- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/266/24
Провадження № 1-кс/991/272/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
його захисника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 та захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотань та заперечень сторони захисту
1.1. 11 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 000 000 грн, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2023 року, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 8 000 000 грн.
Також детектив просив, у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись з м. Тернопіль та смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підозрюваними ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187.
У кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у підбуренні до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Детектив повідомив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2023 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 000 000 грн та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
14 грудня 2023 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишила зазначене рішення слідчого судді без змін.
Підозрюваний ОСОБА_4, за твердженням детектива, не виконав ухвалу про застосування до нього запобіжного заходу, а саме не вніс заставу та не виконує обов`язок щодо носіння електронного засобу контролю, що позбавляє можливості запобігти його можливим спробам переховуватися від органу досудового розслідування чи суду.
На переконання детектива, наведені обставини свідчать про наявність підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
1.2. 15 січня 2024 року до суду надійшли письмові заперечення захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання детектива та зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Захисник послався на непомірність визначеного ОСОБА_4 розміру застави та зазначив, що застава була внесена дружиною підозрюваного у межах наявних коштів у розмірі 500 тис. грн. Нерухоме майно ОСОБА_4, за твердженням адвоката, не може бути використане для внесення застави, адже на нього накладено арешт, а ПП «Онікс» користується земельними ділянками на підставі договорів оренди.
Адвокат звернув увагу, що ОСОБА_4 сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, а обов`язок носити електронний засіб контролю не було виконано з незалежних від підозрюваного причин.
15 січня 2024 року у судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4, із застави на домашній арешт в певний час доби.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та звернула увагу, що встановлені під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу ризики станом на теперішній час не перестали існувати. Прокурор повідомила, що підозрюваний не виконав у повному обсязі покладений на нього обов`язок щодо внесення застави, зокрема ним забезпечено внесення застави лише у розмірі 500 тис. грн. Також прокурор зазначила, що обов`язок носити електронний засіб контролю не було виконано через відсутність таких засобів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у поданих ним письмових запереченнях, та акцентував увагу на додержанні підозрюваним процесуальних обов`язків.
Також захисник звернув увагу, що перешкодою для внесення застави став арешт, накладений на майно ОСОБА_4, що позбавило можливості розпоряджатися ним та, відповідно, використати його для виконання у повному обсязі зазначеного обов`язку.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та просив обрати йому запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання детектива ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, письмові заперечення захисника та надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких належать, зокрема, і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 ст. 200 КПК України визначене право прокурора, слідчого за погодженням з прокурором звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Як зазначено у повідомленні про підозру від 08 листопада 2023 року, кримінальні правопорушення були вчиненні ОСОБА_4 за таких обставин.
У липні 2022 року ОСОБА_9 вирішив придбати ПП «Онікс» разом з належним йому майном та для юридичного супроводу процесу уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_10 .
Під час їх зустрічі з директором ПП «Онікс» ОСОБА_4 останній повідомив, що підприємству належить територія господарських дворів загальною площею 24 га, які розміщені по АДРЕСА_1 . Під час ознайомлення з документацією ПП «Онікс» ОСОБА_10 дізнався про відсутність належного оформлення в установленому законом порядку права власності ПП «Онікс» на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з чим був ініційований процес їх оформлення, до якого на договірних засадах були залучені співробітники ТОВ «Галицькі землі».
На початку грудня 2022 року представник ТОВ «Галицькі землі» ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про неможливість зареєструвати право власності ПП «Онікс» на деякі земельні ділянки, позаяк 11 листопада 2022 року державний реєстратор зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки за Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського р-ну Тернопільської обл.
У зв`язку з викладеним у ОСОБА_4 виник умисел на підбурювання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовецької селищної ради ОСОБА_13 за нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, а також за неоскарження у майбутньому судового рішення щодо скасування реєстрації зазначених земельних ділянок.
31 січня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи в кафе «Арт Авеню» за адресою: просп. Степана Бандери, 53, м. Тернопіль, у ході особистої розмови з ОСОБА_10 повідомив останньому, що для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, оформленого за Великоберезовицькою селищною радою, необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США для судді Господарського суду Тернопільської області за прийняття рішення в інтересах ПП «Онікс» про скасування державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки, право власності на які 11 листопада 2022 року було зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою.
Також ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 про необхідність додаткового надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_13 за неоскарження органом місцевого самоврядування рішення Господарського суду Тернопільської області та невчинення у подальшому перешкод для оформлення права власності на земельні ділянки за ПП «Онікс». ОСОБА_4 взяв на себе зобов`язання подати відповідний позов до Господарського суду Тернопільської обл.
Також, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10, що для реалізації домовленостей з суддями Господарського суду Тернопільської області щодо передачі неправомірної вигоди може допомогти адвокат ОСОБА_12 .
На початку лютого 2023 року ОСОБА_4 під час зустрічі ОСОБА_10 за місцем роботи ОСОБА_12 з метою подальшого схиляння ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, повідомив їм про необхідність зустрічі із заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_13 та надання йому неправомірної вигоди.
Таким чином ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_13 .
У лютому 2023 року ОСОБА_4 організував зустріч ОСОБА_10 та ОСОБА_12 із ОСОБА_13 у приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_12 .
У цей час у ОСОБА_13 виник умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_9 через його адвоката ОСОБА_10 . З цією метою під час особистої розмови, останній повідомив, що він має можливість забезпечити неоскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, однак повідомив про те, що ОСОБА_10 необхідно буде надати йому неправомірну вигоду за це, суму якої він зазначить пізніше.
У подальшому, у лютому 2023 року ОСОБА_13 зустрівся з ОСОБА_10 та повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США.
Цього ж місяця суддя Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_8 відкрила провадження у справі № 921/129/123 за позовом ПП «Онікс» до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району та державного реєстратора Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_14 про скасування державної реєстрації на земельні ділянки.
У подальшому 02 травня 2023 року ОСОБА_13, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_12, особисто зустрівся із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за участі адвоката ОСОБА_12 та висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США.
Окрім цього повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_12 і за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, на що ОСОБА_12 погодився та сказав, що це буде гарантією передачі решти суми неправомірної вигоди.
Надалі, 10 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет» за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 1, повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про те, що він спілкувався з суддею Господарського суду Тернопільської області та заступником керівника апарату цього суду, які повідомили йому про незмінність намірів отримати неправомірну вигоду та прийняти рішення в інтересах ПП «Онікс» та про те, що неправомірну вигоду необхідно буде передати перед судовим засіданням, на якому буде прийнято рішення на користь ПП «Онікс».
30 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет», у ході зустрічі з ОСОБА_10 повідомив йому, що судді, яка розглядає справу за позовом ПП «Онікс», повідомлено суму неправомірної вигоди, яку їй мають надати, а тому вона здійснює розгляд справи таким чином, щоб винести рішення на користь ПП «Онікс».
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у підбуренні до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності наведених детективом і прокурором фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив надав такі матеріали:
- заяву ОСОБА_9 про злочин від 21 квітня 2023 року, в якій зазначаються обставини вимагання у нього неправомірної вигоди заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_13 за попередньою змовою з ОСОБА_12 та підбурювання його ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області;
- попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15 квітня 2023 року, згідно з умовами якого ОСОБА_4 зобов`язується у майбутньому продати ОСОБА_9 100% статутного капіталу ПП «Онікс»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 21 квітня 2023 року, який повідомив обставини вимагання у нього неправомірної вигоди. Показання ОСОБА_9 узгоджуються з обставинами, зазначеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення і повідомленні про підозру, та деталізують їх. Зокрема, ОСОБА_9 зазначив, що саме ОСОБА_4 повідомив йому про необхідність надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області. Вимогу надання неправомірної вигоди ОСОБА_13 також, за твердженням свідка, висловив ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_10 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 13 жовтня 2023 року, який також підтвердив, що ОСОБА_4 висловив вимогу щодо передачі неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області, суддям Верховного Суду, посереднику ОСОБА_15 та ОСОБА_13, а також організував зустріч зі своїм адвокатом ОСОБА_12 та ОСОБА_13, який висловив вимогу передачі неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США;
- ухвали судді Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_8 у судовій справі № 921/129/23, які відображають процес розгляду позову ПП «Онікс», зокрема підтверджують факт надходження від ПП «Онікс» позовної заяви про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відкриття провадження за заявою від 23 лютого 2023 року та залишення позову без розгляду за заявою ПП «Онікс» від 22 вересня 2023 року;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого станом на 02 травня 2023 року власником ПП «Онікс» є ОСОБА_4 ;
- розпорядження Голови Великоберезовицької селищної ради від 18 грудня 2020 року № 39-к про призначення ОСОБА_13 на посаду заступника Великоберезовицького селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 22 грудня 2023 року та розпорядження про розподіл обов`язків, згідно з яким до компетенції ОСОБА_13 належали питання, пов`язані з координацією роботи відділу юридичного забезпечення;
- протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 03, 11, 31 травня 2023 року, в яких зафіксовані розмови ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 з приводу вирішення питання скасування реєстрації земельних ділянок у судовому порядку, неперешкоджання ОСОБА_13 подальшому їх оформленню та обговорюється необхідність надання та розмір неправомірної вигоди.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 13 вересня 2018 року, виданий Тернопільським відділом управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, що може сприяти його швидкому виїзду за межі України. У 2022 році підозрюваний залишав територію України, використовуючи свій паспорт, що свідчить про наявність в нього такої можливості.
ОСОБА_4 станом на час розгляду клопотання виповнилося 68 років, тобто обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, не поширюються на нього.
Також ОСОБА_4 має значні фінансові ресурси, аналіз яких буде наведений далі, які можуть забезпечити йому можливість тривалий час переховуватися від слідства та суду.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів детектива щодо існування зазначеного ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів детектива в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, залучення на окремих його етапах інших осіб, не обізнаних у повній мірі з обставинами кримінального правопорушення. Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.
Також з наведених у цьому клопотанні обставин кримінального правопорушення вбачається наявність певного зв`язку ОСОБА_4 з іншими підозрюваними ОСОБА_12, ОСОБА_13, а отже є обґрунтованими доводи детектива про можливу зацікавленість у взаємному ухиленні від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику впливу ОСОБА_4 на підозрюваних.
3.7. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива про те, що за тривалий час здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_4 набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.
3.8. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Також є слушними доводи детектива про те, що обставини вчиненого кримінального правопорушення, зокрема його тривалість, наполегливість та цілеспрямованість дій ОСОБА_4, залучення до його вчинення інших осіб, може свідчити про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень. У цьому контексті заслуговують на увагу доводи прокурора про існування стосовно ОСОБА_4 іншого кримінального провадження, що не спростовувала і сторона захисту.
3.9. Щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
15 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 млн грн та покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2023 року зазначене рішення залишено без змін.
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний має виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Разом з тим, як повідомив прокурор і не спростовував захисник, ОСОБА_4 не виконав ухвалу слідчого судді, зокрема розмір внесеної за нього застави становить 500 тис. грн.
Системний аналіз норм, які регулюють підстави застосування та зміни запобіжного заходу (ст. 177-178, 200 КПК України), порядок та строки внесення застави (ч. 6 ст. 182 КПК України) свідчить про те, що до підозрюваного, який протягом 5 днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави не виконав покладений нього обов`язок внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем, може бути прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Як було зазначено, ОСОБА_4 такий обов`язок не виконав та не навів слідчому судді аргументовані доводи про поважність причин його невиконання.
Слідчий суддя відхиляє посилання адвоката ОСОБА_5 про неможливість внесення застави через арешт належного ОСОБА_4 майна, позаяк обов`язок з її внесення підозрюваний мав виконати до 21 листопада 2023 року, а арешт на майно було накладено лише 07 грудня 2023 року.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що констатовані ризики, які стали підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, станом на час розгляду клопотання не зникли, слідчому судді не надано відомостей щодо суттєвого зниження їх інтенсивності.
Таким чином, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, невиконання підозрюваним обов`язку внести заставу, на цьому етапі кримінального провадження застосування більш суворого запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як раніше не судима особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м`яким запобіжним заходом у порівнянні з триманням під вартою, є домашній арешт. Запобіжний захід у вигляді застави не забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому його застосування є неефективним. З аналогічних міркувань слідчий суддя не вважає за можливим застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів (особистої поруки, особистого зобов`язання).
Слідчий суддя враховує доводи детектива про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики.
З іншого боку, відомості про особу підозрюваного, зокрема, його вік 68 років, незадовільний стан здоров`я, на що звертала увагу сторона захисту, не є достатньо вагомими для висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту здатний запобігти встановленим ризикам.
Отже, оцінюючи наведені учасниками обставини та доводи у сукупності, слідчий суддя констатує наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та нездатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене в цій частині наявні підстави для задоволення клопотання детектива, та, відповідно, у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Строк тримання під вартою слідчий суддя визначає у межах строку досудового розслідування, який постановою заступника Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 від 29 грудня 2023 року продовжений до 08 лютого 2024 року. Цей строк не перевищує визначений ч. 1 ст. 197 КПК України термін та забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків протягом періоду часу, необхідного для завершення досудового розслідування.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Слідчий суддя враховує доводи детектива щодо матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 . Зокрема, він володіє:
- земельними ділянками площею 0,01103 га; 0,0052 га; 0,0435 га; 0,0423 га;
- житловим будинком загальною площею 170,9 кв.м;
Також, прокурор повідомила, що ОСОБА_4 володів значною кількістю нерухомого майна, зокрема 8 квартирами, які він з метою уникнення від можливого майбутнього покарання у листопаді 2023 року відчужив. Слідчий суддя враховує ці доводи прокурора, оскільки вони підтверджені відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, у листопаді корпоративні права ПП «Онікс» ОСОБА_4 передав своїй дружині ОСОБА_17, про що прокурор надала підтверджуючі документи і що також свідчить про збереження його контролю над вказаним підприємством.
ОСОБА_4 є власником 50% статутного капіталу ТОВ «Омега ЛТД», 0,23% статутного капіталу ТОВ «Терланд-Агро» та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Імперія А».
Згідно податкової декларації ПП «Онікс» користується земельними ділянками загальною площею понад 500 га.
ОСОБА_17 належать транспортні засоби: автомобіль ТАРЗ, 1997 року випуску, Mitsubishi Pajero, 2004 року випуску, ВАЗ НОМЕР_2, 1975 року випуску, Volkswagen Transporter, 2016 року випуску.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема, розмір неправомірної вигоди, можливу роль ОСОБА_4 у його вчиненні, його майновий стан, відсутність судимостей, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що 07 грудня 2023 року на належне ОСОБА_4 майно, у тому числі яке є спільною сумісною власністю подружжя, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було накладено арешт. Викладене не спростовує наведених прокурором відомостей щодо матеріального стану ОСОБА_4, втім свідчить про виникнення у підозрюваного суттєвих змін у можливості розпорядження належним ним майном, у тому числі з метою внесення застави.
Отже, ця обставина враховується слідчим суддею як така, що суттєво впливає на існування у підозрюваного реальних можливостей внести заставу у запропонованому детективом розмірі.
А тому, на переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, проаналізованого вище, не буде явно непомірним для нього, а саме 1,5 млн грн. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення. Зокрема, детектив просив покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись з м. Тернопіль та смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підозрюваними ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких підстав клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 196, 200, 201, 205, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання детектива - задовольнити частково.
2. Змінити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 000 000 (вісім мільйонів) грн, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2023 року, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 лютого 2024 року включно.
Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання.
3. Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ: 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN: НОМЕР_3 .
4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
5. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись з м. Тернопіль та смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підозрюваними ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
6. В решті клопотання детектива відмовити.
7. У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
8. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1