- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 707/1711/17
Провадження № 1-кп/991/176/19
УХВАЛА
17 січня 2024 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_6,
обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянув у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42013110000000284 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343, ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
(1) Зміст поданого клопотання
До суду надійшло клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу та повернення застави заставодавцям.
Сторона захисту стверджує, що на сьогоднішній день змінилися обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7, внаслідок чого, запобіжний захід може бути замінений на інший менш суворий, а саме, може бути зменшено розмір застави. Так, розмір застави в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), здатен у повній мірі забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Захисник зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, визначено заставу у розмірі 5 512 000 гривень.
11.08.2016 фізичними особами ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 внесено заставу у вказаному розмірі на рахунок Апеляційного суду міста Києва.
Визначена судом застава забезпечувала виконання обвинуваченим обов`язків до 11.09.2016. З того часу по теперішній день клопотань щодо продовження дії обов`язків прокурором не заявлялося.
Отже, обвинувачений понад 7 років не має жодних обов`язків, що свідчить про послаблення ризиків.
Ризик впливу на інших учасників провадження нівельовано. З червня 2016 року ОСОБА_7 звільнений з посади заступника прокурора Київської області. Він не може впливати на свідків, адже вони не перебувають у його службовій залежності.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів також відсутній. Так, стороною обвинувачення проведені всі необхідні слідчі дії, вилучені всі документи, які прокурор вважав за необхідне вилучити і знаходяться в його розпорядженні.
За весь час проведення досудового розслідування ОСОБА_7 належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, не перешкоджав проведенню досудового розслідування, а навпаки сприяв його якнайшвидшому завершенню. Він не зловживав своїми процесуальними правами. Під час судового розгляду, він також сумлінно виконує процесуальні обов`язки, сприяє дотриманню розумних строків його розгляду. А тому, відсутні ризики переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню.
Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя виходив із можливого розміру збитків у 300 мільйонів гривень, проте, за даними сторони обвинувачення такий розмір зменшився на одну третину до 211 мільйонів гривень.
Захисник вказує, що тривалість застосування застави становить 7 років, а її розмір переглядався лише один раз, а саме 07.12.2022. Так, відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 512 000 гривень змінено в частині суми застави, а саме зменшено її розмір до 4 612 000 гривень.
У клопотанні також йдеться про те, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для заставодавців. Залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для них.
На думку захисника, зменшення розміру застави від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.
За 7 років дії запобіжного заходу у обвинуваченого народився другий син. Дружина та двоє дітей знаходяться на його утриманні. Він отримав візу, яка дозволяє йому перебувати в США, а тому, питання можливої втечі від суду ретельно перевірялося відповідними службами США. Також, обвинувачений 5 разів перетинав кордон України та завжди повертався. У 2020 році він отримав право на здійснення адвокатської діяльності. Його допущено до відбору на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Вказане свідчить про міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, наявність родини, яка перебуває на його утриманні, наявність роботи, позитивної репутації, відсутність судимостей. А тому, ризик переховуватися відсутній.
Захисник просить змінити запобіжний захід в частині зменшення її розміру до 776 700 гривень, а суму застави повернути заставодавцям пропорційно до внесених ними частин застави.
(2) Позиції учасників провадження
Захисник ОСОБА_11 клопотання підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що останній раз запобіжний захід переглядався судом у грудні 2022 року. Докази, що долучаються прокурором не вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення. Ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу на даний час відсутні. ОСОБА_7 жодного разу не порушував процесуальних обов`язків.
ОСОБА_7 клопотання підтримав та просив його задовольнити. Він періодично спілкується з заставодавцями, які просять повернути їм гроші.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Вказав, що обґрунтованість підозри підтверджується доказами, а сторона захисту це жодним чином не спростовує. В поданих обвинуваченим деклараціях про майновий стан він вказує, що отримав дохід у 2019 році у розмірі 620 000 гривень, у 2020 році - 1 753 000 гривень, у 2021 році - 4 177 116 гривень. Згідно податкової декларації, у 2022 році ОСОБА_7 отримав дохід у розмірі 2 948 000 гривень. Такі доходи, на думку прокурора, дозволяють обвинуваченому покрити розмір застави перед заставодавцями. Водночас, заставодавці не мали необхідних доходів для внесення застави. Ризик переховуватися від суду існує та буде існувати в подальшому. Ризик впливу на учасників провадження буде існувати до їх допиту в судовому засіданні. Також, продовжують існувати ризик спотворити речі і документи, що мають значення для справи та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та матеріали судового провадження, суд доходить висновку, що воно підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування та судового розгляду.
За змістом клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні підставою для зміни застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави є: необґрунтованість повідомленої йому підозри (1); відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК (2), і як наслідок, можливість зменшення розміру застави (3).
Під час досудового розслідування цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, визначено заставу у розмірі 5 512 000 гривень.
11.08.2016 ОСОБА_15 внесено в якості застави відносно ОСОБА_7 1 400 000 гривень, ОСОБА_16 - 1 600 000 гривень, ОСОБА_17 - 2 512 000 гривень.
За правилами ч. 4 ст. 202 КПК з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 512 000 гривень змінено в частині суми застави, а саме зменшено її розмір до 4 612 000 гривень.
(3.1) Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Разом з тим, згідно зі ст. 368 КПК ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
На даній стадії, коли особі пред`явлено обвинувачення та справа розглядається по суті, питання її причетності до кримінального правопорушення, наявності/відсутності складу певного кримінального правопорушення, факту завдання збитків, розміру цих збитків, достовірності, належності та достатності доказів відноситься до повноважень суду під час судового розгляду та ухваленні вироку.
Таким чином, питання обґрунтованості обвинувачення вирішуватиметься судом при ухваленні остаточного рішення.
(3.2) Щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК
На обґрунтування зміни запобіжного заходу, сторона захисту посилалася на відсутність ризиків: незаконно впливати на учасників кримінального провадження, адже він звільнений з посади прокурора; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, адже всі матеріали зібрані; перешкоджати кримінальному провадженню; переховуватися від суду.
Перевіривши наведені аргументи сторони захисту, суд доходить висновку про наявність ризиків встановлених під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 .
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Слідчий суддя в ухвалі від 20.05.2016 зазначив, що «підозрюваний є кваліфікованим юристом і обізнаний з матеріалами кримінального провадження, в межах розслідування якого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Може мати можливість спілкуватись з іншими учасниками дій, у вчиненні яких він підозрюється, та надавати їм поради за рахунок свого професійного досвіду, зокрема, і щодо знищення речових доказів чи документів. Частина свідків у кримінальному провадженні може зазнавати впливу з боку підозрюваного, оскільки перебуває в його службовому підпорядкуванні. За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження».
Таким чином, слідчим суддею було встановлено три ризики, передбачені пунктами 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК.
Перевіряючи актуальність ризику та надаючи оцінку можливості обвинуваченому незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження суд доходить до таких висновків.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на учасників, зокрема, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Під час досудового розслідування та судового розгляду, обвинуваченому стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а тому, обвинувачений знає як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень, що й надалі дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків.
Суд доходить висновку про достатню вірогідність такого ризику. ОСОБА_7 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Обираючи запобіжний захід слідчий суддя, в межах вказаного ризику, зазначив про те, що ОСОБА_7 є кваліфікованим юристом та має професійний досвід. При цьому, лише частина свідків можуть зазнавати впливу з боку нього, оскільки перебувають у службовому підпорядкуванні.
Таким чином, доводи про те, що ОСОБА_7 вже не працює на посаді заступника прокурора Київської області, а тому не зможе впливати на підпорядкованих осіб є необґрунтованими. Стороною захисту не доведено, що виключно всі учасники кримінального провадження, на яких може бути здійснено незаконний вплив, були у підпорядкуванні обвинуваченого.
Отже, ризик незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні є наявним.
Відсутність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, стороною захисту необґрунтовано.
Посилання на відсутність ризику переховуватися від суду є недоречними, адже слідчим суддею, при обранні запобіжного заходу такий ризик не встановлювався.
Колегія суддів звертає увагу, що сумлінне виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про те, що ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, перестали існувати. Належне дотримання ним таких обов`язків свідчить про ефективність обраного запобіжного заходу та не може бути підставою для зміни чи скасування такого запобіжного заходу. Адже, ризик у кримінальному провадженні як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.
(3.3) Щодо можливості зменшення суми застави
Як було зазначено вище, під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20.05.2016 до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також, визначено заставу у розмірі 5 512 000 гривень.
Такий запобіжний захід йому було обрано з урахуванням даних про особу та тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрювався ОСОБА_7, можливі тяжкі наслідки та розмір завданої шкоди.
Хоча стороною захисту і не доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК, які були встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу перестали існувати, колегія суддів доходить висновку, що вони зменшилися зі спливом часу.
Так, відповідно до матеріалів, відомості про кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.03.2013. ОСОБА_7 повідомлено про підозру 19.05.2016. Обвинувальний акт складено 28.08.2017. До Вищого антикорупційного суду вказана справа надійшла 19.11.2019.
Окрім цього, колегія суддів бере до уваги той факт, що обов`язки визначені ухвалою від 20.05.2016 на даний час не діють, що підтверджує послаблення встановлених ризиків.
З урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.12.2022, розмір застави на даний час складає 4 612 000 гривень.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про можливість зменшення суми застави до 4 312 000 гривень. Розмір застави у такій сумі в достатній мірі гарантуватиме та забезпечуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 й надалі у цьому кримінальному провадженні, а також зможе запобігти наявним ризикам.
Вказане, на думку суду, відповідатиме критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить справедливий баланс інтересів особи та суспільства.
Різниця, визначена у результаті зменшення розміру застави, має бути повернута заставодавцям пропорційно до внесених ними сум.
За наведених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання.
На підставі викладеного, суд постановив:
-клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42013110000000284 задовольнити частково;
-запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 612 000 (чотирьох мільйонів шістсот дванадцяти тисяч) гривень змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_7 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним своїх обов`язків до 4 312 000 (чотирьох мільйонів трьохсот дванадцяти тисяч) гривень;
-частину суми, на яку зменшено розмір застави, яка внесена заставодавцями, у розмірі 300 000 (трьохсот тисяч) гривень повернути їм у пропорційному співвідношенні до внесених сум, а саме:
-повернути заставодавцю ОСОБА_15, РНОКПП НОМЕР_1 - заставу у розмірі 76 197,38 (сімдесят шість тисяч сто дев`яносто сім гривень 38 копійок), сплачену ним відповідно до платіжного доручення № 1 від 11.08.2016 на рахунок Апеляційного суду міста Києва (код 02894757);
-повернути заставодавцю ОСОБА_16, РНОКПП НОМЕР_2 - заставу у розмірі 87 082,72 гривень (вісімдесят сім тисяч вісімдесят дві гривні 72 копійки), сплачену ним відповідно до платіжного доручення № 1 від 11.08.2016 на рахунок Апеляційного суду міста Києва (код 37993783);
-повернути заставодавцю ОСОБА_17, РНОКПП НОМЕР_3 - заставу у розмірі 136 719,90 гривень (сто тридцять шість тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 90 копійок), сплачену ним відповідно до платіжного доручення № 1 від 11.08.2016 на рахунок Апеляційного суду міста Києва (код 37993783);
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3