- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/10744/23
Провадження 1-кс/991/10837/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 у порядку ч. 9 ст. 284 КПК України
УСТАНОВИВ:
12.12.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_6, у якому підозрюваний просить винести ухвалу про закриття кримінального провадження № 42016110350000102 на підставі ч. 9 ст. 284 КПК України.
На обґрунтування клопотання зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, в якому ОСОБА_6 06.10.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2023 відмовлено в задоволенні клопотання детектива про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчим суддею з наданих сторонами доказів встановлено хронологію кримінального провадження.
Захисник наводить цитати із мотивувальної частини ухвали слідчого судді, а саме: мотиви, за яких слідчий суддя дійшов висновку, що строки досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 закінчилися 27.08.2020.
Окрім цього, ОСОБА_6 посилається на постанови Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19, та від 14.09.2021 у справі № 264/7347/20, і доходить до висновку, що останнім днем встановленого п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України вісімнадцяти місячного строку досудового розслідування кримінального правопорушення, щодо якого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42016110350000102, є - 27.08.2020, оскільки до цієї дати жодній особі у цьому кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру.
Також ОСОБА_6 зазначає, що 06.10.2023 йому повідомлено про підозру, 31.10.2023 оголошено в міжнародний розшук, 01.11.2023 подано клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу. Отже відносно нього здійснюються процесуальні дії визначені КПК України, а тому в розумінні п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України він є іншою особою, права чи законні інтереси, якої обмежуються під час досудового розслідування.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримали заявлене ОСОБА_6 клопотання, просили задовольнити з підстав викладених у ньому.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на ст. 2, 217, 219, 294, ч. 8 ст. 615 КПК України, практику Вищого антикорупційного суду. Зазначив, що на момент прийняття всіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 42016110350000102 діяли редакції ст. 219, 294 КПК України, які містили відповідні виключення, передбачені п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII, тому, наводячи хронологію кримінального провадження, вважає, що всі процесуальні дії були вчиненні, та рішення прийнятті повноважним суб`єктом у передбачені кримінальним процесуальним законодавством строки досудового розслідування.
Детектив ОСОБА_7 в судове засідання не прибула, надала письмові заперечення, в яких посилаючись на Закон України від 08.12.2023 №3509-ІХ, яким внесено зміни, зокрема до ст. 284 КПК України, а саме виключено частину 9 вказаної статті, зазначила, що на даний час кримінальним процесуальним законом не передбачено повноваження слідчого судді щодо постановлення ухвали про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, у разі якщо закінчились строки досудового розслідування, з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, передбачені ч. 1 ст. 219 КПК України, тому просила відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури » від 08.12.2023 №3509-ІХ, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема ч. 1 ст. 219 КПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру, а також виключено ч. 9 ст. 284 КПК України.
Також пункт 20 - 8 розділу XI «Перехідні положення » викладено в такій редакції: «Положення частини першої статті 219 цього Кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Вказані зміни набули чинності 01.01.2024.
Як встановлено у судовому засідання досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 не завершено.
Частина 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Тобто, з урахуванням зазначених змін, у слідчого судді відсутні повноваження для розгляду вказаного клопотання.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про закриття кримінального провадження 12.12.2023 і у судовому засіданні 19.12.2023 розпочато розгляд клопотання по суті, тому слідчий суддя вважає за можливе надати оцінку порушеному питанню, з огляду на наявні у справі матеріали, а саме: взяти до уваги хронологію кримінального провадження, зазначену прокурором у письмових запереченнях, та врахувати надані стороною захисту копії процесуальних документів.
За результатом дослідження матеріалів справи встановлено, що (1) на час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 об`єднані матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у різні часові проміжки, зокрема як до 15.03.2018 так і після цієї дати; (2) у ході досудового розслідування приймались рішення про повідомлення певним особам про підозру, постанови про виділення матеріалів кримінального провадження за підозрами, постанови про закриття кримінальних проваджень за певними епізодами. Водночас, відомості про те, що стосовно наведених кримінальних проваджень приймалось рішення про закриття, а у подальшому таке рішення було скасоване, у матеріалах справи відсутні; (3) матеріали справи не містять відомостей про те, що станом на 17.01.2020, а саме: дату винесення прокурором постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42016060360000121 від 30.06.2016 та № 42019000000000438 від 26.02.2019, у межах цих кримінальних проваджень будь-якій особі повідомлено про підозру; (4) у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 об`єднані матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжкого та тяжкого злочинів, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15.03.2018; (5) у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 неодноразово приймались рішення про повідомлення про підозру певним особам, прокурором продовжувались строки досудового розслідування після повідомлення особам про підозру та у межах продовжених строків матеріали досудового розслідування за підозрами виділені у окремі провадження, після чого строки досудового розслідування обчислювались як у фактових кримінальних провадженнях, тобто як до повідомлення про підозру; (6) станом на 10.03.2020, тобто дату винесення прокурором постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42016110350000102 від 01.04.2016 та № 42016060360000121 від 30.06.2016, у кримінальному провадженні № 42016060360000121 від 30.06.2016 повідомлення про підозру не здійснювалось, а у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 з 05.03.2019 повідомлено про підозру двох осіб, і винесено дві постанови прокурора про продовження строків досудового розслідування до 3, 6 та 9 місяців; (7) після 10.03.2020 у об`єднаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ще п`ятьом особам, строки досудового розслідування продовжені на підставі постанов прокурора до 11, а потім до 12 місяців, загалом до 03.09.2020, у межах якого, а саме: до 13.08.2020, матеріали досудового розслідування щодо всіх підозрюваних виділені у окремі провадження; (8) у подальшому, у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 двом особам повідомлено про підозру 21.12.2020 та 23.12.2020, матеріали за якими постановами від 24.12.2020 та від 27.01.2021 виділені у окремі провадження, і з 27.01.2021 у об`єднаному кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлялось аж до 06.10.2023.
Дійсно, у період, протягом якого здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, до Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни, якими змінено підходи до обчислення строку досудового розслідування, порядок його продовження та склад уповноважених на це осіб.
Так, згідно із ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України у редакції, яка діяла до 15.03.2018, досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначався відповідно до ч. 4, 5 ст. 219 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» № 1950-VIII від 16.03.2017, який набрав чинності 14.04.2017.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КПК України в редакції, яка діяла до 15.03.2018, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками. Тобто, продовження строків досудового розслідування злочинів здійснювалося прокурором.
15 березня 2018 року набрали чинності норми Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 (надалі - Закон № 2147-VIII від 03.10.2017), якими, зокрема, викладено в новій редакції частину 1 ст. 219 КПК України, а саме: «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину».
Також Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до ст. 217 КПК України, зокрема її доповнено частиною 7, якою визначено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Положення ч. 3 ст. 294 КПК України з урахуванням змін Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, викладено в такій редакції: якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Водночас, Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме: пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 «Прикінцеві положення» встановлено, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу (якими внесені зміни, зокрема, до ст. 217, 219, 294 КПК України), вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Тобто, внесені Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 зміни, зокрема, до ст. 217, 219, 294 КПК України, підлягали застосовуванню виключно до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з 16.03.2018.
В розумінні ч. 2 ст. 1 КПК України норми Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 є складовою кримінального процесуального законодавства України.
Таким чином, ст. 5 КПК України та Закон № 2147-VІІІ від 03.10.2017 мають рівну юридичну силу та не суперечать один одному.
Навпаки, темпоральне застереження щодо застосування Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 покликане унеможливити одночасну дію двох норм, що по-різному регулюють одні ті самі процедури, а відтак уникнути плутанини у їх застосуванні.
01.07.2020 набули чинності зміни до ст. 294 КПК України, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018.
У відповідності до цих змін ст. 294 КПК України, порівняно із редакцією Закону № 2147-VIIІ від 03.10.2017, не зазнала суттєвих змін, крім складу суб`єктів продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.
В свою чергу, складність обрання відповідної редакції ст. 294 КПК України для визначення порядку продовження строку досудового розслідування виникає тільки у випадку об`єднання кількох кримінальних проваджень, у частині яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15.03.2018, а в іншій частині - з 16.03.2018.
Разом з тим, пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 є чинним, а отже положення ч. 2 ст. 294 КПК України щодо продовження строків досудового розслідування прокурором застосовуються до кримінальних проваджень, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до 15.03.2018.
Отже, незалежно від того, коли було розпочато досудове розслідування у кількох кримінальних провадженнях, після їх об`єднання всі вони мають єдиний (загальний) строк досудового розслідування, який у випадку необхідності повинен продовжуватись у єдиному порядку.
Згідно із ч. 6 ст. 219 КПК України, в редакції Закону № 1950-VIII від 16.03.2017, який набрав чинності 14.04.2017, загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається: 1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; 2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
У даному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснювалось в один проміжок часу, у зв`язку з чим загальний строк досудового розслідування при їх об`єднанні має визначатися шляхом поглинання меншого строку більшим.
І хоча саме зазначений порядок продовження у кримінальному провадженні строку досудового розслідування (його продовження не прокурором, а слідчим суддею), запроваджений з 16.03.2018, був чинним станом на 02.05.2019, 19.11.2019, 27.02.2020, 18.05.2020 та 01.07.2020 - дати винесення прокурором у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 постанов про продовження строку досудових розслідувань після повідомлення про підозру, відомості за якими внесені до 16.03.2018, але також у відповідний період діяло й застереження до ст. 294 КПК України, зазначене у п. 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.
Слідчий суддя звертає увагу, що у розумінні всіх редакцій ст. 294 КПК України, може бути продовжено саме строк досудового розслідування злочину, що кореспондується з нормами ст. 219 КПК України, тобто, при об`єднанні кримінальних проваджень загальний строк досудового розслідування обраховується в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, у порядку ст. 219, параграфа 4 глави 24 цього Кодексу.
Підозрюваний просив врахувати правовий висновок Об`єднаної Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19.
Так, у тексті постанови міститься висновок про застосування положень ст. 294 КПК України в об`єднаних провадженнях, а саме: «Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
Положення п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.
Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб`єкта у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення.»
Але, як зазначено вище, до 10.03.2020, тобто до об`єднання кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 з матеріалами кримінального провадження № 42016060360000121 від 30.06.2016, у якому здійснювалось досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у 2019 році, повідомлення про підозру здійснено 15.03.2019 двум особам за епізодами 13.04.2017, після чого строк досудового розслідування після повідомлення про підозру продовжено постановами прокурора від 02.05.2019, 19.11.2019 та 27.02.2020, тому слідчий суддя вважає, що висновки Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, наведені у постанові від 31.10.2022 по суті справи № 753/12578/19, не є релевантними до встановлених обставин.
Також, підозрюваний посилався на висновки Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладені у поставнові від 14.09.2021 у справі № 264/7347/20, у якій, зокрема, зазначено, що «Твердження прокурора про те, що строки досудового розслідування не були порушені, оскільки з кримінального провадження № 42019050000000061 від 20 березня 2019 року відділялися матеріали в окреме провадження та повідомлялося про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_9, а 20 березня 2019 року - ОСОБА_10 за ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, а далі продовжувалися строки досудового розслідування у цих провадженнях, а тому строки досудового розслідування слід обчислювати відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України, є хибними. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося».
Однак, на переконання слідчого судді, обставини справи № 264/7347/20 не є релевантними для вказаного кримінального провадження.
Якщо уважно ознайомитися з обставинами справи № 264/7347/20, викладеними у судових рішеннях з Єдиного державного реєстру судових рішень, то стає зрозумілим, що (1) відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні № 42019050000000061 внесені після 16.03.2018; (2) у цьому кримінальному провадженні строки досудового розслідування двічі продовжувались слідчим суддею до повідомлення про підозру; (3) у подальшому декілька разів певним особам повідомлялося про підозру і до спливу двомісячного строку матеріали досудового розслідування щодо цих підозрюваних виділені в окремі провадження; (4) але після чергового виділення матеріалів строк досудового розслідування у "фактовому" кримінальному провадженні, тобто у період, коли жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які об`єднані у цьому кримінальному провадженні, продовжений не був.
Саме ця обставина і стала підставою для закриття кримінального провадження.
Враховуючі встановлені обставини, слідчий суддя вважає доводи сторони захисту про наявність підстав для закриття кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 необгрунтованими.
Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить норми, яка б надавала висновкам слідчого судді преюдиціального значення для інших слідчих суддів, які здійснюють судовий контроль в межах одного кримінального провадження. Тому, слідчий суддя, з огляду на встановлені обставини у цій справі, не враховує висновки слідчого судді, викладені в ухвалі від 20.11.2023, постановленої за результатом розгляду клопотання детектива про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Звертаю увагу, що відповідно до ч. 9 ст. 284 КПК України в редакції, яка діяла до 01.01.2024, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
Тобто, зазначена норма надавала слідчому судді право винести ухвалу про закриття кримінального провадження, а не встановлювала відповідний обов`язок.
Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 2, 7, 219, 284, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1