Document No. 116493686

Справа № 991/9779/23

Провадження 2-з/991/1/24

УХВАЛА

18 січня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мойсака С.М.,

суддів Михайленко В.В., Хамзіна Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Чумаченко А.О.,

представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача І.М.,

представника відповідачів - адвоката Арустамян А.Е. (в режимі відеоконференції),

у справі за позовом Держави України в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора

до ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3

про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх у дохід держави,

розглянувши заяву представника позивача Ткача І.М. про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває цивільна справа за позовом Держави України в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач- 1), як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), як особи, яка набула у власність актив за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_3 (далі - Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача), про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Позивач стверджує, що квартиру за адресою: АДРЕСА_1, ринкова ціна 1 936 500 грн (далі - Актив) Відповідач-2 набув за дорученням Відповідача-1, який опосередковано вчиняв із такими активами дії, тотожні за змістом праву розпорядження ними. Можливість набуття Відповідачем-2 об`єкту нерухомості у вигляді Активу в результаті сплати внесків до ЖБК викликає у Позивача обґрунтовані сумніви, у тому числі з огляду на майновий стан та отримані Відповідачем-2 і його дружиною доходи.

16.01.2024 засобами електронного зв`язку від Позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначену квартиру. В обґрунтування заяви Позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення, якщо позов буде задоволено. Разом з цим, в заяві про забезпечення позову Позивач просить розгляд заяви здійснити без повідомлення Відповідачів (їх представників) та Третьої особи.

Розгляд заяви

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів, та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Із змісту заяви та долучених до неї документів судом встановлено, що на Актив, на який Позивач просить накласти арешт, 26.07.2023 слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області накладено арешт в кримінальному провадженні № 62023240040000161 від 14.07.2023. Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що власник Активу на час розгляду заяви, позбавлений можливості вільного розпорядження ним. Отже, відсутні підстави стверджувати, що останній до розгляду цього клопотання Судом зможе вчинити дії з метою унеможливлення виконання рішення суду щодо Активу. За таких підстав судом здійснено виклик в судове засідання представника відповідачів.

Позивач Ткач І.М. у судовому засіданні подану заяву про забезпечення позову підтримав з підстав, наведених у ній. Зазначив, що накладення арешту суттєво не вплине на права відповідачів, оскільки останні матимуть можливість використовувати майно протягом дії заходів забезпечення позову.

Представник відповідачів Арустамян А.Е. заперечувала проти застосування заходу забезпечення позову.

Оцінка та мотиви суду

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є видом забезпечення позову (п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6- 605цс16 від 25.05.2016).

Розглянувши заяву, дослідивши долучені до неї документи та вивчивши матеріали позовної заяви колегія суддів вважає, що у ній наведені у достатньому обсязі дані згідно з вимогою ч. 3 ст. 151 ЦПК України, які дають підстави вважати, що заява відповідає положенням ЦПК України в частині питання забезпечення позову шляхом накладення арешту на необґрунтований актив. Втім безпосередньо питання щодо обґрунтованості цього твердження та вимог позивача буде вирішуватися за результатами розгляду справи, відповідно до ст. 291 ЦПК України.

Суд також попередньо приймає до уваги долучені матеріла, які свідчать, що ОСОБА_1 вже вживав заходи, що можливого продажу квартири, запитував у заявлених свідків у цьому провадженні про попит на такі квартири та їх вартість. Виходячи із долучених ухвал слідчих суддів у кримінальному провадженні, він обізнаний про порядок та підстави скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Що свідчить про його певний досвід, який дозволить вчинити дії по скасуванню арешту спірного Активу у межах кримінального провадження особисто або через іншу особу, і позбавить позивача у випадку задоволення позовної заяви стягнути актив у дохід держави.

Беручи до уваги вищезазначене, та вимоги позову щодо стягнення в дохід держави шляхом звернення стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 64,9 кв м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2686554205020, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення заяви Позивача про забезпечення позову. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Позивача через відчуження предмета спору Відповідачем-2 або за його дорученням іншою особою.

Керуючись статями 149, 150, 153, 157, 247, 258-260, 268, 290, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника позивача - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача І.М.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 64,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2686554205020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику, відповідачам, третій особі, а також відповідним державним органам для виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.

Роз`яснити, що згідно із статтею 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Головуючий суддя Сергій МОЙСАК

Судді Віра МИХАЙЛЕНКО

Тимур ХАМЗІН