- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
Справа № 991/155/24
Провадження № 1-кс/991/159/24
УХВАЛА
25 січня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
підозрюваного - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62022000000000370 від 09 червня 2022 року (далі - кп № 62022000000000370),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.Захисник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Захисник просив змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .
2.Клопотання обґрунтоване тим, що в провадженні Державного бюро розслідувань знаходиться кп № 62022000000000370. 09 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
3.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року у справі № 757/55851/26-к ОСОБА_5 продовжено строк дії тримання під вартою до 31 січня 2024 року.
4.Основним покликанням сторони захисту, як мотиву для зміни запобіжного заходу є те, що: (1) клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянуто Печерським районним судом міста Києва з порушенням правил предметної підсудності, адже кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, а тому ухвала у справі № 757/55851/23-к є незаконною та такою, що постановлена з істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (2) відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК; (3) до ОСОБА_5 вже застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022000000000687 від 09 червня 2023 року, яке знаходиться у провадженні ВАКС на стадії підготовчого судового засідання (справа № 991/11123/23), що також повністю нівелює ризики, передбачені ст. 177 КПК; (4) погіршення стану здоров?я ОСОБА_5 за час його перебування під вартою.
5.З огляду на викладене, захист вважав, що є підстави для зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.
Позиція учасників у судовому засіданні
6.У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини. Також зазначив, що захист не оспорює обґрунтованість підозри, натомість основним мотивом для зміни запобіжного заходу є: (1) відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК або їх суттєве зниження, позаяк кримінальне провадження наразі перебуває на стадії виконання вимог ст. 290 КПК; (2) надмірне перебування підозрюваного під вартою (понад 12 місяців), що не передбачено КПК; (3) погіршення стану здоров?я ОСОБА_5 .
7.Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
8.Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (далі - прокурор) у судовому засіданні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу вважав необґрунтованим. Зазначив, що 11 жовтня 2023 року до ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Строк тримання під вартою двічі було продовжено ухвалами слідчих суддів, востаннє 24 січня 2024 року. Окрім цього зазначив про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК, на підтвердження чого подав до слідчого судді відповідні документи.
9.Також, прокурор зазначав, що наразі існують три ризика, передбачені ст. 177 КПК, а саме: (1) ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (2) ризик незаконного впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні та (3) ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
10.Ризик переховування прокурор мотивував тим, що ОСОБА_5 є підозрюваним у трьох кримінальних провадженнях, та в одному кримінальному провадженні обвинуваченим. У всіх кримінальних провадженнях Міністерство оборони України є потерпілим. Ураховуючи можливу суворість майбутнього покарання та імовірне присудження відшкодування завданих збитків, прокурор переконаний, що це породжує ризик імовірного переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду. До того ж, прокурор зазначав, що довірена особа ОСОБА_5 ОСОБА_7 виїхав за межі території України на підставі листа ОСОБА_5, який тоді займав посаду заступника Міністра оборони України та не повернувся. З огляду на це, прокурор переконаний, що у ОСОБА_5 є зв?язки, які можуть йому допомогти покинути територію України задля уникнення кримінальної відповідальності.
11.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу на свідків та експертів, прокурор покликався на безпосередність отримання їх показань, а тому такий ризик існуватиме до моменту їх безпосереднього допиту в суді.
12.Зазначаючи про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурор стверджував, що цей ризик обґрунтовується імовірним незаконним перетином ОСОБА_5 державного кордону задля уникнення кримінальної відповідальності.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя. Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.
13.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
14.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).
15.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
16.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).
17.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
18.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
19.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
20.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
21.Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
22.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).
23.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
24.Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Щодо підсудності клопотання Вищому антикорупційному суду
25.Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
26.Згідно з приміткою до ст. 45 КК корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
27.Умовами, передбаченими ч. 5 ст. 216 КПК є те, що кримінальне правопорушення має бути вчинено, зокрема, першим заступником чи заступником міністра. Розмір завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів має перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
28.Відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 09 жовтня 2023 року, досудове розслідування у кп № 62022000000000370 від 09 червня 2023 року станом на дату постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу здійснювалось, у тому числі, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, щодо ймовірної розтрати ОСОБА_5 та ОСОБА_8 чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.
29.Тобто, досудове розслідування у кп № 62022000000000370 від 09 червня 2022 року здійснюється стосовно корупційного кримінального правопорушення, передбаченого в примітці ст. 45 КК, а також наявні умови, передбачені пунктами 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК.
30.З огляду на це, на переконання слідчого судді, це кримінальне провадження та, відповідно клопотання, підсудні Вищому антикорупційному суду.
Установлені обставини та мотиви, з яких слідчий суддя виходив під час постановлення цієї ухвали
31.У провадженні Державного бюро розслідувань перебуває кримінальне провадження № 62022000000000370 від 09 червня 2022 року за підозрою, у тому числі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК.
32.Згідно з постановою про визначення підслідності кримінальних правопорушень від 13 жовтня 2023 року, підслідність у кримінальному провадженні була визначена за Національним антикорупційним бюро України.
33.Постановою про скасування постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні та доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 29 листопада 2023 року підслідність у кримінальному провадженні визначено за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.
34.Постановою Генерального прокурора від 04 грудня 2023 року про вирішення спору про підслідність у кримінальному провадженні, підслідність у цьому кримінальному провадженні визначено за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.
35.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2023 року у справі № 757/45417/23-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 грудня 2023 року з альтернативою застави у розмірі 70 785 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 189 986 940 грн.
36.Постановляючи цю ухвалу слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри та існування усіх п?яти ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
37.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року у справі № 757/55851/23-к ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 31 січня 2024 року з альтернативою застави у розмірі 50 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 129 450 000 грн.
38.Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя покликався на те, що відомостей про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК.
39.Вивчивши особу підозрюваного на час розгляду клопотання слідчий суддя установив, що тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню ОСОБА_5 під вартою останній не страждає, а доказів того, що стан здоров`я підозрюваного не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано.
40.Також слідчий суддя відповідно до положень статей 177, 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочинів, дійшовши висновку про доведеність ризиків.
41.За таких обставин, слідчий суддя задовольнив клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, урахувавши обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків, вважаючи, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
42.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2024 року у справі № 757/2810/24-к ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 23 березня 2024 року. Водночас, суму застави було зменшено до 97 998 120 грн.
43.Слідчий суддя позбавлений можливості оцінити мотиви постановленої ухвали, позаяк на момент розгляду цього клопотання повний текст ухвали не виготовлено, а її оголошення заплановано на 26 січня 2024 року.
44.Із клопотання про зміну запобіжного заходу вбачається, що сторона захисту не оскаржує обґрунтованість підозри, про що зазначив захисник під час судового засідання, натомість останній повідомив, що основним мотивом для зміни запобіжного заходу є погіршення стану здоров?я ОСОБА_5, надмірний строк тримання під вартою, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК та незаконність ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва через порушення правил підсудності.
45.Водночас, оскільки прокурор надав слідчому судді документи, що, як він вважав, доводять обґрунтованість підозри, слідчий суддя дослідив та оцінив фактичні дані, які в них зафіксовані, за наслідком чого зазначає таке.
46.Згідно з повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 09 жовтня 2023 року ОСОБА_5 підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, вчинене в умовах особливого періоду, що призвело до тяжких наслідків та розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.
47.За версією слідства, у ОСОБА_5, який будучи обізнаним про агресію російської федерації та подальшого її ймовірного широкомасштабного вторгнення в Україну і запровадження у зв?язку з цим воєнного стану, усупереч вимогам законодавства, у невстановлений час, але після 17 листопада 2021 року виник злочинний задум із використанням свого службового становища та пов?язаних з цим можливостей та із залученням, у тому числі підпорядкованих йому та інших осіб, на розтрату бюджетних коштів та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, шляхом розтрати бюджетних коштів, виділених на потреби оборони України, шляхом проведення закупівлі речового майна (бронежелетів, балістичних шоломів) неналежної якості чи взагалі непостачання до Збройних Сил України таких матеріальних засобів своєчасно.
48.Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться: у заяві та розпорядженні про призначення ОСОБА_5 заступником Міністра оборони України; у копії договору поставки № UKR060233 від 10 березня 2022 року та додатковій угоді № 1 до нього; у копії висновку експерта № 19016/23-31/19017/23-31 від 28 червня 2023 року; у копії висновку експерта № 20253/23-71 від 26 липня 2023 року; в акті приймання-передачі № 213 засобів індивідуального захисту у в/ч НОМЕР_1 ; у копії договору поставки № UA-1803-1 від 18 березня 2022 року; копії висновку експерта № 19008/23-31/19009/23-31 від 12 липня 2023 року; у копії висновку експерта № 20873/23-71 від 13 вересня 2023 року; у протоколі допиту ОСОБА_9 ; копії договору поставки № UA-1603-1 від 16 березня 2022 року; у висновку експерта № 21889/23-31 від 13 вересня 2023 року; у копії договору поставки № DM2022-0804 від 08 квітня 2022 року; у копії висновку експертів № 18199/23-72/18200/23-71 від 01 вересня 2023 року; у копії договору поставки № UA1104-3 від 11 квітня 2022 року; у копії висновку експерта № 21888/23-31 від 12 вересня 2023 року та в інших матеріалах кримінального провадження, наданих слідчому судді.
49.Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
50.На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_5 може бути причетним до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
51.Оцінюючи існування ризиків, на які покликався прокурор, слідчий суддя установив таке.
(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
52.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується насамперед тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, передбачають покарання у виді позбавлення волі та строк до дванадцяти та до п?ятнадцяти років з конфіскацією майна, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є особливо тяжкими злочинами. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
53.Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину, яким є правопорушення за ст. 191 КК, не передбачено.
54.Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.
55.З огляду на це, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, викладеним в ухвалі від 11 жовтня 2023 року під час застосування запобіжного заходу та зазначає, що цей ризик продовжує існувати і натепер.
(2) Ризик незаконного впливу на свідків, експертів у кримінальному провадженні.
56.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема, на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
57.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.
58.Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
59.За таких умов, слідчий суддя дійшов висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_5 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
60.Також, небезпідставними є твердження прокурора про імовірний вплив ОСОБА_5 на експертів, позаяк у цьому кримінальному провадженні проведено низку експертиз, і слідчий суддя з високою вірогідністю допускає, що експерти будуть допитуватись на стадії судового розгляду для роз?яснення своїх висновків, а тому імовірний вплив на них зі сторони ОСОБА_5 однозначно виключити неможливо.
(3) Вчинення іншого кримінального правопорушення.
61.Обґрунтовуючи існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, прокурор покликався на те, що ОСОБА_5, перебуваючи на свободі може незаконно перетнути кордон України задля ухилення від кримінальної відповідальності.
62.Оцінюючи існування цього ризику, беручи до уваги коло зв?язків, яке ОСОБА_5 набув за час своєї професійної кар?єри, у тому числі на посаді заступника Міністра оборони України, слідчий суддя дійшов висновку про імовірність існування цього ризику, беручи до уваги кількість кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_5 підозрюється та кримінального провадження, яке уже перебуває на розгляді у ВАКС.
63.Отже, ураховуючи існування трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК, слідчий суддя дійшов висновку що наразі тримання ОСОБА_5 під вартою є виправданою мірою, а застосування більш м?яких запобіжних заходів, у тому числі домашній арешт, буде недієвим, за встановлених слідчим суддею обставин.
64.Слідчий суддя відхиляє доводи захисту, в частині стану здоров?я ОСОБА_5, як підстави для зміни запобіжного заходу, позаяк захист покликався на обстеження ОСОБА_5, яке відбулось у червні 2023 року. Натомість, варто зазначити, що ці обставини слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва враховував під час зміни запобіжного заходу, у зв?язку з чим ухвалою від 13 липня 2023 року у справі № 757/28844/23 -к було змінено запобіжний захід. Натомість, під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у жовтні 2023 року та продовженні строків тримання під вартою, слідчий суддя досліджував стан здоров?я підозрюваного, установивши, що він не перешкоджає його триманню під вартою, про що зазначено у пунктах 38-41 цієї ухвали. Інших відомостей, які б свідчили про погіршення стану здоров?я ОСОБА_5 та унеможливлення його тримання під вартою, наразі слідчому судді надано не було.
65.Також, слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо відсутності ризиків, оскільки в цій ухвалі встановлено зворотнє.
66.Щодо доводів захисту в частині незаконності ухвал Печерського районного суду міста Києва через недотримання правил підсудності, слідчий суддя зазначає, що така оцінка не входить до його компетенції, натомість це є дискрецією суду апеляційної інстанції.
67.Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
68.Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, вперше у цьому кримінальному провадженні до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовано ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року у справі № 757/4139/23-к, а тому наразі сукупний строк тримання під вартою ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні не перевищує дванадцяти місяців.
69.Оцінюючи інші доводи сторін, слідчий суддя виходив з усталеної практики ЄСПЛ щодо мотивування судового рішення. Так, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання (рішення у справі Van de Hurk проти Нідерландів, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (рішення у справі Boldea проти Румунії, §30).
70.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, сторони наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
71.Підсумовуючи усе вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1