- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/11118/23
Провадження № 1-кс/991/11209/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_3,
представника володільця майна адвоката ОСОБА_4,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 14.12.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000274 від 20.09.2022,
установив:
25.12.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про арешт майна від 14.12.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000274 від 20.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
І. Суть клопотання
Державними аудиторами Південного офісу Держаудитслужби проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі Порт або ДП «ОМТП») за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, за результатами якої складено акт від 06.03.2020 № 05-11/8.
Так, вибірковою ревізією фактів нарахування заробітної плати за невідпрацьований час встановлено, що у Порту у 2019 році значилися офіційно працюючими та отримували заробітну плату особи, які фактично не здійснювали на підприємстві жодної діяльності.
Відповідно до інформації Одеської філії ДП «АМПУ» (юридична особа, відповідальна за оформлення перепусток та контрольно-пропускний режим Порту) підтвердження перебування на території Порту та, відповідно, на робочих місцях ОСОБА_6 та інших працівників відсутнє.
Натомість, у табелях обліку робочого часу зазначених працівників Порту зроблені відмітки про відпрацювання всіх робочих днів.
Зокрема, на посаду менеджера проектів відділу охорони навколишнього середовища, згідно з наказом від 09.04.2019, з 10.04.2019 на роботу прийнята ОСОБА_6, яка в подальшому 16.08.2019 була звільнена з посади відповідно до наказу «Про припинення трудового договору» від 15.08.2019. Відповідно до особового рахунку ОСОБА_6 з 10.04.2019 по 16.08.2019 їй нараховано заробітної плати на загальну суму 138 168,54 грн, фактично виплачено 109 844,00 грн (з врахуванням утримання ПДФО, профспілкових внесків та військового збору).
Загалом, за відсутності документального підтвердження перебування на робочому місті та виконання посадових обов`язків, працівникам Порту, в т.ч. ОСОБА_6, нараховано заробітної плати протягом 2019 року на загальну суму 4 905 696,82 грн, внаслідок чого нараховано та перераховано єдиного соціального внеску на загальну суму 497 691,77 грн, що є порушенням вимог ст. 94 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці».
Актом ревізії описані лише порушення вчинені протягом 2019 року, однак, з його змісту вбачається, що деякі з таких співробітників формально призначені на посади ще у 2017 році, що, на думку органу досудового розслідування, може свідчити про аналогічні порушення з цього часу і, відповідно, про більший розмір заподіяних збитків.
13.12.2023 у ході проведення детективами Національного бюро обшуку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:2289, за місцем проживання ОСОБА_6, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023, виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max (серійний номер НОМЕР_1 ).
Під час проведення обшуку з`ясовано, що у даному телефоні міститься листування у месенджерах, доступ для детального огляду яких ОСОБА_6 не надала, як і не повідомила пароль до телефону, що унеможливило проведення його детального огляду безпосередньо під час обшуку, у зв`язку з чим детективами було прийнято рішення про його вилучення. Також, встановлено, що на мобільному телефоні можуть міститися відомості, які зазначені в ухвалі слідчого судді та мають значення для досудового розслідування.
Враховуючи дозвіл слідчого судді на його відшукання, наявність системи логічного захисту, що обмежує доступ до телефону, у органу досудового розслідування виникла необхідність у його детальному огляді за участю спеціаліста та/або експерта, який має спеціальні знання у сфері пошуку прихованої, шифрованої та видаленої інформації, проведення експертного дослідження.
Постановою детектива Національного бюро від 13.12.2023 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу з метою подолання системи логічного захисту доступу до інформації та подальшого копіювання інформації, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку.
На переконання органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 була однією з осіб працевлаштованих на ДП «ОМТП», стосовно якої відсутнє документальне підтвердження перебування її на робочому місці, існують підстави вважати, що ОСОБА_6 є обізнаною з обставинами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_6 відмовилась надати пароль доступу до відомостей, що містяться на вказаному мобільному телефоні, існують підстави вважати, що інформація, що міститься в пам`яті телефону, має значення для кримінального провадження.
З метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), детектив Національного бюро ОСОБА_3 просила накласти арешт на вилучений в ході проведення обшуку житлового будинку, за місцем проживання ОСОБА_6, мобільний телефон.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та накласти арешт на мобільний телефон, з метою забезпечення збереження речового доказу. Повідомила, що у ході проведення обшуку з`ясовано, що у месенджерах міститься листування, однак доступу для їх детального огляду надано не було, тобто, детективами було здійснено поверхневий огляд інформації. У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 не було надано паролю до телефону (вона категорично відмовилась його повідомити), технічної можливості скопіювати наявну у ньому інформацію не було. Мобільний телефон має функцію копіювання вмісту попередніх мобільних телефонів, тому доводи адвоката в тій частині, що телефон моделі 2022 року та був придбаний значно пізніше подій, що розслідуються, є необґрунтованими. Також, зазначила, що клопотання подано у визначений Кодексом строк (48 годин) засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта».
Представник володільця майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Зазначив, що телефон ОСОБА_6 оглядався, детективами здійснювався огляд наявних у ньому месенджерів, по закінченню обшуку детективи повідомили, що вони забирають телефон та просили надати пароль до нього, на що ОСОБА_6 відповіла відмовою. Враховуючи, що доступ до телефону був наданий, у детективів була можливість зняття інформації з нього. Таким чином, вилучення мобільного телефону є незаконним. Підстав вважати, що у телефоні iPhone 14 Pro Max, який вийшов у вересні 2022 рок, наявні якісь дані за 2019 рік, детективом доведено не було.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане детективом Національного бюро клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги детективом Національного бюро дотримані, клопотання про арешт майна надіслано на адресу Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 14.12.2023, в межах строку 48 годин після проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_6 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема, для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 14.12.2023), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, а саме протягом 2017-2019 років розтрати майна Порту службовими та іншими особами ДП «Одеський морський порт», зловживаючи службовим становищем, в інтересах третіх осіб, в особливо великих розмірах, шляхом неправомірного нарахування заробітної плати особам, які фактично не здійснювали в Порту трудової діяльності. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: акт від 06.03.2020 № 05-11/8 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Одеський морський торгівельний порт» за період з 01.01.2019 по 31.12.2019; табелі робочого часу; особовий рахунок за 2019 рік ОСОБА_6 ; наказ про прийняття ОСОБА_6 на роботу від 09.04.2019; наказ про припинення трудового договору з ОСОБА_6 від 15.08.2019; лист директора ДП «Одеський порт» від 07.09.2023, зі змісту якого слідує, що документів, виконавцем (підписантом) яких була ОСОБА_6, не віднайдено, та інші матеріали кримінального провадження.
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023 надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:2289, за місцем проживання ОСОБА_6, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, які стосуються працевлаштування ОСОБА_6 на ДП «Одеський морський торговельний порт», її неявки на робоче місце та невиконання нею своїх трудових обов`язків, нарахування та виплати їй заробітної плати, відшукання речей та документів, зокрема мобільних терміналів систем зв`язку, якими користується ОСОБА_6, на яких зберігаються листування, документи, пов`язані з працевлаштуванням (звільненням) на (з) ДП «ОМТП», виплатою заробітної плати, виконанням чи невиконанням нею своїх трудових обов`язків.
Відповідно до протоколу від 13.12.2023, у ході проведення обшуку житлового будинку за вказаною в ухвалі слідчого судді адресою, детективами Національного бюро виявлено та вилучено мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max (серійний номер НОМЕР_1 ).
Зі змісту протоколу слідує, що мобільний телефон було вилучено у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 не надала пароль до свого мобільного телефону, а доступ до нього пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
13.12.2023 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 мобільний телефон, вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 52022000000000274 від 20.09.2022.
Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 13.12.2023 у цьому кримінальному провадженні призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту старшому детективу Національного бюро відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, для дослідження надано мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max (серійний номер НОМЕР_1 ).
У мотивувальній частині постанови зазначено, що під час проведення обшуку встановлено, що для доступу до інформації, яка зберігається в пам`яті зазначеного мобільного телефона, вимагається введення пароля. Наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефона без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу. Таким чином, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, на вилученому мобільному телефоні, виникла необхідність у проведенні експертизи, з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам`яті.
Оцінюючи вилучений під час обшуку мобільний телефон на предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max (серійний номер НОМЕР_1 ), з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, може містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, та відповідає ознакам речового доказу. Більш того, під час огляду детективом Національного бюро вказаного технічного пристрою, встановлено, що він містить систему логічного захисту (пароль), який ОСОБА_6 відмовилась надати.
Таким чином, з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилученому мобільному телефоні, детективом Національного бюро призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу, із залученням експерта старшого детектива Національного бюро відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України.
Крім того, у вилученому технічному пристрої можуть міститись видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Детектив Національного бюро у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування та знищення вилученого у ході проведення обшуку мобільного телефону та інформації, яка у ньому міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_6 вилученого у неї майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та розпоряджатись мобільним телефоном до завершення експертного дослідження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_6, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для неї.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування технічного пристрою, вилученого у ході проведення обшуку, та інформації, яка у ньому міститься.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 13.12.2023 в ході проведення обшуку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 5123755800:01:002:2289, за місцем проживання ОСОБА_6, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023, а саме:
-мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro Max (серійний номер НОМЕР_1 ),
який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_8