким.
3.67.Однак, наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним.
3.68.З огляду на викладене, оскільки встановлені ризики слідчою суддею продовжують існувати, зважаючи на обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
-не відлучатися із Тернопільської, Львівської, Чернівецької та Хмельницької областей без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
3.69.Визначаючи перелік обов`язків, слідча суддя бере до уваги доводи сторони захисту, зазначені в судовому засіданні, а саме про те, що 1) один із синів підозрюваного навчається у м. Львів, 2) у м. Чернівці знаходиться приватний лікар підозрюваного, до якого він з 2018 року звертається з консультаціями щодо проблем із щитовидною залозою; 3) у м. Хмельницьку знаходяться товариші по службі.
3.70.На переконання слідчої судді, така зміна обов`язків не перешкоджатиме підозрюваному у реалізації його основоположних прав, поряд з цим у достатній мірі забезпечуватиме встановлені ризики.
3.71.Водночас, слідча суддя вважає необґрунтованими покликання сторони захисту на необхідність пересування всією територією України з метою зайняття волонтерською діяльністю, адже така діяльність не є обов`язковою для підозрюваного, відповідно не може переважати над необхідністю забезпечення встановлених ризиків.
3.72.Варто зауважити, що покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке зумовлене обґрунтованістю його підозри у вчиненні кримінального правопорушення та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків.
3.73.Натомість, належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відсутність спроб реалізувати встановлені ризики протягом дії попередньої ухвали слідчого судді, не обумовлює скасування таких обов`язків, а навпаки, свідчить про їх дієвість для кримінального провадження, що і є метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
3.74.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України слід продовжити на два місяці. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 22.02.2024, строк дії обов`язків, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
-не відлучатися із Тернопільської, Львівської, Чернівецької та Хмельницької областей, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1