Search

Document No. 116206625

  • Date of the hearing: 04/01/2024
  • Date of the decision: 04/01/2024
  • Case №: 991/11260/23
  • Proceeding №: 52022000000000280
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.

Справа № 991/11260/23

Провадження 1-кс/991/11349/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у рамках кримінального провадження № 52022000000000280 від 26.09.2022, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року; (4) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Клопотання мотивовано тим, що: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; (2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; (3) встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 ризики того, що він може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжують існувати та не зменшились; (4) досудове розслідування у даному Кримінальному провадженні завершено однак не закінчено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України; (5) строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 завершується 07.01.2024, однак закінчити досудове розслідування до вказаного строку неможливо внаслідок, оскільки продовжують виконуватися вимоги ст. 290 КПК України.

В судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 підтримав подане ним Клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав. Зазначив, що незважаючи на констатацію у попередній ухвалі слідчого судді про відсутність ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, такий ризик продовжує існувати та зокрема покладання на підозрюваного додаткового процесуального обов`язку здати на зберігання паспорти громадянина України для виїзду за кордон запобігає такому ризику.

Захисники підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечували проти доводів Клопотання, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне: (1) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4, є необґрунтованою; (2) відсутні ризики, заявлені стороною обвинувачення, оскільки їх існування не підтверджується жодними доказами; (3) внесена за підозрюваного застава без покладання додаткових процесуальних обов`язків в повній мірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4, яка є належною на протязі всього досудового розслідування; (4) сторона захисту ОСОБА_4 здійснює ознайомлення з відкритими матеріалами досудового розслідування, що є правом, а не обов`язком сторони захисту.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП здійснюється процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

У рамках Кримінального провадження встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 369 КК України, а саме: влітку 2022 року, ОСОБА_12 утворив і очолив організовану групу, метою діяльності якої було заволодіння бюджетними коштами шляхом укладення договорів здійснення поставок товарів по державних закупівлях за завідомо завищеними цінами, із залученням підконтрольних йому суб?єктів господарювання, та надання неправомірної вигоди уповноваженим службовим особам держаних органів, установ та організацій, які в силу своїх посадових обов`язків мали можливість забезпечити організованій групі укладення відповідних договорів для досягнення вказаної злочинної мети, для чого залучив ОСОБА_13, ОСОБА_30 та інших невстановлених осіб. В період 18.01.2023 по 21.01.2023 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_31 та інші особи, діючи в складі організованої групи, надали службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, а саме заступнику Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України ОСОБА_4 в загальній сумі 400 000 доларів США, що становить 14 627 440 гривень.

Крім того, встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме: в період серпня-вересня 2022 року ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, перебуваючи на посаді Першого заступника Міністра розвитку громад, територій, висловив ОСОБА_12 прохання надати йому неправомірну вигоду в розмірі, яка буде становити 7-10 відсотків від суми укладених у майбутньому договорів про закупівлю товару між підконтрольним Мінрегіону ДІ «УкрНДІводоканалпроект» та підконтрольними ОСОБА_12 суб`єктами господарювання, за забезпечення ОСОБА_4 підписання прямих договорів по завищеній ціні та узгодження переліків обладнання. А період з 18.01.2023 по 21.01.2023, за пособництва залученої ОСОБА_4 до злочинної діяльності особи, а саме ОСОБА_28, одержав таку неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, в загальній сумі 400 000 доларів США, що становить 14 627 440 грн.

21.01.2023 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

22.01.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у проханні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

09.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, тобто у проханні надати та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням ряду обов`язків. Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 22.03.2023.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.02.2023 зазначену вище ухвалу слідчого судді скасовано та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.03.2023, з визначенням застави у розмірі 50 000 236 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків строкм на два місця з моменту внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.03.2023 змінено застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням ряду додаткових процесуальних обов`язків. Термін дії обов`язків - до 16.05.2023.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.04.2023 зазначену ухвалу слідчого судді скасовано та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 9 930 800 грн з покладенням ряду додаткових процесуальних обов`язків. Термін дії обов`язків - до 20.06.2023.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.07.2023, підозрюваному ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.08.2023 з визначенням розміру застави - 5 000 000 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2023 змінено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 500 000 грн з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатись з м. Львова до Львівського, Дрогобицького, Стрийського та Золочівського районів Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та за умови закріплення/активації електронного засобу контролю; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Заставу у визначеному розмірі внесено за підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 19 вересня та 17 жовтня 2023 року строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків продовжувався, в останнє до 17 грудня 2023 року. При цьому, ухвалою від 19 вересня 2023 року та відповідно і ухвалою від 17 жовтня 2023 року не був продовжений обов`язок: «не відлучатись з м. Львова до Львівського, Дрогобицького, Стрийського та Золочівського районів Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та за умови закріплення/активації електронного засобу контролю».

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2023 частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_32 та виключено з переліку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, обов`язок - носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.12.2023 продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк дії обов`язків, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року; (4) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії покладених обов`язків до 07.01.2024.

17.03.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, тобто до 22.06.2023.

16.06.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дев`яти місяців, тобто до 22.10.2023.

09.10.2023 сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування Кримінального провадження та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Так, ОСОБА_4, підозрюється у вчиненні (за обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої йому підозри) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні надати та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, доданих до Клопотання, зокрема копіями протоколів за результатами проведення НСРД, протоколів огляду, протоколів обшуку, договорів.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994»).

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру від 09.10.2023, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Крім того, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення вже була предметом перевірки слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.

У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, ОСОБА_4, у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Ризик здійснення підозрюваним впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні продовжує існувати та обумовлений, серед іншого, тим, що у підпорядкуванні ОСОБА_4 перебували працівники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, у сфері управління якого перебуває Український державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «УкрНДІводоканалпроект», серед працівників яких є свідки у Кримінальному провадженні, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, впливати на свідків у Кримінальному провадженні, використовуючи свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 може незаконно впливати на інших підозрюваних у Кримінальному провадження з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки у ході своєї злочинної діяльності постійно підтримував зв`язок з учасниками організованої групи та іншими особами, узгоджував з ними спільні злочинні дії, такі особи володіють інформацію про протиправну діяльність ОСОБА_4 та можуть надати щодо нього викривальні показання.

Таким чином, заявлений прокурором ризик продовжує існувати.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4 обіймав посаду у Мінрегіоні, представляв його інтереси у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства та за час перебування на таких посадах набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, у тому числі з метою можливого штучного створення обставин/документів для створення вигляду правомірності своїх дій.

Зазначене вказує на продовження існування заявленого ризику.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зокрема стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати, хоча і зменшились з плином часу.

Так, Вищого антикорупційного суду від 14.12.2023, якою покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки були продовжені до 07.01.2024, слідчим суддею констатовано про відсутність ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, що встановлено слідчим суддею при розгляді клопотання сторони захисту, за результатами розгляду якого постановлено ухвалу від 04.12.2023.

Зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 04.12.2023, текст якої досліджено слідчим суддею згідно приписів ч. 7 ст. 194, ч. 4 ст. 199, ч. 4 ст. 193 КПК України, вбачається, що при вирішення клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, однак вважав за потрібне подальше покладання на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Враховуючи вищевикладене, при розгляді данного Клопотання слідчий суддя дійшов висновку про необхідність подальшого покладання зазначеного обов`язку на ОСОБА_4 з метою забезпечення перебування ОСОБА_4 на території України з метою оперативного прибуття підозрюваного на виклик слідчого, прокурора або суду для участі у процесуальних діях.

Крім того, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного (має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався), проте, в світлі наведених вище фактичних даних, вони не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент ризики незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, а тому саме такі мінімальні процесуальні обов`язки, які покладені на підозрюваного, можуть запобігти цим ризикам: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватися від спілкування з: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року; (4) здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що саме застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (2 500 000, 00 грн) разом із покладеними на підозрюваного мінімальними додатковими процесуальними обов`язками ( у тому числі обов`язку здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну) є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.

09.10.2023 досудове розслідування у Кримінальному провадженні завершено, а зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта, стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування.

Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною 5 ст. 219 КПК України прямо передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Частинами 1, 3 статті 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.

Судовим розглядом встановлено, що досудове розслідування завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, які налічують понад 70 томів, в тому числі понад 50 носіїв інформації із записами результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, повідомлення про підозру вручено п`ятьом особам: ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_28, ОСОБА_4 . Сторона захисту здійснює ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

Таким чином, з огляду на обсяг матеріалів Кримінального провадження та кількість підозрюваних, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави до 23 лютого 2024 року включно, оскільки слідчий суддя вважає такий строк достатнім для вчинення усіх необхідних дій та прийняття одного з процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, слід встановити до 23 лютого 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

За такого, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року;

- здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - до 23 лютого 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1