- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/37/24
Провадження 1-кс/991/38/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах потерпілого ТОВ "Інтертрансгруп", на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, яка полягає у не розгляді у порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України, клопотання адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 (далі - Кримінальне провадження), в якій адвокат просить зобов`язати детектива розглянути її клопотання в порядку ст.220 КПК України (далі - Скарга).
Скарга мотивована тим, що ТОВ "Інтертрансгруп" є потерпілим у Кримінальному провадженні, від імені потерпілого адвокат звернулася до детектива НАБУ ОСОБА_4 з клопотанням від 13.12.2023, яке отримано НАБУ, однак станом на дату подання Скарги клопотання детективом не розглянуто у порядку ст. 220 КПК України, що свідчить про бездіяльність детектива.
Особа, що подала скаргу, - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні Скаргу підтримала з викладених у ній підстав, просила задовольнити у повному обсязі.
Від детектива ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення, у яких останній заперечував проти задоволення Скарги з тих підстав, що до клопотання адвокатом ОСОБА_3 не долучено документів, які відповідно до ч.1 ст. 50 КПК України підтверджують її право на участь у Кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду Скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд Скарги за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши Скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення захисника, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого . Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч.ч.1,2 ст. 55 КПК України).
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.3 ст. 55 КПК України).
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні.
В ході судового розгляду встановлено, що 28.10.2014 директор ТОВ "Інтертрансгруп" від імені товариства звертався до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення злочину у рамках Кримінального провадження, яким ТОВ "Інтертрансгруп" завдано майнову шкоду. Постановою слідчого ГПУ від 19.06.2017 відмолено у визнанні ТОВ "Інтертрансгруп" потерпілим у Кримінальному провадженні.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2017 у справі № 757/36763/17-к скасовано вищевказану постанову, зобов`язано слідчого виконати вимоги ч.2 ст. 55 КПК України щодо ТОВ "Інтертрансгруп".
У подальшому, 06.09.2017 представнику ТОВ "Інтертрансгруп" було вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого у Кримінальному провадженні.
У матеріалах справи відсутні відомості, що після постановлення вищевказаної ухвали та вручення представнику ТОВ "Інтертрансгруп" пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у Кримінальному провадженні уповноваженими особами приймалися рішення про відмову у визнанні ТОВ "Інтертрансгруп" потерпілим у Кримінальному провадженні.
З огляду на вищевикладене, ТОВ "Інтертрансгруп" є потерпілим у Кримінальному провадженні, статус потерпілого підтверджено матеріалами Скарги у відповідності до положень ч.ч.1-3 ст. 55 КПК України. Зазначені обставини детективом не спростовані.
Таким чином, представник ТОВ "Інтертрансгруп" має право на звернення з клопотанням до детектива у порядку ст. 220 КПК України та на подання Скарги у порядку ст. 303 КПК України.
У рамках Кримінального провадження від імені потерпілого ТОВ "Інтертрансгруп" адвокат ОСОБА_3 звернулася до детектива НАБУ ОСОБА_4 з клопотанням від 13.12.2023 про надання витягу з ЄРДР та інформації про хід досудового розслідування у Кримінальному провадженні (далі - Клопотання).
За результатом розгляду Клопотання детективом на адресу адвоката направлено лист від 05.01.2024, у якому зазначено, що надані адвокатом документи (копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги та копія договору про надання правової допомоги) у відповідності до ч.1 ст. 50 КПК України не є належним підтвердженням наявності повноважень представника ТОВ "Інтертрансгруп" у Кримінальному провадженні та права отримувати інформацію досудового розслідування.
Однак, як вбачається з доданих до матеріалів справи документів, зокрема, відповіді детектива ОСОБА_4 від 23.11.2023 на попереднє клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "Інтертрансгруп", до цього клопотання додавалася копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що детективом було підтверджено. Отже, у матеріалах Кримінального провадження наявна копія свідоцтва адвоката ОСОБА_3 про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Що стосується надання адвокатом копії ордеру до Клопотання на підтвердження повноважень представника, то слідчий суддя зазначає наступне.
Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 року затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (надалі - Положення).
З 2019 року бланки ордерів генеруються онлайн через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Рішенням Ради адвокатів України № 68 від 26.06.2019 затверджено роз`яснення щодо застосування форми (бланку) ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Так, пунктами 1, 2, 3 Положення передбачено, що Положення встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів на надання правничої (правової) допомоги (надалі - ордер). Ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1 до Положення).
Положенням не передбачено обов`язку адвоката щодо роздрукування ордеру у кольоровому та/або чорно-білому вигляді. Отже, адвокат вправі роздруковувати ордер як у чорно-білому, так і в кольоровому вигляді на власний розсуд.
Відповідно до пункту 5 Положення, ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Оскільки Положенням не врегульовано питання щодо обов`язковості подання роздрукованого ордеру у кольоровому та/або чорно-білому вигляді, суди, органи, установи та організації, до яких подається такий роздрукований ордер, не мають права відмовляти у прийнятті відповідних документів (в тому числі адвокатських запитів) та/або відмовляти адвокату здійснювати представництво інтересів клієнта у зв`язку з тим, що ордер роздрукований не у кольоровому вигляді.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 викладено правову позицію, яка свідчить, що аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що ордер є самостійним (окремим) документом, що підтверджує повноваження адвоката як представника, юридичне значення якого не залежить від подання адвокатом разом з ним договору про надання правничої допомоги, його копії, витягу тощо.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 1 липня 2020 року у справі № 320/5420/18, вбачається, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.
За висновками Великої Палати Верховного Суду порядок засвідчення копії ордеру деталізовано в рішенні Національної асоціації адвокатів України від 4 серпня 2017 року № 162, відповідно до якого відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об`єднання/адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об`єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів і прізвища, а також дати засвідчення копії.
З огляду на вищевикладене, ордер, роздрукований у чорно-білому вигляді з «Особистого кабінету адвоката», або копія ордеру, зроблена з оригіналу, що засвідчені у визначеному законом порядку уповноваженою особою, в незалежності від того чи надавався до такого ордеру адвокатом договір про надання правничої допомоги (копія його, витяг з договору тощо), є належним підтвердженням повноважень представника діяти від імені свого клієнта.
Доводи детектива щодо відсутності належних повноважень представника ТОВ "Інтертрансгруп" належними доказами не підтверджені (факт долучення адвокатом до Клопотання неналежним чином засвідченої копії ордеру жодним чином не зафіксовано). А як вбачається з Клопотання та наявних у матеріалах справи доказів, наданих адвокатом, копія ордеру та договору на представництво ТОВ "Інтертрансгруп" були долучені до Клопотання, а копія свідоцтва адвоката ОСОБА_3 про право на зайняття адвокатською діяльністю наявна у матеріалах Кримінального провадження, що належним підтвердженням повноважень представника товариства.
За такого, стороною обвинувачення не доведено, що до Клопотання не додані документи, які підтверджують повноваження представника.
Як встановлено вище, ТОВ "Інтертрансгруп" є потерпілим у Кримінальному провадженні, що детективом належними доказами не спростовано, а отже, враховуючи положення статті 220 КПК України, з моменту отримання Клопотання у детектива виник обов`язок розглянути його у строк не більше трьох днів та повідомити заявника про результати його розгляду в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України, зокрема, задовольнити його за наявності для цього підстав, а у випадку повної або часткової відмови в задоволенні Клопотання - винести вмотивовану постанову, копію якої вручити/надіслати особі, що звернулася з Клопотанням.
Разом з тим, за результатом розгляду Клопотання детективом не виконані вимоги частини 2 статті 220 КПК України, а саме - відсутні відомості про розгляд Клопотання по суті (задоволення Клопотання/відмова у задоволенні Клопотання шляхом винесення постанови).
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов`язання вчинити певну дію.
Оскільки вимог ч.2 ст.220 КПК України детективом виконано не було, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для покладення обов`язку на детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 або іншого детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 13.12.2023 у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
З урахуванням викладеного, Скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2-3, 220, 303-304, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити.
Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 або іншого детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 13.12.2023 у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1